Рішення

від 12.10.2023 по справі 420/9688/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9688/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозерський" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білозерський" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.03.2023 р. № 0022790902/16-31-09-02/38188680 щодо застосування фінансових санкцій (штрафу) у сумі 119000 грн. та від 23.03.2023 р. № 0022800902 щодо застосування фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що наказом від 21.02.2023 р. № 1020-п призначено проведення фактичної перевірки позивача з питань щодо дотримання вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв за період з 01.04.2021 р. по 03.03.2023 р. Позивач повідомляв відповідача про неможливість на даний момент визначити збитки, спричинених військовою агресією рф, виконати всі свої податкові зобов`язання з обчислення податків та звітування, зокрема по звітам 1-ОА та 2- РС за лютий-травень 2022 року, та надати відповідну первину бухгалтерську документацію для перевірки й просив застосувати пункт 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України. Однак відповідач не застосував до позивача вказаний пункт ПК України та всупереч приписам останнього не прийняв вмотивованого рішення про відмову в застосуванні пункту 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та виніс рішення про порушення вимог п.85.2 ст.85 ПК України щодо ненадання у повному обсязі документів для перевірки за запитом, які були предметом перевірки та застосував штрафні санкції.

Ухвалою від 04.05.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

22.05.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до відомостей баз даних "Податковий блок" та АРМ АІС "Податки" у період лютого-травня 2022 року підприємством здійснювалася господарська діяльність, у тому числі отримувалися сировина та матеріали для виробництва продукції, закупалися та реалізовувалися товари, виписувалися податкові накладні. Позивач знаходився за фактичною адресою в Одеській області, а тому мав можливість подавати звітність засобами електронного зв`язку. Також зазначив, що фактична перевірка позивача проведена на підставах, визначених пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, у зв`язку з наявністю інформації, яка свідчить про порушення платником податків законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Ухвалою від 24.05.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою від 29.05.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідач про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін в судовому засіданні.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Білозерський" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходження: 73000, Херсонська область, Білозерський р-н., с.Станіслав, Білозерське шосе, 13, основний вид діяльності: 11.02 Виробництво виноградних вин.

30.09.2022 р. позивач надіслав до Державної податкової служби України лист-повідомлення щодо підтвердження неможливості вчасно виконувати свої податкові обов`язки та обов`язки своїх відокремлених підрозділів (філій): філія "МІГ-В" ТОВ "Білозерський" (код ЄДРПОУ 39947236), філія "АКСІОС" ТОВ "Білозерський" (код ЄДРПОУ 39947220), філія "АЗОВ" ТОВ "Білозерський" (код ЄДРПОУ 40529930). Зокрема, позивач повідомив, що з перших днів воєнного стану та по теперішній час не має доступу та неможливо вивести з м.Херсон та с.Станіслав Херсонської обл., м.Мелітополь та м.Пологи Запорозької області документи первинного бухгалтерського обліку підприємства за податкові (звітні) періоди: починаючи з 01.01.2014 р. до 28.02.22 р.; інших документів з договірної та загальної господарської діяльності підприємства за податкові (звітні) періоди з 01.01.2014 р. до 28.02.22 р., всіх документів кадрової роботи та обліку підприємства за податкові (звітні) періоди з 01.01.2014 р. до 28.02.22 р., майна (зокрема сервера - бази обліку) та печаток філій.

Листом від 05.10.2022 р. № 12048/7/99-00-04-03-01-07 Державна податкова служба України повідомила позивача про надсилання заяви до ГУ ДПС у Полтавській області та ГУ ДПС в Запорізькій області для відпрацювання та надання відповіді заявнику згідно вимог чинного законодавства.

Листом від 31.10.2022 р. № 21467/6/16-31-07-08-06 відповідач повідомив позивача про те, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Станом на дату надання відповіді, означений перелік територій Кабінетом Міністрів України не затверджено. Крім того, не затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На підставі аналізу норм, що визначаються ПК України та іншими законодавчими актами України, відсутні підстави для прийняття рішення щодо можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків, що надав повідомлення про втрату та/або неможливість вивезення первинних документів.

Наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2023 р. № 1020-п призначено проведення фактичної перевірки ТОВ "Білозерський" податкова адреса: Херсонська область, Білозерський район, с.Станіслав, вул.Білозерське шосе, буд.13, фактичні адреси: Одеська область, м.Одеса, вул.Хімічна, буд.1/19, Одеська область, м.Одеса, вул.Хімічна, буд.1/21, Одеська область, Роздільнянський район, смт.Лиманське, вул.Центральна, буд.39 з 23.02.2023 р., тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 01.04.2021 р. - по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.

Запитом від 21.02.2023 р. № 2087/КПР/15-32-09-01-06 відповідач витребував у позивача надання документів первинного бухгалтерського обліку та майна підприємства.

03.03.2023 р. позивач надав пояснення, в яких вказав на те, що ТОВ "Білозерський" не має можливості визначити збитки, спричинені військовою агресією рф, виконати всі свої податкові зобов`язання з обчислення податків та звітування, зокрема по звітам 1-ОА та 2-РС за лютий-травень 2022 року.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт від 06.03.2023 р. № 3887/15-32-09-01-17, яким відповідач встановив порушення позивачем вимог ч.3 ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" щодо неподання звітів 1-ОА та 2-РС за лютий-травень 2022 року, а також вимог п.85.2 ст.85 ПК України щодо ненадання у повному обсязі документів для перевірки за запитом, які були предметом перевірки.

На підставі акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено рішення від 23.03.2023 р. № 0022790902/16-31-09-02/38188680 щодо застосування до ТОВ "Білозерський" фінансових санкцій (штрафу) у сумі 119000 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23.03.2023 р. № 0022800902 щодо застосування до ТОВ "Білозерський" фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн.

Вважаючи дані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.3 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У постановах від 12.08.2021 р. (справа № 140/14625/20), від 10.04.2020 р. (справа № 815/1978/18), від 25.01.2019 р. (справа № 812/1112/16), від 05.11.2018 р. (справа № 803/988/17), від 20.03.2018 р. (справа № 820/4766/17) Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Таким чином, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також пп.19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.

Тобто, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі № 440/14765/21, від 12.08.2021 р. у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 р. у справі № 815/1978/18, від 25.01.2019 р. у справі № 812/1112/16, від 07.11.2019 р. у справі № 140/391/19, від 20.03.2018 р. у справі № 820/4766/17.

При цьому, слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тому, саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Відповідно до абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ від 21.02.2023 р. № 1020-п "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Білозерський" (код ЄДРПОУ 38188680)", згідно якого контролюючий орган фактично призначив перевірку з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядком ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, що відповідає підставі, визначеній у пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

При цьому у даному наказі зазначено що перевірку призначено у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення вимог законодавства в частині виробництва, зберігання та реалізації підакцизних товарів.

На підтвердження наявності такої інформації відповідачем надано до суду доповідну записку заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування акцизного податку Головного управління ДПС в Одеській області від 16.02.2023 р.

Згідно висновків Верховного Суду (зокрема у постановах від 11.07.2022 р. у справі № 120/5728/20-а, від 21.12.2022 р. у справі № 500/1331/21) формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 05.07.2023 р. у справі № 460/2663/22, від 17.08.2023 р. у справі № 160/15431/21.

Суд зазначає, що наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів контролюючим органом встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що під поняттям "підстава" розуміється не нумераційне позначення підпункту пункту ст.80 ПК України, а обставини, які в цих підпунктах розкриваються та мають об`єктивно існувати. Іншими словами під "підставою" у п.80.2 ст.80 ПК України необхідно розуміти не порядковий номер підпункту пункту статті, а безпосередньо інформацію, відомості та інші обставини, що обумовили необхідність застосування певної норми.

Разом з тим, зі змісту наказу про призначення перевірки не вбачається, яку саме інформацію про порушення платником податків тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримано Головним управлінням ДПС в Одеській області, що стала у подальшому підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки.

Так, до функцій контролюючих органів, відповідно до ст.19-1 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1 1.1.14.); забезпечення контролю за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку (п.п.19-1 1.1.15); здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (п.п.19-1 1.1.16), разом з тим, реалізація вищевказаних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною.

Такими функціями податковий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.

З врахуванням наведеного вище суд дійшов висновку, що призначення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено протиправно, оскільки, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, податковий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але, при цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував та не навів суду, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства; з наказу про призначення перевірки неможливо встановити, що саме слугувало підставою для призначення такої перевірки.

Посилання відповідача як на підставу проведення фактичної перевірки позивача на доповідну записку заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування акцизного податку Головного управління ДПС в Одеській області від 16.02.2023 р. щодо проведення фактичної перевірки ТОВ "Білозерський" є безпідставними, оскільки сам наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2023 р. № 1020-п такої підстави не містить.

Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.09.2021 р. у справі № 120/1431/20-а, від 12.10.2021 р. у справі № 120/5729/20-а, від 11.07.2022 р. у справі № 120/5728/20-а, від 11.07.2023 р. у справі № 240/959/20.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 11.07.2022 р. (справа № 120/5728/20а) правові позиції, викладені у постановах від 08.09.2020 р. (справа № 640/21536/19), від 17.12.2020 р. (справа № 520/12028/18), від 11.06.2019 р. (справа № 1440/2045/18) не є такими, що суперечать позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 12.08.2021 р. (справа № 140/14625/20), від 10.04.2020 р. (справа № 815/1978/18), від 25.01.2019 р. (справа № 812/1112/16), від 05.11.2018 р. (справа № 803/988/17), від 22.05.2018 р. (справа № 810/1394/16), від 20.03.2018 р. (справа № 820/4766/17), а лише уточнюють та розширюють підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну з підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення перевірки (податкового контролю) позивача на підставі наказу, у якому відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення такої.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.11.2020 р. у справі № 640/2254/19, від 02.03.2023 р. у справі № 380/13375/21, від 11.07.2023 р. у справі № 240/959/20.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 р. у справі № 640/21536/19, фактична перевірка не може бути проведена податковим органом довільно. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПК України.

Окрім цього, суд зазначає, що за приписами п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності визначених законом підстав, а відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З аналізу даних правових норм слідує, що обов`язковою вимогою для проведення перевірки є вручення під розписку наказу про проведення перевірки платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції.

За змістом наказу від 21.02.2023 р. № 1020-п відповідачем призначено фактичну перевірку ТОВ "Білозерський" (код ЄДРПОУ 38188680), директором якого є ОСОБА_1 , а головним бухгалтером ОСОБА_2 .

Відповідно до матеріалів справи копії наказу від 21.02.2023 р. № 1020-п, направлень на перевірку, а також запиту від 21.02.2023 р. № 2087/КПР/15-32-09-01-06 "Про надання документів" вручено ОСОБА_3 директору філії ТОВ "Білозерський".

В той же час згідно наданої відповідачем з відзивом довіреності від 03.01.2022 р. № 03/22-2 ТОВ "Білозерський" в особі директора Єрохіна Олексія Володимировича уповноважує директора філії "Фортуна" ТОВ "Білозерський" Шилова Валерія Миколайовича, здійснювати від імені Товариства наступні дії: представляти філію у відносинах з всіма фізичними і юридичними особами, зокрема з державними органами і органами місцевого самоврядування; представляти інтереси філії з питань, що стосуються її діяльності, у всіх правоохоронних органах, у судах всіх інстанцій, загальних, господарських, адміністративних і третейських судах, органах державної виконавчої служби регіону зі всіма правами, наданими законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, кредитору і стягувачу, зокрема правом пред`являти: виконавчі листи, судові накази і інші виконавчі документи до виконання, одержувати присуджене майно і грошові кошти.

Довіреність видана терміном дії на один рік та дійсна до 03 січня 2023 року.

З викладеного слідує, що ОСОБА_3 не є уповноваженою особою ТОВ "Білозерський", оскільки на час пред`явлення йому наказу про проведення перевірки, направлень на перевірку, запиту щодо надання документів - 24.02.2023 р., закінчився строк дії довіреності - 03.01.2023 р.

Таким чином, відповідачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу щодо вручення під розписку уповноваженій особі ТОВ "Білозерський" документів, вручення яких надає право на проведення фактичної перевірки, а саме наказу про призначення перевірки та направлень на проведення перевірки.

Окрім цього, суд зауважує, що відповідно до наказу від 21.02.2023 р. № 1020-п призначено фактичну перевірку ТОВ "Білозерський", податкова адреса: Херсонська область, Білозерський район, с.Станіслав, вул.Білозерське шосе, буд.13, фактичні адреси: Одеська область, м.Одеса, вул.Хімічна, буд.1/19; Одеська область, м.Одеса, вул.Хімічна, буд.1/21; Одеська область, Роздільнянський район, смт.Лиманське, вул.Центральна, буд.39.

Тобто, у наказі вказано податкову адресу позивача та 3 фактичні адреси.

Згідно пояснювальної записки начальника охорони винзаводу ТОВ "Білозерський" ОСОБА_4 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на момент перевірки 23.02.2023 р. о 10:30 винзавод не працює, працівники відсутні, у зв`язку з чим допустити перевіряючих до проведення перевірки неможливо.

З акту фактичної перевірки від 06.03.2023 р. № 3887/15-32-09-01-17 взагалі не зрозуміло де проводилася фактична перевірки (на якому об`єкті), оскільки акт не містить таких відомостей.

Відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про проведення фактичної перевірки ТОВ "Білозерський".

Також суд звертає увагу на те, що в даному випадку фактично контролюючий орган намагався провести документальну перевірку, оскільки зазначення у наказі від 21.02.2023 р. № 1020-п перевіряємого періоду - з 01.04.2021 р. по дату закінчення фактичної перевірки, та направлення запиту від 21.02.2023 р. № 2087/КПР/15-32-09-01-06 "Про надання документів", яким витребувалися всі документи щодо матеріальних та трудових ресурсів, фінансово-господарської діяльності, бухгалтерського обліку за період з 01.04.2021 р., не відповідає суті фактичної перевірки, яка здійснюється без попередження платника податків та передбачає лише можливість проведення перед перевіркою контрольної розрахункової операції.

Окрім цього, суд зауважує, що пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України передбачено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу, застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов`язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Отже, за змістом вказаних норм, платник податків зобов`язаний зберігати первинні документи бухгалтерського обліку на підставі яких формувались показники податкової звітності протягом встановлених строків. Водночас, ті платники податків, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, можуть застосувати спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Зокрема, платники податків, які втратили первинні документи у зв`язку з їх знищенням чи зіпсуттям на територіях де ведуться (велися) бойові дії або у зв`язку з їх знаходженням на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, мають право подати податковому органу відповідне повідомлення у якому окрім іншого, зазначаються податкові (звітні) періоди, за які втрачені документи та перелік цих документів. Подання такого повідомлення зумовлює виникнення у податкового органу обов`язку не проводити перевірку тих податкових (звітних) періодів, які зазначені в повідомленні та документи по яким втрачені.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до Державної податкової служби України щодо підтвердження неможливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки та обов`язки своїх відокремлених підрозділів (філій): філія "МІГ-В" ТОВ "Білозерський", філія "АКСІОС" ТОВ "Білозерський", філія "АЗОВ" ТОВ "Білозерський" та повідомляв про неможливість вивезення з тимчасово окупованих територій документів первинного бухгалтерського обліку підприємства за податкові (звітні) періоди: починаючи з 01.01.2014 р. до 28.02.2022 р.; інших документів з договірної та загальної господарської діяльності підприємства за податкові (звітні) періоди з 01.01.2014 р. до 28.02.2022 р., всіх документів кадрової роботи та обліку підприємства за податкові (звітні) періоди з 01.01.2014 р. до 28.02.2022 р., майна (зокрема сервера - бази обліку) та печаток філій.

Розглянувши вказане повідомлення, відповідач листом від 31.10.2022 р. № 21467/6/16-31-07-08-06 повідомив позивача про відсутність підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків.

Отже, відповідачем за результатами розгляду повідомлення позивача не прийнято відповідного рішення, як це передбачено підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Окрім цього, ТОВ "Білозерський" надано до Головного управління ДПС в Одеській області пояснення, в яких, серед іншого, зазначило про те, що підприємство не має можливості на даний момент визначити збитки, спричинені військовою агресією рф, виконати свої податкові зобов`язання з обчислення податків та звітування зокрема по звітам 1-ОА та 20РС за лютий-травень 2022 року, та просило застосувати положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Тобто, ТОВ "Білозерський" вжив відповідних заходів щодо застосування до нього спеціальних правил, встановлених на час дії воєнного стану, однак відповідач не прийняв жодного рішення з цього питання, хоча такий обов`язок покладено на відповідача підпунктом 69.28 пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем порядку призначення та проведення фактичної перевірки, оскільки наказ не містить підстав для призначення фактичної перевірки; позивачу перед проведенням перевірки не вручено наказу про призначення перевірки та направлень на перевірку; відповідачем не надано доказів допущення до проведення фактичної перевірки ТОВ "Білозерський" та що така перевірка взагалі проводилася на об`єкті позивача; в даному випадку контролюючий орган фактично намагався провести документальну перевірку, так як вчиняв дії (направлення до початку перевірки запиту про надання документів щодо господарської діяльності за період з 01.04.2021 р.), які не є характерними для фактичної перевірки, про що свідчить і наказ про призначення перевірки від 21.02.2023 р. № 1020-п з періодом перевірки з 01.04.2021 р.; незважаючи на подачу позивачем повідомлення про неможливість подачі звітів за формою № 1-ОА та № 2-РС за лютий-травень 2022 року відповідачем не прийнято передбаченого підпунктом 69.28 пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України рішення про застосування/не застосування до позивача спеціальних правил.

Вищевказані порушення є такими, що вплинули на правильність висновків контролюючого органу за результатами фактичної перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень.

Невиконання вимог ПК України, якими встановлені умови та порядок ініціювання та прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, призводить до визнання такої перевірки незаконною та, як наслідок, нівелює її правові наслідки.

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 р. (справа № 802/1241/17-а), від 21.02.2018 р. (справа № 821/371/17) від 01.08.2018 р. (справа № 821/1667/16), від 27.02.2020 р. (справа № 811/3206/15), від 04.09.2020 р. (справа № 821/1274/18), від 21.02.2020 р. (справа № 826/17123/18), від 22.09.2020 р. (№ 520/8836/18).

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, від 19.11.2019 р. у справі № 160/8859/18 та від 30.06.2019 р. у справі № 825/1747/17.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність рішення про застосування фінансових санкцій від 23.03.2023 р. № 0022790902/16-31-09-02/38188680 та податкового повідомлення-рішення від 23.03.2023 р. № 0022800902, а тому вони підлягають скасуванню.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги ТОВ "Білозерський" підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Білозерський" підлягає стягненню судовий збір у сумі 5368 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозерський" (75051, Херсонська область, Білозерський район, с.Станіслав, вул.Білозерське шосе, буд.13, код ЄДРПОУ 38188680) до Головного управління ДПС у Полтавській області (36000, м.Полтава, вул.Європейська, буд.4, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 23.03.2023 р. № 0022790902/16-31-09-02/38188680 та податкове повідомлення-рішення від 23.03.2023 р. № 0022800902.

Стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області (36000, м.Полтава, вул.Європейська, буд.4, код ЄДРПОУ 44057192) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білозерський" (75051, Херсонська область, Білозерський район, с.Станіслав, вул.Білозерське шосе, буд.13, код ЄДРПОУ 38188680) судовий збір у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко