Постанова

від 10.10.2023 по справі 380/4710/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/4710/23 пров. № А/857/10598/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Затолочного В.С., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року (суддя Морська Г.М., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у березні 2023 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 11.10.2022№ 4370/5 Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Славської селищної ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_2 . В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.10.2022 відповідачем за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно складений Акт, на підставі якого спірним наказом застосовані до позивачки заходи реагування у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць. Позивачка не погоджується із цим рішенням та стверджує, що відповідач порушив Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1128. Так відповідач не повідомив ОСОБА_2 що щодо неї проводиться перевірки, що порушило її право на надання пояснень. Також відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо наявна інформація про відкрите судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідач безпідставно розглянув заяву слідчого, не встановивши підстави звернення ст.37 чи ст.37-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон № 1952-IV), чим порушив вимоги законодавства, процедуру розгляду. Зазначає, що у статті 37-1 Закону №1952-IV відсутня така підстава яка би дозволяла проведення камеральної перевірки на підставі звернення, листа слідчого який було скеровано до Міністерства юстиції України.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, щоЗа заявою про державну реєстрацію права власності від 24.04.2019 № 33817968, поданою ОСОБА_3 , державним реєстратором Яремою Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 46668318 від 26.04.2019, на підставі якого відкрито розділ Державного реєстру прав № 1820214646101 на об`єкт нерухомого майна - будівля літера Б-1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та внесений запис про право власності за заявником № 31365697.

У подальшому на адресу Міністерства юстиції України надійшов лист слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області від 11.01.2022 № 418/16/04-22 (вх. № 14551-11-22 від 28.01.2022) з посиланням на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42021140000000010 від 26.01.2021, за фактом неналежного виконання державним реєстратором ОСОБА_4 своїх службових обов`язків та просив провести камеральну перевірку законності реєстраційних дій державного реєстратора Славської селищної ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_4 щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна будівлю, літ. «Б-1», загальною площею 326,3 кв.м. по вул. Зеленій, 253 ум. Львові.

За результатами розгляду вказаного листа, відповідно до статті 37-1 Закону "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" та підпункту 4 пункту 4 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів У країни від 21.12.2016 № 990, Мін`юстом було прийнято рішення у формі наказу від 21.09.2022 № 2189/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Славської селищної ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_2 ».

За результатами проведеної камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора Славської селищної ради Сколівського району Львівської області Яреми Наталії Володимирівни, Комісією виявлено порушення у сфері державної реєстрації прав та складено акт від 11.10.2022 № 3155/19.1.1/22 (далі Акт перевірки).

На підставі акту Міністерством юстиції України прийняте рішення у формі наказу від 11.10.2022 № 4370/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Славської селищної ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_2 », яким тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць.

Не погодившись із цим рішенням, позивачка звернулась до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ Мін`юсту прийнято з дотримання процедури та відповідно до вимог Порядку № 990, оскільки належним чином повідомлено про проведення камеральної перевірки та вжито всіх заходів для можливості надання пояснень та додаткової інформації.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом №1952-IV.

Спір між сторонами стосується того, на підставі якої норми Закону № 1952-IV належало відповідачу розглянути повідомлення слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки законності реєстраційних дій державного реєстратора Славської селищної ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_4 .

Так позивач стверджує, що така перевірка мала бути проведена на підставі статті 37 Закону № 1952-IV та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі Порядок №1128).

Суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини регулюються статтею 37-1 Закону № 1952-IV та Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів У країни від 21.12.2016 № 990(далі Порядок №990).

Статтею 37 Закону № 1952-IV «Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав» визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. …

Міністерство юстиції України розглядає: 1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; …

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. …

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку. …

За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо: 3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав; …

Із аналізу наведеної правової норми слідує, що вона застосовується при розгляді скарг від фізичних та юридичних осіб, у тому числі на дії державного реєстратора та за умови відкриття судового провадження за заявою скаржника із приводу тих самих дій чи рішення, така скарга Мінюстом залишається без розгляду по суті.

Разом із тим Стаття 37-1 «Здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав» встановлює, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Із аналізу даної правової норми слідує, що Мінюст здійснює контроль у сфері державної реєстрації та у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів.

Згідно з матеріалами справи, камеральна перевірка на підставі листа начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області від 11.01.2022 № 418/16/04-22 (вх. № 14551-11-22 від 28.01.2022) з посиланням на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42021140000000010 від 26.01.2021, за фактом неналежного виконання державним реєстратором ОСОБА_4 своїх службових обов`язків та просив провести камеральну перевірку законності реєстраційних дій державного реєстратора Славської селищної ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_4 щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна будівлю, літ. «Б-1», загальною площею 326,3 кв.м. по вул. Зеленій, 253 ум. Львові.

Тобто відповідач отримав інформацію про наявність кримінального провадження, та неналежне виконання позивачкою свої посадових обов`язків щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, зазначений лист начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області не є скаргою, у розумінні ст. 37 Закону № 1952-IV та відповідно камеральна перевірка за вказаним фактом не могла бути проведена на підставі порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженому Постановою № 1128.

З листа явно вбачається, що метою звернення було саме проведення камеральної перевірки дій державного реєстратора в Порядку №990.

При цьому, метою розгляду скарг відповідно до статті 37 Закону України № 1952-IV є оскарження конкретного рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, а наслідком такого оскарження найчастіше є скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав або внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором.

Водночас, наслідки здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав відповідно до ст. 37-1 Закону № 1952-IV є іншими: тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав. При цьому цей перелік не включає в себе скасування рішення державного реєстратора.

Отже, закон розмежовує скарги за статтями 37 та 37-1 Закону № 1952-IV відповідно до цілей звернення з такими скаргами та їх наслідків.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі №805/3062/17-а.

Таким чином, доводи апелянта щодо порушення відповідачем порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації є помилковими, оскільки ґрунтуються на положеннях статті 37 Закону № 1952-IV та Порядку №1128, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що отримавши повідомлення про можливе порушення порядку вчинення реєстраційних дій державним реєстратором, призначив перевірку на підставі ст. 37-1 Закону № 1952-IV.

Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (далі Порядок № 990) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - 32.07.2021).

Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 990 контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:

1) розгляду звернень відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України»;

3) аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті;

4) перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації;

5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах;

6) проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах щодо осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора), перебували на посаді державного реєстратора в іншого суб`єкта державної реєстрації;

7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора у певного суб`єкта державної реєстрації.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Пунктом 10,11 Порядку № 990 визначено, що у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.

Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі - Комісія).

Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки.

Відповідно до вимог пункту 13-1 Порядку № 990 результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії. У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт.

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, дворазове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

Пунктом 14 Порядку № 990 передбачено, що за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення генеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з рахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

Апелянт покликається на те, що у статті 37-1 Закону № 1952-IV відсутня така підстава, яка б дозволяла проведення камеральної перевірки на підставі звернення, листа слідчого який було скеровано до Міністерства юстиції України.

Стосовно цього колегія суддів зазначає, що підпунктом 4 пункту 4 Порядку №990 чітко передбачено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації.

Таким чином, підставою для призначення камеральної перевірки є виявлення у реєстрах порушень порядку державної реєстрації, зокрема під час перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації, а тому розгляд листа відповідачем здійснено у відповідності до вимог Порядку №990.

Перелік відомостей та шляхів їх отримання Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації не є вичерпним та обмежений виключно фактичними повноваженнями Мінюсту.

Стосовно покликання апелянта на наявне судове провадження стосовно оскарження законності реєстраційних дій.

Апелянт помилково посилається на положення статті 37 Закону № 1952-IV, згідно з яким Міністерство юстиції України залишає скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав, оскільки таке положення не регулює відносини, які виникли у зв`язку з прийняттям оскаржуваного наказу.

Враховуючи ту обставину, що ст. 37 1№ 1952-IV не передбачає залишення скарги без розгляду по-суті з підстав наявності інформації про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав, відповідач правомірно провів камеральну перевірку та прийняв спірний наказ за її результатами.

Щодо твердження апелянта, що її не повідомили про проведення камеральної перевірки, апеляційний суд зазначає наступне.

На виконання пунктів 12, 13 Порядку № 990 Міністерством юстиції України супровідним листом від 21.09.2022 № 85963/14551-11-22/19.1.1 на електронну адресу Славської селищної ради направлено копію наказу від 21.09.2022 № 2189/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Славської селищної ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_2 » та запропоновано надати пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, що підтверджується копією електронного листа від 22.09.2022. Додатково вказаний наказ був направлений на поштову адресу Славської селищної ради, що підтверджується Реєстром передачі документів на відправлення до відділу відправки та обліку документів Управління забезпечення та документообігу, списком поштових відправлень та трекером АТ «Укрпошта» про вручення особисто.

Крім цього 21.09.2022 Наказ від 21.09.2022 № 2189/7 був розміщений на офіційному веб- сайті Мін`юсту.

З огляду на викладене, відповідачем вжито всіх заходів для повідомлення про проведення камеральної перевірки та дотримано процедуру, передбачену Порядком № 990.

Також відповідно до абзацу 2 пункту 20 Порядку № 990, Міністерством юстиції У країни на електронну адресу Славської селищної ради було направлено лист від 11.10.2022 № 93512/14551-11-22/19.1.1 разом з копією Наказу від 11.10.2022 № 4370/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Славської селищної ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_2 » та Акта від 11.10.2022 № 3155/19.1.1/22 за результатами проведення камеральної перевірки, що підтверджується копією електронного листа від 14.10.2022. Додатково на поштову адресу Славської селищної ради направлений вказаний наказ та Акт, що підтверджується Реєстром передачі документів на відправлення до відділу відправки та обліку документів Управління забезпечення та документообігу, списком поштових відправлень та трекером AT «Укрпошта» про вручення особисто.

Отже, апеляційний суд погоджується, що оскаржуваний наказ Мін`юсту прийнято з дотримання процедури та відповідно до вимог Порядку № 990, оскільки належним чином повідомлено про проведення камеральної перевірки та вжито всіх заходів для можливості надання пояснень та додаткової інформації.

Стосовно покликання апелянта на висновки Верховного Суду у постановах від 06 липня 2018 року у справі №826/3442/17, від 30 січня 2020 року у справі №140/167/16 та від 28 березня 2018 року у справі №826/19452/16.

Вказані висновки стосуються процедури розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації із застосуванням норм Порядку №1128.

Відтак, вказана судова практика не є релевантною, оскільки вище суд дійшов висновку про те, що застосуванню до спірних правовідносин підлягає саме Порядок №990, а не Порядок №1128.

Стосовно суті виявленого порушення, слід зазначити, що позивачка не оскаржує його по-суті та не надає суду жодних доказів на спростування висновків камеральної перевірки.

Із матеріалів справи судом встановлені наступні висновки камеральної перевірки.

За заявою про державну реєстрацію права власності від 24.04.2019 № 33817968, поданою ОСОБА_3 , державним реєстратором Яремою Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 46668318 від 26.04.2019, на підставі якого відкрито розділ Державного реєстру прав № 1820214646101 на об`єкт нерухомого майна - будівля літера Б-1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та внесений запис про право власності за заявником № 31365697.

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додані такі документи : технічний паспорт від 12.07.2012 № 1125, виготовлений обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»; довідку від 23.04.2019 № 1/5085, видану обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» І стосовно розташування будівлі літера Б-1 за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136800:04:002:0034).

Державним реєстратором Яремою Н.В. сформовані відомості Державного земельного кадастру від 24.04.2019 № 9995199.

При проведенні перевірки реєстраційних дій на предмет дотримання вимог законодавства в сфері державної реєстрації, яке діяло на момент проведення реєстраційних дій державним реєстратором Яремою Н.В., Комісія виходила з того, що частиною третьою статті 10 Закону, пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127) передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до пункту 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та Порядком.

Згідно з пунктом 41 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта:

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів) У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у оповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Пунктом 1 частини першої статті 23 Закону встановлено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором у разі подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

Відповідно до абзацу першого пункту 14 Порядку № 1127 у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Комісія прийшла до висновку, що державний реєстратор Ярема Н.В. зобов`язана була зупинити розгляд заяви з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 23 Закону, оскільки до Державного реєстру прав не додано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Таким чином, при проведенні реєстраційних дій державним реєстратором Яремою Н В. порушено вимоги абзацу першого пунктів 12, 14, пункту 41 Порядку № 1127, частини третьої статті 10, пункту 1 частини першої статті 23 Закону.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність та обґрунтованість як самої камеральної перевірки, так і спірного наказу, прийнятого за її наслідками.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року в справі №380/4710/23- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді В. С. Затолочний М. А. Пліш