Постанова

від 28.08.2024 по справі 380/4726/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/4726/23 пров. № А/857/11768/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Носа С.П.

за участі секретаря судового засідання: Вовка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Рітейл Галичина",

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя Москаль Р.М., час ухвалення 15:56 год., місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №380/4726/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Рітейл Галичина" до Головного управління ДПС у Львівській області,

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

встановив:

У березні 2023 року позивач ТОВ "ГТС Рітейл Галичина" звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження №140-РЛ від 16.02.2023 про анулювання ліцензій ТОВ ГТС Рітейл Галичина реєстраційний №13060314201900335, №13300314201900336 та №13070314201900333.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 відкрито провадження у справі.

Ухвалою цього ж суду від 10.11.2023 призначено підготовче засідання на 12.12.2023 о 09:00 в приміщенні Львівського окружного адміністративного суду. Суд скерував учасникам справи судові повістки-виклики на 12.12.2023.

Позивач участі представника у засіданні 12.12.2023 не забезпечив, заяв чи клопотань щодо неможливості прибути до суду чи про розгляд справи без його участі суду не надіслав.

Ухвалою від 21.12.2023 суд призначив справу до розгляду по суті на 25.01.2024, повістка-виклик вручена позивачу 21.12.2023.

Розгляд справи в суді першої інстанції неодноразово відкладався.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 залишено без розгляду позовну заяву, на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України.

З цією ухвалою суду першої інстанції від 25.04.2024 не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що директор ТОВ "ГТС Рітейл Галичина" мала намір бути присутньою на судовому засідання, яке призначене на 25.04.2024, однак по стану здоров`я 24.04.2024 директор ОСОБА_1 погано себе почувала. Через погане самопочуття директор ОСОБА_1 не встигла подати клопотання про відкладення розгляду та повідомити про причини пропуску судового засідання, яке призначене на 25.04.2024. Вважає скаржник, що директор ОСОБА_1 мала поважні обставини, через які вона не змогла бути присутньою на судовому засідання, яке призначене на 25.04.2024.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 25.04.2024 про залишення позову без розгляду та передати справу на розгляд в суд першої інстанції.

Відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає про її безпідставність. Вважає, що судом не здійснено порушення норм процесуального права. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши оскаржену ухвалу суду без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено, що предметом спору у розглядуваній адміністративній справі являється правомірність розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області №140-РЛ від 16.02.2023 про анулювання ліцензій ТОВ ГТС Рітейл Галичина реєстраційний №13060314201900335, №13300314201900336 та №13070314201900333 (а.с. 6 т.1).

Залишаючи без розгляду позовну заяву на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та/або його представник повторно поспіль не прибув в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Правові підстави для залишення адміністративного позову без розгляду визначені, зокрема, у ст.ст. 205, 240 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частино п`ятою цієї ж статті, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що положення ч.5 ст.205 КАС України встановлює правові наслідки повторного неприбуття позивача у судове засідання, а п.4 ч.1 ст.240 КАС України - правові наслідки неприбуття у підготовче засідання чи у судове засідання.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відкривавши провадження у справі, суд першої інстанції ухвалою від 10.11.2023 призначив розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження, скерував учасникам справи судові повістки-виклики на 12.12.2023.

Позивач особисто та (або) через представника участь у засіданні 12.12.2023 не прийняв, заяв чи клопотань щодо неможливості прибути до суду чи про розгляд справи без його участі суду не надіслав.

Суд ухвалив провести підготовче засідання без участі позивача.

Ухвалою від 21.12.2023 суд призначив справу до розгляду по суті на 25.01.2024, повістка-виклик вручена позивачу 21.12.2023 (а.с. 117 т.3).

25.01.2024 суд відклав розгляд справи за клопотанням представника позивача (а.с. 118-120 т.3); причина перебування керівника у відрядженні; на 15.02.2024 (а.с. 122 т.3), повістка-виклик вручена позивачу 26.01.2024 (а.с. 123 т.3).

15.02.2024 суд відклав розгляд справи за клопотанням представника позивача (а.с. 132-134 т.3); причина перебування керівника у відпустці; на 14.03.2024 (а.с. 135 т.3), повістка-виклик вручена позивачу 15.02.2024 (а.с. 138 т.3).

14.03.2024 суд відклав розгляд справи за клопотанням представника позивача (а.с. 139 т.3); причина перебування керівника на лікарняному; на 11.04.2024 (а.с. 143 т.3), повістка-виклик вручена позивачу 14.03.2024 (а.с. 145-147 т.3).

11.04.2024 суд відклав розгляд справи у зв`язку із неявкою до суду позивача (а.с. 148 т.3); причина відсутність відомостей про причини неприбуття представника до суду, відсутність заяви про розгляд справи без участі позивача; на 25.04.2024 (а.с. 149 т.3), повістка-виклик вручена позивачу 11.04.2024 (а.с. 151-152 т.3).

25.04.2024 позивач (представник позивача) знову не прибув до суду, повідомлень про наявність перешкод чи поважних причин не надходило, заяви про розгляд справи без його участі суду не надіслав (а.с. 163 т.3).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач та (або) його представник неодноразово не з`являлись до суду першої інстанції для розгляду цієї справи, зокрема, в судові засіданні на 14.03.2024 року, на 11.04.2024 року, на 25.05.2024.

До суду першої інстанції від позивача (представника) не надходило заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, а тому правильно вважав суд першої інстанції, що неявка позивача/представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

На підставі наведеного правильно вказав суд першої інстанції, що процесуальна поведінка позивача у цій справі свідчить, що він не виявляє зацікавленості в розгляді своєї справи, оскільки тривалий час ігнорує судові виклики, здійснені судом у встановлений КАС України спосіб та завчасно отримані ним, а також не скористався правом подати заяву про розгляд справи без його участі.

При цьому окружний суд визнав період розгляду цієї справи достатнім для того, щоб позивач, отримавши судову повістку-виклик, повідомив суд про неможливість прибути до суду з поважних причин, небажання брати участь у розгляді справи або про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних доказів тощо.

Така поведінка позивача розцінюється судом як невиконання процесуальних обов`язків сторони судового процесу.

У своїх доводах апелянт зазначає про те, що директор ТзОВ «ГТС Рітейл Галичина» ОСОБА_1 мала поважні обставини, через які не змогла бути присутньою на судовому засідання, яке призначене на 25.04.2024, але не встигла подати клопотання про відкладення розгляду та повідомити про причини пропуску судового засідання, яке призначене на 25.04.2024.

Проте, такі доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на те, що позивач та/або його представник жодного разу не прибув до суду (суд провів шість засідань: 21.12.2023, 25.01.2024, 15.02.2024, 14.03.2024, 11.04.2024, 25.04.2024). Суд тричі задовольняв клопотання керівника позивача про відкладення судового розгляду справи з причин, визнаних поважними (лікарняний, відрядження, відпустка). Після цього позивач перестав повідомляти суд про причини неприбуття до суду та двічі (повторно, 11.04.2024 та 25.04.2024) не прибув в судове засідання, хоча був належно і завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду його справи, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань процесуального характеру, в тому числі щодо розгляду справи без участі позивача та (або) його представника до суду не надіслав.

Крім того, судова повістка про призначення судового засідання на 25.04.2024 була сформована у системі «Електронний суд» 11.04.2024. Тому позивачу було завчасно відомо про дату судового засідання. А відтак, аргумент позивача про те, що керівник не встигла подати у день судового засідання клопотання про відкладення розгляду та повідомити про причини пропуску судового засідання, яке призначене на 25.04.2024, не заслуговує на увагу, оскільки в інших випадках наявна інша поведінка позивача.

У матеріалах справи відсутні доказові підтвердження про те, що погане самопочуття керівника ТзОВ "ГТС Рітейл Галичина" у дні 24.04.2024 та 25.04.2024 (як про це вказано в апеляційній скарзі) було настільки критичним, що не давало можливості керівнику товариства чи іншій уповноваженій особі вчинити дії щодо повідомлення суду у процесуальний спосіб (як-то засобами телефонного, електронного чи іншого зв`язку) про неможливіть чи причини неприбуття в судове засідання на 25.04.2024, чи про розгляд справи в режимі відеоконференції, та відповідно виконати процесуальний обов`язок передбачений статтею 131 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, у розглядуваній справі, з метою дотримання розумних строків розгляду адміністративної справи та уникнення затягування судового розгляду, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу та у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого позивача у судові засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, клопотань про відкладення та продовження процесуальних строків, та оскільки позивач та/або його представник повторно поспіль не прибув в судове засідання, суд першої інстанції правильне ухвалив рішення про залишення позову без розгляду, застосувавши правові наслідки, передбачені п.4 ч.1 ст.240 КАС України.

Таким чином, доводи апелянта про неправомірність прийнятої ухвали суду від 25.04.2024 являються безпідставними і висновків суду не спростовують.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, ухвалу суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржена ухвала суду скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Рітейл Галичина" залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №380/4726/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Рітейл Галичина" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Р. Й. Коваль С. П. Нос Повний текст постанови суду складено 03.09.2024 року