Ухвала

від 10.10.2023 по справі 990/248/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №990/248/23

адміністративне провадження №П/990/248/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування указу в частині, виключення позиції з додатку до рішення,

у с т а н о в и в :

04 жовтня 2023 року адвокат Бидюков Дмитро Володимирович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України №227/2023 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 15 квітня 2023 року, в частині застосування обмежувальних заходів строком на 10 років відносно ОСОБА_1 , ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Російської Федерації, відомості згідно з Єдиним державним реєстром платників податків Російської Федерації: ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 ;

- виключити позицію 263 з додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Пунктом четвертим частини першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У контексті визначених частиною першою статті 2 КАС України завдань адміністративного судочинства, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів позивача. Права, свободи та інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Тому особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Як слідує зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує Указ Президента України, яким застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), до визначеного кола суб`єктів. Натомість у позовній заяві, окрім цитування нормативно-правових актів, практики Європейського суду з прав людини в позовній заяві не зазначається, які конкретно права чи інтереси позивачки порушені оскаржуваним Указом та які негативні наслідки із його прийняттям настали для позивача.

Окрім цього, суд звертає увагу на невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством.

Так, особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема Президента України, встановлені статтею 266 КАС України, відповідно до частини четвертої якої Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;

2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов`язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії;

3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.

Частиною другою статті 245 КАС України встановлено повноваження суду у разі задоволення позову, серед яких передбачено можливість прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, а також про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень тощо. Отже, позовні вимоги в позовній заяві повинні відповідати критерію чіткості, відображати конкретну позицію позивача в адміністративному спорі, в тому числі і в частині обраного ним способу захисту порушеного права.

Позовні вимоги мають бути сформульовані відповідно до встановлених законом способів захисту порушених прав (свобод, законного інтересу), в межах яких, як це встановлено частиною другою статті 9 КАС України, суд і розглядає позовну заяву.

Верховний Суд зауважує, що визнанню протиправним індивідуального акта чи окремих його положень кореспондує спосіб захисту права у вигляді його скасування. У такому випадку внаслідок прийняття судом такого рішення відповідний акт втрачає свою чинність з моменту його прийняття.

Зазначеному способу захисту права відповідає вимога, що зазначена у пункті 1 прохальної частини позовної заяви, де позивачка просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України №227/2023 від 15 квітня 2023 року в частині, що стосується застосування санкцій щодо неї.

Водночас позовна вимога щодо виключення позиції 263 з додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" сформульована нечітко, оскільки у ній не визначено, до кого саме вона пред`явлена та хто саме має виключити позицію 263 з додатку 1 до рішення, враховуючи те, що відповідачем у справі є Президент України, а виключити позицію необхідно в рішенні Ради національної безпеки і оборони України.

Позивач також не обґрунтував необхідність застосування іншого способу захисту права, ніж ті, які визначені у статтях 5, 245, 266 КАС України, з урахуванням того, що у разі задоволення позовних вимог відповідний акт у частині, що стосується позивача, втратить свою чинність з моменту його прийняття, а тому необхідно обґрунтувати доцільність та ефективність захисту прав та інтересів позивача шляхом виключення позиції 263 з додатку 1.

Статтею 161 КАС України визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Так, частиною сьомою статті 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Всупереч цієї вимоги до позовної заяви не додано оригіналу або копії оспорюваного Указу Президента України чи засвідчений витяг з нього. Клопотання про витребування цього акта також не заявлено.

Верховний Суд також звертає увагу, що у переліку учасників справи зазначено третіх осіб - Раду національної безпеки і оборони України, Службу безпеки України, Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Однак, всупереч зазначеній нормі, у позовній заяві не зазначено, на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у цій справі на зазначених осіб.

З урахуванням наведеного, слід привести позовну заяву у відповідність з процесуальним законодавством, а саме чітко зазначити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідачів, та вказати, які рішення, дії чи бездіяльність відповідачів суд повинен визнати протиправними, конкретизувати позовні вимоги та обґрунтувати порушення оскаржуваними діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів; надати оскаржуваний акт чи клопотання про його витребування.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 49, 123, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування указу в частині, виключення позиції з додатку до рішення - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Дашутін