Постанова

від 12.10.2023 по справі 140/1698/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/1698/23 пров. № А/857/12562/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 140/1698/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Європєум Консалтінг до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

місце ухвалення судового рішення м.ЛуцькРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїДенисюк Р.С.дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 140/1698/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Європєум Консалтінг до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.01.2023 № UA 205050/2023/000009/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205050/2023/000040.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Європєум Консалтінг судовий збір у розмірі 4294,40 грн (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири гривні 40 копійок).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахуванням поданих разом з МД №23UA205050005088U0 від 11.01.2023 документами, було встановлено розбіжності, а саме: у фактурі 16/MAG/01/2023 від 10.01.2023 вказана вартість 16617,48 PLN, а в копії митної декларації країни відправлення - 17417 PLN. По платіжному дорученні №1 від 25.10.2022 здійснена оплата 20000 PLN, вказаний інвойс №384/MAG/10/2022. В п. 9 контракту № 8228 вказано, що страхування товару здійснюється покупцем, а в довідці про транспортні витрати б/н від 09.01.2023 зазначено, що страхування не здійснювалось. Зазначає також що під час опрацювання документів, наданих для митного оформлення товару, та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. Що стосується наданих декларантом документів на вимогу митного органу, то зазначає, що наданий договір поставки №1322 від 21.10.2022 не стосується ні відправника, ні виробника товару та не містить інформації про товар, митне оформлення якого здійснюється, та його вартість. Видаткові накладні №№12, 19 виписані на плиту гіпсокартонну, торгова марка та виробник якої не вказані. В проформі № 384/MAG/10/2022 вказана ціна 39828,36 PLN, що не відповідає сумам в платіжному дорученні (20000 PLN) та фактурі (16617,48 PLN). В платіжному дорученні №1 від 25.10.2022 відсутні підпис та печатка платника. В листі №02-12/01/23 міститься інформація про ціни гіпсокартонних плит NIDA EXERT SINIAT в мережі супермаркетів Епіцентр, а до митного оформлення подано плити NIDA PLYTA G-K. Як наслідок вказує, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) та на електронну пошту, підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, а приведені відповідачем доводи вказаного не спростовують.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між компанією Milton Trade SP.Z.O.O (продавець) та ТзОВ Європєум Консалтінг (покупець) 17.10.2022 укладено контракт №8228, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купляє будь-який тип будівельних матеріалів, реалізований на основі замовлення (специфікація) (п.1 контракту).

Згідно з пунктом 3 договору тип будівельних матеріалів, деталі упаковки, вартість, тощо будуть визначені за попереднім рахунком кожного разу відповідно до специфікації. У вартість входить: вартість тари, упаковки та маркування. Контрактна валюта долар США, польський злотий. Сума контракту складається і включає суму попередніх рахунків.

Відповідно до пункту 4 договору за цим договором товари доставляються окремими партіями відповідно до комерційних інвойсів на умовах FCA (Інкотермс 2010). Адреса завантаження Fabrichna 5, 22-100 Chelm, Poland.

Згідно з пунктом 6 контракту товаросупроводжувальні документи при відвантаженні залізницею: інвойс, залізничні накладні, акт завантаження документ W-Z складський документ, паспорт якості, сертифікат EURO 1; при відвантаженні автотранспортом: інвойс, CMR, акт завантаження документ W-Z складський документ, паспорт якості, сертифікат EURO 1.

Відповідно до пункту 7 контракту оплата проводиться у вигляді 100% оплати з відстроченням платежу до 30 днів після відвантаження кожної партії товару. Також можлива повна або часткова передплата за домовленістю. Погоджується кожного разу в замовленні -специфікації. Оплата проводиться банківським переказом на рахунок продавця покупцем на підставі проформи рахунку продавця частинами або у повному обсязі. Фактом відвантаження є відвантажувальні документи на кожну партію товару.

Страхування товару, що відправляється здійснюється покупцем. Ризики щодо втрати чи пошкодження товару переходять покупцю після завантаження товару у транспорт покупця. Право власності на товар переходить лише за умови його оплати згідно зі статтею 7 (пункт 9 контракту) (а.с. 22-23).

Відповідно до специфікації № 1 від 10.01.2023, яка є невід`ємною частиною контракту позивач придбавав у компанії Milton Trade SP.Z.O.O плити NIDA Plyta G-K розміром 9.5*1.20*2.60 в кількості 660 шт (11 палет), NIDA Plyta G-K розміром 12.5*1.20*2.60 в кількості 66 шт (1 палета). Умовами поставки визначено FCA TERMINAL Milton Trade згідно правил Інкотермс 2010. Оплата 100 % передоплата. Термін доставки 43-44 тижні (а.с. 109, 109 зворот переклад).

На виконання умов контракту від 17.10.2022 №8228 компанія Milton Trade SP.Z.O.O виставила позивачу рахунок-фактуру № 16/MAG/01/2023 від 10.01.2023, згідно з яким вартість товару NIDA Plyta G-K розміром 9.5*1.20*2.60 в кількості 660 шт становить 15166,80 PLN; NIDA Plyta G-K розміром 12.5*1.20*2.60 в кількості 66 шт становить 1450,68 PLN, всього товару на загальну суму 16617,48 PLN (а.с. 15).

У свою чергу, ТзОВ Європєум Консалтінг 25.10.2022 перерахувало на рахунок

компанії Milton Trade SP.Z.O.O кошти у сумі 20000 злотих, про що свідчить платіжне доручення в іноземній валюті №1 (а. с. 80).

11.01.2023 декларантом позивача подано до Волинської митниці МД №23A205050005088U0 з метою митного оформлення товару: вироби з гіпсу або сумішей на основі гіпсу (глини) без орнаменту. Гіпсокартон: плита NIDA G-K, 9.5*1.20*2.60 - 660 шт; плита NIDA G-K розміром 12.5*1.20*2.60 - 66 шт. використовується у будівництві для вирівнювання стін в приміщеннях з підвищеною вологістю. Торгівельна марка SINIAT; виробник SINIAT SP.Z.о.о. (а. с. 94). У графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 16617,48 PLN. Митна вартість становить 148736,02 грн (яку визначено за першим методом за курсом валюти 8,3488 грн за 1 PLN.

Розрахунок: 16617,48 PLN х 8,3488 курс валюти=138736,017 грн + витрати на транспортування вказаного товару в розмірі 10000,00 грн=148736,02 грн митна вартість товару).

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: -

рахунок-фактура № 16/MAG/01/2023 від 10.01.2023;

автотранспортна накладна А 110205 від 10.01.2023;

сертифікат перевезення товару PL/MF/AS0481315 від 10.01.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення від 09.01.2023;

банківський платіжний документ від 25.10.2022;

контракт №8228 від 17.10.2022, додаткова угода №1 від 29.12.2022 про продовження дії контракту;

специфікація №1 від 10.01.2023;

договір про перевезення 09/01/23 від 09.01.2023, декларація про характеристики від 01.06.2015;

копія митної декларації країни відправлення 23PL301010E0023797 від 10.01.2023.

12.01.2023 декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів згідно із статтями 53, 54 МК України: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару (а.с. 91-93).

У відповідь на вказане повідомлення позивач листом № 1/13/01/23 від 13.01.2023 надав додатково договір поставки; видаткові накладні; листи від отримувача товару; підтвердження про вивіз товару; проформу. Зазначив, що додаткових документів більше надано не буде та просив прийняти рішення та випустити товар у вільний обіг (а. с. 88, 90).

Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000009/2 від 13.01.2023 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/000040 (а. с.18, 52).

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що згідно з пунктом 5 статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа та розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно з пунктом 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені в пункті 2 статті 53 МК України містять розбіжності, митний орган має право вимагати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

В фактурі 16/MAG/01/2023 від 10.01.2023 вказана вартість 16617,48 PLN, а в копії митної декларації країни відправлення - 17417 PLN. По платіжному дорученні №1 від 25.10.2022 здійснена оплата 20000 PLN, вказаний інвойс №384/MAG/10/2022. В п. 9 контракту № 8228 вказано, що страхування товару здійснюється покупцем, а в довідці про транспортні витрати б/н від 09.01.2023 зазначено, що страхування не здійснювалось. У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно статті 53 МКУ декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; підтвердження про вивіз товару; проформа. Декларантом не надано: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

Наданий договір поставки №1322 від 21.10.2022 не стосується ні відправника, ні виробника товару та не містить інформації про товар, митне оформлення якого здійснюється, та його вартість. Видаткові накладні №№12,19 виписані на плиту гіпсокартонну, торгова марка та виробник якої не вказані. В проформі №384/MAG/10/2022 вказана ціна 39828,36 PLN, що не відповідає сумам в платіжному дорученні(20000 PLN) та фактурі (16617,48 PLN). В платіжному дорученні № 1 від 25.10.2022 відсутні підпис та печатка платника.

В листі №02-12/01/23 міститься інформація про ціни гіпсокартонних плит NIDA EXERT SINIAT в мережі супермаркетів Епіцентр, а до оформлення подано плити NIDA PLYTA G-K.

В оскаржуваному рішенні також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 7,69 дол. США/м.кв, що по курсу на дату подання МД становить 33,685 PLN/м.кв (МД від 19.10.2022 № 100230/2022/617239).

В подальшому імпортований товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205050005965U9 від 16.01.2023 шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України (а. с. 95).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду із цим позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 54 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1).

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).

З матеріалів справи вбачається, що разом з митною декларацію МД №23A205050005088U0 від 11.01.2023, декларантом позивача подано для підтвердження задекларованої митної вартості товару наступні документи:

- контракт №8228 від 17.10.2022, додаткова угода №1 від 29.12.2022 про продовження дії контракту. За умовами якого поставка товару здійснюється (партіями відповідно до комерційних інвойсів на умовах FCA (Інкотермс 2010), які означають, що відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку, страхування та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві;

-рахунок-фактура № 16/MAG/01/2023 від 10.01.2023, за даними якого ціна товару становить 16617,48 PLN, (а.с. 15), що відповідає даним відображеним у гр. 22, 42 та гр. 23 курс валюти 8,3488 МД №23UA205050005088U0 від 11.01.2023;

- платіжне доручення від 25.10.2022 про оплату товару (plyta kart-gips to the 8) на суму 20000 PLN, що відповідає умовам додаткових угод специфікацій №1 від 10.01.2023 року до контракту №8228 від 17.10.2022, щодо здійснення 100% попередньої оплати та відповідає розділу 3 обумовленого контракту, відповідно до якого сума контракту складається та включає суму всіх попередніх рахунків;

-договір про перевезення 09/01/23 від 09.01.2023, СMR 110205 від 10.01.2023, довідка перевізника від 09.01.2023 року про транспортно експедиційні витрати по доставці товару по маршруту від м. Хелм (Польща) до кордону Яготин (Україна) у розмірі 10000 грн автомобілем д.н. НОМЕР_1 п/п НОМЕР_2 . Відповідно до якої страхування вантажу не проводилося;

-декларація про характеристики товару від 06.2015 (а.с. 79,82);

-сертифікат перевезення товару PL/MF/AS0481315 від 10.01.2023;

-копія митної декларації країни відправлення 23PL301010E0023797 від 10.01.2023року.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом).

Відповідно до пункту 1 частиною 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки: 1) числового значення заявленої митної вартості; 2) наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) наявності в поданих документах відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 4 статті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребуванням додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках:

- якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності;

- не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

- не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як вказано у пункті 2 ч.4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

З наведеного слідує, що правовою підставою для витребування митним органом від декларанта додаткових документів є наявність перелічених у частині 3 статті 53 МК України підстав, про які митний орган зобов`язаний у письмовій формі повідомити декларанта із зазначенням у такому повідомленні конкретних причин за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана на основі поданих ним документів.

Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками (хибами), які виявлені митним органом та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів за яких декларант мав би реальну можливість їх усунути шляхом подання додаткових документів.

Натомість, як слідує з матеріалів справи, витребувавши від позивача додаткові документи, відповідач не забезпечив направлення письмового повідомлення позивачу або його декларанту із зазначенням конкретних причин за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана на основі поданих ним документів.

Стосовно ж суті ймовірно виявлених порушень про які йдеться у апеляційній скарзі з приводу того, що числове значення зазначене в фактурі 16/MAG/01/2023 від 10.01.2023 - 16617,48 PLN не відповідає ціні товару, зазначеній в митній декларації країни відправлення - 17417 PLN, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є первинним документом, який підтверджує митну вартість товарів. При цьому судом ураховано, що митний орган не звертався із запитом до постачальника товару та/або контролюючих органів країни відправлення товару на предмет достовірності даних, відображених у фактурі 16/MAG/01/2023 від 10.01.2023 та декларації країни відправлення щодо вартості поставленого позивачу товару у розмірі 16617,48 PLN. Як наслідок, відповідачем не доведено належними доказами факту недійсності чи підробок відомостей про вартість товару, внесених постачальником до первинного документу, яким у спірних правовідносинає є фактура 16/MAG/01/2023 від 10.01.2023 року.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги з приводу здійснення позивачем оплати у більшому розмірі ніж зазначено у фактурі 16/MAG/01/2023 від 10.01.2023 року, то колегія суддів зазначає, що за умовами укладеного зовнішньоекрономічного контракту, додаткових угод та специфікацій до нього оптала товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати, а сума контракту складається та включає суму всіх попередніх рахунків. Як наслідок, приведений позивачем довід апеляційної скарги не є правовою підставою для висновку, про заниження позивачем задекларованої митної вартості та невідповідності її відомостям відображеним у фактурі 16/MAG/01/2023 від 10.01.2023 року у звязку з переказом позивачем коштів в більшому розмірі.

Не заслуговують на увагу і доводи скаржника про відсутність у платіжному дорученні №1 від 25.10.2022 підпису та печатки платника, оскільки вказаний платіжний документ містить підпис та печатку банку, який здійснив такий переказ за дорученням позивача, що доводить належним чином проведення оплати за товар.

Також колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо відсутності відомостей про розмір понесених позивачем витрат на страхування товару під час його перевезення, позаяк з довідки перевізника про транспортні витрати від 09.01.2023 вбачається, що страхування товару не здійснювалось. Як наслідок, доводи відповідача про необхідність урахування у складі задекларованої митної вартості товару витрат по страхуванню товару не грунтуються на фактичних обставинах справи та зібраних у справі доказах.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору та інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Окрім того, з оскаржуваного рішення вбачається, що митну вартість товару відповідач визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідач у рішенні про коригування митної вартості ввезеного позивачкою товару зазначив, що визначив митну вартість товару, зважаючи на раніше визнану (визначену) митним органом митну вартість та послався на митну декларацію від 19.10.2022 № 100230/2022/617239.

Разом з тим, відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Натомість апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зокрема у рішенні про коригування митної вартості відсутні порівняльні характеристики товару, довготривалість господарських правовідносин між сторонами, обсягів придбаного товару, умов його оплати, пакування та доставки, якісних характеристик, тощо.

Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі, колегією суддів установлено, що з урахуванням положень ст. 139 КАС України відсутні підстави для перерозподілу та присудження судових витрат на користь будь-якої із сторін.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 140/1698/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос