Постанова

від 12.10.2023 по справі 520/12670/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 р. Справа № 520/12670/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОІЛ - Ковінько Наталії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОІЛ на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 по справі № 520/12670/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОІЛ

до Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС України , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОІЛ (далі за текстом також позивач, ТОВ СМАРТ ОІЛ) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС України (далі за текстом також відповідач-1, ГУ ДПС у Рівненській області) та Державної податкової служби України (далі за текстом також відповідач-2, ДПС України), в якому просило:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області № 7071941/41363188 від 15 липня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 10 червня 2022 року.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 10 червня 2022 року на суму 141 255,00 грн, в тому числі ПДВ - 23 542,50 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області № 7071939/41363188 від 15 липня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 13 червня 2022 року.

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 13 червня 2022 року на суму 1 203 456,00 грн, в тому числі ПДВ - 200 576,00 грн.

5. Судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ СМАРТ ОІЛ оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОІЛ - задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 по справі № 520/12670/22 - скасовано.

Прийнято постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОІЛ задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області № 7071941/41363188 від 15 липня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 10 червня 2022 року та № 7071939/41363188 від 15 липня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 13 червня 2022 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 10 червня 2022 року та № 7 від 13 червня 2022 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (ЄДРПОУ 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОІЛ (ЄДРПОУ 41363188) сплачений судовий збір у сумі 4366 (чотири тисячі триста шістдесят шість) грн 56 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОІЛ (ЄДРПОУ 41363188) сплачений судовий збір у сумі 4 366 (чотири тисячі триста шістдесят шість) грн 56 коп.

03.10.2023 через систему "Електронний суд" представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 520/12670/22, копії якої з доданими до неї письмовими доказами через систему «Електронний суд» направлені на електронні адреси Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС України та Державної податкової служби України.

09.10.2023 від представника Головного управління ДПС у Рівненській області надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в обґрунтування якого вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 50000,00 грн не є співмірним із: складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт, наданих послуг відповідно до акту прийому-передачі №1 від 02.10.2023; часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт (надання послуг) всього 16,5 год; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи, що справа розглядалася в суді першої інстанції в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи, в суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження; ціною позову (позов не містить вимог майнового характеру).

Заява представника позивача розглядається відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів уважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Приписами ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

25.08.2023 представник ТОВ "СМАРТ ОІЛ" подав відповідну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Колегія суддів також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

У свою чергу, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Такої правової позиції дотримується Верховий Суд, про що останнім вказується, зокрема, в постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З огляду на викладене, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 23.10.2018 по справі № 826/9047/16, ст. 134 КАС України не передбачено імперативної вказівки щодо форми документа про детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Натомість усталена судова практика свідчить, що для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, належними доказами можуть бути саме договір про надання правової допомоги та акти приймання-передачі до договору.

Положення частин першої та другоїстатті 134 КАС Україникореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надані копії: договору про надання правової допомоги від 19 грудня 2022 року, укладеного між ТОВ «СМАРТ ОІЛ» та адвокатом Ковінько Н.М.; додаткової угоди № 1 від 04.01.2023 до договору про надання правової допомоги від 19 грудня 2022 року; акта прийому - передачі наданої правової допомоги № 1 від 02.10.2023 до Договору про надання правової допомоги від 19 грудня 2022 року; рахунку на оплату №1 від 02.10.2023; виписки з банківського рахунку за 03.10.2023.

Професійна правнича допомога у справі № 520/12670/22 надавалася адвокатом Ковінько Наталією Миколаївною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4148 від 18 жовтня 2022 року, наданому до матеріалів справи.

За умовами п.2.1. договору про надання правової допомоги від 19 грудня 2022 року гонорар адвоката визначається у твердій грошовій формі. Сума гонорару зазначається в актах прийому-передачі наданої правової допомоги та вказується в рахунках-фактурах.

Згідно з актом приймання - передачі наданої правової допомоги № 1 від 02.10.2023 та рахунком на оплату № 1 від 02.10.2023 вартість виконаних робіт/наданих послуг адвокатом ТОВ «СМАРТ ОІЛ», за позовом ТОВ «СМАРТ ОІЛ» до ГУ ДПС у Рівненській області, як відокремленого підрозділу ДПС України та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 7071941/41363188 від 15 липня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 10 червня 2022 року та № 7071939/41363188 від 15 липня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 13 червня 2022 року, зобов`язання вчинити певні дії, при розгляді справи в суді першої інстанції склала 20000,00 грн, у суді апеляційної інстанції 30000,00 грн, усього - 50 000 грн.

В акті приймання - передачі наданої правової допомоги № 1 від 02.10.2023 міститься детальний перелік та опис виконаних робіт (наданих послуг) із зазначенням кількості витраченого часу за кожним видом послуги, у сукупності витрачено 16,5 годин.

Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Колегія суддів, дослідивши подані заявником докази, вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката є дещо завищеним та не є співмірним зі складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом, наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка та представництво інтересів позивача у цій справі не потребувала настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до гонорару адвоката, а суми, які заявлені до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги, не є належним чином обґрунтовані на предмет їх розміру, який визначений в поданій заяві.

Разом з цим колегія суддів зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги щодо вирішення навіть певної (усієї) сукупності питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. У свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19.

Отже, враховуючи наведені обставини, предмет спірних правовідносин, наявність значного обсягу судової практики з цього питання, а також зміст та обсяг наданих послуг, колегія суддів уважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Колегія судів дійшла висновку, що розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу позивача у суді першої та апеляційної інстанцій, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідачів, є витрати у сумі 10 000 грн.

Судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40000 грн (50000,00 грн 40000,00 грн) не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 420/1109/20.

Отже колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ОІЛ".

Керуючись ст. 134, 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОІЛ - Ковінько Наталії Миколаївни про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (ЄДРПОУ 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОІЛ (ЄДРПОУ 41363188) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ОІЛ (ЄДРПОУ 41363188) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя П`янова Я.В.Судді Бартош Н.С. Присяжнюк О.В.