Рішення

від 06.10.2023 по справі 2-295/2009

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-295/2009

Провадження № 2/314/1/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А. В., розглянувши в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №2-295/2009 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа № 2-295/2009 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZPONGA00000091 від 04.04.2007 у розмірі 24420,13 доларів США.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, протягом розгляду справи неодноразово присилав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 19.01.2009 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства комерційний банк « ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 934760,75 грн. (121397,50 доларів США), звернення стягнення на предмет іпотеки та розірвання кредитного договору № ZPONGA00000091 від 04.04.2007, виселення.

Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.02.2009 з ОСОБА_1 стягнено заборгованість за кредитним договором №ZPONGA00000091 від 04.04.2007 в розмірі 934760,75 грн. (121397,50 доларів США за курсом 7,70 грн.) на користь ЗАТ «Приватбанк», та судових витрат в сумі 1700 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, розірвано кредитний договір № ZPONGA00000091 від 04.04.2007, укладений між ПриватБанком та ОСОБА_1

14.07.2010 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 20.02.2009. Заява обґрунтована тим, що матеріали справи не містять доказів належного його повідомлення про розгляд справи, про існування рішення відповідач дізнався лише 01.07.2010 у відділі державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції. Також у своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що кредитний договір від 04.04.2007, на якому ґрунтуються позовні вимоги ПриватБанку, передбачає (п.7.1) надання позикових коштів у вигляді кредитної лінії у розмірі 110200,00 доларів США. Відповідач стверджував, що факт підписання сторонами договору ще не свідчить про отримання зазначеної у ньому суми, отримання відповідачем кредиту не підтверджено первинними документами.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 28.07.2010 скасовано заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області за позовом ЗАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 19.05.2011 зупинено провадження у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (№ 2-0805-295/2009) до набрання законної сили судовим рішення цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійним.

Ухвалою суду від 13.11.2018 поновлено провадження у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, і продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

25.01.2019 до суду у даній справі надійшла уточнена позовна заява, у якій АТ КБ «Приватбанк» просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 24420,13 доларів США. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 04.04.2007 уклали кредитний договір №ZPONGA00000091, відповідно до якого АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язався надати відповідачу кредит розмірі 110200,00 доларів США на строк д 04.04.2017, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється такому порядку: щомісяця період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати відповідно до кредитного договору.

Позивач зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, не надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим відповідач станом на 15.01.2019 має заборгованість 127421,79 доларів США, яка складається з: 103001,66 доларів США заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 19630,79 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2262,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 2527,34 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позивач у позовній заяві зазначає, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24420,13 доларів США, Яка складається з: 19630,79 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2262,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 2527,34 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.09.2020 цивільну справу 2-295/2009 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято у провадження судді Мануйлової Н. Ю.

09.11.2021 представник позивача надіслав для доручення до матеріалів справи:

- копію заяви про видачу готівки № 1 від 11.04.2007, відповідно до якої ОСОБА_1 видано грошові кошти у сумі 97550 доларів США згідно з кредитним договором № ZPONGA00000091 від 04.04.2007;

-копію заявина видачуготівки №2від 11.04.2007,відповідно доякої ОСОБА_1 видано грошовікошти згідноз кредитним договором № ZPONGA00000091 від 04.04.2007 у сумі 1485 доларів США;

- копію кредитного договору від 04.04.2007, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 ;

- копію іпотечного договору від 11.04.2007, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1

05.01.2022 представник позивача долучив до матеріалів справи виписки по рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору № ZPONGA00000091 від 04.04.2007 банк зобов`язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу банку на строк з 04.04.2007 по 04.04.2017 включно у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 110200,00 доларів США на такі цілі: будівництво житла, у розмірі 99000,00доларів США, а також у розмірі 11200,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11. даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з п. 6.2 даного договору. Періодом сплати вважати період з 03 по 08 число кожного місяця.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені наданими доказами та підлягають задоволенню.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.(Постанова ВП ВС від 16.01.2019 № 464/3790/16-ц).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-134цс18, Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.12,81,141,263,265ЦПКУкраїни, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 634, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (адреса: м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_3 , МФО №305299):

-заборгованість за кредитним договором № ZPONGA00000091 від 04.04.2007 у розмірі 24420,13 доларів США, яка складається з: 103001,66 доларів США заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 19630,79 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2262,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 2527,34 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

- судові витрати в розмірі1730грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 06.10.2023.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

06.10.2023