Рішення

від 26.09.2023 по справі 755/3119/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 755/3119/23

Провадження № 2/183/3176/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання КоссовичаА.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» про припинення трудових відносин,-

В С Т А Н О В И В:

08 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, посилалася на те, що вона з 13 березня 2001 року працювала на посаді бухгалтера в ПАТ «Стахановський завод феросплавів», що розташоване за адресою: 94000, Луганська обл., м.Кадіївка, де і знаходилося її робоче місце. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народився син ОСОБА_2 , у зв`язку з чим їй було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У 2014 році розпочалася збройна агресія Російської Федерації проти України, що призвело до бойових дій та окупації частини територій України. Для запобігання знищення та/або втрати трудової книжки керівник відповідача видав трудову книжку позивачеві на руки для зберігання, але без запису про звільнення. У подальшому через активні бойові дії, збройну агресію та тимчасову окупацію території України, позивач вимушена була виїхати з окупованого м.Кадіївка і не мала можливості дотриматись порядку припинення трудових відносин, проте фактично вони припинились. Позивач переїхав до міста Києва та зареєструвався як внутрішньо переміщена особа, де і мешкає по теперішній час. 20жовтня 2015року у позивача закінчилась відпустка по догляду за дитиною. Проте, зважаючи на той факт, що підприємство, в якому вона працювала, знаходиться на непідконтрольній владі України території, до своїх трудових обов`язків бухгалтера ПАТ «Стахановський завод феросплавів» вона повернутись не могла, як не могла і подати заяву про звільнення, оскільки листування з окупованими територіями не здійснюється. 3 2014 року і по теперішній час у позивача відсутня будь-яка об`єктивна фізична можливість припинити трудові правовідносини з відповідачем, подавши відповідну заяву на звільнення. Заробітна плата їй не нараховується та не виплачується. Наразі наявність запису в трудовій книжці про прийняття на роботу до ПАТ «Стахановський завод феросплавів», а також в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування як зайнятої на основному місці роботи, перешкоджає позивачеві для працевлаштування за основним місцем роботи, що порушує його право на працю, обмежує у можливостях зайнятості та перешкоджає заробляти на життя власною працею. У зв?язку з чим, позивач вимушений звернутися з цим позовом до суду і просить визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ПАТ «Стахановський завод феросплавів» за власним бажанням відповідно до ст.38 Кодексу законів про працю України з дати звернення до суду.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Києва від 21березня 2023року позовну заяву передано за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19травня 2023року ОСОБА_3 позовну заяву прийнято до провадження з її розглядом в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін і відкрито провадження у справі.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, просили розглянути справу у їх відсутність, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, по день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав, тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до такого.

Судом установлено, що 13грудня 2000 року позивач ОСОБА_1 прийнята на роботу до відповідача ПАТ «Стахановський завод феросплавів» на посаду бухгалтера.

Яке зазначає позивач, і не спростовано відповідачем, з 20жовтня 2012року до 20жовтня 2015року позивач ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З початком збройної агресії Російської Федерації проти України у 2014році, що призвело до бойових дій та окупації частини територій України, через активні бойові дії та тимчасову окупацію території України, позивач вимушений був виїхати з окупованого м.Кадіївка і не мав можливості дотриматись порядку припинення трудових відносин, проте фактично вони припинились. Позивач переїхав до міста Києва та зареєструвався як внутрішньо переміщена особа, де і мешкає по теперішній час.

Зважаючи на той факт, що підприємство, в якому позивач ОСОБА_1 працювала, знаходиться на непідконтрольній владі України території, до своїх трудових обов`язків бухгалтера ПАТ «Стахановський завод феросплавів» вона повернутись не змогла, як не змогла і подати заяву про звільнення, оскільки листування з окупованими територіями не здійснюється.

3 2014 року і по теперішній час у позивача відсутня будь-яка можливість припинити трудові правовідносини з відповідачем, подавши відповідну заяву на звільнення. Заробітна плата позивачеві не нараховується та не виплачується. Наявність запису в трудовій книжці про прийняття на роботу до ПАТ «Стахановський завод феросплавів», а також в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування як зайнятої на основному місці роботи, і відсутність запису про звільнення, перешкоджає позивачеві для працевлаштування за основним місцем роботи, що порушує його право на працю, обмежує у можливостях зайнятості та перешкоджає заробляти на життя власною працею.

Частиною другоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставіКонституції Українигарантується.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно дочастини першоїстатті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістомстатті 22 КЗпП Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

За змістомстатті 38 КЗпП Українипрацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з ПАТ «Стахановський завод феросплавів», у зв`язку із звільненням із займаної посади бухгалтера на підставі частини першоїстатті 38 КЗпП України,оскільки невирішення питання про звільнення працівника з посади бухгалтера є порушенням його права щодо вільного вибору праці, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» про припинення трудових відносин задовольнити.

Визнати припиненими з 08 березня 2023 року трудові відносини ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів», у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади бухгалтера за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання відповідно до довідки ВПО: 02154, м.Київ, проспект Соборності, 30/74;

відповідач: Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів», код ЄДРПОУ 00186513, 94000, Луганська область, м.Кадіївка.

Повне рішення суду складено і підписано 26 вересня 2023 року.

Суддя Г.Є. Майна