Рішення

від 12.10.2023 по справі 911/2410/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2023 р. Справа № 911/2410/23

За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

про стягнення 6 567, 84 грн,

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 6 567, 84 грн, з яких: 5 841, 44 грн основний борг, 629, 30 грн пеня, 37, 76 грн 3% річних та 59, 34 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 11, 509, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02.5-14/1-88 від 17.02.2016, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

2.Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 911/2410/23 та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

08.09.2023 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2023 заяву позивача про зміну предмета позову повернуто останньому без розгляду, з підстав викладених в ухвалі суду.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 14.08.2023, яка отримана останнім 21.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600039783174.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17.02.2016 між позивачем (далі балансоутримувач) та відповідачем (далі орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №02.5-14/1-88 (далі договір).

Відповідно до п.1.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2018 до договору) в зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування нежитлових приміщень: №252 площею 18,0 кв. м; №278, площею 6,6 кв. м на 2-му поверсі пасажирського терміналу «D» та №3.1.4, площею 32,0 кв. м на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» для забезпечення діяльності з пасажирських перевезень (далі майно/приміщення):

1.1.1.(в редакції додаткової угоди № 2 від 01.03.2019 до договору) балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги (далі послуги):

У нежитловому приміщені №252 площею 18,0 кв. м на 2-му поверсі пасажирського терміналу «D»:

-постачання теплової енергії, 1,26 Гкал , вартістю 2 080, 00 грн за 1 Гкал;

-забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника, вартістю 42, 00 грн за місяць;

-використання води для прибирання 1-го кв. м приміщення самостійно, 18, 0 кв. м, вартістю 3, 00 грн за місяць;

-прибирання та вивезення твердих побутових відходів, 0,04 куб. м, вартістю 110, 00 грн за 1 куб. м;

У нежитловому приміщені №278 площею 6,6 кв. м на 2-му поверсі пасажирського терміналу «D»:

-постачання теплової енергії, 0,46 Гкал , вартістю 2 080, 00 грн за 1 Гкал;

-забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника, вартістю 42, 00 грн за місяць;

-використання води для прибирання 1-го кв. м приміщення самостійно, 6,6 кв. м, вартістю 3, 00 грн за місяць;

-прибирання та вивезення твердих побутових відходів, 0,04 куб. м, вартістю 110, 00 грн за 1 куб. м;

У нежитловому приміщені №3.1.4, площею 32,0 кв. м на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D»:

-постачання теплової енергії, 2,24 Гкал , вартістю 2 080, 00 грн за 1 Гкал;

-забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника, вартістю 42, 00 грн за місяць, в кількості 3 працівника;

-використання води для прибирання 1-го кв. м приміщення самостійно, 32,0 кв. м, вартістю 3, 00 грн за місяць;

-прибирання та вивезення твердих побутових відходів, 0,12 куб. м, вартістю 110, 00 грн за 1 куб. м;

Згідно із п.1.1.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2018 до договору) орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість спожитої орендарем електричної енергії згідно з показниками електролічильника за цінами (тарифами), встановленими уповноваженим органом державної влади .

Відповідно до п.1.3. договору сплата за послуги, вказаних в п.1.1.1., здійснюється орендарем з 30.09.2015 (дати підписання сторонами актів №1 приймання - передачі державного майна від 30.09.2015 до договорів оренди нерухомого манна, що належить до державної власності №1728, №1729, №1731, №1732 від 30.09.2015 (далі - акти від 30.09.2015).

Орендар відшкодує вартість спожитої електричної енергії з дати підписання акту включення електроустановки до діючої електромережі, після виконання орендарем електромонтажних робіт згідно технічних умов (п.1.4. договору).

Згідно із п.1.5. договору розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх об`єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов`язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та інших випадків, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 1.10. договору передбачено, що вартість послуг може змінюватися в разі зміни витрат балансоутримувача, пов`язаних з наданням цих послуг, та інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Балансоутримувач зобов`язаний повідомити орендаря в письмовій формі (рекомендованим листом з повідомленням або вручити уповноваженій особі під розписку) не пізніше, ніж за 15 календарних днів до введення їх в дію, а орендар зобов`язаний прийняти її для розрахунків. Даний лист буде вважатися невід`ємною частиною договору, при цьому сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін у договір. Якщо не пізніше ніж за 5 календарних днів до дня введення нової вартості в дію орендар не повідомить письмово балансоутримувача про відмову прийняття до розрахунку нової вартості на послуги, вона вважається прийнятою. Якщо орендар не приймає нову вартість, він про це повинен письмово повідомити балансоутримувача до дня введення її в дію. В такому разі договір може бути розірвано з ініціативи балансоутримувача в односторонньому порядку з дати введення в дію нової вартості послуг. Балансоутримувач інформує орендаря про розірвання договору листом, який буде вважатися невід`ємною частиною договору, при цьому сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін у договір.

Балансоутримувач зобов`язаний щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок-фактуру (далі - рахунок) за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг (надалі - акт), який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості (п.2.1.6. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2018 до договору)).

Орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахунки за договором (п.2.2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2018 до договору) орендар зобов`язаний щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутрнмувача рахунок, акт та раз на рік рахунок-фактуру на оплату земельного податку згідно з пунктом 1.1.3. договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та акту. Датою отримання рахунку та акту вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутрнмувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами. Акт підписується керівниками сторін або призначеними керівниками повноважними особами (за умови надання документів про надання таких повноважень). Підписання акту орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.

Згідно із п.4.2. договору орендар зобов`язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

Договір набирає чинності з моменту укладання та діє до 29.09.2016 включно. Якщо договір підписувався сторонами окремо, то датою укладання договору вважається пізніша дата (п.6.1. договору).

У пункту 6.4.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2018 до договору) сторони договір припиняє свою дію з дати припинення орендних відносин за договорами оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №1728, №1729, №1731 від 30.09.2015, що підтверджується підписанням сторонами відповідних актів приймання-передачі державного майна (датою припинення дії договору вважається дата останнього акту приймання - передачі державного майна до цих договорів).

Регіональним відділення Фонду державного майна України по Київській області та орендарем складено акт приймання-передачі державного майна № 1 до договору оренди № 1728 від 30.09.2015, відповідно до якого орендар прийняв у користування нежитлове приміщення №252 площею 18,0 кв. м на 2-му поверсі пасажирського терміналу «D» Міжнародного аеропорту "Бориспіль".

Відповідно до акту приймання-передачі державного майна № 1 до договору оренди № 1729 від 30.09.2015 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області передало, а орендар прийняв у користування нежитлове приміщення №3.1.4 площею 32,0 кв. м на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» Міжнародного аеропорту "Бориспіль".

Регіональним відділення Фонду державного майна України по Київській області та орендарем укладено акт приймання-передачі державного майна № 1 до договору оренди № 1731 від 30.09.2015, відповідно до якого орендар прийняв у користування нежитлове приміщення №278 площею 6,6 кв. м на 2-му поверсі пасажирського терміналу «D» Міжнародного аеропорту "Бориспіль".

08.10.2020 орендар передав (повернув) балансоутримувачу нежитлове приміщення №278 площею 6,6 кв. м на 2-му поверсі пасажирського терміналу «D» Міжнародного аеропорту "Бориспіль".

Листом за вих. № 19-22/1-65 від 04.01.2022 позивач повідомив відповідача про зміну вартості послуг за договором з 15.01.2022, а саме:

-виробництв, транспортування та постачання теплової енергії, вартістю 4 139, 58 грн за 1 Гкал;

-забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника, вартістю 140, 46 грн за місяць;

-використання води для прибирання 1-го кв. м приміщення самостійно, вартістю 6, 33 грн за місяць.

Також листом за вих. № 37-22-152 від 29.12.2022 позивач повідомив відповідача про зміну вартості послуг за договором з 01.01.2023, а саме:

-виробництв, транспортування та постачання теплової енергії, вартістю 5 109, 79 грн за 1 Гкал;

-забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника, вартістю 151,09 грн за місяць;

-використання води для прибирання 1-го кв. м приміщення самостійно, вартістю 6, 46 грн за місяць.

Листом за вих. № 25-22/1-116 від 31.03.20223 позивач повідомив відповідача про зміну вартості послуг за договором з 12.04.2023, а саме:

-виробництв, транспортування та постачання теплової енергії, вартістю 4 792, 57 грн за 1 Гкал;

-забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника, вартістю 149, 07 грн за місяць;

-використання води для прибирання 1-го кв. м приміщення самостійно, вартістю 6, 83 грн за місяць.

На виконання умов договору позивач у період з лютого по травень 2023 року надав відповідачу послуг на загальну суму 6 686, 80 грн, що підтверджується актами приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2023 на суму 1 724, 24 грн, від 28.02.2023 на суму 845, 36 грн, від 31.03.2023 року на суму 1 277, 17 грн, від 31.03.2023 на суму 594, 01 грн, від 30.04.2023 на суму 796, 33 грн, від 30.04.2023 на суму 324, 36 грн, від 31.05.2023 на суму 798, 92 грн, від 31.05.2023 на суму 326, 41 грн та рахунками-фактурами за надані послуги № 897/146 від 28.02.2023, № 897/147 від 28.02.2023, № 897/298 від 31.03.2023, № 897/299 від 31.03.2023, № 897/361 від 30.04.2023, № 897/362 від 30.04.2023, № 897/440 від 31.05.2023, № 897/441 від 31.05.2023.

Позивач зазначає, що відповідно до реєстру виданих/отриманих оригіналів документів за період з 01.02.2023 по 31.05.2023, зазначені вище акти та рахунки отримані відповідачем, проте доказів вказаного матеріали справи не містять.

Також позивачем зараховано 845, 36 грн у погашення заборгованості за договором відповідно до листа відповідача за вих. № 05-02-06 від 12/06/22.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за договором, у частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 5 841, 44 грн, 629, 30 пені, 37, 76 грн 3 % річних та 59, 34 грн інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.2.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2018 до договору) орендар зобов`язаний щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутрнмувача рахунок та акт. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та акту. Датою отримання рахунку та акту вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутрнмувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами. Підписання акту орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.

Із матеріалів справи (акти приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2023 на суму 1 724, 24 грн, від 28.02.2023 на суму 845, 36 грн, від 31.03.2023 року на суму 1 277, 17 грн, від 31.03.2023 на суму 594, 01 грн, від 30.04.2023 на суму 796, 33 грн, від 30.04.2023 на суму 324, 36 грн, від 31.05.2023 на суму 798, 92 грн, від 31.05.2023 на суму 326, 41 грн) убачається, що позивачем на виконання умов договору було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 6 686, 80 грн.

Суд зазначає, що вказані акти відповідно до п. 2.2.2. договору підписано з боку відповідача без зауважень та заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач зазначає, що ним зараховано 845, 36 грн у погашення заборгованості за договором, а тому заборгованість відповідача за договором за отримані послуги складає 5 841, 44 грн (6 686, 80 грн - 845, 36 грн).

Приписами ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості розмірі 5 841, 44 грн по оплаті отриманих послуг, доказів її погашення відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано та вказана заборгованість не спростована.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості за отримані послуги в сумі 5 841, 44 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості за договором.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 21.03.2023 по 16.07.2023 в сумі 37, 76 грн та 59, 34 грн інфляційних втрат за період з квітня по червень 2023 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19 та в постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21.

Перевіривши розрахунок про стягнення 3 % річних наданий позивачем у розмірі 37, 76 грн за загальний період з 21.03.2023 по 16.07.2023 судом визнано його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню.

Також, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 59, 34 грн за період з квітня по червень 2023 року, судом визнано його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача пеню за період 21.03.2023 по 16.07.2023 в розмірі 629, 30 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із п.4.2. договору орендар зобов`язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем у розмірі 5 841, 44 грн за загальний період з 21.03.2023 по 16.07.2023, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 5 841, 44 грн основного боргу, 629, 30 грн пені, 37, 76 грн 3% річних та 59, 34 грн інфляційних втрат.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про стягнення 6 567, 84 грн задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (01030, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 4, ідентифікаційний код 14348681) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) 5 841 (п`ять тисяч вісімсот сорок одну) грн 44 коп. основного боргу, 629 (шістсот двадцять дев`ять) грн 30 коп. пені, 37 (тридцять сім) грн 76 коп. 3% річних, 59 (п`ятдесят дев`ять) грн 34 коп. інфляційних втрат та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору

3.Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова