Рішення

від 25.09.2023 по справі 320/7620/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року № 320/7620/21

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці у Київській області до Дочірнього підприємства «Агробуд», третя особи - ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держпраці у Київській області з позовом до Дочірнього підприємства «Агробуд», в якому просить суд:

- застосувати до Дочірнього підприємства «Агробуд» заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони виконання робіт та експлуатації, а саме:

- заборонити роботи підвищеної небезпеки: геолого-маркшейдерські роботи;

- заборонити роботи підвищеної небезпеки: вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;

- заборонити експлуатацію електрообладнання та електромережі 0,4 кВ, які знаходяться на балансі підприємства.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області проведено позапланову перевірку Дочірнього підприємства «Агробуд», за результатом якої складений акт перевірки, у якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. У зв`язку із цим позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони виконання робіт та експлуатації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, на підставі звернення ОСОБА_1 від 01.04.2021 № Ш-2049 та листів Державної служби України з питань праці від 06.04.2021 № 2172/1/10.3-21 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ДП «Агробуд», керуючись статтею 39 Закону України «Про охорону праці», статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, враховуючи лист - роз`яснення Держпраці від 22.05.2017 №5795/3/7.1-ДП-17, виданий наказ від 08.04.2021 №1542 та направлення від 08.04.2021 №1108, на основі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки та гірничого нагляду на ДП «Агробуд» за адресою: вулиця Центральна, будинок 43-А, с. Гнідин, Бориспільський район, Київська область.

За результатом проведеної перевірки складено Акт від 23.04.2021 № КВ/1108/783АВ та внесено припис від 23.04.2021 № КВ/1108/783П.

В ході проведення контрольного заходу, посадовими особами Головного управління встановлено, що відповідачем не дотримано вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, а саме:

-Роботодавець ДП "Агробуд" не отримав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: геолого-маркшейдерські роботи, відповідно до додатку 2 пункту 28 групи А «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 № 1107, зі змінами від 10.03.2021;

-Роботодавець ДП "Агробуд" не одержав дозвіл на вантажно - розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, відповідно до додатку 2 пункту 20 групи А «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 № 1107, зі змінами від 10.03.2021;

-Роботодавець ДП "Агробуд" не поінформував працівників під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

-Роботодавець ДП "Агробуд" не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: не організував проведення аудиту охорони праці;

-До виконання робіт підвищеної небезпеки на ДП "Агробуд" та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за відсутності висновку психофізіологічної експертизи;

-Роботодавець ДП "Агробуд" не організував проведення лабораторних досліджень умов праці для працівника геолога;

-Медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі проводяться без складання Акту визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою, зазначеною у додатку 1 «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» що затверджені наказом №256 від 21.05.2007 року Міністерства охорони здоров`я України та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №846/14113 від 23.07.2007 року, що є порушенням вимог п. 2.2. «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» що затверджені наказом №256 від 21.05.2007 року Міністерства охорони здоров`я України та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №846/14113 від 23.07.2007року;

-На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець не складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, зазначеною у додатку 2 «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» що затверджені наказом №256 від 21.05.2007 року Міністерства охорони здоров`я України та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №846/14113 від 23.07.2007року на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до закладів охорони здоров`я, третій - до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий - до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, що є порушенням, вимог п. 2.3. «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» що затверджені наказом №256 від 21.05.2007року Міністерства охорони здоров`я України та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №846/14113 від 23.07.2007;

-Працівники ДП "Агробуд" ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ) під час прийняття на роботу і в процесі роботи не пройшли за рахунок роботодавця, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії;

-Роботодавець ДП "Агробуд" не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: не здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту;

-Роботодавець ДП "Агробуд" не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не забезпечив проведення протиаварійних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ), а саме: електрообладнання та електромережі 0,4 кВ, які знаходяться на балансі підприємства, що є порушенням п. 1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»;

-Роботодавцем ДП "Агробуд" не проведено регламентні роботи з посвідчення стану безпеки електроустановок, що належать підприємству, що є порушенням п.8.1. НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»;

-Роботодавцем ДП "Агробуд" не призначено відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, який має електротехнічну підготовку і пройшов перевірку знань у встановленому порядку, що є порушенням п. 1.3.1. НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»;

-Відсутній план ліквідації аварій. Порушено: Стаття 25 Гірничого закону України п.1.10 розділ IV Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, НПАОП 0.00-1.24-10;

-за 2021 рік на родовищі корисних копалин в обсязі 124,6 тис. м3, в тому числі втрати 1,2 тис. м3. Відсутні матеріали, які підтверджують заміри видобутку. Порушення: Стаття 53 Кодексу України про надра (КУ № 133/94); §3.2 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин (НПАОН 00.0-1.01-85);

-В журналі геологічної документації (зведена) відсутні зарисовки, фотографії Порушення: Стаття 53 Кодексу України про надра (КУ № 133/94); §§3.11, 3.12 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин (НПАОН 00.0-1.01-85);

-Не ведеться первина (робоча) геологічна документація, на основі якої складається зведена (чистова) документація з зарисовками і описом: контурів покладу і його контакти; потужності некондиційних контактів; гіпсометрії покрівлі і ґрунту покладу. Ці дані використовуються при побудові геологічного плану. Порушення: Стаття 53 Кодексу України про надра (КУ № 133/94); §§3.9, 3.12 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин (НПАОН 00.0-1.01-85);

-В книзі вказівок геологічної служби відсутні: - посада керівника, якому доводяться вказівки з датою та підписом; - розпорядження керівника конкретній особі, яка відповідає за усунення зауважень з датою та підписом - терміни усунення зауважень; - запис про виконання. Порушення: §3.17 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин (НПАОН 00.0-1.01-85);

-План розвитку гірничих робіт не погоджений в установленому порядку, Порушення: стаття 24 Гірничого закону України; стаття 51 Кодексу України про надра; §§1.3; 1.9; 4.3; 4.7, 4.8 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин (НПАОН 00.0-1.01-85); п.1.2 розділ IV Правил охорони праці під час розробки корисних копалин відкритим способом (НПАОП 0.00-1.24-10);

-В книзі маркшейдерських вказівок відсутні: дата отримання вказівки керівником; розпорядження керівника конкретній особі, яка відповідає за усунення зауважень з датою та підписом; терміни усунення зауважень; дата запису про виконання. Порушення: п. 1.12 Інструкції з виконання маркшейдерських робіт (НПАОП 74.2-5.01-85); §3.17 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин (НПАОН 00.0-1.01-85);

-Не ведеться журнал контрольних замірів видобутої корисної копалини Порушення: §3.2 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин (НПАОН 00.0-1.01- 85); ПП. 5.1; 5.2 Міжгалузева інструкція з визначення і контролю добувних і розкривних робіт на кар`єрах (НПАОН 00.0-5.02-76);

-Не ведеться журнал маркшейдерських вимірів з зазначенням абрисів знімання; дати та місця замірів; фамілії виконавця; вид і номер вимірювального інструменту. В журналі замірів повинні бути зроблені посилання на документи, з яких взяті вихідні документи. Порушення: п.п. 16.3; 16.4 Інструкції з виконання маркшейдерських робіт (НПАОП 74.2-5.01-85);

-Дляконтролю за станом автошляхів у кар`єрі не нанесена на план гірничих робіт схема транспортних комунікацій, з зазначенням знаків, які регулюють рух автомобільного транспорту на родовищі. Порушено п.1.5; 2.9 розділ VIII Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (НПАОП 0.00-1.24-10);

-Не ведеться журнал маркшейдерських вказівок, остання запис за 5.05.2018 рік. Порушено: п.1.2, розділ IV Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, НПАОП 0.00-1.24-10;

-Не проводиться інвентаризація опорної і знімальної мережі з записом в журнал обліку стану маркшейдерської мережі. Порушення п.1.13 Інструкції з виконання маркшейдерських робіт (НПАОП 74.2-5.01-85);

-Призаїзді на територію гірничого підприємства не позначена табличка зі схемою маршруту руху, швидкості та порядку руху автотранспорту. Порушенням вимог п.2.11 розділу VIII «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» (НПАОП 0.00-1.24-10);

-Не здійснюється контроль за станом бортів кар`єру, уступів, укосів кар`єру. Порушенням вимог п.1.10 розділу V «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» (НПАОП 0.00-1.24-10). §3.2 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин (НПАОН 00.0-1.01-85).

За результатом проведеної перевірки складено Акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 23.04.2021 № КВ/1108/783АВ, який керівником відповідача підписано без заперечень.

Позивач вважає, що вказані порушення здійснюють загрозу життю та здоров`ю працівників, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі також - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п.7 даного положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України Про охорону праці державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з підпунктом 16 пункту 4 положення про Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:

- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

- монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;

- виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів;

- організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Законом України від 05.04.2007 №877-V Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №877-V визначено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Частиною 5 ст. 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України від 14.10.1992 №2694-ХІІ Про охорону праці (із змінами та доповненнями, далі - Закон №2694-ХІІ) державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Згідно частини першої статті 13 Закону №2694-ХІІ встановлено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 1 статті 38 Закону №2694-ХІІ встановлено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року №826 (далі - Положення).

Пунктом 1.4 Положення визначено, що загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра;

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об`єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об`єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У силу вимог ч. 7 ст.7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається у відповідному акті перевірки. Водночас, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що підставою для застосування заходу реагування у вигляді заборони виконання робіт є, зокрема, недотримання законодавства з охорони праці та промислової безпеки, а також гігієни праці, що створюють загрозу життю працівників та, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Законодавство України не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак, воно є оціночним. Разом з цим, за переконанням суду, зазначені в акті перевірки порушення вимог безпеки до систем газопостачання створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу.

В адміністративних справах щодо застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) суд має встановити наявність підстав для застосування таких заходів на момент постановлення судового рішення, зокрема, наявність не усунутих суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства, які дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт (виробництва) є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Встановлення судом факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.

Відтак, в даному випадку належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки, в якому має бути зазначено про відсутність порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд встановив, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом був висновок щодо порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки, які викладені в акті перевірки від 23.04.2021 №КВ/1108/783АВ.

Вказаними актами перевірки виявлено порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової, які створюють загрозу життю та здоров`ю людини.

Станом на день ухвалення судом рішення у цій справі, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують усунення відповідачем порушень встановлених актом перевірки.

Отже, відповідачем не надано суду належних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, а також гігієни праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що слугували підставою для прийняття акта перевірки.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Таким чином, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

З урахування вищевикладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушень вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, суд дійшов висновку, що наявні підстави для застосування до Дочірнього підприємства «Агробуд» заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони виконання робіт та експлуатації, а саме заборона робіт підвищеної небезпеки: геолого-маркшейдерські роботи; заборона робіт підвищеної небезпеки: вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів; заборона експлуатації електрообладнання та електромережі 0,4 кВ, які знаходяться на балансі підприємства.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Частиною 2 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювалось. Керуючись статтями 9,14,73,74,75,76,77,78,90,143,242-246,250,255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Застосувати до Дочірнього підприємства «Агробуд», заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони виконання робіт та експлуатації, а саме:

-заборонити роботи підвищеної небезпеки: геолого-маркшейдерські роботи;

-заборонити роботи підвищеної небезпеки: вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;

-заборонити експлуатацію електрообладнання та електромережі 0,4 кВ, які знаходяться на балансі підприємства.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.