Постанова

від 11.10.2023 по справі 340/10567/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 340/10567/21(2-ап/340/12/23)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,

розглянувши в у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року про відмову у забезпеченні позову

в адміністративній справі №340/10567/21 за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою зупинити дію рішення Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 31.08.2021 №1867 до розгляду судом адміністративного позову по суті.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у забезпеченні позову, на думку позивача, безпідставно не застосував положення ст. 144 Конституції України, яка зобов`язує суди зупинити рішення органів місцевого самоврядування у разі їх невідповідності Конституції та законам України з одночасним зверненням до суду. Позивач зазначив, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, яким обмежується його право на землю, як громадянина України та учасника бойових дій, встановлене Конституцією України, Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України, виходить за межі повноважень сільської ради, встановлених у Законі України «Про місцеве самоврядування», та порушує принцип рівності людини перед законом за ознаками місця проживання. У той же час, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративний справі.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у грудні 2021 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кетрисанівської сільської ради, в якому, з урахуванням уточнення, просив:

- зупинити дію рішення Кетрисанівської сільської ради від 31.08.2021 року №1867 до розгляду судом його позову по суті;

- визнати незаконним і протиправним рішення Кетрисанівської сільської ради від 31.08.2021 року №1867 і скасувати його;

- стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн, завдану прийняттям цього рішення, яким обмежується його право як громадянина України та учасника антитерористичної операції, на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за ознаками місця його проживання (дискримінація за місцем проживання), яке знаходиться за межами території Кетрисанівської сільської ради.

У позовній заяві викладено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення Кетрисанівської сільської ради №1867 від 31.08.2021, в обґрунтування якого позивач посилається на положення ст. 144 Конституції України.

Відмовляючи ухвалою від 10.02.2023 у забезпеченні позову у справі №340/10567/21 суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах суд не вбачає підстав для забезпечення цього позову шляхом зупинення на час розгляду справи дії спірного рішення Кетрисанівської сільської ради №1867 від 31.08.2021 року, оскільки судом не встановлено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених прав та інтересів позивача, як це передбачено частиною 2 статті 150 КАС України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі з огляду на наступне.

За приписами ч. 2 ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Отже, зупинення рішення органу місцевого самоврядування здійснюється в порядку встановленому законом.

У той же час, Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до якого здійснюється судове провадження в адміністративних судах України, визначено порядок зупинення дії нормативно-правового акту, а саме - шляхом розгляду заяви про забезпечення позову.

Так, частинами першою, другою статті 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, як поданого позову так і майбутнього його подання, та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.03.2020 по справі №1740/2484/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

З матеріалів справи слідує, що суть заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову зводиться лише до посилання на норми ч. 2 ст. 144 Конституції України, якою передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Однак, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Також, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, у даному випадку, судом не встановлено обставин, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду в ході розгляду адміністративної справи.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення питання, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, ухвалу суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову прийнято з дотриманням норм процесуального права, і тому остання підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі №340/10567/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав та в порядку, визначених ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.М. Іванов