Постанова

від 11.10.2023 по справі 160/1039/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/1039/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року (головуючий суддя Царікова О.В.)

в адміністративній справі №160/1039/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 18.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. №77065/22 від 28.10.2022) просив:

- визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу період його роботи з 30.01.1985 по 31.07.1987 на шахті імені Карла Маркса Об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93009, Луганська область, місто Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35А) зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , до пільгового стажу, період його роботи з 30.01.1985 по 31.07.1987 на шахті імені Карла Маркса Об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93009, Луганська область, місто Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35А) здійснити з 27.04.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , нарахування та виплату пенсії згідно зарахованого пільгового стажу за період його роботи з 30.01.1985 по 31.07.1987 на шахті імені Карла Маркса Об`єднання «Орджонікідзе вугілля».

Крім того, у позовній заяві позивач просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.04.2021 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області №04615007346 від 29.04.2021 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з неврахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 30.01.1985 по 31.07.1987, з причин відсутності довідки про підтвердження пільгового характеру роботи. З означеним рішенням позивач не погоджується, у зв`язку із чим, звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 означену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1039/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Разом з тим, в означеній ухвалі клопотання ОСОБА_1 про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі №160/1039/22 задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні пенсії №04615007346 від 29.04.2021 ОСОБА_1 .

Зобов`язано Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи учнем гірника підземного очисного забою та гірника підземного очисного забою V розряду у шахті імені Карла Маркса Виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля» з 30.01.1985 по 31.07.1987.

Зобов`язано Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.04.2021 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить всі необхідні записи, які підтверджують пільговий характер роботи позивача у вказаний період. До того ж, період роботи позивача з 30.01.1985 по 31.07.1987 має бути зарахований саме до пільгового стажу. Відтак дійшов висновку про необґрунтованість прийнятого Рубіжанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області рішення про відмову у призначенні пенсії №04615007346 від 29.04.2021, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню. Тому вказав про необхідність зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період його роботи з 30.01.1985 по 31.07.1987 на шахті імені Карла Маркса виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля».

Разом з тим, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною задоволенню не підлягають, з огляду на те, що встановлені судом під час розгляду справи обставини дають підстави для висновку про протиправність рішення Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні пенсії №04615007346 від 29.04.2021. Вказав, що зазначене є достатнім способом захисту прав позивача та таким, що відновить порушене право позивача на захист його соціальних прав, а заявлені позовні вимоги щодо визнання бездіяльності відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача спірного періоду роботи, якій надавалась фактична та правова оцінка судом під час розгляду даної справи, охоплюються прийнятим відповідачем рішенням, а тому, процесуальної необхідності визнавати бездіяльність протиправною немає.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що позивачем не надано уточнюючих довідок при зверненні 27.04.2021 із заявою про призначення пенсії. Зазначив, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 30.01.1985 по 31.07.1987 02 роки 06 місяців 02 дні записи номер 2- в трудовій книжці, оскільки в записах інформації про зайнятість на зазначених роботах повний робочий день під землею не зазначено.

В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржується.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 27.04.2021 звернувся до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні пенсії №04615007346 від 29.04.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком та зазначено наступне.

Пенсійний вік визначений ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 60 років.

Вік заявника 58 років.

Необхідний страховий стаж становить 30 років.

Страховий стаж особи та або померлого годувальника становить 41 рік.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до пільгового стажу не зараховано:

- період з 30.01.1985 по 31.07.1987, оскільки відсутня довідка про підтвердження пільгового характеру роботи.

Для зарахування періоду з 30.01.1985 по 31.07.1987 необхідно надати довідку про підтвердження пільгового характеру роботи.

Станом на 27.04.2021 працює.

Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 19.04.2023.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Рішення про відмову у призначенні пенсії направлено позивачу листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.05.2021 №0400-010222-8/62543.

Позивач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії №04615007346 від 29.04.2021 протиправним.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту Закон №1058-IV).

Згідно з п. 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Відповідно до положень п.16 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Частиною 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731) (далі по тексту Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Також, згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу наведених норм вбачається, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у відповідному Списку, що підтверджується записами в трудовій книжці, а в разі відсутності в трудовій книжці відповідних відомостей, подається уточнююча довідка, а також після 21.08.1992 документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідачем, відповідно до тексту оспорюваного рішення, не враховано до страхового стажу період роботи позивача учнем гірника підземного очисного забою та гірника підземного очисного забою V розряду у період з 30.01.1985 по 31.07.1987.

Вирішуючи питання щодо неврахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу позивача, виходить з такого.

Копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 підтверджено, що у період з 30.01.1985 по 28.06.1985 (записи №№1, 2) позивач займав посаду учня гірника підземного очисного забою у шахті імені Карла Маркса виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля», на підставі наказу №21к від 30.01.1985; у період з 28.06.1985 по 31.07.1987 (записи №№2-3) позивач займав посаду гірника підземного очисного забою V розряду на підставі наказу №126к від 30.01.1985.

Записи в трудовій книжці не викликають сумніву, при цьому матеріали справи не містять доказів, які б спростовували зазначені записи.

Водночас, зазначені в трудовій книжці посади відносяться до посад, які безпосередньо передбачають зайнятість на підземних і відкритих гірничих роботах.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, доводи відповідача щодо неможливості зарахувати до страхового стажу період роботи з 30.01.1985 по 31.07.1987 з підстав відсутності довідки про підтвердження пільгового характеру роботи обґрунтовано спростовані судом першої інстанції, оскільки трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить всі необхідні записи, які підтверджують пільговий характер роботи позивача у вказаний період.

При цьому, період роботи позивача з 30.01.1985 по 31.07.1987 має бути зарахований саме до пільгового стажу.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необґрунтованість прийнятого Рубіжанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області рішення про відмову у призначенні пенсії №04615007346 від 29.04.2021, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.

У зв`язку з викладеним вище, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період його роботи з 30.01.1985 по 31.07.1987 на шахті імені Карла Маркса виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля».

Разом з тим, суд наголошує, що позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною задоволенню не підлягають, з огляду на те, що встановлені судом під час розгляду справи обставини дають підстави для висновку про протиправність рішення Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні пенсії №04615007346 від 29.04.2021.

Зазначене є достатнім способом захисту прав позивача та таким, що відновить порушене право позивача на захист його соціальних прав, а заявлені позовні вимоги щодо визнання бездіяльності відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача спірного періоду роботи, якій надавалась фактична та правова оцінка судом під час розгляду даної справи, охоплюються прийнятим відповідачем рішенням, а тому, процесуальної необхідності визнавати бездіяльність протиправною немає.

Отже, саме рішенням Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні пенсії №04615007346 від 29.04.2021, а не бездіяльністю пенсійного органу, було порушено право позивача на належне йому пенсійне забезпечення.

За наведених обставин, належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні пенсії №04615007346 від 29.04.2021, а відтак, вищенаведена позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 27.04.2021 нарахування та виплату позивачу пенсії, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Крім того, суд наголошує, що позивачу пенсія ще не призначена, а отже позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу пенсії заявлені на майбутнє та є передчасними.

Разом з тим, суд зазначає, що у рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 №21-87а13.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому, завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення, нарахування, виплати тощо пенсії.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведене, вирішення питання щодо нарахування та виплати пенсії віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому, суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його нарахувати та виплатити пенсію позивачу.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.04.2021 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, оскільки це є необхідним для ефективного та повного захисту прав та законних інтересів позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Третім апеляційний адміністративним судом у постановах від 13.10.2021 у справі №160/17081/21, від 12.11.2021 у справі №160/2493/21.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 11.10.2023 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 11.10.2023.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяС.В. Білак

суддяО.М. Лукманова