Рішення

від 12.10.2023 по справі 560/3117/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3117/20

РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" 19.06.20 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.03.2020 року №0003830511, №0003840511, №0003850511, податкову вимогу від 23.04.2020 №37808-51.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі №560/3117/20 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.02.2019 №0003840511 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 434 128,0 грн та штрафних санкцій в сумі 108532,0 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постановою Верховного Суду від 11 липня 2023 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено частково, рішення судів скасовано в частині задоволення позовних вимог. Справу №560/3117/20 у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції - Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.23 справу прийнято до провадження суддею Гнап Д. Д. Ухвалою суду від 28.08.23 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, оскільки частина справи, яка переглядається судом першої інстанції, а саме спір про визнання протиправним і скасовання податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.02.2019 №0003840511 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 434 128,0 грн та штрафних санкцій в сумі 108532,0 грн. не відноситься до категорії справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, необхідності детального розгляду спору лише в судовому засіданні, як про то зазначає відповідач, немає.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу є безпідставними, оскільки помилки в складенні та реєстрації податкової накладної, допущені контрагентом та з вини відповідного контрагента. При цьому, помилки не є такими, що не дозволяють ідентифікувати господарські операції, що відбулися, в розумінні податкового законодавства. Крім того, це не вплинуло на визначення загальної суми постачання, в тому числі на визначення суми ПДВ, а відтак право ТОВ "Поділля Агро-Нафта" на віднесення відповідної суми ПДВ до податкового кредиту є законним та обґрунтованим.

Відповідач направив до суду відзив, в якому проти позову заперечив та просив в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" відмовити в повному обсязі. В поданому відзиві зазначив, що ТОВ "Транслогістик Плюс" в травні, червні 2017 року та ТОВ "Солара-Трейд" в липня 2018 року здійснювало операції з постачання палива дизельного на адресу ТОВ "Поділля Агро-Нафта" згідно з договорів поставки нафтопродуктів. В ході перевірки досліджено питання щодо дотримання постачальниками вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України при складанні податкових накладних на адресу покупця ТОВ "Поділля Агро-Нафта". Так, перевіркою встановлено, що постачальниками ТОВ "Транслогістик Плюс" та ТОВ "Солара-Трейд" податкові накладні виписані з порушенням вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу, а саме не по першій події. Позивач, в порядку п. 201.10 ст. 201 ПК України не звертався з заявами до податкового органу про те, що його контрагентами податкові накладні виписані з порушенням п. 187. ст. 187, п. 201.1 ст. 201 ПК України.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" зареєстроване виконавчим комітетом Віньковецької районної адміністрації 27.06.2014.

На підставі наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області №771 від 04.12.2019, згідно зі статтею 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" (далі - ТОВ "Поділля Агро-Нафта") з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2011 по 30.09.2019.

За наслідками перевірки складений акт від 28.02.2020 року №0287/22-01-05-11/39276568, яким зафіксовано, зокрема порушення позивачем вимог:

пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, всього в сумі 440130 грн, в т.ч.: за травень 2017 року в сумі 18372 грн, за червень 2017 року в сумі 158256 грн, за липень 2017 року в сумі 43573 грн, за серпень 2017 року в сумі 86427 грн, за липень 2018 року в сумі 127500 грн, за червень 2019 року в сумі 6002 грн;

пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, та не складання і не реєстрація на дату виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів податкових накладних на загальну суму ПДВ 116534,73 грн, в т.ч. 21.04.2017 на суму ПДВ 9850,00 грн, 22.04.2017 на суму ПДВ 2326,73 грн, 25.07.2017 на суму ПДВ 89667,70 грн, 27.07.2017 на суму ПДВ 14690,30 грн;

На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення - рішення №0003840511 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 550162,50 грн (за податковими зобов`язаннями 440130,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 110032,50 грн), яке позивач оскаржує.

Предметом нового розгляду є зазначене податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 434 128,0 грн та штрафних санкцій в сумі 108532,0 грн.

IІІ. ОЦІНКА СУДУ.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення форми від 27.03.2020 № 0003840511 про визначення податкового зобов`язання по податку на додану вартість всього у сумі слугували висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 на суму 434128 грн., в тому числі за травень 2017 року на суму 102939 грн, за червень 2017 року на суму 203689 грн, за липень 2018 року на суму 127500 грн, у зв`язку із віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, що складені його контрагентами з порушеннями норм Податкового кодексу України.

Так, згідно укладеного 18.05.2017 з позивачем договору поставки, протягом травня червня 2017 року ТОВ "Транслогістик Плюс" здійснювало поставку позивачу нафтопродуктів.

25.05.2017 позивач здійснив попередню оплату в сумі 417634,90 грн. 26.05.2017 ТОВ "Транслогістик Плюс" поставило паливо дизельне згідно з видатковою накладною № 360 на загальну суму 617634,80 грн, в т ч ПДВ в сумі 102939 грн. По факту поставки постачальник виписав і зареєстрував податкову накладну №171 від 26.05.2017 на загальну суму 617634,80 грн, в т ч ПДВ в сумі 102939 грн. 29.05.2017 позивач провів остаточний розрахунок за поставлений товар, сплативши постачальнику 200000,0 грн, в т.ч. ПДВ 33333,33 грн.

В травні 2017 року позивач відніс до податкового кредиту ПДВ в сумі 102939 грн на підставі податкової накладної №171 від 26.05.2017 на загальну суму 617634,80 грн, в т ч ПДВ в сумі 102939 грн.

22.06.2017 ТОВ "Транслогістик Плюс" поставило паливо дизельне згідно з видатковою накладною № 563 на загальну суму 652406,40 грн, в т ч ПДВ в сумі 108734,40 грн. 22.06.2017 позивач в рахунок оплати за поставлений товар перерахував постачальнику суму 652406,40 грн, в т ч ПДВ в сумі 108734,40 грн. На зазначену поставку позивач отримав від ТОВ "Транслогістик Плюс" зареєстровану податкову накладну від 21.06.2017 № 272 на загальну суму 652406,40 грн. в т.ч. ПДВ 108734,40 грн.

26.06.2017 ТОВ "Транслогістик Плюс" поставило паливо дизельне згідно з видатковою накладною на суму 646574,40 грн. в тому числі ПДВ 107762,40 грн. 26.06.2017 позивач в рахунок часткової оплати за поставлений товар перерахував постачальнику 347352,00 грн., а 27.06.2017 здійснив остаточний розрахунок за товар, поставлений 26.06.2017, сплативши 299222,40 грн.

30.06.2017 ТОВ "Транслогістик Плюс" поставило позивачу паливо дизельне відповідно до видаткової накладної №613 на суму 569729,70 грн. 30.06.2017 позивач в рахунок часткової оплати за поставлений товар перерахував постачальнику 539729,0 грн. На зазначену поставку позивач отримав від ТОВ "Транслогістик Плюс" зареєстровану податкову накладну від 29.06.2017 №271 на загальну суму 569729,70 грн. в т.ч. ПДВ 94954,95 грн.

У червні 2017 року позивач відніс до податкового кредиту ПДВ в сумі 108734,40 грн на підставі податкової накладної від 21.06.2017 № 272 на загальну суму 652406,40 грн., в т ч ПДВ в сумі 108734,40 грн та ПДВ в сумі 94954,95 на підставі податкової накладної від 29.06.2017 №271 на загальну суму 569729,70 грн. в т.ч. ПДВ 94954,95 грн.

У липні 2018 відповідно до укладеного 30.01.2018 з позивачем договору поставки нафтопродуктів №СТ-170/18 ТОВ "Солара-Трейд" здійснювало поставку фракції газойлево-гудронової.

17.07.2018 позивач здійснив попередню оплату в сумі 765000.00 грн. 18.07.2018 ТОВ "Солара-Трейд" поставило позивачу фракцію газойлево-гудронову з видатковою накладною видаткової накладної № РН-0000513 на суму з ПДВ 747150,00 грн. На зазначену поставку постачальник 17.07.2018 виписав і зареєстрував податкові накладні на загальну суму 765000.00 грн., № 4 на загальну суму 747150,00 грн., в т.ч. ПДВ 124525,00 грн та № 5 на загальну суму 17850,00 грн., в т.ч. ПДВ 2975,00 грн.

В липні 2018 року позивач відніс до податкового кредиту ПДВ в сумі 124525,00 грн на підставі податкової накладної №4 від 17.07.2018 та в сумі 2975.0 грн на підставі податкової накладної на загальну суму 617634,80 грн, в т ч ПДВ в сумі 102939 грн.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на включення зазначених сум ПДВ до податкового кредиту у зв`язку з порушенням постачальниками вимог пункту 187.1 статті 187 і пункту 201.1 статті 201 ПК України, у зв`язку з невідповідністю у податкових накладних обсягів або термінів постачання.

Отримавши податкові накладні №171 від 26.05.2017 на загальну суму 617634,80 грн, в т. ч. ПДВ в сумі 102939 грн, від 21.06.2017 № 272 на загальну суму 652406,40 грн, в т.ч. ПДВ 108734,40 грн, від 29.06.2017 №271 на загальну суму 569729,70 грн. в т.ч. ПДВ 94954,95 грн, від 17.07.2017 № 4 на загальну суму 747150,00 грн, в т.ч. ПДВ 124525,00 грн та від 17.07.2017 № 5 на загальну суму 17850,0 грн, в т.ч. ПДВ 2975,00 грн, виписані та зареєстровані постачальниками нафтопродуктів, позивач відніс зазначені у них суми ПДВ до податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.2 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до абзацу першого пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідач доводив, що продавцями недотримано правила «першої події», визначеного пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. Таким чином, податкові накладні складені контрагентами з порушенням норм Податкового кодексу України, а саме, недотримання правила «першої події», не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту, за відсутності поданої до податкової декларації скарги на такого контрагента.

Як вказав Верховний Суд в постанові від 11 липня 2023 року, направляючи справу на новий розгляд, суди не надали доводам податкового органу належну правову оцінку та не врахували, що право платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту закон ставить залежно від першої із визначених в ньому подій (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг), при цьому таке право обов`язково має бути підтверджено належним чином оформленою податковою накладною, яка надається продавцем товарів/послуг покупцю після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

у разі відсутності у платника податку (покупця) у звітному періоді на дату першої з подій, за якою виникає право на податковий кредит, належним чином оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, платник податку (покупець) не має права включати до звітного періоду податковий кредит з податку на додану вартість, разом з тим цей платник має право включити до звітного періоду податковий кредит за умови якщо він додасть до податкової декларації такого періоду заяву із скаргою на постачальника, який відмовився надати податкову накладну або порушив порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом з копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копіями первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг;

у разі якщо платник податку (покупець) у звітному періоді на дату першої з подій, за якою виникає право на податковий кредит, не додасть до податкової декларації такого періоду заяву із скаргою на постачальника, який не надав податкову накладну та/або разом з копіями зазначених первинних документів та не сформує в цьому періоді податковий кредит, закон за таким платником зберігає право на податковий кредит протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Зазначену позицію висловлював відповідач із посиланням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 16 липня 2019 року №804/10062/13-а.

Касаційний суд зауважив, що можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту буде надано оцінку судом першої інстанції на підставі повно встановлених обставин справи, з урахуванням наданої оцінки доводам сторін, керуючись принципом змагальності в адміністративному процесі.

Так, виконуючи приписи ч. 5 ст. 353 КАС України, керуючись принципом змагальності та доводи відповідача, суд враховує таке.

За змістом пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями абзацу другого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.

За змістом пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Інші обмеження щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, зареєстрованих постачальником товару у Єдиному реєстрі податкових накладних, Податковим кодексом України не передбачені.

Отже, право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) виникає у платника податку - покупця після здійснення оплати або отримання товару. А підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обов`язковою умовою правомірного формування податкового кредиту відповідного звітного періоду є відповідність сплата (нарахування) сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Суд встановив, що суми ПДВ, включені позивачем до податкового кредиту у травні 2017 року на суму 102939 грн, у червні 2017 року на суму 203689 грн та липні 2018 року на суму 127500 грн, сплачені ним постачальникам товару у цих звітних періодах.

Тому, отримавши податкові накладні №171 від 26.05.2017 на загальну суму 617634,80 грн, в т ч ПДВ в сумі 102939 грн, від 21.06.2017 № 272 на загальну суму 652406,40 грн, в т.ч. ПДВ 108734,40 грн, від 29.06.2017 №271 на загальну суму 569729,70 грн. в т.ч. ПДВ 94954,95 грн, від 17.07.2017 № 4 на загальну суму 747150,00 грн, в т.ч. ПДВ 124525,00 грн та від 17.07.2017 № 5 на загальну суму 17850,0 грн, в т.ч. ПДВ 2975,00 грн, виписані та зареєстровані постачальниками нафтопродуктів, позивач правомірно відніс зазначені у них суми ПДВ до податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

За змістом пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Під час перевірки позивачем надані всі первинні та інші документи, які підтверджують суми ПДВ, включені до податкового кредиту на підставі зареєстрованих податкових накладних. Представник відповідача не заперечив факт наявності у позивача документів, які підтверджують факт поставки позивачу у відповідних звітних періодах нафтопродуктів на суму ПДВ, включену ним до податкового кредиту.

Наслідки оформлення податкових накладних з порушенням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачені пунктом 201.10 цієї норми.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Отже, помилки у реквізитах податкових накладних, є підставою для зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому помилки, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Таким чином, податкова накладна, складена з помилками, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, за змістом Податкового кодексу України, та підтверджена первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції, не може спричиняти негативні наслідки для платника податку - покупця, пов`язані порушенням продавцем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України під час її складання.

Посилання відповідача на абзац 25 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яким передбачене звернення платника податку покупця зі скаргою на продавця у випадку, зокрема, виявлення помилки у податковій накладені, як на підставу для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту на підставі спірних податкових накладних, суд вважає необґрунтованим.

За змістом абзаців 25 і 26 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі допущення продавцем товарів/посдуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарі в/ послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг. або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів, послуг.

Отже, зазначеною нормою передбачене право (а не обов`язок) покупця подати скаргу у разі виявлення у податковій накладній помилки у реквізитах. При цьому, зазначена норма не ставить в залежність право платника податку покупця на включення не податкового кредиту суми ПДВ, вказаної у податковій накладній, виписаній з помилками у реквізитах та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних, від невикористання ним права на подачу скарги.

Тому, неподання позивачем скарги, право на яку передбачене абзацом 25 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, не позбавляє його права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ТОВ «Транслогістик Плюс» та ТОВ «Солара- Трейд».

Верховний Суд в постанові від 16 липня 2019 року по справі №804/10062/13-а, на яку посилається відповідач, і на яку звернув увагу Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, зробив висновки про правомірне формування позивачем податкового кредиту у звітному періоді, за який платник до контролюючого органу подав податкову декларацію разом із заявою зі скаргою на постачальника разом та копіями первинних документів, у межах 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних.

У цій справі суди всіх інстанцій захистили права платника податку, виснувавши, що право на податковий кредит, зважаючи на пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, підтверджується податковою накладною. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право у відповідності до абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Також Верховний суд зазначив, що доводи контролюючого органу про те, що платник податку втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум податку на додану вартість у разі якщо він у звітному періоді на дату першої з подій, за якою виникає право на податковий кредит, не додасть до податкової декларації такого періоду заяву із скаргою на постачальника, який не надав податкову накладну та/або порушив порядок її заповнення чи реєстрації, та не сформує в цьому періоді податковий кредит, не відповідають нормам матеріального права.

У нашій справі у позивача були наявні податкові накладні, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, не було відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну, не було встановлено порушення порядку її заповнення та/або реєстрації, і, відповідно, не було підстав подавати скаргу на постачальника товару чи не відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені у зв`язку з придбанням товарів/послуг. Також, в обох справах контролюючий орган реальне вчинення господарський операцій, наявність первинних документів щодо цих господарських операцій не заперечував.

Крім того, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Під час судового розгляду справи відповідач не довів, що сума ПДВ, сплачена позивачем у відповідні звітні періоди по операціях з придбання нафтопродуктів їх постачальникам ТОВ «Транслогістик Плюс» та ТОВ «Солара- Трейд» не відповідає загальній сумі ПДВ, включеній ним до податкового кредиту у цих звітних періодах на підставі отриманих від цих контрагентів податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому, суд вважає недоведеним факт порушення позивачем пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та завищення суми ПДВ, що підлягає сплаті у травні 2017 року, у червні 2017 року та липні 2018 року.

Враховуючи викладене, суд вважає неправомірними висновки відповідача щодо заниження позивачем податку, що підлягає сплаті до бюджету у зв`язку з завищенням за травень 2017 року на суму 102939 грн, за червень 2017 року на суму 203689 грн, за липень 2018 року на суму 127500 грн. Тому, позовні вимоги необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27.02.2019 №0003840511 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 434 128,0 грн та штрафних санкцій в сумі 108532,0 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро-Нафта" (вул. Котляревського, 17, оф. 1,Віньківці,Віньковецький район, Хмельницька область,32500 39276568) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 43142957) Головуюча суддя Д.Д. Гнап