Рішення

від 10.10.2023 по справі 460/18003/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2023 року м. Рівне№460/18003/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000085;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000012/2 від 02.02.2023.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач, володіючи всіма необхідними документами та відомостями для проведення процедури декларування товарів, протиправно виніс картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 01.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд справи по суті призначено на 16.08.2023, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

10.08.2023 від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 14.08.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Відповідачем (у межах встановленого судом строку) подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначено, що декларантом не було надано повного переліку додаткових документів. Отже, оспорюване рішення та картка відмови прийняті на виконання вимог чинного законодавства, в межах повноважень митного органу, а тому є правомірними.

Судове засідання, призначене на 16.08.2023, відкладено на 13.09.2023. Витребувано у позивача документи з офіційним перекладом державною мовою України та належним чином засвідчених копій документів поданих з позовною заявою.

У судовому засіданні 13.09.2023 оголошено перерву до 26.09.2023.

У судовому засіданні 26.09.2023 оголошено перерву до 03.10.2023.

Ухвалою суду від 03.10.2023 вирішено перейти до розгляду справи №460/18003/23 в порядку письмового провадження.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до вимогч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

04.04.2022 між ТОВ "ОТОТРАК" (Покупець) та компанією HP HAKAN OTOMOTIV SANAYI IC VE DIS TICARET LTD.STI. TURKEY (Туреччина, Продавець) укладено контракт №OT22-004-НР-U, за умовами якого продавець продає, а покупець купує автозапчатини і комплектуючі до них. Покупець отримує товар партіями в кількостях і за цінами згідно специфікацій та комерційних інвойсів, які складаються на кожну партію і є невід`ємною частиною контракту. Продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання вказаного Контракту ТОВ "ОТОТРАК" здійснено поставку товару.

Так, декларантом позивача було оформлено та подано митну декларацію від 02.02.2023 №23UA204020004475U7, за якою було заявлено до митного оформлення наступні товари:

товар №1 - кабелі електричні із з`єднувальними елементами напруги 24 В: 24V електричний кабель зі штекером, арт. 2010180 100 шт; 24V електричний кабель зі штекером, арт. 2010210 100 шт; 24V електричний кабель зі штекером, арт. 2010250 40 шт; 24V електричний кабель зі штекером, арт. 2010270 100 шт; 24V електричний кабель зі штекером, арт. 2010460 350 шт; 24V електричний кабель зі штекером, арт. 2010510 50 шт; 24V електричний кабель зі штекером, арт. 2010520 50 шт; 24V електричний кабель зі штекером, арт. 2010670 100 шт;

товар №2 фітинги для труб з нанесеною різьбою, з нержавіючої сталі для сідлового тягача: пневмоз`єднання, арт.1010090 25 шт; пневмоз`єднання, арт.1010100 25 шт;

товар №3 труби пластикові, гнучкі для сідлового тягача: пластикова трубка з фіттінгами, арт.1010390 40 шт; пластикова трубка з фіттінгами, арт.1010391 40 шт; пластикова трубка з фіттінгами, арт.1010390 40 шт; пластикова пневматична трубка з фіттінгами, арт.1010395 40 шт; пластикова трубка з фіттінгами та клапаном, арт.1011041 100 шт;

товар №4 вироби з непористої вулканізованої гуми для сідлового тягача: гумова мембрана, арт.1020041 125 шт;

товар №5 частини сідлового тягача: датчик ABS, арт.1040010 30 шт;

товар №6 електричне обладнання для сідлового тягача, для напруги 24В: металевий штекер електричного кабелю, арт.2110020 110 шт; пластиковий штекер електричного кабелю, арт.2110070 110 шт; металевий штекер електричного кабелю, арт.2110140 55 шт; штекер електричного кабелю, арт.2110160 19 шт;

товар №7 частини сідлового тягача, перемикачі повороті: вимикач струму 24V, арт.2110360 110 шт;

товар №8 вироби з пластмаси для сідлового тягача: кришка баку, арт.3010010 45 шт; кришка баку, арт.3010020 180 шт; кришка баку, арт.3010061 27 шт; кришка баку, арт.3010070 32 шт; кришка баку, арт.3010100 45 шт; кришка баку, арт.3010110 56 шт; кришка баку, арт.3010120 64 шт;

товар №9 - вироби кріпильні з недрогоцінних металів, для сідлового тягача: металевий кли, арт. 4010080 10 шт;

товар №10 частини сідлового тягача: РМК причепного пристрою (склад металевий зчіпний гак 1 шт, металевий палець 1 шт, металопластикова втулка 1 шт, болт 2 шт), арт. 4010280 6 шт; РМК причепного пристрою (до складу комплекту входять: металевий зчіпний гак 1 шт, болт 4 шт, металева направляюча 1 шт, пластикова опора 2 шт, металева опора 2 шт, металево пластикова опора 1 шт), арт. 4010320 10 шт;

товар №11 вироби з непористої вулканізованої гуми для сідлового тягача: РМК причепного пристрою (виконує функцію втулки між металевими частинами причепного механізму тягача), арт. 4010300 10 шт;

товар №12 стяжний ремінь сплетений непросочений з синтетичних волокон з гаками на кінцях та стяжним механізмом використовується для фіксації вантажу: набір стяжний з трещіткою 10МТ 85GR, арт.5010222 1008 шт.

Проводячи контроль правильності визначення декларантом митної вартості заявлених до митного оформлення товарів, відповідач виявив у поданих документах розбіжності та неточності.

У зв`язку з цим, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, відповідачем декларанту позивача було направлене електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів.

Вказані обставини сторонами не заперечувалися, а тому доказування не потребують.

02.02.2023 декларантом позивача було повідомлено, що для підтвердження митної вартості товарів до оформлення було надано: e-Fatura №HР32023000000009 від 26.01.2023, копію митної декларації країни відправлення №MRN 23341300ЕХ00068042 від 27.01.2023, прайс лист б/н дійсний від 03.01.2023 до 31.01.2023. Додатково надано прибуткові та видаткові накладні. Повідомлено, що інші документи надаватися не будуть, з проханням прийняти рішення без врахування термінів відповідно до ст.53 Митного кодексу України.

Таким чином, митному органу для розмитнення товару за митною декларацією від 02.02.2023 №№23UA204020004475U7 було надано такі документи: рахунок-фактура (інвойс) №НР32023000000009 від 26.01.2023; автотранспортна накладна №209822 від 27.01.2023; сертифікат про походження товару форми А №Y0002600 від 27.01.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-ОТ002271 від 01.02.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б.н. від 03.01.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору №6V1 від 26.01.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу №ОТ22-004-НР-U від 04.04.2022; договір про надання послуг митного брокера №19/12/19 від 19.12.2019; договір (контракт) про перевезення №1_23 від 15.01.2023; договір (контракт) про перевезення №ДО30123 від 03.01.2023; інші некласифіковані документи: e-Fatura №HР32023000000009, MRN23TR34130000253320 від 27.01.2023, відвантажувальну специфікацію від 26.01.2023; копія митної декларації країни відправлення №MRN 22341300ЕХ00068042 від 27.01.2023.

За результатом аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, 02.02.2023 Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000012/2, яким відкориговано митну вартість імпортованих ТОВ "ОТОТРАК" товарів.

У вказаному рішенні зазначено про те, що митна вартість імпортованого товару №12 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

І. Відмовою в надані додаткових документів, витребовуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується, з положенням ст.17 Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.

Подані до митного оформлення документи містять неточності:

-відповідно до п.3 контракту від 04.04.2022 №ОТ22-004-НР-U Продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця, однак банківських платіжних документів, що стосується задекларованого товару не надано;

- в поданому до митного оформлення рахунку - фактурі від 26.01.2023 №НР32023000000009 та доповненні до зовнішньоекономічного договору (Контракту) від 26.01.2023 Специцікація № 6V1 вказано, що термін поставки товару 30 календарних днів з моменту часткової чи 100 % передоплати, що не кореспондується з умовами оплати, а саме 100% вартості інвойсу у термін 45 календарних днів від дати інвойсу.

ІІ. Рівненська митниця володіє інформацією про рівень митної вартості подібних товарів, схожих функціональним призначенням та конструктивними характеристиками, матеріалом виготовлення, країною виготовлення визнаний за МД від 04.12.2022 №UA50020/2022/020683 3,52 USD/ кг.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) відповідну бухгалтерську документацію, 2) висновок експерта щодо вартісних та якісних характеристик товарів підготовлений відповідними експертними організаціями, 3) банківські платіжні документи.

У відповідності до ч.6 ст.53 Митного кодексу України, декларант право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України з розрахунку у національній валюті України та валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення відповідно до цінової інформації про рівень митної вартості подібних товарів схожих за функціональним призначенням та конструктивними характеристиками, матеріалом виготовлення, країною виготовлення, визнаний за МД від 04.12.2022 № UA5000/2022/020683 ціною 3,52 дол.США за кг

Числове значення митної вартості товару у валюті ринку становить 8160,768 USD (2318,4 кг х 3,52 USD/ кг), або у 298427,8607 грн.

Надалі випуск товару у вільний обіг було здійснено за митною декларацією від 03.02.2023 №23UA204020004531U0, з донарахуванням митних платежів на суму 6407,67 грн, з яких: 1232,24 грн ввізне мито, 5175,43 грн ПДВ.

Вважаючи прийняті Рівненською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 2 статті 321 Митного кодексу України, передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму (п.1 ч.6 ст.321 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 Митного кодексу України).

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.ч.11, 12 ст.264 Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Що стосується правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 Контракту №OT22-004-НР-U оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок Продавця суми і в терміни, зазначені в Специфікаціях чи інвойсах на партію товару. Загальна вартість товару за контрактом складається з сум комерційних інвойсів до даного Контракту.

Зі змісту Специфікації №6V1 від 26.01.2023 вбачається, що термін поставки товару становить 30 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати, а умови оплати 100% від вартості інвойсу у термін 45 календарних днів від дати інвойсу.

Інвойс №НР32023000000009 датований 26.01.2023, відтак в Покупця був строк на оплату товару 45 календарних днів від 26.01.2023.

При цьому, суд зазначає, що в інвойс №НР32023000000009 від 26.01.2023 містить аналогічні Специфікації №6V1 від 26.01.2023 положення щодо оплати.

Так, судом встановлено, що 02.03.2023 позивачем здійснено оплату за Товар в сумі 21266,06 USD, що підтверджується квитанцією №292 та заключною випискою за 02.03.2023.

Крім того, митна декларація, на яку відповідач посилається у спірному рішенні та використав при коригуванні митної вартості товарів, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару було імпортовано до України.

Прикметно, що, здійснюючи коригування митної вартості за другорядним методом, митний орган повинен довести, що відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України і така митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована, а також, що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та ним скасоване.

Зокрема, судом встановлено, що асортимент товару згідно з митними деклараціями від 04.12.2022 №UA500020/2022/020683 та від 02.02.2023 №23UA204020004475U7 є різним та не співпадає за артикулами.

Так, Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльностіМитним кодексом Українине передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі №140/804/19.

Відтак, посилання відповідача на інші митні декларації з інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, жодним чином не спростовують інформації, зазначеної в поданих до митного оформлення документах, досліджених в межах даної адміністративної справи.

При цьому, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000012/2 від 02.02.2023 у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості товарів, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п.п.2, 4 ч.2 ст.55Митного кодексу України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Висновки аналогічного характеру викладено у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Суд зазначає, що позивач на підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, подав відповідачу повний і достатній для митного оформлення пакет документів, надання якого передбачено ч.2ст.53 Митного кодексу України.

Доказів на підтвердження неможливості врахування митним органом поданих позивачем до митного оформлення товарів експертних висновків відповідачем надано не було. Разом з тим, з долучених до матеріалів справи експертних висновків слідує, що імпортовані товари за своєю ціновою категорією входять у відповіднийдіапазон та його ціна відповідає середнім ринковим цінам, що склалися на світовому ринку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи у своїй сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.

Суд також зауважує, що митний орган не вказав на будь-які суттєві розбіжності чи ознаки підробки зазначених документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Таким чином, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, ціну та його оплату, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятого ним рішення та сформованої картки відмови, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Рівненської митниці, судові витрати у сумі 5368,00грн, сплачені як судовий збір згідно з платіжними інструкціями від 26.07.2023 №ОТ00001019, №ОТ00001020.

Позивач також просить суд стягнути на його користь витрати, понесені з метою перекладу документів послуги перекладача у розмірі 4902,00 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для стягнення суми витрат за послуги перекладача, суд зазначає таке.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України: до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Пункт третій вказаної статті містить визначення "пов`язані із залученням".

Стаття 65 КАС України "Свідок": Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду.

Йдеться про компенсацію свідку витрат, пов`язаних із викликом до суду.

Стаття 70 КАС України "Спеціаліст": Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта. Спеціаліст зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз`яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду.

Йдеться про компенсацію витрат спеціалісту, пов`язаних із викликом до суду; оплата за виконану роботу не є поняттям "витрат".

Стаття 71 КАС України "Перекладач": Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду. Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов`язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право ставити питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду. Перекладач зобов`язаний з`являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Йдеться виключно про питання залучення перекладача саме судом за ухвалою суду та лише про компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду; оплата виконаної роботи не входить до предмета "витрат".

Стаття 68 КАС України "Експерт": Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із проведенням експертизи і викликом до суду.

Йдеться про компенсацію витрат експерту, пов`язаних із проведенням експертизи і викликом до суду; оплата за виконану роботу не входить до предмета "витрат".

Суд зазначає, що витрати позивача з перекладу документів у розмірі 4902,00 грн не входять до витрат, які слід компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, оскільки у даному випадку суд не допускав до участі у справі за відповідною ухвалою перекладача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000085.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2023 №204020/2023/000012/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5368,00грн.

У стягненні витрат за послуги перекладача відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 жовтня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (вул. Тиха, 7,м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 42617033)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя У.М. Нор