Ухвала

від 13.10.2023 по справі 672/569/23

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/569/23

Провадження №2-др/672/4/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Скворцова С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка у межах розгляду цивільної справи №672/569/23 заяву представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Енерго Сервіс» Слободяника Ігоря Анатолійовича

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.05.2023 звернувся із позовом до АТ «Страхова група «ТАС», ТОВ «Буд Енерго Сервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою суду від 28.06.2023, за заявою представниці позивача було залишено позовні вимоги, пред`явлені до АТ «Страхова група «ТАС».

Ухвалою суду від 20.09.2023 за заявою представниці позивача було залишено позовні вимоги, пред`явлені до ТОВ «Буд Енерго Сервіс».

Представник відповідача ТОВ «Буд Енерго Сервіс» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40000 грн., посилаючись на те, що позовні вимоги були безпідставними та не підлягали до задоволення.

В судове засідання представник ТОВ «Буд Енерго Сервіс» адвокат Слободяник І.А. не з`явився, однак подав заяву про розгляд вказаного питання за його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 та його представниця ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, про день, місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оголосивши подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, заяву представника відповідача про проведення судового засідання у його відсутність, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Ч.1-2 ст.15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ст.. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (ч.3 ст.257 ЦПК України).

Судом об`єктивно встановлено, що ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 20.09.2023 за заявою представниці позивача було залишено позовні вимоги, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, пред`явлені до ТОВ «Буд Енерго Сервіс».

Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження передбачено ч.5 ст.142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, зі змісту ч.5 ст.142 ЦПК України вбачається, що відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, не у всіх випадках залишення позову без розгляду, а лише якщо воно відбулось внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч.9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тобто, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Згідно роз`яснень викладених у п.38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» в інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Так, обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача посилається на те, що їх стороною первинно не визнавались позовні вимоги. Вказує, що при поданні стороною позивача заяви про збільшення позовних вимог, у ній не було зазначено номери засобів зв`язку позивача, електронної пошти та вказана невірна адреса відповідача, що суперечить положенням ст.175 ЦПК України. Також, вказана заява не була оплачена судовим збором.

Крім того, представник вважає, що під збільшеними позовними вимогами мало місце фактично пред`явлення нових вимог, що є недопустимим. Вважає, що вимоги позивача в цілому є безпідставними, оскільки уся шкода йому була відшкодована, а пред`явлена вимога про стягнення моральної шкоди належним чином не обґрунтована.

На думку представника саме формулювання позовних вимог позивачем спрямоване на ухилення від сплати судового збору, спір має очевидно штучний характер і є завідомо безпідставним і таким, що поданий до неналежного позивача.

Тому вважає, що все це у сукупності свідчить про зловживання зі сторони позивача.

Оцінюючи доводи представника сторони відповідача, суд приходить до висновку про їх безпідставність.

Твердження представника відповідача про те, що подані позов чи заява про збільшення позовних вимог містять певні недоліки (відсутність номерів засобів зв`язку позивача, електронної пошти тощо…) є безпідставними та формальними, оскільки такі відомості зазначаються лише за їх наявності. Крім того, представник відповідача мав можливість зв`язатись із представницею позивача у будь-який момент (представники неодноразово могли спілкуватись під час судових засідань чи могли мати таке спілкування, за потреби, за сприяння суду, працівники якого володіють інформацією щодо номерів засобів зв`язку сторін та їх представників). Однак, як вбачається, таких потреб у представника відповідача не виникало, а тому його твердження є надуманими.

Безпідставними є і твердження представника відповідача в тій частині, що під заявою про збільшення позовних вимог неприпустимо заявляти нові вимоги, в підтвердження чого останній посилається на постанову ВС від 09.07.2020 у справі №922/404/19.

По-перше, сам представник відповідача посилається на постанову, ухвалену у господарському спорі, де процесуальні норми мають ряд суттєвих відмінностей і, за даних обставин, не можуть застосовуватись у цивільному процесі.

По-друге, суд має оцінювати відповідні процесуальні документи не по їх назві, вказаній стороною, а по їх суті, співставляючи їх зміст із нормами процесуального законодавства. Інша позиція суду свідчила б про надмірний формалізм по відношенню до учасників справи.

Аналогічно безпідставними та надуманими є інші твердження представника відповідача, зокрема і про наперед ним визначену безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди.

До такого висновку, суд може прийти лише розглянувши спір по суті, дослідивши всі подані сторонами докази, давши оцінку таким доказам у їх сукупності.

Суд вважає, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, а тому не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується

До аналогічного висновку прийшов і Верховний суд у своїй постанові від від 14.01.2021 у справі №521/3011/18).

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч.1 ст. 4 ЦПК України, ч.1 ст.55 Конституції України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

У даному випадку, суд вважає що представником відповідача не було доведено належними та допустимими доказами недобросовісної поведінки позивача, умисності та неправильності його дій.

Керуючись ст.ст. 141, 141, 257, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Енерго Сервіс» Слободяника Ігоря Анатолійовича, про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: