Постанова

від 10.10.2023 по справі 420/20849/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2023 р. м. ОдесаСправа № 420/20849/23Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю АРТ ВЕЙ, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

встановиВ:

11 серпня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про забезпечення позову, в якому представник позивача просив: зупинити дію постанови про накладення штрафу від 03.08.2023 року ВП № 72081999, винесеної головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Осадчою Катериною Ігорівною та заборонити посадовим особам Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в рамках виконавчого провадження № 72081999 виносити постанову про накладення на Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради штрафу у подвійному розмірі та надсилати до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, мотивуючи його тим, що оскаржувана у справі постанова про накладення штрафу вже сьогодні може бути пред`явлена до примусового виконання, що призведе до настання для Департаменту негативних наслідків у вигляді необґрунтованого стягнення з бюджету територіальної громади суми штрафу, з накладенням якого Департамент не погоджується з підстав, викладених в адміністративному позові. Отже, стягнення штрафу, накладеного оскаржуваною Департаментом постановою, до вирішення цієї справи по суті фактично нівелює право на оскарження рішення державного виконавця, передбаченого ст. 74 Закону України Про виконавче провадження. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до безпідставного накладення на Одеську міську раду подвійного штрафу та звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у задоволені заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та прийняти нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з`явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або буде знаходитись справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Тобто, підставою для вжиття заходів забезпечення є неможливість виконання рішення суду у майбутньому.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 р. № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову, суд виходить з такого.

Позивач просив вжити заходи забезпечення шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу та заборони посадовим особам Відділу вчиняти будь-які дії в подальшому.

З наданої апелянтом заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається та позивачем не наведено суду істотних обставин, не надано достатніх доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Посилання представника апелянта щодо можливого безпідставного накладення на Департамент подвійного штрафу та звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення не доводить факт істотного укладення чи унеможливлення виконання рішення суду, а відповідно, не відповідає завданню інституту забезпечення позову та не є тими доказами, які підтверджують необхідність зупинення дії постанови про накладення штрафу та заборони посадовим особам Відділу вчиняти будь-які дії в подальшому, та не доводять, що не вжиття таких заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Також, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень на час відкриття провадження у справі, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

З урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що заява позивача про забезпечення позову є безпідставною та необґрунтованою, а тому не належить задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року по справі № 420/20849/23, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький