Ухвала

від 11.10.2023 по справі 522/17502/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/17502/23

Номер провадження № 2-з/522/354/23

УХВАЛА

11 жовтня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Міщенко О.В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Пилаєвої В.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Буд» про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Буд» про поділ майна подружжя.

Позивач звернувся до суду зі заявою про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль марки PEUGEOT, модель 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (VIN) НОМЕР_2 , а також просив вилучити автомобіль марки PEUGEOT, модель 308,2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (VIN) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 у ОСОБА_2 або у будь-яких інших осіб, у яких він може перебувати у володінні або в користуванні та передати його на відповідальне зберігання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ).

10 жовтня 2023 року на електронну адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Іванової Г.С., в якій вона просила у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити та розглядати заяву без участі сторони відповідача.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, подану заяву підтримала, просила задовольнити.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши заяву про забезпечення позову вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1-4, 6 частини 1статті 150 ЦПК Українипередбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд керується тим, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, позивач та відповідач перебувають у шлюбі. Перебуваючи у шлюбі придбали спірний автомобіль, на цей час позивач ставить питання щодо поділу спільного майна подружжя.

Позивач просить накласти арешт на спірний автомобіль, марки PEUGEOT, модель 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (VIN) НОМЕР_2 .

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 4постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже зазначене питання є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011усправі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Враховуючи викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

На підставі вищевикладеного, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в частині накладення арешту на автомобіль марки PEUGEOT, модель 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (VIN) НОМЕР_2 .

Щодо вимог в іншій частини заяви про забезпечення позову, то суд вважає, що заява недоведена та задоволенню не підлягає, на підставі нижченаведеного.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

За змістом ст.ст.149-153 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Процесуальним законом визначено обов`язок заявника вказати предмет позову та обґрунтувати необхідність забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Як вбачається із заяви, заявник, окрім накладання арешту на транспортний засіб, просить вилучити автомобіль марки PEUGEOT, модель 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та передати на відповідальне зберігання, але не надає суду жодного доказу на підтвердження належності транспортного засобу PEUGEOT, модель 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 саме ОСОБА_2 ,не вказує необхідності такого вилучення, з огляду на той факт, що відповідно до сімейного законодавства, майно придбане у шлюбі є спільним майном подружжя, якщо не встановлено інше та не наводить жодного законодавчого обґрунтування.

При цьому, посилання на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 17.11.2020 року по справі № 462/5589/18 не може бути прийнято судом до уваги, оскільки обставини, суб`єктний склад та предмет позову відрізняються від предмету спору та обставин справи № 522/17502/23.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим та доведеним необхідність накладення арешту на майно, яке оспорюється позивачем та недоведеною й необгрунтованою вимогу представника позивача про вилучення автомобіля з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та передачею на зберігання, а тому клопотання підлягає задоволенню лише частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153,259,260,353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Пилаєвої В.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Буд» про поділ майна подружжя- задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль марки PEUGEOT, модель 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (VIN) НОМЕР_2 .

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя