Ухвала

від 11.10.2023 по справі 461/580/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/580/22

Провадження № 1-кп/461/170/23

УХВАЛА

11.10.2023 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

законного представника обвинуваченої ОСОБА_10

захисників

ОСОБА_11

розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Прокурор ОСОБА_13 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, покликаючись на те, що строк обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначеного судом, спливає, разом з тим, наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились та неможливо запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде виправданою та єдино можливою.Просить клопотаннязадовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_14 клопотання прокурора заперечили, просили відмовити в задоволенні клопотання, покликаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просили обрати обвинуваченому запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисники клопотання прокурора заперечили.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

У межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України.

09.09.2021року слідчимсуддею Галицькогорайонного судум.Львова винесеноухвалу прозастосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без альтернативи внесення застави, який неодноразово продовжено.

26.05.2022 року суддею Галицького районного суду м. Львова винесено ухвалу про застосування щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу - тримання під вартою у Державній установі«Львівська установавиконання покарань№19» строком на 60 діб - до 24.07.2022 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою суду від 18.08.2023 року продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», строком на 60 днів, тобто до 16.10.2023 року включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131,176,1981,183).

До заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до частини другої статті 131 Кодексу, посеред іншого, належать запобіжні заходи, якими згідно ст.176 Кодексу є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до загальних положень про запобіжні заходи, такі обираються виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених нормами КПК.

Суд погоджується із позицією сторони обвинувачення, що ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати і на момент розгляду даного клопотання.

Підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_14 просили застосувати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, покликаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Разом з цим, суду не надано жодних доказів стосовно наявності можливості забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

За відсутності достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим, у разі зміни запобіжного заходу, інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Положення ст.199 КПК України, передбачають, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Заслухавши сторін кримінального провадження, зважаючи на тяжкість та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 завершується, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, а саме: переховуватися від суду (зважаючи на той фактор, що останній обвинувачується у вчинення особливо тяжких злочинів, вчинених в складі організованої групи), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (зокрема, щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, зважаючи на те, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, вчиненого під час іспитового строку, та тривалість інкримінованої йому злочинної діяльності, такий ніде не працює, не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів), незаконно впливати на свідків вчинених кримінальних правопорушень та інших обвинувачених у провадженні (зокрема ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ), оскільки свідки та інші обвинувачені є знайомими ОСОБА_4 .

Зважаючи також на відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим у разі зміни запобіжного заходу, суд вважає, що інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, так як ризики, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати.

В силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень прокурора, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя і ухиленню від суду.

Таким чином, підстави для продовження запобіжного заходу тримання під вартою, не відпали, а тому наявна необхідність у задоволені клопотання прокурора та продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 197, 199, 314-316 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задоволити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», строком на 60 днів, тобто до 10.12.2023 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1