Ухвала

від 06.10.2023 по справі 335/13681/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/13681/21 2/335/137/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення справи до судового розгляду

6 жовтня 2023 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Д.М.,

представника позивача адвоката Ями Д.М.,

представника відповідача адвоката Кравченко О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

До суду 28.12.2021 звернулась ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Ями Д.М. з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 05.01.2022 позовна заява була прийнята судом до розгляду та провадження у справі було відкрито.

Представником позивача адвокатом Яма Д.М. було подано до суду заяву «про збільшення позовних вимог», яку у підготовчому засіданні від 06.10.2023 представник позивача просив прийняти до розгляду.

Представник відповідача адвокат Кравченко О.В. у підготовчому засіданні року заперечувала проти прийняття даної заяви до розгляду та просила відмовити, зазначив, що стороною представника позивача в заяві «про збільшення позовних вимог» одночасно було змінено предмет та підстави позову, що є неможливим згідно діючого процесуального законодавства.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином.

Суд за згодою присутніх представників сторін, із урахуванням вимог ст. 197-198 ЦПК України, ухвалив проводити підготовче засідання за відсутності представника третьої особи.

Суд, дослідивши матеріали справи, подану заяву, приходить до наступного висновку.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Суд вбачає, що звертаючись 28.12.2021 року з відповідним позовом позивачкою ОСОБА_1 , її представником адвокатом Яма Д.М. були висловлені наступні вимоги до відповідачки, а саме просили суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора реєстраційних послуг Запорізької міської ради Коротича Максима Миколайовича, індексний № 53708145 від 21.08.2020, згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 37853325 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальна площа 494,3 кв.м., житлова площа 87,4 кв.м. (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 2151024123101).

Як на підстави позову представник позивача посилався на те, що натепер заявлені позовні вимоги про скасування державної реєстрації домоволодіння за відповідачкою є такими, що у разі їх задоволення, права позивачки не будуть відновлені, отже не виключено, що після цього відбудуться реєстраційні дії щодо літер К,Л,М,Н і далі. ВП ВС у постанові від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 вирішила питання способів захисту майнових прав, порушених незаконною державною реєстрацією, визначивши спір про державну реєстрацію, як спір про право цивільне. Враховуючі, що у цивільному законодавстві України закріплена реєстраційна, титульна система набуття речових прав, вирішення спору про належність права власності є необхідним в даному випадку.

Згідно заяви від 17.07.2023 про «збільшення позовних вимог» сторона позивача виклала позовні вимоги наступним чином, просили:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора реєстраційних послуг Запорізької міської ради Коротича Максима Миколайовича, індексний № 53708145 від 21.08.2020, згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 37853325 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальна площа 494,3 кв.м., житлова площа 87,4 кв.м. (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 2151024123101).

- визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , розташоване на земельній ділянці площею 0,0777 га, кадастровий № 2310100000:05:001:0063.

При цьому суд вбачає, що правовими підставами позову зазначили положення ст. 316, 321, 328 ЦК України, а також положення п.2, ч.2 ст. 49 ЦПК України.

Отже, дослідивши редакцію первісного позову, та заяву сторони позивача «про збільшення позовних вимог», суд вбачає, що за останніми змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави, викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.

Отже, суд вбачає, що у заяві від 17.07.2023 року фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.

За викладеного, суд приходить до висновку про відмову у прийняті заяви представника позивача адвоката Яма Д.М. «про збільшення позовних вимог» від 17.07.2023 року.

Далі, відповідно до ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого засідання в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження проводиться підготовче засідання.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні позов підтримав, заявила клопотання про долучення письмових документів.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні позов не визнала, заявила клопотання про долучення письмових документів.

За приписами ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Судом з`ясовано обсяг позовних вимог, предмет та підстави позову, вирішені заявлені сторонами клопотання, інших клопотань, а саме про затвердження мирової угоди або намір в її укладенні не надходило.

Підстави для відкладення підготовчого судового засідання відсутні.

Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У зв`язку з викладеним, з врахуванням думки учасників процесу, суд дійшов висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 49, 81, 84, 182, 185, 189-197, 258260, 261, 353354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті заяви представника позивача адвоката Ями Д.М. «про збільшення позовних вимог» від 17.07.2023.

Закрити підготовче провадження у даній цивільній справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 9 листопада 2023 р. о 13:00 год. в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя І.П. Соболєва