Постанова

від 05.10.2023 по справі 2-866/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3433/23

Справа № 2-866/10

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Виходець А.В.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

боржника ОСОБА_1 ,

від суб`єкта оскарження Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з`явились,

переглянувши справу №2-866/10 за скаргою боржника ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю стягувача акціонерного товариства «Райффайзен Банк» за апеляційною скаргою Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2022 року у складі судді Свяченої Ю.Б., -

в с т а н о в и в :

Боржник ОСОБА_1 , звернувшись 17 грудня 2021 року до суду з вищеназваною скаргою, просила:

визнати неправомірною бездіяльність начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) щодо не закінчення виконавчого провадження №28310391 та не зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в рамках виконавчого провадження №28310391 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси 11 лютого 2011 року;

зобов`язати начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі закінчити виконавче провадження №28310391 відносно боржника ОСОБА_1 ;

зобов`язати начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) зняти арешт з невизначеного майна, усього нерухомого майна ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), накладений постановою №28310391 від 03 грудня 2012 року державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у виконавчому провадженні №28310391 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси 11 лютого 2011 року; реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 13330967 від 03 грудня 2012 року (а.с.1-12).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2021 року відкрито провадження у справі (а.с.54-55).

Суб`єкт оскарження Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скаргу не визнав, зазначивши, що за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №28310391 з примусового виконання виконавчого листа №2-866/10, виданого Приморським районним судом м. Одеси 11 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів у розмірі 866458,77 грн. Виконавчий документ 20 грудня 2012 року повернуто стягувачеві на підставі пункту 4 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції закону, що була чинна на момент винесення постанови. Виконавче провадження №28310391 знищено за закінченням строку зберігання. На звернення до суб`єкта оскарження від 18 жовтня 2021 року та від 19 жовтня 2021 року запропоновано надати документи підтвердження виконання вимог виконавчого листа, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження для вирішення питання щодо зняття арешту з майна (а.с.63-64).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2022 року скаргу задоволено частково; зобов`язати начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), накладений постановою №28310391 від 03 грудня 2012 року державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у виконавчому провадженні №28310391.

Висновок суду мотивовано тим, що виконанням вимог за кредитним договором №014/83008/85/79753 від 10 серпня 2007 року, забезпечених іпотекою.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу суду.

В апеляційній скарзі Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить ухвалу суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги (а.с.118-123).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Підстави для зняття арешту при завершенні виконавчого провадження у державного виконавця були відсутні, у зв`язку зі знищенням виконавчого провадження через сплив терміну зберігання неможливо здійснити перевірку законності виконавчого провадження на підставі статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та здійснити виконавчу дію у виконавчому провадженні про зняття арешту з майна ОСОБА_1 . Ухвала суду в частині зобов`язання зняти арешт з майна боржника є неправомірною, так як не доведено неправомірної бездіяльності посадових осіб відділу щодо ухилення від зняття арешту з майна ОСОБА_1 . Суд не може підміняти собою органи владних повноважень, приймати замість них рішення, давати вказівки щодо вирішення питань, які належать до компетенції суб`єкта владних повноважень.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. Посилання суб`єкта оскарження на те, що суд, знімаючи арешт, порушує дискреційні повноваження суб`єкта оскарження, є хибними, оскільки можливість зняття арешту саме судом прямо передбачена частиною 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». У разі повного виконання виконавчого документа підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні. Після повернення банку виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості особа, яка придбала право вимоги, підтвердила повне виконання зобов`язань за кредитним договором. Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з його добровільним виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу. Подаючи скаргу, вказала, що повністю погасила борг перед особою, яка придбала право вимоги за зобов`язанням (ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп»), на виконання якого видавався виконавчий документ, у добровільному порядку поза межами виконавчого провадження №28310391, яке є завершеним та матеріали якого знищено виконавчою службою. У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно у виконавчому провадженні №28310391, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав ОСОБА_1 щодо зняття арешту з майна, оскільки чинне законодавством не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку добровільного виконання виконавчого документа після повернення його стягувачу. Застосуванню підлягає практика Верховного Суду, викладена у постанові від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11 (а.с.166-167).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2010 року в справі №2-866/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» за Кредитним договором №014/83008/85/79753 від 10 серпня 2007 року заборгованість в загальній сумі 866508,77 грн., судові витрати в загальній сумі 1950,00 грн.

На виконання рішення суду Приморським районним судом м. Одеси видано 11 лютого 2011 року виконавчий лист №2-866/10 на боржника ОСОБА_1 про стягнення на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості загальній сумі 866508,77 грн., судових витрат в загальній сумі 1950,00 грн.

Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчий лист №2-866/10, виданий Приморським районним судом м. Одеси 11 лютого 2011 року на боржника ОСОБА_1 , перебував на виконанні; у виконавчому провадженні №28310391 постановою від 03 грудня 2012 року державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було накладено арешт на все майно ОСОБА_1

20 грудня 2012 року виконавчий лист №2-866/10, виданий Приморським районним судом м. Одеси 11 лютого 2011 року на боржника ОСОБА_1 , постановою ВП №28310391 від 20 грудня 2012 року повернутий стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»; виконавче провадження №28310391 значиться завершеним.

Виконавче провадження №28310391 знищено за закінченням строку зберігання.

Між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», публічним акціонерним товариством «Комерційний індустріальний банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» укладено Договір відступлення права вимоги від 30 березня 2017 року за Кредитним договором №014/83008/85/79753 від 10 серпня 2007 року між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

Між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», публічним акціонерним товариством «Комерційний індустріальний банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» укладено Договір відступлення права вимоги від 03 квітня 2017 року за Договором іпотеки від 10 серпня 2007 року між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

В порядку задоволення ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» вимог іпотекодержателя звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 5123755800:01:003:1668 та на земельну ділянку кадастровий номер 5123755800:01:003:1669 згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у Іпотечному договорі від 10 серпня 2007 року за реєстровим №1741, в порядку статей 36, 37, 38, 49 Закону України «Про іпотеку» в рахунок виконання основного зобов`язання ОСОБА_1 за Кредитним договором №014/83008/85/79753 від 10 серпня 2007 року.

Згідно Заяви ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп», посвідченої 18 листопада 2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., товариство не має та не матиме у майбутньому будь-яких претензій фінансового (майнового) характеру до ОСОБА_1 .

Отже, після повернення 20 грудня 2012 року виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №28310391 боржник ОСОБА_1 добровільно виконала перед правонаступником стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» повністю зобов`язання за укладеним між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 Кредитним договором №014/83008/85/79753 від 10 серпня 2007 року, що були забезпечені іпотекою згідно Іпотечного договору, посвідченого між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рудницькою Ю.О. 10 серпня 2007 року , зареєстрованого в реєстрі за №1741.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає зняття арешту за рішенням суду.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Чинна судовапрактика щодозахисту правборжника увиконавчому провадженніу разіповного виконаннярішення суду(постановаВерховного Судувід 13липня 2022рокуу справі№2/0301/806/11,провадження №61-3814св22) орієнтує на те, що боржник вправі просити зобов`язати державну виконавчу службу зняти арешт із майна.

Арешт майна боржника здійснюється для забезпечення реального виконання виконавчого документа, тому у разі повного виконання виконавчого документа підстав для збереження чинності арешту майна боржника немає.

Особа, яка придбала право вимоги, підтвердила повне виконання зобов`язань ОСОБА_1 і не заперечувала проти зняття арешту з її майна.

Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з добровільним його виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу. За таких обставин, зняття арешту, накладеного на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, є правильним, оскільки в подальшому застосуванні арешту майна немає необхідності.

Відмова в задоволенні скарги унеможливила б подальше здійснення належного захисту майнових прав ОСОБА_1 щодо зняття арешту з її майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття арешту у випадку добровільного виконання виконавчого документа після повернення його стягувачу.

Наявність нескасованого арешту на майно боржника за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Підстави для відмови ОСОБА_1 у задоволенні вимог скарги щодо зобов`язання зняти арешт з майна за викладених обставин відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2022 року в справі за скаргою боржника ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2023 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова