Ухвала

від 03.10.2023 по справі 160/24908/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 жовтня 2023 року Справа №160/24908/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ісіда» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ісіда» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України, поданий представником позивача адвокатом Шаповаловим Павлом Вікторовичем, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення: від 10.05.2023 року№ 0098980709 прийняте Головним управлінням ДІІЄ у Дніпропетровській області, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ісіда» (код ЄДРПОУ 32859594) нараховано пеню у розмірі 353 495,13 грн.;

- стягнути на користь товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ісіда» (код ЄДРПОУ 32859594) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 302,44 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України у Дніпропетровській області.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У частині 1 статті 4 КАС України надано визначенню такому поняттю, як «відповідач» це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9).

Окрім цього, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Суд звертає увагу, що в адміністративному позові позивачем в якості відповідачів визначено:

- «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 431450158; адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А»;

- «Державна податкова служба України; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 43005393; адреса: 040053, м. Київ, Львівська пл. 8».

При цьому, в тексті позовної заяви, зокрема, вказано, що «Позивач враховує те, що податкове повідомлення рішення видаються регіональними підрозділами Державної податкової служби України. Однак, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової політики (ст. 19-2 Податкового кодексу України) є саме Державна податкова служба України. Крім того, в розумінні ст. 56 податкового кодексу України контролюючим органом вищого рівня з розгляду скарг на податкові повідомлення рішення видані податковим органом регіонального рівня є Департамент оскарження рішень контролюючих органів Державної податкової служби України. Тому Позивач приходить до висновку, що Відповідачами по даному адміністративному позову є: - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 43145015), адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; - Державна податкова служба України (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 43005393), адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8».

Проте, з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) припинено, про що внесений запис від 29.09.2021 №1002241110023091388.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що 30.09.2020 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» та наказу ДПС України від 30.09.2020 №529 було проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу юридичної особи Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44118658), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1000741030008085321.

При цьому, як свідчать матеріали позову, зокрема, наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма «Ісіда» від 07.02.2023 №650-п засвідчений печаткою саме Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658), відтиск печатки на наданій до суду копії спірного податкового-повідомлення рішення не читається.

Тобто, внаслідок твердження позивача щодо відповідачем 1 за адміністративним позовом є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як регіональний підрозділ Державної податкової служби України із зазначеного ідентифікаційного коду «43145015», що належить припиненій юридичній особі «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», яка, до того ж, не була відокремленим структурним підрозділом ДПС України, а окремою юридичною особою, суд не може дійти висновку кого саме позивач визначає відповідачем 1 за своїм адміністративним позовом.

Водночас, суд акцентує увагу позивача, що останній просить суд стягнути на його користь судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 302,44 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень «Державної податкової служби України у Дніпропетровській області». Тобто, вимога про стягнення судових витрат звернута до суб`єкта владних повноважень, якого позивач взагалі не визначає відповідачем за цим адміністративним позовом.

Більш того, за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа з найменуванням «Державна податкова служба України у Дніпропетровській області» відсутня.

Внаслідок такого різного зазначення найменування та обов`язкових реквізитів відповідачів суд не може дійти висновку до кого саме позивач звертає свої вимоги, що унеможливлює встановлення судом предмет спору та суб`єктного складу правовідносин.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та/або уточненим суб`єктним складом у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або уточненим суб`єктним складом, який містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача/відповідачів у справі, його/їх місцезнаходження, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам в справі відповідно до їх кількості.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ісіда» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно