Ухвала

від 12.10.2023 по справі 280/6921/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 280/6921/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі №280/6921/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтопромторг до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового поваідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтопромторг задоволено.

Відповідач - Головне управління ДПС у Львівській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 18.08.2023 вдруге подав апеляційну скаргу. Одночасно відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.09.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.

Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 11.09.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області 11.09.2023 о 18:26 год.

На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Львівській області надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те, що первинна апеляційна скарга подана у межах процесуального строку на апеляційне оскарження, а повторна скарга подана без суттєвих затримок та зайвих зволікань після проведення оплати судового збору. Посилається на обмежене фінансування податкового органу на вказані цілі. До заяви додані виписки з рахунку та Листи ГУ ДПС до ДПС України щодо необхідності наближення кошторисних призначень для сплати судового збору.

Оцінюючи доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та

змісту.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги (13.04.2023) було зумовлено невиконанням скаржником вимог ухвали суду від 14.03.2023 про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору. При цьому, як зазначає скаржник, неможливість сплати відповідачем судового збору була пов`язана із обмеженим фінансуванням.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам податкової служби у категорії справ, до яких віднесена ця справа, не надано пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору. Скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснення ним перерозподілу коштів задля виконання вимог закону.

Відтак, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За встановленими у цій справі обставинами, повторно апеляційна скарга подана відповідачем після спливу чотирьох місяців з дня повернення первісної апеляційної скарги та отримання ГУ ДПС електронної копії ухвали про її повернення, тобто зі спливом значного строку.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги, на що посилається скаржник, не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Третій апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 11.09.2023 зазначав, що сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Суд наголошував на тому, що в даному випадку судовий збір сплачено скаржником лише 14.08.2023 при зверненні з апеляційною скаргою повторно. У той час, коли право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, і, відповідно, обов`язок щодо сплати судового збору у разі подання апеляційної скарги, у відповідача виникли в лютому 2023 року.

Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині надання документа про сплату судового збору є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Суд вважає, що для приведення апеляційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу. Строк у більш ніж шість місяців, з моменту отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції є досить тривалим, з урахуванням часу подання апеляційної скарги 18.08.2023, та не може вважатися розумним й оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Аргументи скаржника, наведені у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не можуть бути розцінені як об`єктивні обставини особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі №280/6921/22.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі №280/6921/22.

Ухвала набирає законної сили з 12.10.2023 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк