Ухвала

від 13.10.2023 по справі 641/1050/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 641/1050/22

Провадження № 2/553/944/2023

У Х В А Л А

Іменем України

13.10.2023 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Сіомашко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного університету харчування та торгівлі про стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Позивач вказує на те, що перебувала у трудових відносинах з Харківським державним університетом харчування та торгівлі, працювала на посаді завідувача лабораторії кафедри процесів та устаткування харчової та готельно-ресторанної індустрії ім. М.І. Беляева (0,75 ставки загальний фонд та 0,25 ставки спеціальний фонд). У зв`язку з реорганізацією Харківського державного університету харчування та торгівлі шляхом приєднання до Державного біотехнологічного університету на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 року № 431-р "Про утворення Державного біотехнологічного університету" та наказу Міністерства освіти і науки України від 18.06.2021 року № 689 "Про утворення Державного біотехнологічного університету" зі змінами, внесеними наказом МОН України від 25.06.2021 року № 717 "Про внесення змін у додатки до наказу МОН України від 18.06.2021 року № 689" та 04.10.2021 року № 1066 "Про внесення змін у додатки до наказу МОН України від 18.06.2021 року № 689" була попереджена роботодавцем про наступне звільнення з посади у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та одночасно, відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, їй запропонували іншу роботу на посаді лаборанта кафедри інтегрованих електротехнологій та енергетичного машинобудування (0,5 ставки з оплатою праці за рахунок коштів загального фонду) у Державному біотехнологічному університеті з посадовим окладом згідно штатного розпису, що підтверджується Попередженням про наступне вивільнення та пропозиція іншої роботи № 59 від 29.10.2021 року. Оскільки її не влаштовувала запропонована посада, то від неї відмовилася, про що зробила відповідний напис на вищевказаному Попередженні.

Наказом голови комісії з реорганізації Харківського державного університету харчування та торгівлі № 131-ОС від 13.12.2021 року "Про звільнення працівників" була звільнена з посади завідувача лабораторії кафедри процесів та устаткування харчової і готельно-ресторанної індустрії ім. М.І. Беляева з 31 грудня 2021 року у зв`язку зі скороченням штатів за п. 1 ст. 40 КЗпП України та за згодою первинної профспілкової організації, протокол № 11 від 03.12.2021 року.

У наказі № 131-ОС від 13.12.2021 року "Про звільнення працівників" зазначено, про виплату компенсації за 4 календарних дні невикористаної відпустки, у тому числі за робочий рік з 01.12.2019 року по 30.11.2020 року 1 кал. день і за період роботи з 01.12.2020 року по 30.12.2021 року - 3 кал. дні, вказано бухгалтерії виплатити вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку. Відповідно до розрахункового листка їй нараховано до виплати 932 грн. 87 коп. - компенсація за невикористану відпустку та 7625 грн. 51 коп. - вихідна допомога. Компенсацію за 4 календарних дні невикористаної відпустки та вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку до теперішнього часу не отримала, у зв`язку з чим вимушена звернутися до суду.

За період затримки розрахунку при звільненні, відповідно до приписів ст. 117 КЗпП України, роботодавець повинен сплатити середній заробіток в розмірі 11745 грн. з розрахунку: 405 грн. х 29 роб. днів = 11745 грн.

Невиконання роботодавцем своїх обов`язків спричинило виникнення моральних страждань, які знаходяться між собою в причинно-наслідковому зв`язку. Оскільки роботодавець відмовляється виконати свої зобов`язання по виплаті належної мені заборгованості, у неї виник психоемоційний стрес. Нешанобливим по відношенню до неї є той факт, що вона змушена виступати в ролі прохача, що грубо порушує її людську гідність. Їй завдано моральну шкоду тим, що, розраховуючи на виконання роботодавцем своїх обов`язків, покладала певні надії, пов`язуючи з цим свої особисті плани. Зневажливим ставленням роботодавця у вигляді відмови виплатити вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористану відпустку також заподіяні моральні страждання і переживання, які обтяжуються несправедливим ставленням роботодавця до неї як особи, яка сумлінно виконувала свої посадові обов`язки. Ситуація, що виникла між нею та роботодавцем, негативно відображається на психічному та емоційному стані, вона стала знервованою та дратівливою, втратила сон, знаходиться у стані нервового стресу, оскільки до теперішнього часу не може отримати грошові кошти, що мали бути виплачені ще у день звільнення. Моральну шкоду оцінює в розмірі 70000 грн.

Просить стягнути з Харківського державного університету харчування та торгівлі на користь ОСОБА_2 вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 7625 грн. 51 коп.; стягнути з Харківського державного університету харчування та торгівлі на користь ОСОБА_2 компенсацію за 4 календарних дні невикористаної відпустки у розмірі 932 грн. 87 коп.; стягнути з Харківського державного університету харчування та торгівлі на користь ОСОБА_2 середнійзаробіток зачас затримкирозрахунку,який станомна 14.02.2022року становить11745грн.грн.00коп.,а вподальшому стягнутиз відповідачасередній заробітокза часзатримки розрахункупо деньфактичного розрахункувключно;стягнути зХарківського державногоуніверситету харчуваннята торгівліна користь ОСОБА_2 врахунок відшкодуванняморальної шкодикошти урозмірі 70000грн.00коп.;стягнути зХарківського державногоуніверситету харчуваннята торгівліна користь ОСОБА_2 витрати по оплаті юридичних послуг у розмірі 12800 грн. 00 коп.; стягнути з Харківського державного університету харчування та торгівлі на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1031 грн. 03 коп.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.02.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. Строк воєнного стану продовжувався згідно з Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року та востаннє Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2022 року справу передано на розгляд судді Парахіній Є.В.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 29.09.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відрито провадження у справі, вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Справа неодноразово призначалась до судового розгляду справи, а саме на: 22.11.2022 року, 16.01.2023 року, 14.02.2023 року, 23.03.2023 року, 28.04.2023 року, 07.06.2023 року, 21.07.2023 року, 17.08.2023 року, 22.09.2023 року та 13.10.2023 року.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Позивач ОСОБА_2 в жодне судове засідання по справі не з`явилась, не повідомивши про причини неявки, не звернулась з клопотанням про розгляд справи без її участі, не залучила до участі в справі представника, від отримання судових повісток, які направлялись на адресу: АДРЕСА_1 , яку вона зазначила як власне місце проживання у позовній заяві та інших документах, та за якою фактично зареєстрована, що підтверджується Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 94ab20c-e2e4-4115-9250-1f02b21772e2 від 18.02.2022 року, ухилилась.

Конверти з судовими повістками, які направлялись на ім`я позивача за місцем її проживання, повернуті до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою". Також суд вживав заходи для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи шляхом опублікування оголошення на сайті суду.

При цьому, позивач, яка жодного разу не з`явилась в судові засідання у справі, яку вона ініціювала, не подала суду заяву про можливість розгляду справи без її участі, не надала доказів існування поважних причин неявки, з клопотанням про відкладення розгляду справи з поважних причин не звернулася, самостійно рухом справи не цікавилась в період більше року, не повідомила суду інших альтернативних засобів зв`язку з нею, як і не надала даних про інше фактичне місце проживання, якщо такі обставини мали місце, та не залучила до участі у справі представника.

За змістом положень ч.ч. 1, 3, 5 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові викликиздійснюються судовимиповістками провиклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до положеньст. 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Як встановлено в ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно положеньп.3ч.1ст.257ЦПК України,суд постановляєухвалу прозалишення позовубез розгляду,якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.

При цьому, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду при неповідомленні причин неявки. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами процесуального закону суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також вказані норми законодавства не містять вказівки і на те, що для визнання неявки в судове засідання повторною попередня неявка повинна бути такою, що відбулася лише з невідомих суду причин, або з причин, що визнані судом неповажними. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 740/1734/18, де залишаючи без змін судове рішення про залишення позову без розгляду, Верховний Суд вказав, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.

Враховуючи викладене, з огляду на конкретні обставини справи, той факт, що позивач ОСОБА_2 будучи достовірно обізнана про перебування на розгляді в суді даної справи, яка відкрита саме за її позовом, будучи належним чином повідомлена про судові засідання у справі за зазначеною нею у позовній заяві адресою, неодноразово не з`явилася в судові засідання по даній справі, не звернулася з клопотанням про розгляд справи у її відсутність або відкладення судового засідання з поважних причин, що перешкоджають явці в судове засідання, тим самим своїми діями сприяє затягуванню вирішення спору, а така поведінка позивача може також свідчити про втрату у неї інтересу до справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, що не позбавляє позивача можливості повторно звернутись до суду з аналогічним позовом в порядку, встановленому чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 130, 223, 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського державного університету харчування та торгівлі про стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 13.10.2023 року.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна