Постанова

від 09.10.2023 по справі 910/21715/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2023 р. Справа№ 910/21715/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання: Новосельцеві О.Р.

за участю представників сторін:

від заяника: Гришенка О.М.

від ДВС : не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»

на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 (повний текст ухвали складено 08.06.2023)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про покладення на Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління «Міністерства юстиції (м.Київ) понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця

у справі № 910/21715/14 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Груп»

про стягнення 9 197,40 грн,-

Короткий зміст заявлених вимог.

24.04.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від стягувача надійшла заява про покладення на Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця у розмірі 12 400,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви стягувач зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі № 21715/14 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено частково, тому він має право на відшкодування понесених судових витрат у зв`язку із розглядом його скарги. Заявлений розмір витрат на правову допомогу не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає принципам матеріального (договірного) права, актуальній судовій практиці з цього питання, обсягу часу, затраченого адвокатом, а також враховує терміновий характер виконуваної роботи, з огляду на стислі терміни розгляду відповідних скарг.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про покладення на Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця у розмірі 12 400,00 грн, задоволено частково.

Стягнуто з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у частині заявлених вимог суд першої інстанції виходив з таких обставин, що надані стягувачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 12 400,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Гонорар успіху, передбачений пунктом 3.8 договору та визначений в акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.04.2023, в розмірі 2 400,00 грн не був необхідним у зв`язку з розглядом цієї справи, з огляду на незначний рівень її складності.

Також суд зазначив, що дана справа з розгляду скарги на дії державного виконавця не є складною, підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, зокрема щодо аналізу судової практики, яка є достатньо сталою, в тому числі і за участі власне скаржника - ТОВ «Компанія «Нотапс» .

Суд також звернув увагу, що відповідно до наявної у справі роздруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності є дільність у сфері права. Тобто питання правового характеру, пов`язані зі стягненням заборгованості з боржників, охоплюється сферою діяльності самого скаржника (заявника), що ставить під сумнів необхідність та неминучить здійснення скаржником витратна професійну правничу допомогу адвоката у заявленому обсязі .

Враховуючи викладене, в контексті обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що витрати стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12 400,00 грн не відповідають обсягу роботи, виконаному адвокатом та складності питання, у зв`язку з чим, витрачання часу на надання послуг, зазначених у актах здачі-приймання виконаних робіт є не виправданим, а також, враховуючи принцип пропорційності щодо забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, складності справи, та часткове задоволення скарги зменшив заявлені витрати на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/21715/14, в якій просить оскаржувану додаткову ухвалу скасувати в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про покладення на Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244, 344 ГПК України задовольнити повністю. Стягнути з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 12 400,00 грн згідно договору № 04-01-2023/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04.01.2023.

Крім того, апелянт зазначає, що Господарським судом міста Києва поза увагою залишена правова позиція щодо практичної реалізації впровадження принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та застосуванню процесуальних правових норм, яка викладена у Постановах Верховного Суду від 19.08.2020 року у справі №910/4858/19; від 22.10.2020 у справі №910/9187/19; від 13.01.2021 у справі №922/267/20; від 06.04.2020 року у справі №910/4783/19; від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 та Постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19; від 06.12.2019 у справі №910/353/19, тощо.

Апелянт вважає, що Господарським судом міста Києва не враховано положення п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв 'язку з розглядом.

ТОВ "Компанія "Нотапс" зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу расtа sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Щодо нібито неспіврозмірності заявлених до розподілу витрат на правничу допомогу, апелянт звертає увагу на те, що в силу зазначеного вище та аналізу інших численних норм чинного законодавства України, під час вирішення та здійснення питання щодо розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, визначення їх остаточного розміру, котрий підлягає до відшкодування, із прив`язкою/посиланням на ціну позову вже після прийнятого судового рішення у відповідній справі, є неправомірним та безпідставним, оскільки при визначенні розміру понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу має бути враховано, зокрема обсяг виконаної роботи адвокатом та кількість наданих адвокатом послуг/здійсненних/ проведених робіт.

На думку скаржника, Господарським судом міста Києва в частині прийняття рішення щодо розподілу та стягнення розміру судових витрат безпідставно здійснено відступлення від висновків та правових позицій Верховного Суду за результатами розгляду аналогічного роду касаційних скарг із врахуванням рішень Європейського Суду з прав людини.

Скаржник зазначає, що Господарський суд міста Києва не зазначив та не навів (окрім власного суб`єктивного пояснення/припущення) жодного належного та допустимого обґрунтування та правового твердження, котрі б надавали можливість встановити, допустити, припустити та стверджувати те, що вказані вимоги заяви є необґрунтовані та неправомірні.

Витрати, які понесло ТОВ "Компанія "Нотапс" у розмірі 12 400,00 грн згідно договору №04-01-2023/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04.01.2023 є витратами на професійну правничу допомогу відповідно до ст.ст. 123,136 ГПК України та вважає їх обґрунтованими, незавищеними та правомірними.

Також апелянт зазначає, що матеріалами даної справи підтверджено, що від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до Господарського суду міста Києва жодних клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надходило.

Апелянт просить врахувати, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.012022 у справі№911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі№420/4820/19).

Скаржник наголошує, що державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) свідомо допускав порушення норм чинного законодавства України в сфері виконання покладених на нього обов`язків примусового виконання рішення суду у даній справі, порушення прав та інтересів стягувача, чи то із власного небажання, чи то із власної некомпетенції/не професійності/не обізнаності.

Крім того, апелянт вказує, що підтверджена протиправність дій Печерського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/21715/14 від 15.12.2014 була та є триваючою, мала періодичний характер в залежності від дат подання відповідних скарг та визнання періоду бездіяльності.

Відповідно, виконана правова робота та надані правові послуги в межах оскарження бездіяльності Центрального МРУ Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/21715/14 від 15.12.2014 також мали періодичний характер.

Зменшення відшкодування частини понесених судових витрат з огляду на те, що подібні витрати вже було сплачено у даній справі раніше на підставі інших договорів за попередні періоди надання послуг/виконання робіт, а також посилання на численність справ заявника у оскарженні бездіяльності органів ДВС, його обізнаність із сутністю та змістом правопорушень, є неправомірними, та є свідченням/прояву того, що, по-перше, для прикладу, працівникові, котрий відпрацював (надавав послуги) у січні 2022 року, можливо не оплачувати його роботу/виконані завдання, оскільки він таке ж саме або подібне (приходив на роботу та виконував покладені на нього обов`язки) виконував у грудні 2021 року та вже отримав відповідні виплати; по-друге, із численних судових справ заявника факт оскарження бездіяльності органу ДВС має місце лише у їх третинні, захист власних прав та інтересів шляхом оскарження бездіяльності має місце виключно при неодноразовому ігноруванні органом ДВС вимог чинного законодавства України, звернень заявника та судових рішень в межах даної справи, та за умови належним чином підтвердженої майнової можливості (наявність різного роду майна та активів у боржника) у боржника здійснити примусове виконання рішення суду саме органом ДВС, оскільки стягувачеві згідно приписів норм Закону України "Про виконавче провадження" таких повноважень в призмі примусового виконання, не надано; по-третє, кожна справа (хоча й за предметом оскарження у формі "бездіяльності" є подібною) різниться одна від одної, має власні особливості та індивідуальності та не може бути поставлена під один формат.

ТОВ "Компанія "Нотапс" зазначає, що за весь свій час господарської діяльності як в цілому, так і зокрема в межах даної справи, не зловживало власними процесуальними правами, адже, зокрема, дана заява на сьогодні подана на підставі та із врахуванням діючих положення чинного законодавства України, та в порядку статей 123, 126, 124, 129, 244, 344 ГПК України.

Окремо апелянт наголошує на тому, що захист власного права та інтересу шляхом оскарження бездіяльності органу ДВС на підставі положення статті 341 ГПК України не є фактом зловживання процесуальним правом відповідно до статті 43 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/21715/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г.,суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21715/14.

12.07.2023 матеріали справи №910/21715/14 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/21715/14 та розгляд справи призначено на 28.08.2023.

28.08.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. на лікарняному, відтак питання про призначення справи до розгляду здійснюється після виходу судді з лікарняного.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/21715/14 на 09.10.2023.

Явка представників сторін

Представник боржника, та державний виконавець, у судове засідання призначене на 09.10.2023 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями та поверненнями, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника боржника та державного виконавця за наявними у справі матеріалами.

Пояснення представників сторін

В судовому засіданні апеляційної інстанції 09.10.2023 представник стягувача ТОВ «Компанія «Нотапс» наполягав на доводах апеляційної скарги,просив її задовольнити, додаткову ухвалу скасувати в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про покладення на Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 400,00 грн задовольнити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Фермерське господарство «Агроінвест-Топилище» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Груп» 9 197,40 грн за договором купівлі-продажу автомобіля №65/12 від 31.07.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 у справі №910/21715/14 позов задоволено повністю.

15.12.2014 на виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 за заявою Товариства з обмеженою відповідальності «Компанія «Нотапс» про заміну сторони її правонаступником у справі №910/21715/14 замінено стягувача - Фермерське господарство «Агроінвест-Топилище» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальності «Компанія «Нотапс».

06.03.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» надійшла скарга на дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якій заявник просив суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі №910/21715/14 стосовно винесення постанови від 05.12.2022 про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі №910/21715/14 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 10.02.2023 про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі №910/21715/14 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі №910/21715/14 скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Компанія «Нотапс» на дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) задоволено частково. Скасовано постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 10.02.2023 ВП НОМЕР_1 про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі №910/21715/14 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». В іншій частині у задоволенні скарги відмлено.

24.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальності «Компанія «Нотапс» надійшла заява про покладення на Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на правничу допомогу у розмірі 12400,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви стягувач зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі № 21715/14 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено частково, тому він має право на відшкодування понесених судових витрат у зв`язку із розглядом його скарги. Заявлений розмір витрат на правову допомогу не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає принципам матеріального (договірного) права, актуальній судовій практиці з цього питання, обсягу часу, затраченого адвокатом, а також враховує терміновий характер виконуваної роботи, з огляду на стислі терміни розгляду відповідних скарг.

Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про покладення на Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця у розмірі 12 400,00 грн, задоволено частково.

Стягнуто з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність заявлених ТОВ "Компанія "Нотапс" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 400,00 грн вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та враховуючи принцип пропорційності щодо забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, складнісю справи та частково задоволено скаргу, зменшивши заявлені витрати на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Колегія суддів апеляційної інстанції, здійснивши розгляд апеляційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Так, вказана вище заява подана на підставі статті 344 ГПК України та стосується покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у суді першої та апеляційної інстанцій.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, пов`язаних із розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс", стягувачем надано належним чином засвідчені копії договору № 04-01-2032/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04.01.2023 (далі - договір), акту прийому-передачі документів від 04.01.2023, акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.04.2023 на суму 12 400,00 грн.

Згідно з п. 3.1 договору №04-01-2023/2 від 04.01.2023 його сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1200,00 грн, включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п.1.1 договору. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 1000,00 грн; судове засідання - 2000,00 грн/судове засідання у суді відповідної інстанції тощо.

У п. 3.2 договору №04-01-2023/2 від 04.01.2023 визначено, що замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи №910/21715/14 за скаргою замовника на дії та/або бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 по справі №910/21715/14.

Відповідно до п. 3.8 договору №04-01-2023/2 від 04.01.2023 сторони погодили та визначили, що заохочувальним розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до п. 1.1.,2.1 договору) визначається на рівні до двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальності «Компанія «Нотапс» за період з 04.01.2023 по 21.04.2023 прийняло такі виконані роботи та надані послуги:

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги, наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих.№06-1/03 від 06.03.2023 ТОВ «Компанія «Нотапс» на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 по справі №910/21715/14 (4 години);

- участь у судовому засіданні, котре відбулось 12.04.2023 у справі №910/21715/14 за скаргою вих.№06-1/03 від 06.03.2023 ТОВ «Компанія «Нотапс» на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 по справі №910/21715/14, 2000,00 грн;

- організація, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань тощо, котрі направлені на підтвердження вимог скарги вих.№06-1/03 від 06.03.2023 ТОВ «Компанія «Нотапс» на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 по справі №910/21715/14, та були подані до суду протягом 17.03.2023 по 21.04.2023 (1 година);

- участь у судовому засіданні, котре відбулось 21.04.2023 у справі №910/21715/14 за скаргою вих.№06-1/03 від 06.03.2023 ТОВ «Компанія «Нотапс» на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 по справі №910/21715/14, 2000,00 грн;

- додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі п. 3.8 договору №04-01-2023/2 від 04.01.2023 у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №910/21715/14 за скаргою вих.№06-1/03 від 06.03.2023 ТОВ «Компанія «Нотапс» на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 по справі №910/21715/14, - 2400,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг згідно акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.04.2023 складає 12400,00 грн.

У п. 3 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.04.2023 визначено, що замовник, на підставі п. 3.2 договору №04-01-2023/2 від 04.01.2023, 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт, визначених у п. 2 відповідно до даного акту, зобов`язується сплатити до 21.05.2023.

Отже, наданими скаржником документами підтверджується, що у ТОВ «Компанія «Нотапс» виник обов`язок сплатити за надані на підставі договору №04-01-2023/2 від 04.01.2023 послуги у сумі 12 400,00 грн.

Разом з тим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19. Такі правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, колегія суддів дослідивши подані стягувачем докази, зазначає наступне.

Щодо послуг, які визначені в ч.1 акту здачі-приймання виконаних робіт, тривалість яких визначена 4 годин, заявник серед іншого вказав «здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та /або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними інстанціями, що стосуються дій або бездіяльності державного виконавця…», «господарського процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу спірних правовідносин…» необхідно зазначити, що враховуючи відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Компанія неодноразово зверталася зі скаргами на дії державних та приватних виконавців у різних справах, та нормативно-правове обґрунтування скарг не змінювалось, як і не змінювався й представник товариства адвокат Грищенко О.М.

Колегія суддів також враховує, що адвокат - заявник неодноразово надає адвокатські послуги з оскарження дій органів примусового виконання, тобто був раніше обізнаний і з правовою ситуацією, і з судовою практикою та відповідним діючим законодавством. Заявником в усіх документах застосовано посилання на однакову судову практику, а також на аналогічні позиції Верховного Суду. Документи, що подавались Товариством в межах справи № 911/21715/14, містили загальні обґрунтування та посилання на норми закону, наведена в документах позиція є універсальною та може бути використана заявником і у інших справах практично без внесення змін до відповідних документів. Значна кількість подібних справ за участю Товариства щодо стягнення з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду скарг на бездіяльність відділів свідчить про те, що правова позиція скаржника є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12 400,00 грн, є завищеним, нерозумним та надмірним, враховуючи те, що спір по суті не вирішувався, а лише надавалась оцінка діям/бездіяльності виконавчої служби під час виконання судового наказу, що не потребує вчинення тих чи інших процесуальних дій, як під час розгляду спору по суті.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за послуги передбачені ч. 1 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.04.2023 у розмірі 1 200,00 грн.

Крім того, акт містить таку послугу, як участь у судовому засіданні 12.04.2023 «…надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо» - 2000,00 грн та участь у судовому засіданні 21.04.2023 «…надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо» - 2000,00 грн.

Що стоcується даного виду послуг, колегія суддів враховує наступне.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Таким чином, прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. Означене узгоджується із правовою позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7589/19.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує зазначену судову практику у вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за послугу, як участь у судовому засіданні.

Як вбачається з протоколу судового засідання, а саме від 12.04.2023 та від 21.04.2023, представник позивача адвокат Грищенко О.М. був присутній.

У даному випадку, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" у справі №910/21715/14 призначено на 12.04.2023 на 12:45 год. Відповідно до протоколу судового засідання від 12.04.2023 судове засідання розпочалось о 13:16.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №910/21715/14 на 21.04.2023 на 12:30 год. Відповідно до протоколу судового засідання від 12.04.2023 судове засідання розпочалось о 12:32.

В цьому контексті слід зауважити, що як зазначив Верховний Суд участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів в суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчинити якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/16, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21.)

Також, в акті визначена додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.8 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі - 2400,00 грн.

Що стосується "гонорар успіху адвоката" при позитивному для клієнта рішенні, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на додаткову оплату «Гонорар успіху» у 2 400,00 грн не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника скаржника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування, з огляду на обставини даної справи, матиме надмірний характер.

Отже, обґрунтованими та доведеними у даному випадку відповідно до акту від 21.04.2023 колегія суддів вважає такі витрати: відповідно до ч.1 акту - 1 200,00 грн; підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, пояснень, клопотань, тощо, які були подані до суду протягом 17.03.2023 по 21.04.2023 - 1 200,00 грн (1200,00 грн х 1 год.); участь у судових засіданнях 12.04.2023 та 21.04.2023 у суді першої інстанції з урахуванням витрат часу на прибуття до суду та очікування судового засідання - 4000,00 грн ( 2 000,00 грн х 2), всього 6 400,00 грн.

Підсумовуючи викладене, у дослідженні питання компенсації витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує, що виконавчою службою не було подано заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Як вже було зазначено, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, зменшуючи заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, фактично на наведені вище обставини уваги не звернув, не зазначив, які саме надані адвокатом послуги та витрачений час на їх виконання є доведеними та обґрунтованими, чим порушив положення ст. 126 - 129 ГПК України та послідовність дій суду у розгляді питання компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи обґрунтованість заяви представника стягувача, враховуючи відсутність клопотання виконавчої служби про змешення розміру витрат на правничу допомогу, часткове задоволення скарги, в контексті положення частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена представником стягувача сума є необґрунтованою та неспівмірною заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу з реальним обсягом такої допомоги у суді першої інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у суді апеляційної інстанції), критерію реальності таких витрат.

Враховуючи викладене, та те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок державної виконавчої служби, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 6 400,00 грн. В іншій частині заявлені представником стягувача витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не підлягають задовленню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийняв рішення за неповного з`ясування обставин, тому колегія суддів вважає, що додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі №910/21715/14 слід скасувати та прийняти нове додаткове рішення, за яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Керуючись статями 123, 124, 126, 129, 169, 221, 244, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/21715/14 задовольнити частково.

2. Додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/21715/14 в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС», скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

4. Стягнути з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління «Міністерства юстиції (м.Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, код ЄДРПОУ 34979022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (03187, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40 офіс 315, код ЄДРПОУ 38964292) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 400,00 грн.

5. Видати наказ.

6. Матеріали справи №910/21715/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписаний 12.10.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко