Постанова
від 12.10.2023 по справі 520/10895/22
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 р. Справа № 520/10895/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/10895/22

за позовом Дочірнього підприємства "Українська будівельна компанія"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області , Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Українська будівельна компанія" (далі позивач, ДП "Українська будівельна компанія") звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач 2, ГУ ДПС у Рівненській області), Головного управління ДПС у Полтавській області (далі відповідач 3, ГУ ДПС у Полтавській області), в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.05.2022 №6882864/30752899 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 29.11.2021 в Єдиниму реєстрі податкових накладних;

- зобов`язані Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №17 від 29.11.2021 (сума ПДВ - 165750 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Дочірнім підприємством "Українська будівельна компанія" (ЄДРПОУ 30752899), датою її первинного подання платником податків на реєстрацію (дата: 15.12.2021);

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області від 08.07.2022 №7026812/30752899 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 03.12.2021 в Єдиниму реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №11 від 03.12.2021 (сума ПДВ - 29934 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Дочірнім підприємством "Українська будівельна компанія" (ЄДРПОУ 30752899), датою її первинного подання платником податків на реєстрацію (дата: 30.12.2021).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 44057192) від 30.05.2022 №6882864/30752899 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 29.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №17 від 29.11.2021 (сума ПДВ - 165750 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Дочірнім підприємством "Українська будівельна компанія" (ЄДРПОУ 30752899), датою її первинного подання платником податків на реєстрацію (дата: 15.12.2021).

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області (ЄДРПОУ 44070166) від 08.07.2022 №7026812/30752899 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 03.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №11 від 03.12.2021 (сума ПДВ - 29934 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Дочірнім підприємством "Українська будівельна компанія" (ЄДРПОУ 30752899), датою її первинного подання платником податків на реєстрацію (дата: 30.12.2021).

Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Українська будівельна компанія" сплачену суму судового збору в розмірі 1654 грн 00 коп. та судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 1333 грн 33 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області.

Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Українська будівельна компанія" сплачену суму судового збору в розмірі 1654 грн 00 коп. та судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 1333 грн 33 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Українська будівельна компанія" сплачену суму судового збору в розмірі 1654 грн 00 коп. та судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 1333 грн 33 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Не погодившись з вказаним рішенням, ГУ ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 по справі № 520/10895/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині заявлених позовних вимог до ГУ ДПС в Полтавській області.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що Харківський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, а також Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520. Зазначає, що позивачем за податковою накладною №17 від 29.11.2021 не надано первинних документів, необхідних для реєстрації ПН, визначених у п. 5 Порядку № 520, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже рішення Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняті відповідно до чинного законодавства. Вказує, судом не враховано наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних. Зазначає про необґрунтованість суми стягнення з ГУ ДПС в Полтавській області правової допомоги у розмірі 1333,33 грн.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, ДП «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» є юридичною особою, державну реєстрацію якої проведено 04.02.2000; платник ПДВ з 17.02.2000.

Офісні приміщення орендує у ПрАТ «Українська пивна компанія» (код 30289694) згідно Договору № 22 від 01.09.2020 за адресою: 61022. м. Харків, пр-т Незалежності, буд. 7. кв. 265 та ПрАТ «Євроазіатська пивна група» (код 31797019) згідно Договору №ОР-11/22 від 04.01.2022 за адресою: м. Львів, вул. Римлянина, буд.1. літ. А-4, згідно копії договорів оренди.

Підприємство позивача спеціалізується на проведенні будівельних робіт та проектуванні будівель, споруд.

Ліцензія на діяльність з будівництва будівель видана 15.07.2019.

Основними видами діяльності ДП є такі: Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель, Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитловнх будівель, Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику та інше.

15.12.2021 Дочірнім підприємством «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМІ ІАНІЯ» було відправлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №17 від 29.11.2021 та в цей же день через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів отримано відповідь про зупинення реєстрації, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому в квитанції під 15.12.2021 вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару 43. 99 відсутні в таблиці даних платника податку па додану вартість, як товари послуга, що па постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару послуги та обсягу постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В зв`язку з наведеним позивачем було складено та подано до контролюючого органу засобами електронного зв`язку письмове повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

Комісією регіонального рівня 30.05.2022 винесено Рішення №6882864/30752899 про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної. В якості підстави зазначено неподання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та або виписок з банківських рахунків. В якості додаткової інформації в оскаржуваному рішенні вказано: відсутність відомостей по рахунку бухгалтерського обліку №361 «розрахунки з вітчизняними покупцями», акти звірки взаєморозрахунків.

В подальшому позивач скористався адміністративним порядком оскарження та звернувся 20.09.2022 зі скаргою до ДПС України щодо вище вказаного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку, визначеному постановою KMУ від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ДПС України скаргу від 20.09.2022 залишило без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 30.05.2022 №6882864/30752899 про відмову у реєстрації відповідної податкової накладної - без змін.

В якості підстави залишення скарги без задоволення зазначено: неподання платником податку копій первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки накладних.

Також, 30.12.2021 Дочірнім підприємством «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» відправлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №11 від 13.12.2021, виписану в рамках того ж самого договору, та в цей же день через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів отримано відповідь про зупинення реєстрації, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

В квитанції від 30.12.2021 вказано, що податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена, коди УКТЗЕД/ДКПП товару 43 99 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари послуги, що па постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В зв`язку з наведеним позивачем було складено та подано до контролюючого органу засобами електронного зв`язку письмове повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

ГУ ДПС у Рівненській області 04.07.2022 винесено Рішення №7026812/30752899 про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної. В якості підстави зазначено неподання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи. які не надано підкреслити); розрахункових документів та або виписок з банківських рахунків.

В якості додаткової інформації в оскаржуваному рішенні вказано, що відсутні дані бухгалтерського обліку, що підтверджують наявність авансових платежів.

В подальшому позивач скористався адміністративним порядком оскарження та звернувся зі скаргою до ДПС України щодо вище вказаного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку, визначеному постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Була подана Скарга і з додатками та Пояснення до цієї скарги (Вих. №2 від 05.10.2022.

ДПС України вказану скаргу залишило без задоволення, а рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.10.2022 №57325/30752899/2 - без змін.

В якості підстави залишення скарги без задоволення зазначено про неподання платником податку копій первинних документів щодо постачання придбання товарів послуг, зберігання і транспортування. навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактури інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки накладних.

Вважаючи рішення №6882864/30752899 та №7026812/30752899 таким, що підлягають скасуванню як необґрунтовані та незаконні, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у цій частині, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п. 7 Порядку № 1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу викладених вище приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, колегія суддів зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттям рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Отже, рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Судом встановлено, що позивачем було складено податкову накладну №17 від 29.11.2021 щодо авансу в розмірі 994500,00 грн, в т.ч. ПДВ 165750,00 грн, отриманого 29.11.2021 на поточний рахунок ДП «Українська будівельна компанія» зг. Рахунку №сф70 від 19.11.2021 дог. №01042021 від 01.04.2021 п. 1.15 Загального Кошторису (сторінка 21 договору) - «Ростверк на наді під усі збірні з/б стакани (Виробничий корпус. Офіс, під додаткові колони 400*400)» згідно Договору з ТОВ «ХЕД ВІННИЦЯ» (замовник) №01042021 від 01.04.2021 (копія договору, рахунку, виписка за 29.11.2021, листопад 2021 року наявні в матеріалах справи). Предмет договору - Будівельні роботи на об`єкті «Завод з виробництва товарів для зимових видів спорту Хед Вінниця».

Стан розрахунків із замовником підтверджується Актом звіряння та Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 станом на 01.12.2021.

На виконання вказано договору ДП уклало Договір підряду з Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОМИСЛОВЕ ТА ЦИВІЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» №24/11 від 24.11.2021, предмет договору - роботи по облаштування ростверків, оскільки саме ця юридична особа спеціалізується на здійсненні відповідних видів робіт.

Також, матеріали справи містять реєстр платежів на ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОМИСЛОВЕ ТА ЦИВІЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО», а саме копії платіжних доручень та банківської виписки за листопад-грудень 2021:

- Платіжне доручення від 30.11.2021 ТОВ «БК ПРОМИСЛОВЕ ТА ЦИВІЛЬНЕ БУДІВНІМІТВО» 350000,00 грн;

- Платіжне доручення від 28.12.2021 ТОВ «БК ПРОМИСЛОВЕ ТА ЦИВІЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» 300000,00 гр.

Вказаний контрагент, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРОМИСЛОВЕ ТА ЦИВІЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО», безпосередньо здійснює виконання робіт, має чинну ліцензію, необхідне обладнання (довідки про наявність непохідного обладнання, наявність діючих договорів з постачальниками додається).

Також, задля виконання комплексу робіт за договором підряду з ТОВ «ХЕД ВІННИЦЯ» (замовник) №01042021 від 01.04.2021 ДП «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (покупець) укладено договори постачання будівельних матеріалів (згідно ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України - підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором):

1) Договір поставки залізобетонних конструкцій з виробником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Обербетон-Інвест» (постачальник), м. Житомир №ОБІ-10.2021-УБК-ХЕД від 13.10.202.

Також, матеріали справи містять реєстр платежів на ТОВ «Обербетон-Інвест», а саме копії банківської виписки за листопад-грудень 2021:

- Платіжне доручення 1303 від 10.11.2021 ТОВ «Обербетон-Інвест» 800000,00 грн;

- Платіжне доручення 1310 від 12.11.2021 ТОВ «Обербетон-Інвест» 1000000,00 грн;

- Платіжне доручення 1340 від 30.11.2021 ТОВ «Обербетон-Інвест» 385804,80 грн;

-Платіжне доручення 1354 від 06.12.2021 ТОВ «Обербетон-Інвест» 304983,60 грн;

-Платіжне доручення 1369 від 07.12.2021 ТОВ «Обербетон-Інвест» 250000,00 грн;

-Платіжне доручення 1396 від 17.12.2021 ТОВ «Обербетон-Інвест» 314682,00 грн.

Копії видаткових накладних за листопад-грудень 2021, ТТН та документів на якість Залізобетонних виробів віл ТОВ «Обербетон-Інвест» надано до матеріалів справи.

Довіреність на отримання ТМЦ виписана на інженера по будівництву ДП «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» - Поліщука І.Ю.

Видаткові накладні:

- 07.12.2021 ВН №7733 на 49578.00 грн;

- 07.12.2021 ВН №7737 на 47088.00 грн;

- 07.12.2021 ВН №7740 на 47088.00 грн;

- 13.12.2021 ВН №7766 на 47520.00 грн;

- 22.11.2021 BН №7311 на 45840.00 грн;

- 22.1 1.2021 BН №7312 на 45840.00 грн;

- 22.11.2021 BН №7318 на 45840.00 грн;

- 28.12.2021 ВН №7782 на 50880.00 гри;

- 28.12.2021 ВН № 8166 на 48720.00 грн.

ДП «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» придбало метал (арматуру, дріт) від Постачальника - ТОВ «АВ-метал груп», накладна віл 02.12.2021 ВН№5610802 на суму 261733,96 грн. ТТН, акт виконаних робіт на перевезення, платіжне доручення додаються.

Договір постачання з ТОВ «Гранпостач Україна» (постачальник) №01072022-Б від 01.07.2022; предмет договору - поставка бетонної суміші.

Також наявний реєстр платежів на ТОВ «Гранпостач», а саме платіжні доручення:

- Платіжне доручення Гранпостач №1501 від 18-02-2022 на 83145,00 грн;

- Платіжне доручення Гранпостач №1286 від 29-10-2021 на 762733,00 грн;

- Платіжне доручення Гранпостач №1142 від 29-12-2021 на 51275,00 грн;

- Платіжне доручення Гранпостач №1431 від 10-01-2021 на 13725,00 грн.

Копії видаткових накладних за лютий 2022, ТТН та документів на якість Бетонної суміші від ТО В "Гранпостач Україна" надано до суду.

Довіреність па отримання ТМЦ виписана на інженера по будівництву ДП «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» - Поліщука І.Ю.

Видаткові накладні:

- Гранпостач №201 01 -02-2022 - Накладна, ТТН, Св-во Якість на 24480,00 грн:

- Гранпостач №202 02-02-2022 - Накладна, ТТН, Св-во Якість на 23760,00 грн;

- Гранпостач №204 07-02-2022 - Накладна, ТТН, Св-во Якість на 121695,00 грн;

- Гранпостач №205 08-02-2022 - Накладна, ТТН, Св-во Якість на 97722,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Судом встановлено, що у квитанції про зупинення податкової накладної контролюючим органом сформовано висновок : «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Отже, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної № 17 від 29.11.2021 зупинено через встановлення ризиковості здійснення операцій з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, контролюючим органом не визначено, які конкретно документи та/або пояснення позивачу необхідно подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій.

У свою чергу, зазначене унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

При цьому, Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у даному випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Однак, у цьому випадку надіслана позивачу квитанція містить лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

До того ж, у ході розгляду справи відповідачем не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланої позивачем податкової накладної в ЄРПН положенням пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Натомість судом враховано, що позивачем подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами, які, на його думку, підтверджують обґрунтованість складення вказаної податкової накладної, що підтверджується повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації якої зупинена, та письмовими поясненнями.

Разом з цим, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало саме те, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі поставляються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Проте, у Рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних від 30.05.2022 зазначено іншу підставу, а саме в зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків». Додаткова інформація: «проведеним аналізом встановлено, відсутність відомостей по рахунку бухгалтерського обліку №361 «розрахунки з вітчизняними покупцями», акти звірки взаєморозрахунків».

В свою чергу, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, контролюючим органом не зазначено про необхідність подачі позивачем копій відповідних документів, такі документи не вимагалися контролюючим органом від ДП "Українська будівельна компанія", а позивач не міг передбачити, відсутність яких саме документів стане підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

Отже, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Окрім зазначеного, колегія суддів вказує, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Також, колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної № 17 від 29.11.2021, беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначеної вище податкової накладної, тому рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.05.2022 №6882864/30752899 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 29.11.2021 прийнято Головним управлінням ДПС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправними та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН, податкову накладну №17 від 29.11.2021 датою її фактичного подання, колегія суддів зазначає наступне.

Як установлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих платником податків податкових накладних покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН, податкову накладну №17 від 29.11.2021 датою її фактичного подання.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною 3 ст. 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, ч. 7 ст. 139 КАС України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 813/2241/18.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що представництво інтересів ДП "Українська будівельна компанія" здійснювалось адвокатом - Ус Мариною Володимирівною на підставі договору про надання правової допомоги № 18/11/2022 від 18.11.2022.

Загальний розмір гонорару за надання правової допомоги за договором №18/11/2022 становила 64568, 40, з яких 45000 грн гонорар, розрахований в залежності від кількості витрачених годин, 19568, 40 гонорар успіху.

Адвокатом в межах вказаного договору відповідно до акту «прийому-передачі наданих послуг» надано позивачу наступні послуги:

- підготовка та подача позовної заяви та документів, що до неї додаються;

- складання та подача відповіді на відзив.

Позивач просив суд відшкодувати витрати на правову допомогу в розмірі 64568,40 грн, проте судом першої інстанції заява задоволена частково та стягнуто з ГУ ДПС в Полтавській області на користь позивача 1333, 33 грн витрат на правову допомогу виходячи з критеріїв співмірності, обґрунтованості та доцільності таких витрат.

Суд першої інстанції застосував принцип співрозмірності з ціною позову, врахував критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, конкретні обставини, ціну позову, складність справи, кількість затраченого часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, в зв`язку з чим зменшив заявлену до відшкодування суму витрат до 1333, 33 грн з кожного відповідача.

Колегія суддів зазначає, що в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу судове рішення сторонами не оскаржується.

Натомість, апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції в частині наявності підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 1333,33 грн.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності розміру задоволених судом судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Водночас, доводи апеляційної скарги не містять жодних обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та посилань на правові позиції Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з ГУ ДПС в Полтавській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1333, 33 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 по справі № 520/10895/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий

Дата ухвалення рішення12.10.2023
Оприлюднено16.10.2023
Номер документу114135949
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —520/10895/22

Ухвала від 09.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 09.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Постанова від 12.10.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Ухвала від 09.10.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 21.08.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Ухвала від 21.08.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Ухвала від 21.08.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Ухвала від 27.07.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Курило Л.В.

Ухвала від 27.07.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Курило Л.В.

Ухвала від 13.07.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Курило Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні