Постанова

від 12.10.2023 по справі 761/7998/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 жовтня 2023 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/10807/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О.В., Немировської О. В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва

від 08 березня 2023 року про передачу справи за підсудністю до іншого суду

в складі судді Мальцева Д. О.

у цивільній справі №761/7998/23

за позовом ОСОБА_1

до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги,

третя особа - Київська обласна рада,

про визнання незаконною та скасування вимоги, стягнення моральної шкоди

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 березня 2023 року справу передано на розгляд іншому суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала постановлена судом з порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про передачу справи за підсудністю до іншого суду.

В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд дійшов передчасного висновку щодо територіальної підсудності справи та цим самим позбавив її можливості скористатися своїм правом на подання позовної заяви за місцем проживання.

Суд належним чином не дослідив текст відкритого листа-звернення та наявність в ньому посилання відповідача на ст. 45 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а відтак дійшов помилкового висновку, що відсутній трудовий спір та забезпечення позивачу права на розгляд справи за своїм місцем проживання.

За наведених обставин просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08.03.2023 та направити справу до Шевченківського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Позивачка, належним чином повідомлена про розгляд її апеляційної скарги на ухвалу суду від 08.03.2023 в порядку письмового провадження, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням про отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження (а. с. 148).

Відповідач також належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги позивачки на ухвалу суду від 08.03.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням про отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги (а. с. 149).

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи до іншого суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 березня 2023 року дану справу передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за правилами загальної підсудності.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір не є трудовим, а тому повинен розглядатися Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за місцезнаходженням відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним, враховуючи наступне.

Статтею 27 ЦПК України визначено, що позови до юридичної особи пред`являються за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Таким чином, законодавець визначив, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) може застосовуватися до позовів, що виникають із трудових правовідносин.

Законодавцем визначено, що трудові правовідносини - це правові відносини між роботодавцем і працівником щодо виконання останнім певної роботи на умовах, визначених законодавством та роботодавцем. Також трудові відносини характеризуються тим, що це відносини між працівником і роботодавцем, що передбачають виконання за дорученням, під керівництвом і контролем роботодавця особисто працівником за винагороду визначеної роботодавцем роботи.

Трудові відносини виникають на підставі угоди (трудового договору або контракту) між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, а також фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець у свою чергу зобов`язаний виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

В свою чергу, в статті 1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" визначено, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Отже, аналіз наведених положень вказує на те, що трудові правовідносини - це відносини, які виникають виключно між працівником та роботодавцем і до останнього професійна спілка не відноситься.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги, в якому просить: скасувати вимогу голови Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги від 10 січня 2023 року про дострокове припинення трудового договору (контракту) із керівником КНП КОР "Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" ОСОБА_2 та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог, окрім іншого, ОСОБА_2 зазначає, що 15.02.2023 вона отримала лист від Київської обласної ради вих. №266/11-04, до якого було додано копію відкритого листа-звернення до Уряду України щодо занепаду служби екстреної медичної допомоги в Київській області. Також зазначає, що у відкритому листі міститься посилання на статтю 33 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та статтю 45 КЗпП України, а також вимога достроково припинити трудовий договір з керівником КНП КОР "Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" ОСОБА_2 . На думку ОСОБА_2 , вимога відповідача про припинення з нею трудового договору прийнята не на підставі положень чинного законодавства.

Крім цього, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди обґрунтовувала тим, що відповідач своїми діями наносить шкоду її честі, гідності та діловій репутації, що згідно ст. 23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди. Позовна заява не містить обґрунтувань про відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених ст. 237-1 КЗпП України.

З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що позов ОСОБА_2 пред'явлено не до роботодавця, то дана справа повинна розглядатися за загальними правилами підсудності, а саме за місцезнаходженням відповідача.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає неспроможними доводи апеляційної скарги про те, що посилання відповідача на ст. 45 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" свідчить про виникнення між сторонами трудового спору.

При таких обставинах апеляційна скарга позивача є необґрунтованою, судом першої інстанції правильно застосовано норми процесуального права, сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні; наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 369, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська