Ухвала

від 12.10.2023 по справі 908/137/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.10.2023Справа № 908/137/18Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши заяву представника позивачів Погрібної С.О. про відвід судді Сташківа Р.Б. від розгляду справи № 908/137/18

За позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до треті особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго", 2) Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України", 3) Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", 4) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 5) ДТЕК ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД (DTEK HOLDINGS LIMLTED), 6) ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.), 7) ДЖІ. ПІ. EJI. ІНДЖЕН ПАУЕР ЛІМІТЕД (GPL INGEN POWER LIMITED), 8) ДТЕК ОЙЛ ЕНД ГАЗ Б.В. (DTEK OILGAS B.V.), 9) Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА", 10) Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО", 11) Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКО - ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ", 12) Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", 13) Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ"третя особа, прояка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 14) ОСОБА_6 визнання права за позивачами на отримання компенсації за примусово вилучені акції Представники сторін: без виклику ВСТАНОВИВ

На новому розгляді Господарському суду міста Києва перебуває справа № 908/137/18 за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" про визнання недійсними правочинів щодо зобов`язання акціонерів ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" продати прості акції ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на вимогу ТОВ "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" від 06.12.17 № 14.

31.08.2022 через відділ діловодства суду надійшла заява від позивачів про зміну предмету позову, у якій позивачі просили суд змінити предмет позову у даній справі шляхом визнання за позивачами права на отримання компенсації за примусово вилучені, на підставі Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" від 07.12.2017 акції у розмірі з розрахунку 1226,43 грн (1714,57 грн - 488,14 грн) за одну акцію. Судом було прийнято до розгляду відповідну заяву ухвалою від 14.09.2022.

Щодо деяких заявників позову, провадження у справі було закрите у зв`язку із укладеними мировими угодами.

12.09.2023 позивачами ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) було подано ще одну заяву про зміну предмету позову у даній справі, у якій вони просили суд змінити предмет позову та виклали свої позовні вимоги у редакції наведеній у заяві, зокрема, просили стягнути грошові кошти з відповідача.

Ухвалою суду від 27.09.2023 суд відмовив у прийнятті до розгляду та повернув заявникам їх заяву про зміну предмету позову від 12.09.2023.

05.10.2023 на електронну адресу суду від позивачів надійшла заява про відвід судді Сташківа Р.Б. від розгляду справи №908/137/18.

Відповідно до ухвали суду від 06.10.2023 визнано заяву про відвід судді Сташківа Р.Б. від розгляду справи № 908/137/18 необґрунтованою та ухвалено передати таку заяву для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Заяву про відвід згідно з частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи від 09.10.2023 передано для розгляду судді Підченку Ю.О.

Як вбачається із поданої заяви, представник позивачів вважає, що наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Господарського суду міста Києва Сташківа Р.Б., який розглядає справу.

Заявник, обґрунтовуючи свої доводи, стверджує, що суддя Сташків Р.Б. під час розгляду справи № 908/137/18 ухвалює процесуальні рішення на користь відповідача (зупинення провадження у справі, не прийняття до розгляду заяви позивачів про зміну предмету позову), що свідчить про упередженість судді.

Розглянувши подану заяву та викладені в ній доводи, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Згідно з Європейською Хартією "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Відповідно до абз. 2 пп. 1.2.1 п. 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Доведення наявності обставин для відводу покладається на сторону, яка заявляє відвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як вбачається із поданої заяви, заявником не доведено наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Перелічені в заяві доводи не є тими обставинами, з якими процесуальне законодавство пов`язує наявність підстав для відводу судді відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з наведених заявником доводів, позивачі здебільшого надають свою суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді під час розгляду заявлених у справі клопотань та висловлюють незгоду з такими діями.

Вказане не може свідчити про існування упередженості судді в розгляді відповідної справи та бути підставою для його відводу, а у випадку незгоди учасника судового процесу з відповідними діями останній не позбавлений права на оскарження відповідного судового рішення у встановленому законом порядку з включенням вказаних заперечень.

Частиною 3 статті 198 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідно до завдання господарського судочинства головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Отже, визначення порядку та черговості вирішення клопотань та заяв, процесуальна форма розгляду таких заяв та клопотань є виключною процесуальною компетенцією суду і такі дії не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, а у випадку незгоди з такими процесуальними діями учасники справи не позбавлені можливості на включення своїх заперечень щодо цього до відповідної апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тож, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може свідчити про існування упередженості судді в розгляді відповідної справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним".

Так, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

В контексті викладеного, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень в інших справах, у тому числі подібних.

При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у Рішенні від 09.11.2006 в справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02), згідно з якою стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При вирішенні справи "Biluha v. Ukraine" Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суду в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Отже, у поданій заяві про відвід не доведено фактів прояву суддею Сташківом Р.Б. поведінки, яка б свідчила про упередженість чи небезсторонність у цій справі або того, що суддя допустив порушення вимог стандарту безсторонності та неупередженості у своїй процесуальній діяльності.

Отже, суд, за результатами розгляду заяви про відвід судді Сташківа Р.Б. від розгляду справи № 908/137/18 приходить до висновку, що обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді відсутні, наведені заявником доводи у її обґрунтування не є, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 35-36, 38-39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні заяви представника позивачів про відвід судді Сташківа Р.Б. від розгляду справи № 908/137/18 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.О. Підченко