Рішення

від 11.10.2023 по справі 520/22458/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 жовтня 2023 року № 520/22458/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" (вул. Пушкінська, буд. 61, літера Д-1,м. Харків,61024, код ЄДРПОУ 41185028) до Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Костюшка Т., буд. 1,м. Львів,79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100183/2 від 17.04.2023.

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2023/001071 від 17.04.2023.

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці Державної митної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬПА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР ПЛЮС понесені судові витрати в справі, зокрема витрати на правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 10 000 гривень 00 копійок та суму сплаченого судового збору - 5 368 гривень 00 копійок.

Позивач вважає, що вказане рішення та картка відмови є протиправними та незаконними, підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР ПЛЮС» (надалі - Позивач) подано для митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) № 23UА209230039901U5 від 17.04.2023 з метою ввезення в Україну молочних продуктів (йогурти та сири). Вартість товару була визначена за ціною Договору купівлі-продажу № UM/22/001404 від 30.12.2022 у розмірі 2 426 022 грн. 10 коп. (60 024.-20 євро за курсом НБУ).

Разом із митною декларацією Декларантом надано до Львівської митниці ДМС України (надалі - Відповідач) документи для підтвердження митної вартості товару. Також обрано метод 'її визначення (основний метод - за ціною, визначеною у договорі).

З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару Позивачем надано Відповідачу повний пакет документів та інформації, передбачений ст. 53 Митного кодексу України (надалі - МК України), а саме:

Рахунок-проформа (Ргоformа іnvоісе) № UА-09/2023 від 06.04.2023.

Рахунок-фактура (інвойс) (Соmmercial іпvоісе) № РL/000437228/23/0104 від 14.04.2023.

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 304915 від 14.04.2023.

Міжнародний ветеринарний сертифікат (Veterinary certificate) № 2002/00092/23/04/UА від 14.04.2023.

Книжка МДП (ТІR саrnet) № РХ.85482337 від 14.04.2023.

Замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 12/04/2023 від 12.04.2023.

Банківський платіжний документ № 42 від 13.04.2023, що підтверджує оплату товару за інвойсом № UА-09/2023 від 06.04.2023.

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 26 від 17.04.2023.

Довідка про транспортні витрати № 11 від 17.04.2023.

Прайс-лист б/н від 10.04.2023.

Зовнішньоекономічних договір (контракт) купівлі-продажу товарів № ІМ/22/001404 від 30.12.2022.

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № UА - 09/2023 від 06.04.2023 р.

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № UА-09/2023 від 14.04.2023.

Договір про надання послуг митного брокера № Б-0701/20 від 01.07.2020.

Договір (контракт) про перевезення № 07/09/21 від 07.09.2021.

Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 17.04.2023.

Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9808330 від 17.04.2023.

Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 17.04.2023.

Лист відправника від 25.11.2022.

Листвідправника + реєстр від 28.11.2022.

Митна декларація країни відправлення № 23РЬ311010Е0173159 від 14.04.2023.

Після подання МД та аналізу наданих до неї документів та інформації Відповідачем було розпочато процедуру консультацій із Позивачем шляхом формування електронного повідомлення за наступним ідентифікатором: № 902е18е2-ааf9-4fcе-ае4f- 8b30с448еd186.

Цим повідомленням Відповідач витребував документи, за переліком, визначеним ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів, незважаючи на те, що декларант подав достатній перелік документів для підтвердження митної вартості товарів.

Відповідачем, зокрема, витребувано: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Позивач у відповідь 17.04.2023 направив Відповідачу лист № 17-04, в якому повідомив, що ним було надано усі наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

За результатами проведеної консультації відповідно до ст. 57 МК України, Відповідач направив Позивачу повідомлення 44dеf25е-29есd-47dd-873b-414d1109dа7f4, в якому повідомив про завершення консультації з декларантом і обрання методу 2г (ст. 64 МК України), тобто 6 резервного методу..

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100183/2 від 17.04.2023. Згідно цього рішення (графа 31) Відповідач здійснив митну оцінку товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості:

Товару № 1 слугувала: МД UА 100320/2023/082312 від 27.02.2023, де вартість такого товару становить 4,26 дол. США за кг.;

Товару № 7 слугувала: МД UА 209230/2023/036645 від 07.04.2023, де вартість такого товару становить 5,8457 дол. США за кг.;

Товару № 8 слугувала: МД UА 209140/2023/003995 від 21.02.2023, де вартість такого товару становить 8 дол. США за кг.

Товару № 11 слугувала: МД UА 209230/2023/004751 від 19.01.2023, де вартість такого товару становить 8,297 дол. США за кг.;

Товару № 12 слугувала: МД UА 100340/2022/518748 від 26.10.2022, де вартість такого товару становить 5,25 дол. США за кг.;

Товару № із слугувала МД UА 209230/2023/004751 від 19.01.2023, де вартість такого товару становить 5,71 дол, США за кг.;

Товару № 15 слугувала: МД UА 209230/2022/007355 від 10.11.2022, де вартість такого товару становить 5,24 дол. США за кг.;

Товару № 17 слугувала: МД UА 209140/2023/008823 від 27.02.2023, де вартість такого товару становить 4,51 дол. США за кг.;

Зі змісту рішення слідує, що коригування на обсяг партії й комерційні рівні не проводилось. Також Відповідач надав Позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209230/2023/001071 від 17.04.2023.

З урахуванням корегувань, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100183/2 від 17.04.2023 Позивач подав скореговану митну декларацію № 23UА209230040020Ш від 17.04.2023, за якої товар було випущено до вільного обігу на території України.

Позивач не погоджується з висновками Відповідача, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100183/2 від 17.04.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2023/001071 від 17.04.2023 винесеними всупереч приписам чинного законодавства, що призвело до збільшення розміру митних платежів на 27 230,80 грн., а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд вказує, що Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України (далі - МКУ) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ.

Декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МКУ)

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до п. 2.2 розділу 2 Методичних рекомендацій були вчинені дії щодо аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів за вказаною ВМД, серед них зокрема:

вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

перевірки включення/не включення складових митної вартості;

порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено (джерелом інформації, відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій, слугував спеціалізований програмно-інформаційний комплекс ЄАІС ДМС);

перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до п. 2.4 розділу 2 Методичних рекомендацій за результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МКУ.

Вказаною статтею визначається право митного органу письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визначення митної вартості.

Митним кодексом України (от. 49, 54) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і саме митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була Фактично сплачена, або підлягає, сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Порядок визначення: митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу III МКУ.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

-упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

-письмово запитувати: від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару,-

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України (далі - МКУ), митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

Судом встановлено, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №23UА20923003990іи5 від 17.04.2023 (далі - МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне:

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.04.2023 №26 не містить відомостей щодо складових митної вартості, а саме витрати на навантаження, митне оформлення вантажу у країні відправлення, отримання сертифікатів, тощо. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ;

-враховуючи умови поставки товару, для підтвердження витрат на транспортування до моменту перетину митного кордону України декларант має надати митному органу у тому числі договір про перевезення.

Згідно п. 4.3. договору перевезення від 07.09.2021 № 07/09/21, вартість перевезення (фрахту) повинна бути зазначена у Заявці, яка є невід`ємною частиною договору, однак наданий декларантом документ Замовлення на перевезення від 12.04.2023 №12/042023 не містить інформації стосовно вартості фрахту, що не дає можливості митному органу впевнитись у повноті нарахування витрат на перевезення, а відповідно правильність визначення митної вартості товару;

- у гр. 46 митної декларації країни відправлення від 14.04.2023 №23РL311010Е0173159 статистична вартість товару становить 281443 РLN. Разом з тим фактурна вартість товару, наведена у інвойсі, становить 278126 РLN (по курсу НБУ на день митного оформлення у країні відправлення).

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності уподаних документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів:

- 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

-якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом не було надіслано жодного додаткового документу, який може підтвердити числові значення складових заявленої митної вартості товару.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості, не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62

МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-УІ розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували наступні МД:

-товар № 1 - МД UА 100320/2023/082312 від 27.02.2023 де вартість товару зі схожими характеристиками №4 становить 4,26 дол.США. за кг,-

-товар № 7 - МД UА 209230/2023/036645 від 07.04.2023 де вартість товару зі схожими характеристиками №9 становить 5,8457 дол. США за кг;

-товар № 8 - МД UА 209140/2023/003995 від 21.02.2023 де вартість товару зі схожими характеристиками №11 становить 8,00 дол. США за кг;

-товар № 11 - МД UА 209230/2023/004751 від 19.01.2023 де вартість товару зі схожими характеристиками №1 становить 8,297 дол. США за кг;

-товар № 12 - МД UА 100340/2022/518748 від 26.10.2022 де вартість товару зі схожими характеристиками №2становить 5,25 дол. США за кг;

-товар № 13 - МД UА 209230/2023/004751 від 19.01.2023 де вартість товару зі схожими характеристиками №З становить 5,71 дол. США за кг;

-товар № 15 - МД UА 209230/2022/007355 від 10.11.2022 де вартість товару зі схожими характеристиками становить 5,24 дол. США за кг;

-товар № 17 - МД UА 209140/2023/008823 від 08.04.2023 де вартість товару зі схожими характеристиками №13становить 4,51 дол. США за кг.

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Сума донарахованих митних платежів за рішенням №UА209000/2023/100183/2 від 17.04.2023 становить 27230,80 грн.

Щодо правомірності витребування додаткових документів/

Суд вказує, що посадові особи Львівської митниці перевірили всі документи, що подавались разом із митною декларацією і на підставі цього встановили розбіжності та відсутність всіх необхідних документів, що стали законною підставою для витребування додаткових документів.

Так, ч. З ст. 53 Митного кодексу України чітко обумовлює право митного органу на витребування додаткових документів за наявності відповідних умов: наявність розбіжностей; наявність підробки; відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В законі чітко зазначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була Фактично сплачена або підлягає сплаті за ні товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

-рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

-виписку з бухгалтерської документації;

-ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-копію митної декларації країни відправлення;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України Верховний суд в постанові від 31.03.2020 року по справі №804/46595/18.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Відтак, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів (зазначені вище), у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності визначення митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів.

Статтею 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, передбачено, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митної оцінки.

Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ч.2 ст. 53 МК України.

Верховним судом в постанові від 15.02.2022 по справі N°826/12901/17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи». Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, є коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Витребування додаткових документів у позивача було обумовлене необхідністю оцінки наявних ризиків щодо можливого заниження митої вартості, необхідністю у зв`язку з цим перевірки даних щодо правильності формування ціни на задекларований товар, а також підтвердження того наскільки обґрунтованим є декларування митної вартості товару за ціною, нижчою аніж та що вже наявна в митного органу, а також законодавчо закріплене право митного органу упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості, яке кореспондується з обов`язком декларанта надавати відомості для підтвердження митної вартості, які повинні базуватися на підтверджених документально об`єктивних даних, та піддаватися обчисленню. Однак, позивач не надав жодних витребуваних документів, не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості та не довів, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів, що не дало можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі та стало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а інакше таку вартість визначити не було можливості.

Також відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

-обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

-наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

-вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

-обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

-інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

- право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; та Перелік додаткових складових до ціни договору.

У графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною

договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

-неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

-невірно проведений розрахунок митної вартості;

-невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу,-

-надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Зокрема, рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/100183/2 від 17.04.2023 у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності , а також містять джерела які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

По-друге Щодо окремих особливостей заповнення граф рішення про коригування митної вартості товарів, у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила), вказано наступне: "Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо".

Оскільки митна вартість була визначена Львівською митницею Держмитслужби за резервним методом (відповідно до положень статті 64 МКУ), посилання в рішенні на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає вимогам вказаного нормативного документа. Номер і дата митної декларації в рішенні також вказані.

Щодо проведених коригувань, то суд вказує, що правилами чітко визначено, що такі робляться лише "щодо зроблених коригувань". Тобто, якщо такі коригування не робилися, відповідні пояснення не повинні вноситися до граф рішення. Також слід зважити на ту обставину, що перелік коригувань завершується словом " тощо", тобто не є вичерпним. Пояснення щодо коригувань повинні стосуватися кожного конкретного випадку окремо, їх перелік та числові значення визначаються особливостями зовнішньоекономічної операції та застосованих джерел інформації для коригування. Абсолютно нелогічною є вимога щодо внесення до рішення про коригування митної вартості пояснень щодо незроблених коригувань, оскільки навіть не визначено їх вичерпний перелік.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 55 МКУ визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Оскільки митні декларації, на які посилається Галицька митниця Держмитслужби, містять відомості про використані для коригування митної вартості числові значення, таке джерело є достатнім для обґрунтування такого числового значення.

В постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №816/1199/15, вказано наступне: "При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом ..., суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом".

Таким чином, ні положення Закону, ні вище згадувана постанова Верховного Суду не містять зобов`язання щодо зазначення таких даних у рішенні про коригування митної вартості. Натомість, Верховний Суд чітко вказує, що доказування наведених обставин повинен вимагати від відповідача суд.

Суд зазначає, що митні декларації, які використані як джерело для коригування митної вартості (копії надано), були оформлені митним органом, на момент прийняття рішень про коригування митної вартості посадова особа митниці мала повну інформацію щодо того, що: товар дійсно був увезений до України; митна вартість за відповідною митною декларацією не була в подальшому відкоригована; рішення про коригування митної вартості за даними партіями товарів не приймалися та, відповідно, до суду не оскаржувалося.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що рішення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для їх скасування відсутні.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" (вул. Пушкінська, буд. 61, літера Д-1,м. Харків,61024, код ЄДРПОУ 41185028) до Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Костюшка Т., буд. 1,м. Львів,79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.