Ухвала

від 11.10.2023 по справі 359/9537/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 359/9537/19 Суддя-доповідач ОСОБА_5.

Номер провадження № 23-з/824/25/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд в складі судді ОСОБА_5., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за заявою ОСОБА_1 , подану захисником ОСОБА_6, про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року по справі №359/9537/19 за виключними обставинами щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування) - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2019 року провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу представника Київської митниці ОСОБА_7. задоволено. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасовано та постановлено нову постановою, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил загальною вартістю 1 450 884,69 грн з конфіскацією цих товарів, а у разі неможливості їх конфіскації, стягнуто вартість товару в дохід держави.

В подальшому, захисник ОСОБА_1 - ОСОБА_6. подала заяву про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року по справі №359/9537/19 за виключними обставинами, яку мотивовано тим, що 05 липня 2023 року Другий сенат Конституційного суду України ухвалив Рішення №5-р(ІІ)/2023 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини першої статті 483 МК України. Вказано, що даним рішенням було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац другий частини першої статті 483 МК України.

Отже, абзац другий частини першої статті 483 МК України суперечить приписам частини першої статті 8, частини першої, четвертої статті 41, частини другої статті 61, частини першої статті 64 Конституції України.

У зв`язку із викладеним, захисник ОСОБА_1 - ОСОБА_6. просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року в частині накладення додаткового стягнення у вигляді конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил загальною вартістю 1 450 884,69 грн.

Дослідивши подану заяву про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року по справі №359/9537/19 за виключними обставинами, апеляційний суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України. КУпАП нормативно не врегульовано порядок перегляду рішень суду за виключними обставинами.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4, 7 та 11 до Конвенції» ратифіковано вказану Конвенцію.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Таким чином, перегляд рішень у справах про адміністративні правопорушення може бути здійснено за аналогією закону відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.

Також заявник зазначав, що згідно із ч. 1 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК України, виключною обставиною визнається встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону чи його окремого положення застосованого судом при вирішенні справи.

Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано протягом 30-ти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України (ч. 1 ст. 461 КПК України).

За наслідками провадження суд має право скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами без задоволення (ч. 1 ст. 467 КПК України).

05 липня 2023 року Другий сенат Конституційного суду України ухвалив Рішення №5-р(ІІ)/2023 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини першої статті 483 МК України.

Згідно резолютивної частини даного рішення Конституційний суд України було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац другий частини першої статті 483 МК України. Абзац другий частини першої статті 483 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічне положення міститься у ст. 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України». Крім цього, у ст. 97 цього Закону визначено, що Конституційний Суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.

Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи з ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням (п. 9.9 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року у справі № 922/1391/18).

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (касаційного, за нововиявленими чи виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено, тобто КУпАП не містить норми про можливість апеляційного суду переглядати судові рішення апеляційного суду, які набрали законної сили за виключними обставинами.

За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 , подана захисником ОСОБА_6, про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року по справі №359/9537/19 за виключними обставинами підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану захисником ОСОБА_6, про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року по справі №359/9537/19 за виключними обставинами повернути особі, яка її подала - захиснику Кононенко Олені Сергіївні.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду ОСОБА_5