Постанова

від 04.10.2023 по справі 922/1717/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/1717/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Ламановій А.В.

за участю:

позивача - Ткачука Б.В. - керівника;

відповідача - адвоката Шемаєва В.В., свідоцтво від 16.05.2019 року серії ЗП№002173;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"- адвоката Данько О.О. (вх. №1863Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2023 року у справі №922/1717/23, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Погорелова О.В.), повний текст якого складено 08.08.2023 року

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд", м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2023 року у справі №922/1717/23 позов задоволено; визнано незаконними дії Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" щодо нарахування неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних з постачання електричної енергії Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд" за період дії в Україні воєнного стану, починаючи з 24.02.2022 року та зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" зробити перерахунок заборгованості Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд", виключивши із суми заборгованості нараховані неустойку (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річні, починаючи з 24.02.2022 року.

Представник Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"- адвокат Данько О.О. з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2023 року у справі повністю та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

В тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на норми матеріального права, а саме п.62 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим судом помилково віднесено позивача до категорії колективного побутового споживача.

Договір укладено для здійснення споживачем господарської діяльності, яка не включає постачання електричної енергії.

Судом не враховано, що за адресою позивача у багатоквартирному будинку укладені договори про постачання електричної енергії споживачу між побутовими споживачами безпосередньо з товариством, що виключає розрахунок споживачів за загальним розрахунковим засобом обліку та віднесення позивача до колективного побутового споживача.

Укладення індивідуального договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є правом мешканців багатоквартирного будинку і залежить виключно від їх волевиявлення, а тому споживачу правомірно було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.

Одночасно апелянт, посилаючись на положення ст. 256 ГПК України просив поновити строк для подання апеляційної скарги, оскільки повний текст оскаржуваного рішення апелянт отримав лише 14.08.2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2023 року, для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану" встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2023 року, з урахуванням ухвал від 22.09.2023 року та від 29.09.2023 року клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"- адвоката Данько О.О. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"- адвоката Данько О.О. на рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2023 року у справі; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "04" жовтня 2023 р. о 14:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд"; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1717/23; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2023 року у справі №922/1717/23 зупинено.

14.09.2023 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/1717/23 (вх.№ 11113).

25.09.2023 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11548), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд" утворено саме для надання послуг населенню, на позивача розповсюджується дія нормативно- правових актів щодо заборони стягнення неустойки (штрафу, пені), тощо, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування; наявність індивідуальних договорів у деяких мешканців будинку з постачальником електричної енергії жодним чином не спростовує факту того, що електроенергія, яка сплачується за утримання спільного майна, в тому числі місць загального користування з рахунків ОСББ витрачається в інтересах виключно всіх співвласників.

У судовому засіданні 04.10.2023 року представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити; представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Ухвалу суду від 08.09.2023 року було надіслано засобами поштового зв`язку: ПрАТ "Харківенергозбут" (№0600225572493); Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд" (№0600225572507).

У зв`язку з введенням 24.02.2022 року на території України воєнного стану, копію ухвали суду апеляційної інстанції від 08.09.2023 року було надіслано на офіційні електронні адреси: ОСББ "ЖК Гранд" - upravdom.grand@ukr.net; ПрАТ "Харківенергозбут" - zbutenergo@ukr.net; адвокату Данько О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримано за електронними адресами: : ОСББ "ЖК Гранд" - upravdom.grand@ukr.net; ПрАТ "Харківенергозбут" - zbutenergo@ukr.net; адвокатом Данько О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується роздруківками електронного листування, які містяться у матеріалах справи.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 року у cправі №911/1808/21, де, зокрема, вказано, що порядок використання для обміну документами електронної пошти встановлено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", в якому зазначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 08.09.2023 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Телефонограмою від 28.09.2023 року повідомлено представника Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"- адвоката Данько О.О. про дату, час та місце розгляду справи.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

01.01.2019 року між ПрАТ "Харківенергозбут" (постачальник за договором, відповідач) та ОСББ "ЖК Гранд" (споживач за договором, позивач) був укладений договір №737/7817 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір).

Згідно п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 3 комерційної пропозиції №9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення (далі - комерційна пропозиція), розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.

Згідно п. 4 комерційної пропозиції, рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Згідно п. 7 комерційної пропозиції, у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Позивач посилається на те, що з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022 року та запровадження правового режиму воєнного стану, у позивача з об`єктивних причин (виїзд більшості мешканців будинку, влучання 05.03.2022 року у будинок ворожої ракети, залучення великої кількості коштів ОСББ на усунення наслідків ракетного обстрілу, підготовки будинку до зимового періоду, підключення та налаштування генератору, отриманого від волонтерів) виникла заборгованість зі сплати поставленої електричної енергії. В отриманих від відповідача рахунках на оплату, крім основного боргу, ще зазначалось про необхідність сплати пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 30.01.2023 року, у якому просив провести перерахунок заборгованості ОСББ "ЖК Гранд" за постачання електричної енергії, виключивши з неї надмірно нараховані пеню, індекс інфляції та 3% річних, починаючи з 24.02.2022 року.

Відповідач, листом вих. № 01-21/1241 від 14.02.2023 року "Про надання роз`яснень" повідомив позивача, що вважає нарахування штрафних санкцій під час дії правового режиму воєнного стану законними та наполягав на їх сплаті.

Позивач також звертався із листом до народного депутата Ірини Фріз, яка, в свою чергу, звернулась із депутатським зверненням від 30.01.2023 року № 198д9/15-2023/19202 до Міністерства розвитку громад та територій України із проханням роз`яснити законність нарахування штрафних санкцій під час дії правового режиму воєнного стану за несплачену ОСББ електроенергію.

Міністерство громад та територій України у листі №7/10.2/1295-23 від 08.02.2023 року на адресу народного депутата Ірини Фріз посилалось на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", а також на Постанову НКРЕКП від 25.02.2022 року №332 щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

21.02.2023 року відповідач надіслав на адресу позивача претензію, у якій, незважаючи на Постанову Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 року та постанову НКРЕКП №332 від 25.02.2022 року, наполягав на сплаті не тільки основної заборгованості але й пені, індексу інфляції та 3% річних.

Позивач посилається на те, що нарахування відповідачем пені, індексу інфляції та 3% річних за несвоєчасно сплачену електроенергію після 24.02.2022 року є незаконним через запровадження в Україні карантину у зв`язку із гострою респіраторною хворобою COVID-19, - починаючи з 19 грудня 2020 року та запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, - починаючи з 24 лютого 2022 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив визнати незаконними дії ПрАТ "Харківенергозбут" щодо нарахування неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних з постачання електричної енергії ОСББ "ЖК Гранд" за період дії в Україні воєнного стану, починаючи з 24.02.2022року та зобов`язати ПрАТ "Харківенергозбут" зробити перерахунок заборгованості ОСББ "ЖК "Гранд", виключивши із загальної суми заборгованості нараховані пеню, індекс інфляції та 3% річних, починаючи з 24.02.2022 року.

01.08.2023 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ст. 11 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умов виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У сфері господарювання згідно ч .2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

За змістом ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 року) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

На час надходження позовної заяви до господарського суду Харківської області на всій території України діяв як карантин, так і воєнний стан.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Згідно ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.

За матеріалами справи, громадяни, власники квартир багатоквартирного будинку №12А по пров. Отакара Яроша у м. Харкові, створили неприбуткову організацію "Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд" з метою забезпечення і захисту співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством. Завданням та предметом діяльності об`єднання, зокрема, є сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.

Отже, позивач у справі виступає у спірних відносинах з відповідачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.

Положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 прямо не забороняють нарахування ОСББ, які є юридичними особами, 3% річних та інфляційних втрат, не зважаючи на ті обставини, що ці неприбуткові організації створені мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення. Проте, зазначене не відповідає засадам справедливості, оскільки безпідставно ставить об`єднання мешканців, які уклали колективний договір на отримання комунальної послуги, у гірше становище порівняно з мешканцями, які мають відповідні індивідуальні договори.

Доказів того, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб`єктами господарювання матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що на час надходження позовної заяви до господарського суду Харківської області та на час прийняття рішення у справі на всій території України діє воєнний стан та положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 "Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Аргументи апелянта на те, що в тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на норми матеріального права, а саме п.62 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим, судом помилково віднесено позивача до категорії колективного побутового споживача; договір укладено для здійснення споживачем господарської діяльності, яка не включає постачання електричної енергії; укладення індивідуального договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є правом мешканців багатоквартирного будинку і залежить виключно від їх волевиявлення, а тому, на думку апелянта споживачу правомірно було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії, не приймаються, з огляду на таке.

Так, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст.1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до абз.49 п.1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 1 ст. 385 ЦК України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таким чином, власники квартир і виділених нежитлових приміщень, щодо яких оформлено право власності на певну особу (певних осіб), у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в ньому.

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Згідно із ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Факт створення у багатоквартирному будинку "Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд" є підтвердженням надання власниками квартир повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Згідно із статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, а також витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

Особливості застосування тарифів на електроенергію для населення регулюються Порядком застосування тарифів на електроенергію, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.04.2012 року №49 (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку, до категорії населення належать фізичні особи (громадяни), які споживають електричну енергію для власних побутових потреб у житлових будинках, квартирах (у тому числі квартирах, які розташовані на цокольних поверхах багатоквартирних житлових будинків), гуртожитках; для потреби особистого селянського господарства, присадибних і садових ділянок, дач; для освітлення особистих гаражів та боксів.

Населенню, яке розраховується з ліцензіатом за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи, відпуск електричної енергії проводиться за тарифами для населення (пункт 2.1.1 Порядку).

ОСББ оплачує спожиту електричну енергію за освітлення під`їзду, ліфту, східці і двору для забезпечення потреб мешканців будинку на підставі показів встановленого у будинку розрахункового засобу обліку.

Згідно із Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", електрична енергія, яка витрачається на технічні (загальні) потреби освітлення місць загального використання, ліфти, насосні станції підкачки води та інше входить до комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Саме за комунальну електроенергію сплачує ОСББ. Оплата будь-якої іншої електричної енергії, яка витрачається не на технічні цілі зазначеними законодавчими актами не передбачена.

Таким чином, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створено співвласниками для надання послуг з утримання спільного майна, а тому на споживання електричної енергії для утримання спільного майна розповсюджується дія постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206.

Так само, не приймаються аргументи апелянта на те, що судом не враховано, що за адресою позивача у багатоквартирному будинку укладені договори про постачання електричної енергії споживачу між побутовими споживачами безпосередньо з товариством, що на думку апелянта, виключає розрахунок споживачів за загальним розрахунковим засобом обліку та віднесення позивача до колективного побутового споживача.

Наявність індивідуальних договорів у деяких мешканців будинку з постачальником електричної енергії жодним чином не спростовує факту того, що електроенергія, яка сплачується за утримання спільного майна, в тому числі місць загального користування з рахунків ОСББ витрачається в інтересах виключно всіх співвласників.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"- адвоката Данько О.О. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2023 року у справі №922/1717/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.10.2023 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя І.А. Шутенко