Постанова

від 11.10.2023 по справі 320/2969/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2969/23 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛ ФОРС"РІ ГРУП" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 25.01.2022р. №7702 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 25.10.2022р., а саме:

- №7500950/42703986 про відмову в реєстрації податкової накладної (далі - ПН) від 30.06.2022р. №4 в ЄРПН;

- №7500948/42703986 про відмову в реєстрації ПН від 31.07.2022р. №1 в ЄРПН;

- №7500951/42703986 про відмову в реєстрації ПН від 31.05.2022р. №4 в ЄРПН;

- №7500952/42703986 про відмову в реєстрації ПН від 30.04.2022р. №4 в ЄРПН;

- №7500953/42703986 про відмову в реєстрації ПН від 31.03.2022р. №7 в ЄРПН;

- №7500954/42703986 про відмову в реєстрації ПН від 28.02.2022р. №12 в ЄРПН;

- №7500955/42703986 про відмову в реєстрації ПН від 31.01.2022р. №13 в ЄРПН.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН наведені податкові накладні датою їх фактичного подання позивачем.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог (п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України).

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати. Скаргу апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно постановив оскаржувану ухвалу при неповному дослідженні матеріалів справи, тим самим неправомірно відмовив позивачу у доступі до правосуддя. Зазначає про очевидний взаємозв`язок рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості. Крім того, автор скарги наголошує, що фактично набуття статусу «ризикове» призвело в подальшому до блокування вищезазначених податкових накладних, відтак дані позовні вимоги є поєднаними та можуть бути об`єднані в одне провадження у зв`язку з обґрунтуванням одними і тими самими доказами.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача ОСОБА_1 та суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І. від 06 березня 2023 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп". Встановлено строк до 17 березня 2023 року, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його надсилання (надання) іншим учасникам справи та заперечення проти заяв і клопотань, якщо такі містяться в апеляційній скарзі.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 липня 2023 року № 721/0/15-23 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до ч. 9 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ у разі, коли суддя-доповідач із складу колегії суддів у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкоджати розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 3.3.3 Засад використання автоматизованої системи у Шостому апеляційному адміністративному суді у випадках, передбачених п. б) п. 3.3.1, передача справи до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу здійснюється суддею (помічником судді) за актом прийому-передачі. У разі, якщо залишок нерозглянутих справ, що передаються до Відділу забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу з підстав, передбачених п. б) п. 3.3.1, перевищує 5 справ, повторний автоматизований розподіл здійснюється виключно на підставі відповідного рішення зборів суддів.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді ОСОБА_1

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2023 року, справа 320/2969/23 передана судді-доповідачу - Кузьмишиній О.М.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року прийнято справу № 320/2969/23 до провадження колегією суддів у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М. та суддів Вівдиченко Т.Р., Кобаля М.І.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів: Вівдиченко Т.Р. та Кобаля М.І. від 07 вересня 2023 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 02 жовтня 2023 року.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу подано не було, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду -скасуванню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами першою, другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу частини третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

В той же час, заборона щодо об`єднання в одне провадження кількох вимог встановлена частинами четвертою, п`ятою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Системний аналіз вищезазначених норм процесуального права свідчить про те, що позовна заява підлягає поверненню на підставі ст. 172 КАС України лише у разі порушення правил об`єднання позовних вимог, що може полягати виключно в об`єднанні в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, колегія суддів зазначає, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства та законодавством не встановлено виключну підсудність таких позовних вимог різним судам, що виключає можливість повернення позовної заяви на підставі статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на відсутність порушення правил об`єднання позовних вимог.

Також, колегія суддів звертає увагу на положення частини шостої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

В той же час, судом першої інстанції не застосовано наведених положень процесуального закону, якщо він дійшов висновку, що розгляд заявлених позивачем позовних вимог доцільно розглядати в окремих провадженнях.

Наведене свідчить про формальний підхід суду першої інстанції при встановленні можливості розглядати заявлені позивачем позовні вимоги в одному провадженні та не вжиття ним законодавчо встановлених можливостей щодо виділення відповідних позовних вимог в окреме самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апеляційним судом встановлено помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви, у зв`язку з чим, відповідно до п. 4 частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі №320/2969/23 - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легал Форс" Рі Груп" (код ЄДРПОУ 42703986) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 684 грн. 00 коп. ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.)

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Т.Р. Вівдиченко

Л.О. Костюк