Ухвала

від 12.10.2023 по справі 420/23550/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23550/23

УХВАЛА

12 жовтня 2023 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши позовну заяву Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася Військова академія (м. Одеса) з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 18665,35 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 року вказаний позов залишено без руху та позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання позивачем до Одеського окружного адміністративного суду доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наданням відповідних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску у 10-денний строк з дня отримання ухвали.

На виконання ухвали суду від 12.09.2023 року представником позивача надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та платіжну інструкцію про оплату судового збору. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначає, що у відповідності до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. У відповідності до ч. 7 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти», затвердженої постановою КМУ від 12.07.2006 року №964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. З цього приводу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 06.04.2023 року прийняв постанову по справі №400/4280/20 сформував правовий висновок, згідно з яким механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок № 964. У постанові від 15 липня 2019 року у справа № 420/5625/18 Верховний Суд дійшов до висновку, що під судовим захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. У відповідності до довідки розрахунку від 02.11.2018 року №1/55/1318 ОСОБА_1 згоден з розрахунком та взяв на себе зобов`язання добровільно відшкодувати витрати пов`язання з утриманням курсантів у ВВНЗ. Однак з 02.11.2018 року по теперішній час не здійснив жодних заходів щодо відшкодування заборгованості. У зв`язку з вищезазначеним військова академія здійснила заходи досудового порядку вирішення спору шляхом направлення 07.08.2023 року вимоги пропозиції від 07.08.2023 №26/1/57. Оскільки відповідач не здійснив жодних заходів що були запропоновані у вимозі пропозиції, його бездіяльність було кваліфіковано як відмову від добровільного відшкодування витрат.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору, що зумовлює відшкодування витрат, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду і зазначена правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19 та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19.

При цьому, з адміністративним позовом представник позивача звернувся до суду 07.09.2023 року, тобто із порушенням спеціального місячного строку на звернення до суду із даними позовними вимогами.

Так, відповідно до положень частини 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з», пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 затверджено «Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти», який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти.

Пунктом 7 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Тобто, обов`язковою умовою для відшкодування витрат у судовому порядку є відмова особи від її добровільного відшкодування.

Так, ОСОБА_1 ознайомився із розрахунком 02.11.2018 року та зобов`язався добровільно відшкодувати витрати на утримання в академії (з розрахунком згоден).

Таким чином відлік строку звернення до суду із даними вимогами розпочався через 15 днів після видання наказу від 02.11.2018 року №81-РС 17.11.2018 року та сплинув 18.12.2018 року, тобто позов подано із суттєвим пропущенням строку на звернення до суду і судом не встановлено поважних причин, які об`єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на судовий захист.

При цьому, формування вимоги-пропозиції від 07.08.2023 року Військовою академією, тобто через п`ять років після відрахування курсанта та невиконання останнім обов`язку добровільного відшкодування витрат на навчання, взятого ним шляхом підписання довідки-розрахунку від 02.11.2018 року, не утворює підстави для перебігу строку на звернення до суду із даними вимогами. Інакших підхід би свідчив про абсолютну руйнацію принципу правової визначеності, що суперечить засадам адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати пропуск позивача строку на звернення до суду таким, що було пропущено з поважних причин.

Крім того, відповідно до ч. 7 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти», затвердженої постановою КМУ від 12.07.2006 року № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

У відповідності до довідки розрахунку від 02.11.2018 року №1/55/1318 ОСОБА_1 згоден з розрахунком та взяв на себе зобов`язання добровільно відшкодувати витрати пов`язання з утриманням курсантів у ВВНЗ.

Однак боржник добровільно не розпочав погашення заборгованості не відшкодував витрати пов`язані з утриманням курсантів у ВВНЗ у повному обсязі.

Військова академія (м. Одеса) шляхом направлення листа, з вимогою погашення заборгованості, звернулась до боржника в порядку вирішення спору в добровільному порядку, для не накладення в подальшому на останнього виконавчого збору, однак боржник вимоги листа в добровільному порядку не виконав, заходи для погашення заборгованості добровільно не вчинив, тим самим надав пряму відмову у добровільному погашенні заборгованості в рахунок військової академії.

Саме у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості на виконання вимоги від 07.08.2023 року, позивачем подано позовну заяву в межах місячного строку встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Так, враховуючи приписи частини десятої статті 25 Закону № 2232-XII та пункт 7 Порядку № 964, право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ виникає лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови. Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду.

Суддя зазначає, що формування вимоги-пропозиції від 07.08.2023 року №26/1/57 Військовою академією, тобто через п`ять років після відрахування курсанта та невиконання останнім обов`язку добровільного відшкодування витрат на навчання, взятого ним шляхом підписання довідки-розрахунку від 02.11.2018 року, не утворює підстави для перебігу строку на звернення до суду із даними вимогами. Інакший підхід би свідчив про абсолютну руйнацію принципу правової визначеності, що суперечить засадам адміністративного судочинства.

При цьому, з матеріалів позовної заяви вбачається, що з 02.11.2018 року по 07.08.2023 року Військовою академією (м. Одеса) не вживалося будь-яких заходів задля відшкодування спірних витрат на навчання в добровільному чи судовому порядку, тобто допущено бездіяльність, яка не обумовлена будь-якими сторонніми факторами чи обставинами непереборної сили, що об`єктивно перешкоджали суб`єкту владних повноважень вчиняти ці дії.

Таким чином позивачем належним чином не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.

Наведені ж представником позивача підстави не можуть бути визнані такими, що об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 294, 295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними обставини, зазначені представником позивача у заяві для поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі повернути без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в порядку, передбаченому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА