Рішення

від 14.01.2025 по справі 761/7998/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 761/7998/23

Провадження № 2/357/453/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

за участю:

представник позивача - адвокат Андрусенко К.І.;

представник відповідача - Євтушенко В.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги, третя особа: Київська обласна рада, про скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому просить: 1) скасувати вимогу голови Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції медичної екстреної медичної допомоги від 10.01.2023 про дострокове припинення трудового договору (контракту) з керівником КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 ; 2) стягнути з Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції медичної екстреної медичної допомоги моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.; 3) вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2023 позивачем було отримано лист від Київської обласної ради за вих. № 266/11-04 з копією Відкритого листа-звернення голови Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції медичної екстреної медичної допомоги ОСОБА_2 до уряду України щодо занепаду служби екстреної медичної допомоги в Київській області. На сторінках 37-38 відкритого листа міститься посилання на статтю 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статтю 45 Кодексу законів про працю України, а також вимога про дострокове припинення трудового договору (контракту) з керівником КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Шарко Оксаною Миколаївною. Позивач вказує, що не погоджується з даною вимогою, вважає її такою, що прийнята не на підставі положень чинного законодавства, тому підлягає скасуванню. Крім цього, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 заявила позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідач своїми діями наносить шкоду її честі, гідності та діловій репутації, в порядку статті 23 ЦК України.

08.03.2023 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва вказану позовну заяву передано на розгляд Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

07.07.2023 ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позов ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та надано позивачу строк на усунення недоліків.

29.08.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків (а.с. 83 т. 1), в якій вона повідомила про оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 08.03.2023.

Постановою Київського апеляційного суду від 12.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08.03.2023 про передачу справи за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області без змін.

Вказана постанова набрала законної сили 12.10.2023 та мотивована тим, що позов ОСОБА_1 пред`явлено не до роботодавця, а до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції медичної екстреної медичної допомоги, тому спір не містить ознак трудового і справа повинна розглядатись за загальними правилами підсудності, а саме за місцезнаходженням відповідача. Крім того вказано, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди обґрунтована тим, що відповідач своїми діями наносить шкоду честі, гідності та діловій репутації позивача, що згідно зі статтею 23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди. Позовна заява не містить обґрунтувань про відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених статтею 237-1 КЗпП України.

14.12.2023 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання 31.01.2024.

29.01.2024 на електронну адресу суду від представника Київської обласної ради Кондратенко Я. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи, позовну заяву ОСОБА_1 підтримують.

12.03.2024 на адресу суду від голови Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції медичної екстреної медичної допомоги Євтушенка В.А. надійшов відзив на позов в обґрунтування якого зазначено про те, що жодної вимоги 10.01.2023 Незалежною професійною спілкою працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги не вносилось. Натомість цією датою направлено Відкритий лист - звернення до уряду України, де було викладено бачення голови Профспілки щодо стану екстреної допомоги Київщини та неефективного керівництва підприємством. Зокрема, відповідачем у відкритому листі наведено всі посилання на повідомлення у ЗМІ, звернення офіційних осіб, журналістські розслідування щодо діяльності екстреної медичної допомоги в Київській області в період 2020-2023 років. Відкритий лист - звернення було виготовлено у формі брошури, особисто ОСОБА_2 , який діяв з метою доведення до відповідних посадив осіб інформації про незадовільний стан екстреної медичної допомоги Київщини. З посиланням на статтю 40 Конституції України вказано про право особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь. Тобто будь-яких додаткових дій щодо схвалення чи затвердження, чи прийняття Відкритого листа - звернення не могло і не повинно бути вчинено. Відповідач наголошує, що інформація наведена у Відкритому зверненні є оціночними судженнями ОСОБА_2 та інформацією отриманою відповідачем з відкритих джерел й направлена представникам виконавчої влади різних рівнів з метою проведення комплексної перевірки дій керівництва КНП КОР «КОЦЕМД МК». Стосовно інших тверджень позивача, відповідач вважає за недоцільне їх спростування, оскільки не було самого предмета спору «Вимоги від 10.01.2023 р.», натомість відповідач вважає, що дії позивача направлені на залякування та продовження вчинення тиску на Незалежну професійну спілку працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги та на її голову зокрема, що вбачається зокрема з фінансової частини позовних вимог до відповідача, а саме стягнення 30 000 грн. на правову допомогу, а також направлення листів особисто до кожного з членів профспілкового комітету. Згідно з п. 6.8 Статуту, відповідно до завдань профспілки голова організовує виконання рішень комітету, без доручення діє від імені профспілки у відносинах із органами державної влади. Такі дії позивача відповідач пов`язує з наявністю справжньої вимоги про дострокове розірвання контракту з генеральним директором КНП КОР «КОЦЕМД МК» від 23.03.2023, яку позивач в даному судовому процесі не оскаржує. Роботодавець позивача не розглядав оскаржуваний лист-звернення як вимогу. Крім того, відповідачем це звернення навіть не направлялось до суб`єкта уповноваженого розглядати вимоги профспілок (роботодавця). А сам роботодавець отримав копію звернення від Київської обласної державної адміністрації. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

18.04.2024 в судовому засіданні суд на місці ухвалив відмовити в задоволенні клопотання представника позивача адвоката Андрусенка К.І. про витребування доказів, допит свідків та призначення психологічної експертизи.

30.05.2024 суд на місці ухвалив приєднати до матеріалів справи відзив на позовну заяву, клопотання про приєднання доказів, закрити підготовче судове засідання та призначити справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Андрусенко К.І., позов підтримав повністю та просив задовольнити. Зауважив, що в голови профспілки відсутні повноваження на звернення з вимогою про розірвання трудового договору з позивачем, оскільки таке повноваження має лише виборний орган (комітет), тому представник відповідача вийшов за межі повноважень. Також відповідач не укладав колективний договір, тому не є його стороною. Представник відповідача підтвердив, що він від себе особисто написав вимогу, хоча поставив печатку відповідача. Вказано, що прохальна частина спірного листа містить вимогу припинити трудовий договір (контракт) з позивачем. Дана вимога викладена на бланку та містить печатку. Київська обласна рада отримала спірну вимогу, що вбачається з аркуша справи 10 том 1. Вказує про завдану моральну шкоду позивачу, оскільки ОСОБА_1 має відзнаку «Почесний лікар України» та тривалий час очолює лікарню. В прохальній частині позову в частині стягнення суми моральної шкоди пропущено один нуль, при цьому в дужках вказано десять тисяч, просив стягнути 10 000 грн. моральної шкоди

Представник відповідача Євтушенко В.А. позов не визнав, просив відмовити повністю. Вказав, що він захищає колектив КНП КОР «КОЦЕМД МК», а інформація наведена у Відкритому зверненні є його оціночним судженням та інформацією, отриманою відповідачем з відкритих джерел, яка направлена представникам виконавчої влади різних рівнів з метою проведення комплексної перевірки дій керівництва КНП КОР «КОЦЕМД МК». Це звернення було попередженням Уряду про підготовку дій щодо розірвання трудового договору з позивачем. В листі зазначено про порушення, щоб Уряд самостійно вжив заходи. Вимога від 10.01.2023 була надіслана без відповідного рішення профспілки, оскільки це особиста ініціатива ОСОБА_2 . Реакція на цю вимогу була і представник відповідача на це сподівався. Печатку на вимозі поставив, щоб засвідчити свої дані. Інститут печатки втратив свою силу. Якщо дивитись виготовлену брошуру, то там печатки немає. А бланк використаний для того, щоб надати листу офіційності. Наполягає, що звертався як громадянин України. Це звичайне звернення, яке не було адресоване Київській обласній раді. Вказав, що дійсно, на той час не мав повноважень діяти від імені профспілки, оскільки не було відповідного рішення виборного органу, яке було прийнято пізніше - 24.03.2023.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

19.03.2020 між Київською обласною радою (Орган управління) та ОСОБА_1 (Керівник) укладено контракт № 13-03/20, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на термін 5 років - з 19.03.2020 до 18.03.2025 (а.с. 88а-95 т. 1).

Згідно з п. 1.1 контракту, він регулює трудові відносини, пов`язані з виконанням керівником закладу охорони здоров`я, що діє в організаційно-правовій формі комунального некомерційного підприємства, своїх обов`язків, визначає права, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці керівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, строк дії договору та є особливою формою трудового договору.

За цим контрактом керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством з метою забезпечення виконання його статутних завдань, надання належної, якісної та кваліфікованої медичної допомоги, ефективної діяльності підприємства, раціонального використання і збереження закріпленого за підприємством майна, а Орган управління зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника (п. 1.2 контракту).

Відповідно до п. 1.3-1.4 контракту, керівник є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, виконання обов`язків підприємства, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами і статутом підприємства, діє від імені підприємства без довіреності, підзвітний Органу управління у межах, встановлених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом.

Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання підприємством завдань, передбачених законодавством, статутом підприємства та контрактом (п. 2.1 контракту).

У разі невиконання, чи неналежного виконання обов`язків, передбачених контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та цим контрактом.

Підпунктом 5.2 контракту передбачено, що його дія припиняється у таких випадках: 1) із закінченням строку, на який його укладено; 2) за згодою сторін; 3) з ініціативи Органу управління до закінчення строку дії цього контракту у випадках, передбачених статтями 40 і 41 Кодексу законів про працю України та цим контрактом; 4) з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.

Пунктом 8 підпункту 5.3 контракту передбачено, що він може бути розірваний, а керівник звільнений з посади з ініціативи Органу управління до закінчення строку дії контракту на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у разі порушення вимог законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

В матеріалах справи міститься копія Статуту Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги (нова редакція) (далі - Профспілка), затвердженого рішення зборів від 10.04.2017 (а.с. 59-69 т. 2).

Відповідно до п. 1.1, 1.5, 1.7 вказаного Статуту, Незалежна професійна спілка працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги є добровільною неприбутковою громадською організацією, створеною з метою представництва та здійснення захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки - працівників філії Комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» «Білоцерківська станція екстреної медичної допомоги». Профспілка здійснює представництво і захист колективних та індивідуальних трудових і соціально-економічних прав і інтересів працівників, членів Профспілки в державних органах, органах місцевого самоврядування у відносинах із роботодавцями. Діяльність має статус первинної профспілки.

Відповідно до п. 6.1 Статуту, статутними органами управління Профспілки є: загальні збори членів (делегатів) профспілки; комітет профспілки; голова комітету профспілки; ревізійна комісія.

Вищим органом управління Профспілки є Загальні збори членів (делегатів) Профспілки, які скликаються за вимогою Комітету Профспілки, Ревізійної комісії або більш як половини членів Профспілки у разі необхідності, але не рідше, ніж один раз на рік (п. 6.2 Статуту).

Постійно діючим статутним органом управління Профспілки, що діє в період між Зборами, є Комітет. Комітет є колегіальним органом який обирається Зборами терміном на п`ять років. Комітет профспілки серед іншого приймає рішення з інших питань, що віднесені до його компетенції, делегує частину своїх повноважень Голові (п. 6.5 Статуту).

Згідно з пунктом 6.8 Статуту, голова профспілки, зокрема організовує виконання рішень зборів, комітету; без доручення діє від імені профспілки у відносинах із органами державної влади, приватними особами, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності та об`єднаннями громадян як в Україні, так і за її межами; підписує документи профспілки; вирішує інші питання діяльності профспілки, які не входять до компетенції Зборів, Комітету або за їх дорученням ті питання, які входять до їх компетенції.

Керівником Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги з 04.02.2015 є ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу.

В матеріалах справи міститься копія витягу з протоколу засідання Профспілки НПСПБСЕМД від 22.09.2020 № 17, відповідно до якого вирішено: 1) уповноважити голову ПК НПСПБСЕМД - Євтушенка В.А. подати відповідну вимогу в Київську обласну раду, через порушення генеральною директоркою КНП КОР «КОЦЕМДМК» - Шарко О.М. законодавства про колективні договори та угоди та, згідно зі ст. 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст. 45 Кодексу Законів про Працю України; 2) донести до працівників КНП КОР «КОЦЕМДМК» дану вимогу через висвітлення в ЗМІ (а.с. 90 т. 2).

Вказаний протокол підписано членами Профспілки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Додатком до витягу з Протоколу № 17 вказано текстовий документ «Вимоги».

Судом досліджено «Відкритий лист - звернення до уряду України щодо занепаду служби екстреної медичної допомоги в Київській області: причини та наслідки» у формі брошури (а.с. 95-156 т. 2), а також копія цього листа, що надійшов на адресу Київської обласної ради та, відповідно, позивача (а.с. 11-48 т. 1).

Так, вказаний лист-звернення надрукований на бланку Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги та містить адресатів: Президент України Зеленський В.О., Прем`єр-міністр України Шмигаль Д.А., Генеральний прокурор України Костін А.Є., директор ДБР ОСОБА_12, Міністр охорони здоров`я України Ляшко В.К., голова Київської облдержадміністрації Кулеба О.В., Народний депутат України Бабенко М.В.

Відкритий лист-звернення складається з наступних розділів:

1. Тотальне скорочення чергових бригад ЕМД.

2. Відмивання коштів у великих розмірах під час закупівлі карет ЕМД.

3. Приховування мільйонів гривень на депозитних рахунках, котрі були виділені НСЗУ на потреби служби ЕМД під час епідемії.

4. Незадовільне забезпечення працівників під час коронавірусної епідемії.

5. Цинічне покривання перевезень пального каретами ЕМД.

6. Смертельні випадки з вини недолугого керування гендиректорки.

7. Переслідування членів виборних органів.

8. Невиправдане призначення карколомних премій та непомірних доплат керуючому складу установи.

9. Руйнування приміщень Білоцерківської СЕМД та перетворення будівлі в складські приміщення.

10. Доведення працівників до масових скорочень.

11. Незаконне прийняття колективного договору.

12. Навмисне перешкоджання діяльності профспілок.

13. Неодноразове порушення КЗпП та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» засобом ігнорування обов`язкового надання відповідей на запити профспілки та членів колективу.

14. Небажання гендиректорки бодай раз провести зустріч з підпорядкованим їй колективом для вирішення нагальних проблем.

15. Абсолютна апатія керівництва до співпраці з профспілками щодо проведення в установі спортивно-масової та культмасової робіт, а також ігнорування урочистих привітань під час професійних свят - Дня медика та Дня автомобіліста.

16. Доведення працівників до прояву мобінгу в колективі та цькування нелояльних до адміністрації робітників.

17. Невчасне реагування на хуліганські дії в колективі, як результат халатного ставлення керівництва Центру до психологічного клімату в колективі.

18. Невмотивоване знищення селекторного зв`язку станції.

19. Нецільове використання коштів установи задля намагання керівництва спростувати внесені законні судові рішення першої інстанції.

20. Нульова реакція на порушення дисциплін керівниками, котрі були відсутніми на роботі в перші місяці війни без поважних причин.

21. Покривання порушників трудової дисципліни, які лояльні до керівництва.

22. Незаконна заборона журналістських розслідувань на територіях установи.

23. Рукотворне доведення зарплат працівників до рівня виживання всупереч пропозицій Кабінету Міністрів України.

24. Намагання знищити кімнату прийому їжі на Білоцерківській станції.

25. Небезпідставна підозра щодо розкрадання волонтерської гуманітарної допомоги (пального, запчастин, продуктів харчування тощо) керівниками КНП під час війни.

26. Непомірне розширення штату Центру.

27. Очевидне відмивання коштів на сумнівних тендерах.

У лютому 2023 року позивачем отримано від Київської обласної ради лист № 266/11-04 від 13.02.2023 з копією звернення ОСОБА_2 № 33.04/200-2023 від 23.01.2023 на 38-ми арк., щодо незадовільної, на його думку, роботи адміністрації КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Вказаним листом зобов`язано КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» розглянути звернення та надати пояснення у строк до 16.02.2023.

Після отримання вказаного листа ОСОБА_1 звернулась до членів Профспілки ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з запитами, в яких просила повідомити чи проводились засідання комітету Профспілки щодо прийняття рішення про направлення спірної вимоги та чи приймалось ним рішення з вказаного питання; до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги з проханням надання копію Статуту Профспілки та проханням надати відомості, щодо вказаних у Відкритому листі фактів; до КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з проханням надання копії колективного договору та інших документів, що стосуються викладених у Відкритому листі фактів.

Відповідно до листа ОСОБА_8 від 28.02.2023, засідання комітету НПСПБСЕМД щодо прийняття рішення про вимогу до КОР про дострокове припинення трудового договору із керівником КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_9 не проводилось, рішення про вимогу до КОР про дострокове припинення трудового контракту не приймалось (а.с. 181 т. 1).

Члени Профспілки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в листах до ОСОБА_1 також повідомили про відсутність рішення відповідача про направлення вимоги до КОР про дострокове припинення трудового контракту з позивачем (а.с. 182-183 т. 1).

Листом КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» № 930 від 28.03.2023 позивачу надано колективний договір між КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та працівниками, та відповідь по суті порушених питань (а.с. 184 т. 1).

Відповідачем надано заяви членів комітету Профспілки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , що брали участь в голосування з приводу подання спірної вимоги та підтверджують добровільне підписання протоколу № 17 від 22.09.2020 щодо звернення до КОР зі спірною вимогою, флеш-накопичувач з відео, зокрема випусків програми «Дубина.ТБ», «Секретні матеріали» каналу «2+2», ТРК «Україна», ТРК «Крокус», сюжет ОСОБА_11 зі страйку, запис мітингу, та розшифровка тайм-кодів з відео.

В матеріалах справи міститься також копія вимоги Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги від 23.03.2023 № 1-В про дострокове припинення трудового договору (контракту) із керівником КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Шарко О.В., адресованої Київській обласній раді (а.с. 91-92 т. 2).

Не погодившись з вказаною вимогою, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Київська обласна рада, про визнання незаконної та скасування вимоги, стягнення моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.10.2024 у справі № 761/14615/23, яке станом на 14.01.2025 не набрало законної сили, вказаний позов задоволено частково, визнано незаконною вимогу Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги № 1-В від 23.03.2023, стягнуто з Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 грн., в іншій частині позову відмовлено.

В матеріалах справи також міститься витяг з сайту Президента України, з якого вбачається, що Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами України» № 419/2022 від 17.06.2022, ОСОБА_1 присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України».

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Законодавцем визначено, що трудові правовідносини - це правові відносини між роботодавцем і працівником щодо виконання останнім певної роботи на умовах, визначених законодавством та роботодавцем. Також трудові відносини характеризуються тим, що це відносини між працівником і роботодавцем, що передбачають виконання за дорученням, під керівництвом і контролем роботодавця особисто працівником за винагороду визначеної роботодавцем роботи.

Трудові відносини виникають на підставі угоди (трудового договору або контракту) між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, а також фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець у свою чергу зобов`язаний виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівника може бути звільнено лише з підстав та в порядку, встановленому законом. Відповідно до статті КЗпП України держава гарантує громадянам правовий захист від незаконного звільнення.

Підстави розірвання трудового договору викладено у статті 36 КЗпП України, з-поміж яких є підстави, що можуть бути застосовані до загального кола працівників, і такі, що можуть бути застосовані лише до тих, що мають особливий статус, в т.ч. до керівників підприємств, установ, організацій.

Так, відповідно до частини 1 статті 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Статтею 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону, професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.

Професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з`їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству. Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань (ст. 12 Закону).

Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України «Про професійні спілки. їх права та гарантії діяльності» свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються. - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

За правилом частини 1 статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.

Пунктом 9 частини 1 статті 38 Закону України «Про професійні спілки. їх права та гарантії діяльності» передбачено, зокрема, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов`язань за колективним поговором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.

Судом у межах розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_1 за контрактом, укладеним з Київською обласною радою від 19.03.2020 № 13-03/20, займає посаду генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» терміном до 18.03.2025.

Вказаним контрактом передбачено можливість його дострокового розірвання та звільнення керівника з посади за ініціативою Київської обласної ради до закінчення строку дії контракту на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у разі порушення вимог законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Працівники КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» є членами Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги, від імені якої діє голова Євтушенко В.А., що здійснює захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки, представництво і захист колективних та індивідуальних трудових і соціально-економічних прав і інтересів працівників, членів Профспілки в державних органах, органах місцевого самоврядування у відносинах із роботодавцями на підставі рішень, ухвалених Комітетом.

З матеріалів справи також вбачається, що між генеральним директором КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Шарко О.М. та колективом установи наявний відкритий конфлікт за різними напрямками діяльності останньої, відсутній діалог та з цього приводу Незалежна професійна спілка працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги неодноразово зверталась до засобів масової інформації для висвітлення проблеми.

22.09.2020 відбулось засідання Комітету Профспілки в складі семи членів, на якому вирішено уповноважити голову ПК НПСПБСЕМД ОСОБА_2 подати відповідну вимогу в Київську обласну раду в порядку ст. 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст. 45 Кодексу законів про працю України щодо незадовільної роботи ОСОБА_1 , а також донести до працівників КНП КОР «КОЦЕМДМК» дану вимогу через висвітлення в ЗМІ.

Судом також встановлено, що із семи членів Комітету Профспілки, які голосували за рішення № 17 від 22.09.2020, три члени Профкому, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявили про те, що рішення про направлення вимоги до КОР про дострокове припинення трудового контракту з ОСОБА_1 не приймалось. Три члени Профкому ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 підтвердили, що брали участь в голосування з приводу подання спірної вимоги та підтверджують добровільне підписання протоколу № 17 від 22.09.2020.

В судових засіданнях ОСОБА_2 хоч і заперечував проти задоволення позову, але фактично визнав, що оскаржувана позивачем вимога від 10.01.2023 була надіслана без відповідного рішення профспілки, оскільки це була особиста ініціатива ОСОБА_2 .

Протягом розгляду справи останній наполягав на тому, що інформація наведена у Відкритому зверненні є оціночними судженнями ОСОБА_2 та інформацією отриманою відповідачем з відкритих джерел й направлена представникам виконавчої влади різних рівнів з метою проведення комплексної перевірки дій керівництва КНП КОР «КОЦЕМД МК», чого він досяг. Стосовно інших тверджень позивача, відповідач вважає за недоцільне їх спростування, оскільки не було самого предмета спору «Вимоги від 10.01.2023 р.».

Разом з тим, вказана вимога прийнята Київською обласною радою до розгляду, про що свідчить лист № 266/11-04 від 13.02.2023.

Суд погоджується з тим, що відповідач повинен діяти з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки, однак така діяльність повинна відбуватись на принципах законності та гласності.

Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинства.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Згідно із частиною 1 статті 81, частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Судом під час розгляду справи встановлено, що оскаржувану вимогу про розірвання трудового договору (контракту) з позивачем направлено відповідачем без відповідного рішення Комітету Профспілки, а отже вона підлягає скасуванню, тому позов цій частині слід задовольнити.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно із частиною першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пунктах 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

З огляду на зазначене та враховуючи обставини справи, суд вважає, що в даному конкретному випадку факт заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачу підтверджується, оскільки оскаржувана вимога судом скасована.

Разом з цим, розмір відшкодування суд визначає виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги глибину моральних страждань позивача, які він отримав, а також їх доведеність в межах розгляду даної справи, при цьому суд також враховує неприбутковість відповідача та вважає за необхідне визначити моральну шкоду у розмірі 1 000 грн, отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 180,96 грн. (1 073,60 + (1 073,60 х 10%)) судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати вимогу голови Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги від 10.01.2023 про дострокове припинення трудового договору (контракту) з керівником КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 .

Стягнути з Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. та судовий збір в розмірі 1 180,96 грн.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач Незалежна професійна спілка працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги, адреса: вул. Водопійна, буд. 40, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ: 39660644.

Третя особа Київська обласна рада, адреса: площа Лесі Українки, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ: 24572267.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Оскільки в судовому засіданні оголошено (підписано) лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.01.2025.

Суддя А. Ю. Цуранов