Ухвала

від 09.10.2023 по справі 504/2669/23

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/2669/23

Провадження № 2/504/1826/23

У ХВ АЛ А

"09" жовтня 2023 р. смт. Доброслав Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

секретаря- Завади Ю.А., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтобрух 1» код ЄДРПОУ 41488403, про стягнення боргу за договорами позики від 01.09.2021 року та від 26.10.2021 року в сумі 4369139,36 грн., стягнення заборгованості за штрафними санкціями та відсотками в сумі 5153623,58 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 13956,80 грн., витрат на правничу допомогу в сумі 50000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, яким просить суд стягнути борг за договорами позики від 01.09.2021 року та від 26.10.2021 року в сумі 4369139,36 грн., стягнення заборгованості за штрафними санкціями та відсотками в сумі 5153623,58 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 13956,80 грн., витрат на правничу допомогу в сумі 50000 грн.

Заявник стверджує, що 01.09.2021 року між ним та відповідачем в особі директора ОСОБА_2 укладено договір позики згідно якого він передав юридичній особі грошові кошти в сумі 25200 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 679140 грн.

26.10.2021 року між ним та відповідачем в особі директора Жовтобрух О.І. укладено договір позики згідно якого він передав юридичній особі грошові кошти в сумі 57034 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 1500000 грн., та 37272 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 1000000 грн.

Відповідно до умов договорів грошові кошти повинні були бути повернуті позичальником у строк до 15.07.2022 року та 10.07.2022 року відповідно.

Однак кошти не повернуті.

Тому заявник звернувся до суду.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.07.2023 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 подав клопотання про забезпечення позову.

Зокрема, просив суд заборонити органам державної реєстрації здійснювати будь- які реєстраційні дії, зокрема, реєстрацію розірвання договорів оренди, передачі в суборенду та інше ТОВ «ЖОВТОБРУХ1» відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які використовує ТОВ «ЖОВТОБРУХ1» в якості орендаря.

В судовому засіданні позивач та його представник доводи клопотання підтримали, просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні представник відповідача- юридичної особи доводи клопотання не визнав, вважав, що взагалі позовні вимоги до його довірителя безпідставні, а застосування такого заходу забезпечення позову істотно порушить права та законні інтереси власника земельних ділянок.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України видами забезпечення позову, серед іншого, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві, і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема, шляхом арешту, та забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз`ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

З наведеного вбачається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Суд, приймаючи рішення про забезпечення позову повинен пересвідчитись в належності відповідачеві спірного об`єкту, або об`єкт є предметом спору.

Вказані у клопотанні земельні ділянки належать третій особі, не є предметом спору, і тому вжиття заходів забезпечення позову у обраний позивачем спосіб, на думку суду, істотно порушить права та законні інтереси третьої особи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з часу її проголошення.

Суддя В.К. Барвенко