УХВАЛА
30 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 120/10610/22
адміністративне провадження № К/990/35953/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №120/10610/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС Продмікс» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС Продмікс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №7035105/43813384 від 12.07.2022, яким відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС Продмікс» №28 від 25.02.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС Продмікс» №28 від 25.02.2022.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 10.05.2023 позов задовольнив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.10.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №120/10610/22.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Вінницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 24.10.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Сьомим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 10.05.2023 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повне судове рішення складено 10.05.2023
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у Вінницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 31.05.2023 звернулось до Сьомого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.06.2023 подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути недоліки апеляційної скарги та надати документ про сплату судового збору.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.06.2023, відмовивши у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору, продовжив скаржнику термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.07.2023 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 02.06.2023, які стали підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).
Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Вінницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 29.08.2023 звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі №520/10334/22 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного законом процесуального строку, однак ухвалою суду від 03.07.2023 раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто заявнику з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (ненадання доказів сплати судового збору). Зауважив, що контролюючий орган з об`єктивних причин, які не залежали від волі останнього (введення на території України правового режиму воєнного стану, яке відобразилось на бюджетних показниках поточного року й фактично завадило сплаті судового збору зверненні до суду раніше) був позбавлений можливості своєчасно й в повному обсязі сплатити судовий збір та подати апеляційну скаргу до суду з дотриманням строку на апеляційне оскарження. Додатково наголосив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.08.2023 подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути недоліки апеляційної скарги та надати документ про сплату судового збору.
За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2023 було продовжено.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2023 витребував з Вінницького окружного адміністративного суду адміністративну справу №120/10610/22.
Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.10.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим ухвалою від 10.10.2023 подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху, запропонувавши скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі, зокрема, доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору та подання апеляційної скарги з дотриманням строку на апеляційне оскарження визначеного статтею 295 КАС України.
Мотивуючи свою ухвалу, суд звернув увагу скаржника, що, за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, як вказав суд, підстави, на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи контролюючого органу, адже обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також, як вказав суд, факт попереднього звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Суд звернув увагу, що підставою для залишення апеляційної скарги без руху та подальше повернення апеляційної скарги мало місце виключно з підстав несплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі та ненадання до суду доказів про таку сплату.
А тому, з вказівкою на правову позицію Верховного Суду, апеляційний адміністративний суд наголосив, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень та як наслідок його сплати протягом встановленого строку на апеляційне оскарження та надання такого документу до суду в цей строк, а отже не виконання державним органом цих правил не може бути підставою для надання переваги йому у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження державному органу перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.
Суд наголосив, що учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України, який триває й до сьогодні.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Запровадження воєнного стану, як зазначив суд апеляційної інстанції, є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.
Поряд з цим, як зазначив суд, питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, у заявленому відповідачем клопотанні останнім не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану в країні вплинуло на неспроможність апелянта своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України.
Більш того, як встановив суд, скаржником не обґрунтовано, яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, перешкоджали апелянту виконати вимоги закону щодо своєчасного подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України.
Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження скаржника про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Тобто, встановивши факт повторного подання скаржником апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник, обґрунтовуючи поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження та повторно посилаючись на факт попереднього звернення до суду й обставини неналежного/недостатнього фінансування суб`єкта владних повноважень, просив поновити пропущений з поважних причин строк. Також скаржник повторно зауважив, що відповідач виключно з незалежних від нього причин (введення на території України правового режиму воєнного стану та обмеженість бюджетного фінансування) фактично був позбавлений можливості своєчасно виконати вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, що стало підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.10.2023, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.10.2023 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Сьомий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними, а саме: строк пропущено з підстав недостатнього/неналежного фінансування контролюючого органу при первинному зверненні до суду; обставини введення на території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорної обставини, яка позбавила скаржника можливості вільно користуватися своїми процесуальними права, у тому числі й правом на своєчасне проведення сплати судового збору та подання апеляційної скарги з дотриманням вимог статті 295 КАС України. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження Головне управління ДПС у Вінницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не вказало; доказів не надало.
Тобто, Сьомий апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Сьомий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №120/10610/22.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №120/10610/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС Продмікс» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
С.С. Пасічник
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2023 |
Оприлюднено | 03.11.2023 |
Номер документу | 114599524 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні