Постанова

від 10.10.2023 по справі 380/4726/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/4726/23 пров. № А/857/14144/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Онишкевича Т.В.,

Сеника Р.П.,

секретаря судового засідання Демчик Л.Р.

представник позивача: Дикун Д.А.

представник відповідача: Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року про забезпечення позову у справі № 380/4726/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

суддя в 1-й інстанції Москаль Р.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТС Рітейл Галичина» (далі ТОВ «ГТС Рітейл Галичина», позивач, заявник) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження №140-РЛ від 16.02.2023 про анулювання ліцензій ТОВ «ГТС Рітейл Галичина» реєстраційний №13060314201900335, №13300314201900336 та №13070314201900333.

Позивач подав заяву №12 від 27.07.2023, просить суд вжити заходи забезпечення позову із зупиненням дії розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області №140-РЛ від 16.02.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі реєстраційний номер №13060314201900335, №13300314201900336 та №13070314201900333.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник/позивач повідомив такі обставини: ТОВ «ГТС Рітейл Галичина» здійснює діяльність з роздрібної торгівлі пальним з липня 2019 року у м. Львові, Львівській та Тернопільських областях. Товариство є роботодавцем для 31 працівника (28 осіб операторів автозаправних станцій, 3 особи адміністрація). 16.07.2019 ГУ ДПС у Львівській області видало ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №13060314201900335, №13300314201900336 та №13070314201900333.

У зв`язку із анулюванням ліцензій підприємство змушене зупинити діяльність на об`єктах роздрібної торгівлі, що знаходяться в м. Львів, Личаківський район, вул. Б. Хмельницького, 192 Б, вул. Нагірна, 8, Львівська обл., Стрийський район, с. Добряни, вул. Нижанківського, 24, а у випадку продовження простою більше ніж 2 місяці буде змушене звільнити працівників 9 працівників. Згідно аналітичної та статистичної інформації Державного центру зайнятості на ринку праці існує дефіцит вакансій, який складає 381 особу, зупинення діяльності об`єктів роздрібної торгівлі підприємства призведе до збільшення чисельності безробітних осіб (за посадою оператор заправних станцій) та погіршення матеріального становища цих осіб. Виплата заробітної плати працівникам здійснювалась працівникам за рахунок отриманого підприємством доходу від здійснення ліцензованої господарської діяльності, проте дією спірного розпорядження фактично зупинено господарську діяльність на згаданих об`єктах роздрібної торгівлі. Підприємство в період анулювання ліцензій несе прямі збитки у вигляді виплати працівникам заробітної плати у зв`язку з відсутністю доходів через повну зупинку здійснення діяльності внаслідок анулювання спірним розпорядженням ліцензій та існує ймовірність невиплати заробітної плати в наступний період до моменту звільнення таких працівників;

Зазначає, що здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі підприємство використовує обладнання (паливороздавальні колонки, резервуари для зберігання пального, рівнеміри, витратоміри, касові апарати тощо), котре потрібує постійного технічного та сервісного обслуговування. Анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю призвело до простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, а його обслуговування утруднене внаслідок в силу відсутності обігових коштів в підприємства;

Крім того, підприємством укладено поставки товарів з використанням пластикових електронних паливних карт з покупцями, перед якими заявник взяв на себе зобов`язання з поставки палива з автозаправних станцій, в тому числі тих, щодо яких анульовано ліцензію, що підтверджується доданими копіями договорів. Крім того, підприємство не змозі виконати свої зобов`язання з постачальниками щодо запланованого обсягу постачання пального;

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Рітейл Галичина» від 27.07.2023 №12 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено повністю.

Зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області (м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ідентифікаційний код 43968090) від 16.02.2023 № 140-РЛ в частині анулювання товариству з обмеженою відповідальністю «ГТС Рітейл Галичина» (м.Львів, вул. Руставелі Ш., буд. 26, офіс 2, приміщення 1; ідентифікаційний код 42501985) ліцензій на право роздрібної торгівлі реєстраційний номер №13060314201900335, №13300314201900336, №13070314201900333..

Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив відповідач, який із покликанням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, позивач не навів достатніх доказів на обґрунтування заяви та належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо таке буде прийнято на користь позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з ч.1, 2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.6 ст.154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме: із зазначенням: 1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

Крім того, забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем (заявником) та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Необхідно зазначити, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити чи наявна хоча б одна з передбачених ч.2 ст.150 КАС України обставин та оцінити чи не призведе застосований судом захід забезпечення позову до заподіяння ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти шляхом його застосування.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТС Рітейл Галичина» звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження №140-РЛ від 16 лютого 2023 року про анулювання ліцензій ТОВ «ГТС Рітейл Галичина» реєстраційний №13060314201900335, №13300314201900336 та №13070314201900333.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить зупинити дію індивідуального акта розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області №140-РЛ від 16 лютого 2023 року про анулювання ліцензій до розгляду спору по суті.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, у абзаці 1 п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 №2 вказано, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, за вказаних обставин не підтверджено існування ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим для правової оцінки цього рішення необхідно провести розгляд справи по суті, встановити фактичні обставини справи та надати їм правову оцінку для вирішення питання існування очевидної небезпеки заподіянню шкоди правам та свободам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі. Також не надано належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. При цьому, відсутні підстави вважати, що у випадку скасування розпорядження №140-РЛ від 16 лютого 2023 року рішення суду буде неможливо виконати чи виконання такого рішення буде суттєво ускладнено.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову у цій адміністративній справі.

Крім того, саме по собі подання адміністративного позову, предметом якого є визнання протиправним рішення суб`єкта повноважень не є доказом того, що таке рішення є протиправним, адже розгляд адміністративної справи по суті і має на меті встановлення правомірності чи протиправності прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного рішення, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Оцінюючи необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження про анулювання ліцензій, колегія суддів зазначає, що в вданому випадку позов не може бути забезпечений у спосіб, заявлений позивачем, оскільки такий спосіб фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Визначальним для забезпечення позову є належне обґрунтування та надання належних доказів на підтвердження тих обставин, що невжиття таких заходів забезпечення утруднить виконання рішення.

Крім того, вважаючи що оскаржуване рішення податкового органу прийняте з порушенням наданих повноважень та вимог законодавства, необхідно виконати належний обсяг повноважень позивача з метою розгляду спору по суті у суді першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач не довів необхідність вжиття застосованих судом заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другоїстатті 150 КАС України, а застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другоїстатті 151 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову необхідно відмовити.

Колегія суддів звертає увагу, що це не позбавляє позивача права повторного звернення в суд із заявою про забезпечення позову шляхом належного обґрунтування підстав такого вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до частини першої статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини першої статті 315 КАС Українивстановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 317 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ч. 4 ст. 243, статтями 150, 151, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року про забезпечення позову у справі № 380/4726/23 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області №140-РЛ від 16.02.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі реєстраційний номер №13060314201900335, №13300314201900336 та №13070314201900333 до набрання законної сили судовим рішенням у справі 380/4726/23 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 11 жовтня 2023 року