Рішення

від 29.10.2007 по справі 7/280/07-25/222/07-7/391/07-10/614/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/280/07-25/222/07-7/391/07-10/614/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.07                                                                                        Справа №  7/280/07-25/222/07-7/391/07-10/614/07

Суддя   Алейникова Т.Г.

Позивач  Приватне підприємство торгівельно - виробнича фірма „Агростар”, м. Запоріжжя

Відповідач  Товариство з обмеженою відповідальністю „КВК” м. Запоріжжя

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство „Запоріжжяобленерго” в особі  Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача: Шолудько В.І., дов. № 1 від 10.10.2007р.

                         Клименко О.І., дов. № 2 від 10.10.2007р.

Від відповідача: Щербань Т.Ю. дов б/н від 10.01.2007р.

Від третьої особи: Стіпіч М.М. дов. № 283 від 29.11.2006р.

Розпорядженням № 1675 голови господарського суду Запорізької області від   29.10.2007р. справа була передана на розгляд судді  Алейниковій Т.Г.

Розглядаються позовні вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „КВК” 69063, м. Запоріжжя , вул. Карпенко-Карого,47 у повному обсязі та належним чином виконати  господарський договір № 55 від 25.10.2004р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „КВК” та приватним підприємством торгівельно-виробнича фірма „Агростар”, зобов'язавши відновити передачу ПП ТВФ „Агро стар” електричної енергії відповідно до умов договору № 55 від 25.10.2004р.

Вступну та резолютивну частину рішення оголошено в засіданні  29.10.2007р.

Відповідач заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. У відзиві на позов вказує, що ТОВ „КВК” є власником трансформаторної підстанції № 3 та заключило договір  № 7821 з ВАТ „Запоріжжяобленегро” і відповідно договір № 55 між позивачем і відповідачем  про спільне використання технологічних мереж основного споживача. В трансформаторній підстанції встановлено лічильник електроенергії для зняття показань субспоживачів, який переданий субспоживачам згідно акту розмежування  балансової належності  електромереж та експлуатаційної відповідальності, тобто субспоживачі мають доступ до приладів обліку споживання електроенергії та відповідають за їх обслуговування та схоронність.

19.02.2007р. в 17 10 енергетик ТОВ „КВК” встановив  зупинку  вузла  обліку реактивної енергії   в трансформаторній підстанції, що спонукало відповідача письмово звернутись до ВАТ „Запоріжжяоленерго” з проханням направити інспектора для установлення причини зупинки вузла обліку.

22.02.07р. робітники Восточного РЕМ Запорізьких міських електричних мереж ВАТ „Запоріжжяобленерго” спільно з робітниками ТОВ „КВК” провели перевірку електричного обладнання у належній ТОВ „КВК” ТП-3 та  склали  акт. Відповідач вважає, що позивачем було встановлено механізм, який приводив до зупинки приладу обліку та крадіжки електроенергії.

13.04.2007р. прокуратурою Шевченківського району М. Запоріжжя  було порушено кримінальну справу, яка в даний час припинена, а постанова про припинення кримінальної справи оскаржується відповідачем в суді.

Обставини викладені позивачем в позові не відповідають дійсності, так як припинення подачі електроенергії було  після складення акту від 22.02.2007р.,та вважає, що в зв'язку з ситуацією, яка виникла  підприємство не мало змоги виконати умови договору. Вимоги ст. 188 ГК України  виконані  ним в повному обсязі, а позивач в продовж 20- ти днів не дав відповіді на повідомлення і як слідство підтвердив про розірвання договору.

Третя особа на стороні відповідача, яка залучена судом надала суду письмові пояснення. В поясненнях зазначено, що відповідно до п.3.3. Правил користування електричною енергією, затвердженими  постановою НКРЕ України  від 31 липня 1996р. № 28 ( в редакції від 17 жовтня 2005р. №910 )  відповідальність та збереження і цілісність засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на їх власника або організацію, на  території (приміщенням) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням) на  праві власності або користуванні. Лічильник встановлено на території та у приміщенні відповідача, що підтверджується актом пломбування, а тому відповідальність за його збереження і цілісність засобів обліку покладається на нього. Згідно договору № 55 про спільне використання технологічних мереж основного споживача укладеного між позивачем та відповідачем  не надано права представникам позивача доступу до лічильника і тому на позивача не може бути покладено відповідальність за його стан. Запорізькі міські електричні мережі не мали підстав відключати електроустановки позивача і таке відключення ними не проводилось та і в відповідача були відсутні підстави припинення повністю або частково постачання електричної енергії  позивачу, які передбачені в   п. 7.5 Правил. Розірвання господарських договорів регламентовано ст. 188 ГК України та вважає, що договір № 55 про спільне використання технологічних мереж основного споживача не припинено до теперішнього часу і умови цього договору повинні виконуватись належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,   суд встановив:  

Між позивачем і відповідачем діє договір № 55 про спільне використання технологічних мереж основного споживача.

На підставі цього договору відповідач здійснює передачу електричної енергії через трансформаторну підстанцію № 3 ( далі ТП-3 ), яка є власністю ТОВ „КВК”, обслуговується робітниками ТОВ „КВК”, знаходиться під охороною та до якої не мають доступу робітники ПП  ТВФ „Агростар”.

22.02.07р. робітники Восточного РЕМ Запорізьких міських електричних мереж ВАТ „Запоріжжяобленерго” спільно з робітниками ТОВ „КВК” провели перевірку електричного обладнання у належній ТОВ „КВК” ТП-3 та  склали  акт, копію якого згодом надали ПП ТВФ „Агростар”.

       05.03.07р. ТОВ „КВК” направило ПП ТВФ „Агростар” телеграму, а далі лист-повідомлення без дати і без номера, в якому директор ТОВ „КВК” сповістив, що на підставі п.10.4 договору № 55 від 25.10.04р. та відповідно до акту від 22.02.07р. ТОВ „КВК” договір розривається і є розірваним з часу отримання ПП ТВФ „Агростар” телеграми та листа-повідомлення.

  Відповідач в супереч вимог ст. 188 ГК України в односторонньому порядку розірвав господарський договір, та безпідставно  послався  на п.10.4 договору № 55 від 25.10.2004р., оскільки цим пунктом договору не зазначено, що договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін.  Пункт 10.4 договору відсилає до закону, а саме до ст.188 ГК України, якою врегульований порядок дострокового розірвання господарських договорів.

             Позивач вважає, що договір № 55 від 25.10.04р. не є розірваним і діє по цей час, а відповідач з 22.02.07р.  без поважних причин не виконує свої обов'язки за договором № 55 від 25.10.04р.

              Також позивач в позові зазначив,  що займається  торгівлею плодоовочевої продукції, яка зберігається у складі № 7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого,47 і для зберігання продукції використовується обладнання, яке діє безпосередньо від електричного струму. Самовільне розірвання відповідачем договору та відключення позивача від  електроенергії призвели до псування плодоовочевої продукції, що в свою чергу потягло  великі збитки для ПП ТВФ „Агростар”.

Просить примусити відповідача у повному обсязі та належним чином виконувати господарський договір № 55 від 25.10.04р. укладений між ТОВ „КВК” та ПП ТВФ „Агростар” зобов'язавши  відновити передачу  ПП ТВФ „Агростар”  електричної енергії на умовах договору.

            Вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню на підставі  наступного:

Між позивачем і відповідачем укладено договір № 55 про спільне використання технологічних мереж основного споживача. 05.03.07р. відповідач  направ позивачу телеграму, а далі лист-повідомлення без дати і без номера, в якому директор ТОВ „КВК” сповістив, що на підставі п.10.4 договору № 55 від 25.10.04р. та відповідно до акту від 22.02.07р. ТОВ „КВК” договір розривається і є розірваним з часу отримання ПП ТВФ „Агростар” телеграми та листа-повідомлення.  Згідно ст. 188 ГК України зміна    та    розірвання    господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються,  якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповіді від позивача про згоду на розірвання договору не було отримано.

У  разі   неодержання   відповіді   у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового   обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Відповідач на передав спір на вирішення суду, а в односторонньому  розірвав господарський договір. Умов та випадків на припинення подачі електроенергії позивачу у відповідача також не має.

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, як необґрунтовані.

Державне мито і витрати ІТЗ судового процесу підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд

                                       Вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов'язати  Товариство з обмеженою відповідальністю „КВК” 69063, м. Запоріжжя , вул. Карпенко-Карого,47 у повному обсязі та належним чином виконати  господарський договір № 55 від 25.10.2004р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „КВК” та приватним підприємством торгівельно-виробнича фірма „Агростар”, зобов'язавши відновити передачу ПП ТВФ „Агро стар” електричної енергії відповідно до умов договору № 55 від 25.10.2004р.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „КВК” 69063, м. Запоріжжя , вул. Радянська, 34  ЄДРПОУ 31831033, р/р 26001310126 ФАБ „Південний” у м. Запоріжжі  МФО 313753 на користь приватного підприємством торгівельно-виробнича фірма „Агростар” 69084, м. Запоріжжя вул.  Карпенко-Карого,47 ЄДРПОУ 31831033 р/р 26004301291115 у АКБ „Національний кредит” Олександрівської філії м. Запоріжжя, МФО 313775, ЄДРПОУ 32613226,  85 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат  на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                           Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 02 .11.07р.