Ухвала

від 10.10.2023 по справі 120/10610/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження

Справа № 120/10610/22

10 жовтня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НТС Продмікс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2023 позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Також, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з підстав своєчасного звернення з апеляційною скаргою вперше, відсутністю коштів на сплату судового збору та введенням воєнного стану.

Досліджуючи дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні з огляду на таке.

Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 10.05.2023 в порядку письмового провадження. Останнім днем подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення є 11.06.2023.

Апеляційна скарга вперше подана скаржником 31.05.2023.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 02.06.2023 залишено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги.

Відповідно до ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 продовжено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2023 повернуто скаржнику.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги від 03.07.2023 доставлено апелянту 04.07.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Апеляційна скарга вдруге подана до суду 29.08.2023, тобто з пропуском встановленого ст. 295 КАС України строку.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

П. 1 ч.5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог до оформлення апеляційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ органам ДПС не надано пільг щодо сплати судового збору у цій категорії справ.

Органи Державної податкової служби України (ДПС) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 01 вересня 2020 року у справі №160/8398/18 Верховний Суд зазначив, що відсутність коштів для сплати судового збору, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного судового рішення.

Таким чином, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19.

Неспроможність відповідача належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору не є поважною причиною пропущення строку апеляційного оскарження. Наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на повторне подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 12.10.2022 у справі №640/11452/19.

Стосовно посилань апелянта на Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ХІ, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Водночас, відповідачем не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на неспроможність апелянта своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого КАС України.

З урахуванням вказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені скаржником у клопотанні, не є поважними.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 12.07.2023 у справі №120/14062/21-а.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано, яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, перешкоджали апелянту виконати вимоги закону щодо своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2023.

Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.