Рішення

від 15.11.2007 по справі 4/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "15" листопада 2007 р.Справа №  4/168

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 4/168

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфолг” м.Кривий Ріг

до відповідача І: Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер- Транс”,  м. Олександрія  Кіровоградської області

відповідача ІІ: Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова  компанія”, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариства з обмеженою  відповідальністю “СК Петроліум”, м.Одеса

про стягнення  19131 грн. 68 коп.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача - Колісніченко Т.М., довіреність № 267 від 22.05.07;

від відповідача І - Зелений В.В., довіреність № б/н від 04.06.07;

від відповідача ІІ - Волкова В.В., довіреність № 209  від 01.02.06;

від третьої особи - участі не брали.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-Транс” 19 131 грн. 68 коп.  матеріальної шкоди, заподіяної в результаті  дорожньо-транспортної пригоди та судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфолг”.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву  надав,  заявлені  позовні вимоги  фактично визнав, однак заявив клопотання про залучення до участі у справі  іншого  відповідача - Акціонерного товариство  “Українська пожежно-страхова  компанія” та  залучення до участі у справі  у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -  товариства з обмеженою  відповідальністю "СК Петроліум", який є власником автомобіля, що пошкоджено в результаті  дорожньо-транспортної пригоди.

Представник  позивача  підтримав  клопотання  відповідача в частині  залучення до участі у справі іншого відповідача - Акціонерного товариство “Українська пожежно-страхова  компанія”.

Ухвалою суду від 01.08.2007 року клопотання відповідача задоволене  частково, до участі у справі в якості відповідача ІІ залучено Акціонерне товариство  “Українська пожежно-страхова  компанія”, м. Київ та в якості  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою  відповідальністю “СК Петроліум”,  м. Одеса.

Заслухавши пояснення представників сторін та 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору, розглянувши справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75  Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд

                                                     В С Т А Н О В И В:

Між учасниками спору позивачем та відповідачем І  виникли не договірні зобов'язання  в  результаті  спричинення  працівником  відповідача І шкоди  майну, що перебувало в оренді позивача на підставі договору оренди транспортних  засобів №1 від 01.07.2002 року.

23.06.2004 року приблизно о 12 годині водій автомобіля ЗІЛ 441610 державний   номерний знак 105-95 ОН, що належить на праві власності Обушко О.М. і  орендувався  відповідачем І згідно договору оренди  автотранспорту  №2003-12-01-10 від 01.12.2003 року, Курка П.І., який перебував в трудових відносинах з  відповідачем І рухаючись в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області по вулиці  23-го лютого допустив зіткнення з автомобілем марки Пежо Корсан державний  номерний знак 024-94 АА, що належить на праві власності ТОВ “СК Петроліум” і  орендується  ТОВ “Єрфолг” (позивач).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Пежо Корсан державний номерний знак 024-94 АА завдані пошкодження, для усунення  яких  позивачем сплачено  18699 грн. 47 коп.

По факту дорожньо-транспортної пригоди порушувалась кримінальна справа по обвинуваченню Курки П.І. в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286  Кримінального кодексу України, провадження по якій постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 31.01.2007 року закрите на підставі  п.Г ст.1  Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року, а Курку П.І. звільнено від кримінальної  відповідальності  з  нереабілітуючих  підстав.

Згідно до висновку автотоварознавчої експертизи №58/37-369 від 23.07.2004 року, розмір заподіяної пошкодженням автомобіля матеріальної шкоди складає  18699 грн. 47 коп.  

Однак, фактичні витрати на проведення ремонту та заміні пошкоджених в результаті аварії деталей, які мали певний знос і були замінені новими, склали  19131 грн. 68 коп. та були повністю сплачені  ТОВ  “СК Петроліум” з  послідуючим  їх  відшкодуванням  позивачем по справі.

Згідно до  п.9  Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року  №6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про  відшкодування  шкоди”, якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала  певний знос (наприклад автомобіля) використані нові вузли, деталі, то особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зносу майна.

Крім того, фактичні затрати на проведення відновлювального ремонту  автомобіля після аварії підтверджуються наданими до суду позивачем доказами:  актами виконаних робіт офіційного дилера марки Пежо в м.Кривий Ріг та ТОВ “Авто Кривбас Сервіс” №5648 від 27.08.2004 року і №8134 від 30.11.2004 р.  

Проаналізувавши наявність підстав для звернення до суду відповідача І ТОВ “Єрфолг”, господарський суд вважає, що право на звернення з позовом до суду  базується на положенні  п.7.1 договору оренди транспортних засобів №1 від 01.07.2002 року згідно до якого орендар (ТОВ Єрфолг”) зобов'язався усувати наслідки аварій та пошкодження автомобіля, які виникли під час експлуатації  його орендарем.

Однак, враховуючи, що орендодавець за цим  договором  взяв на себе оплату за  виконання робіт по відновлювальному ремонту автомобіля, а  понесені  ним  витрати повністю відшкодовані  ТОВ “Єрфолг”, згідно до листа № 487 від 30.11.2004 року та шляхом проведення  оплати платіжним дорученням  № 891 від  02.12.2004 року на розрахунковий рахунок грошових коштів  в розмірі  19131 грн. 68 коп., згідно до ст. 191 Цивільного кодексу України особа, що відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі   виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений  законом.

Таким чином, між позивачем та відповідачем І виникли правовідносини, що  підпадають під дію підрозділу 2 глави  82 Цивільного кодексу України щодо  відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та внаслідок  взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, тобто  не договірні  зобов'язання.

Такий висновок господарський  суд зробив на підставі  наступного.

Як безспірно встановлено судом та фактично визнано сторонами спору,  позивачу на законних підставах належав автомобіль Пежо Корсан державний номерний знак  024-94 АА, а  відповідач І на законних підставах використовував автомобіль ЗІЛ 441610 державний  номерний знак  105- 95 ОН,  тобто  вони являлись  володільцями джерел підвищеної небезпеки.

За приписом ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів  та обладнання.

Господарським судом звертається увага на ту обставину, що транспортним засобам притаманні всі три характерні ознаки джерела підвищеної небезпеки: неможливість його повного (безпосереднього і всеосяжного) контролю з боку  людини; наявність шкідливих властивостей джерела підвищеної небезпеки; велика  ймовірність заподіяння випадкової шкоди.

Однак, вирішуючи  питання  про  відшкодування шкоди в даному конкретному випадку, господарський суд виходить з положення ст. 1188 Цивільного кодексу України у відповідності до якої  шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана  одній  особі з вини іншої особи, відшкодовується   винною особою.

Згідно до  приписів  ст. 1192  Цивільного  кодексу України  розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для  відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до  ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового  відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою  виплатою (страховим  відшкодуванням).

При цьому, господарським судом приймається до уваги, що відповідачем І укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності акціонерним товариством “Українська пожежно-страхова компанія”, що підтверджується полісом №Б/5651822 в якому визначено страхову суму заподіяну  майну третіх осіб в  розмірі  25000 грн.  та  суму франшизи в розмірі  510 грн. з терміном  дій 1  рік,  починаючи  27.05.2004 року до  24 год. 26.05.2005 року, тобто    дорожньо – транспортна пригода 23.06.2004 року  була скоєна в період дії  вказаного  договору.

Згідно до ст.6 Закону України  “Про обов'язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” з послідуючими змінами та доповненнями страховим випадком  є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої  застрахована  за  договором.

Господарський суд виходить з того, що наявність у водіїв полісу страхової  відповідальності дозволяє автовласникам, чия відповідальність застрахована, значно зменшити фінансові ризики та виключити випадки невідшкодування збитків винною особою внаслідок її неплатоспроможності.

Для здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності  власників  транспортних засобів за шкоду, завдану  третім  особам,   створене та діє  Моторне (транспортне) страхове  бюро  України  (МТСУ)- розділ  1V  Закону  України  “Про обов'язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних  транспортних засобів”.

Крім того, згідно до  п. п.1.6, 1.7  ст.1  цього Закону власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є  власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського  відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на  інших законних підставах; забезпечений транспортний засіб - наземний  транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно- правової  відповідальності, або залежно  від умов договору обов'язкового  страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний  засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних  підставах.

При цьому, господарським судом враховуються  положення ст. 7 Закону України  “Про страхування”, згідно до  якого об'єктами обов'язкового страхування цивільної  відповідальності, на які поширюється  дія ст.1194 Цивільного кодексу України є:  страхування  цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Таким чином, господарський суд приходить до переконання, що згідно до вимог  ст.ст.22, 29  Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних  транспортних засобів”  відповідач  ІІ  повинен    відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 19131 грн. 68 коп.

Висновок про обґрунтованість вимог відповідача про залучення до участі у  справі відповідача ІІ господарський суд робить на підставі аналізу доданих  відповідачем І матеріалів:  полісу №б/5651822, на якому є  відмітка у вигляді штампу  “По договору  доручення №63 від  15.12.2003 року”  виконана  страховиком (а.с.81)  та аналогічний  відбиток штампа на заяві відповідача 1 від 24.06.2004 року (а.с.110) про настання страхового випадку.

Дії  відповідача І  повністю відповідають вимогам статті 33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних  транспортних засобів” щодо повідомлення страховика про настання ДТП.

За приписом ст.34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності  власників наземних  транспортних засобів”, яка є  чинною на час розгляду справи судом, якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення  розміру  шкоди.

У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому  витрати на проведення експертизи.   

Однак, правовідносини між учасниками спору підпадають під дію, чинного  на час виникнення спірних правовідносин, Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 28 вересня  1996року №1175, за приписом п.1 якого Обов'язкове страхування цивільної    відповідальності  власників  транспортних  засобів  (далі  - обов'язкове страхування цивільної  відповідальності)  здійснюється  з  метою  забезпечення  відшкодування    шкоди,  заподіяної  третім   особам внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди.

Власником транспортного засобу, відповідно до цього Положення, вважається  юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний  засіб, що належить їй на праві власності, повного господарського  відання,  оперативного  управління  або  на інших підставах, що не  суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення  тощо).

Страховий   випадок - це дорожньо-транспортна пригода, яка сталася  за участю транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає його цивільна   відповідальність  за заподіяну транспортним засобом шкоду майну, життю і здоров'ю третіх осіб.  

Згідно до п.18 вказаного Положення, у разі настання страхового випадку  страхувальник (водій транспортного засобу, який скоїв дорожньо-транспортну пригоду) зобов'язаний: дотримуватися правил дорожнього руху, встановлених чинним законодавством; вживати всіх заходів до запобігання збільшенню розміру шкоди; надавати третім особам необхідну інформацію для ідентифікації  страхувальника і страховика (страхової організації); повідомити страховика  (страхову організацію) протягом трьох робочих днів про настання страхового випадку, подати йому письмове  пояснення  про обставини дорожньо-транспортної пригоди, страховий поліс та пред'явити у разі потреби транспортний засіб для огляду і експертизи.

Якщо страхувальник  з  поважних причин не мав змоги виконати зазначені  дії,  він повинен довести це документально.

Страхова сума за договором обов'язкового страхування цивільної  відповідальності   -  це  грошова  сума,  в  межах якої  страховик  (страхова  організація)  відповідно до умов страхування зобов'язаний  провести  виплату  третій особі або третім особам (у  разі,  коли  потерпілих  у  дорожньо-транспортних пригодах кілька) після настання страхового випадку.

Страхова  сума  та розміри страхових платежів за обов'язковим  страхуванням  цивільної  відповідальності встановлюється Кабінетом  Міністрів України.    

Заявлена до стягнення позивачем сума перебуває в межах страхової суми за  договором страхування, тому підлягає до стягнення з відповідача ІІ в повному   розмірі.

Натомість, вирішуючи питання про стягнення  судових витрат, господарський  суд вважає за необхідне провести їх стягнення з відповідача І, оскільки  договором страхування не передбачалось відшкодування судових витрат за рахунок  страховика, а   позивач  за  захистом  свого права  змушений  був  звернутись до суду  та поніс додаткові  витрати.

Державне мито, відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України та послуги за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача І повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.1194 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 33, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського  процесуального кодексу України, господарський суд

                                             В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства  “Українська  пожежно- страхова компанія” (04080, м.Київ, вул. Фрунзе 40, р/р 26502301197 в філії АКБ “Меркурій” м. Київ, МФО  300755, код ЗКПО  20602681) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфолг” (50036, м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, п/р 26002301148462 у філії Центральне-Міське відділення Промінвестбанку м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, МФО 305493, ідентифікаційний код 31735883)  суму страхового відшкодування  в розмірі  19 131 грн. 68 коп.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер- Транс”(28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Нагірна, 23, п/р 26005425013430 в Олександрійській філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 323657, ідентифікаційний код 31434556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфолг” (50036, м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, п/р 26002301148462 у філії Центральне-Міське відділення Промінвестбанку м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, МФО 305493, ідентифікаційний код 31735883) суму сплаченого  державного мита в розмірі 191 грн. 32 коп. та 118 грн. витрат по сплаті  інформаційно-технічного забезпечення  судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                 Ю.І. Хилько