Рішення

від 11.10.2023 по справі 914/1343/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2023м. ДніпроСправа № 914/1343/23

За позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙВІСП", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій за договором

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача Матвєєнко Г.М.

від відповідача не з`явився

ПРОЦЕДУРА

Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ-ІКС про стягнення 13 450 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення п. 6.3.1 договору про закупівлю товару від 05.05.2022 № 286/2/22/161 не дотримано термінів поставки товару. Такі обставини стали підставою для нарахування позивачем відповідачу штрафних санкцій в розмірі 13 450 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 у справі № 914/1343/23 позовну заяву разом з доданими до неї документами передано за територіальною підсудністю на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області. Ухвала обгрунтована тим, що відповідач 13.03.2023 змінив назву з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ-ІКС" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайвісп" та адресу: з "м. Львів, вул. Кольберга О., буд. 3а" на "м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 59".

Ухвалою суду від 21.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11.07.2023.

В судове засідання 11.07.2023 представник відповідача не з`явився.

Ухвалою суду від 11.07.2023 підготовче засідання відкладено до 09.08.2023.

Ухвалою суду від 09.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.09.2023.

Ухвалою суду від 05.09.2023 відкладено судове засідання на 11.10.2023.

В судове засідання 11.10.2023 представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвали суди від 21.06.2023 про відкриття провадження у справі, від 11.07.2023 та від 09.08.2023 про закриття підготовчого провадження були надіслані відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49031, місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На адресу суду повернулися направлені відповідачу конверти із копіями ухвал суду від 21.06.2023 про відкриття провадження у справі, від 11.07.2023 та від 09.08.2023 про закриття підготовчого провадження, до яких відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В ході судового засідання 11.10.2023, суд заслухавши представників сторін, розглянув справу по суті, встановив обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 11.10.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 286/2/22/161 від 05.05.2022 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) в частині строків поставки товару.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

05.05.2022 між Міністерством оборони України (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ант-Ікс", яке в подальшому перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайвісп", (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір № 286/2/22/161 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору його предметом є спідня білизна (18310000-5) (Труси чоловічі, вид 2) (далі - товар).

Згідно з пунктом 1.2. договору постачальник зобов`язався у 2022 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані в цьому договорі, а замовник - забезпечити приймання та оплату товару.

Номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, терміни виконання договору, визначено сторонами у пункті 1.3. специфікацією.

Строки (терміни) постачання за вказаною вище специфікацією становлять: партія № 1 - до 30.06.2022, партія № 2 - до 10.08.2022, партія № 3 - до 20.09.2022, партія № 4 - до 30.10.2022, партія № 5 - до 30.11.2022. Кожна партія товару включає в себе 100 000 комплектів спідньої білизни, за ціною 100 грн/од. товару без ПДВ, загальна вартість товару 10 000 000 грн без ПДВ. Всього товару на загальну суму 50 000 000 грн без ПДВ.

Ціна договору становить 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) грн 00 коп, у тому числі ПДВ 00 грн 00 коп (за загальним фондом) (пункт 2.1 договору).

Пунктами 3.1-3.2 договору передбачено, що замовник оплачує поставлені товари за договірною ціною, встановленою сторонами.

Згідно з пунктом 3.2 договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товару протягом 10 календарних днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату (далі - рахунок).

У пункті 3.6 договору сторони погодили, що замовник, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, здійснює попередню оплату (аванс) в розмірі 50% від вартості товарів за договором. Строк здійснення попередньої оплати (авансу) замовником:

- за першу партію товару розмір передоплати 10 500 000, 00 грн - не пізніше 02.05.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 02.05.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 02.05.2022.

- за другу партію товару розмір передоплати 10 500 000, 00 грн - не пізніше 10.06.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 10.06.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 10.06.2022.

- за третю партію товару розмір передоплати 10 500 000, 00 грн - не пізніше 20.07.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 20.07.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 20.07.2022.

- за четверту партію товару розмір передоплати 10 500 000, 00 грн - не пізніше 30.08.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 30.08.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 30.08.2022.

- за п`яту партію товару розмір передоплати 10 500 000, 00 грн - не пізніше 03.10.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 03.10.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 03.10.2022.

- за п`яту партію товару розмір передоплати 5 000 000, 00 грн - не пізніше 01.10.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 01.10.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 01.10.2022.

Після проведення попередньої оплати постачальник повинен відзвітувати перед замовником про її використання шляхом поставки товарів, вартість яких є не меншою суми попередньої оплати, та надання документів, передбачених у пункті 3.4. цього договору, у строк, який не перевищує 60 календарних днів (пункт 3.7 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору товар постачається на об`єднані центри забезпечення замовника (далі - одержувач товару) власними силами постачальника та за рахунок постачальника згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.

Строк (термін) поставки товару визначений в специфікації договору (п. 1.3).

Згідно з пунктом 6.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі перерахувати попередню оплату та здійснити оплату поставленого товару відповідно до умов договору; та має право у разі порушення постачальником умов договору в частині поставки товару, його кількості, та/або якості, та/або комплектності, та/або термінів, які визначені у специфікації, та/або рознарядці, та/або інших умов договору чи відмови від виконання договору, в односторонньому порядку у спрощений спосіб (шляхом повідомлення постачальника листом), зокрема, достроково розірвати договір.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 договору сторони встановили, що у разі порушення Постачальником умов Договору в частині поставки Товару, його кількості, та/або якості, та/або комплектності, та/або термінів, які визначені у Специфікації, та/або рознарядці, та/або інших умов Договору чи відмови від виконання Договору, Замовник, в односторонньому порядку у спрощений спосіб (шляхом повідомлення Постачальника листом), має право:

відмовитися від подальшого приймання виконання зобов`язань Постачальником за Договором;

достроково розірвати Договір, повідомивши письмово про це Постачальника.

Застосування зазначених оперативно-господарських санкцій не позбавляє Замовника права вимагати під Постачальника сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків за неналежне виконання цього Договору.

У пункті 6.3 договору сторони передбачили, що постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечити поставку товару у строки (терміни), встановлені договором.

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати попередню оплату та плату за поставлений товар (пункт 6.4 договору).

У пункті 7.3.2 договору сторони визначили, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 60 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 5% вказаної ціни договору (пункт 3.1).

Відповідно до пункту 7.3.2.1 договору у разі, якщо замовник не здійснив попередню оплату у розмірі та у строк, що зазначено в п. 3.6 договору, а постачальник не поставив товар, постачальник не несе відповідальність за не поставку товару.

Згідно підпункту 7.3.6 пункту 7.3 договору неустойка (пеня, штраф) за несвоєчасне постачання Товару, яка передбачена п. 7.3.4. договору нараховується за весь період прострочення.

Пунктом 7.3.7 у пункту 7.3 договору у разі односторонньої відмови Постачальника від виконання своїх зобов`язань по Договору. Постачальник зобов`язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 20 % від суми Договору.

Умовами припинення (розірвання) договору є: взаємна домовленість сторін; продовження строку дії обставин непереборної сили більш як 30 днів; закінчення строку дії договору (пункт 9.1 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 (включно) (пункт 11.1 договору).

Відповідно до додатку № 1 до спірного договору (Рознарядка Міністерства оборони України за Специфікацією) сторонами сплановано відвантаження передбаченого умовами договору товару.

Для досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про необхідність сплати штрафу та пені.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає про те, що відповідач у визначений пунктом 1.3 та додатком № 1 до спірного договору строк не поставив товар, у зв`язку з чим Міністерство оборони України у відповідності до пункту 7.3.2. спірного договору нарахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Вайвісп" пеню за загальний період прострочення з 30.06.2022 по 07.09.2022 у розмірі 950 000 грн, 5 % штрафу за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 2 500 000 грн та 20 % штрафу за відмову постачальника від виконання зобов`язань за договором у розмірі 10 000 000 грн.

Крім того, позивач вказує на те, що листом № 286/8/3217 від 07.09.2022 у відповідності до пункту 6.1 останній повідомив відповідача про дострокове розірвання спірного договору.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо стягнення пені та штрафу

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (частина 1 статті 655 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Крім того, слід зазначити про те, що частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, позивач, посилаючись на пункти 7.3.2 та 7.3.7 спірного договору, просить стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 30.06.2022 по 07.09.2022 у розмірі 950 000 грн, 5 % штрафу за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 2 500 000 грн та 20 % штрафу за відмову постачальника від виконання зобов`язань за договором у розмірі 10 000 000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Статтею 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Отже, за зазначеними вимогами закону (стаття 538 ЦК України), у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 903/333/17, від 08.08.2018 у справі № 904/10083/15, від 20.05.2019 у справі № 908/523/18, від 03.09.2019 у справі № 910/2849/18, від 29.01.2020 у справі № 903/154/19).

Слід зазначити про те, що обов`язку постачальника (відповідача у даній справі) з поставки передбаченого умовами договору № 286/2/22/161 від 05.05.2022 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) передує обов`язок замовника (позивача у даній справі) здійснити попередню оплату в розмірі 50% за відповідну партію товару у визначений вказаним договором строк.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів виконання зобов`язання щодо перерахування грошових коштів в якості попередньої оплати (авансу) у сумі та в строки, встановлені в пункті 3.6. спірного договору, позивачем надано не було. До того ж, як вже зазначалось вище, сторони, укладаючи спірний договір, дійшли згоди про те, що у разі, якщо замовник не здійснив попередню оплату у розмірі та у строк, що зазначено в п. 3.6. договору, а постачальник не поставив товар, постачальник не несе відповідальність за не поставку товару (пункт 7.3.2.1 договору).

При викладених обставинах у суду відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу та пені (за загальний період прострочення з 30.06.2022 по 07.09.2022) за непоставку першої та другої партії товару.

Щодо посилання Міністерства оборони України на те, що ним не здійснено попередню оплату за товар, оскільки відповідачем не надано жодного пакету платіжних документів для здійснення переплат, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом раніше, у пункті 3.6 договору сторони погодили, що замовник, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, здійснює попередню оплату (аванс) в розмірі 50% від вартості товарів за договором. Строк здійснення попередньої оплати (авансу) замовником, зокрема, за спірні партії, а саме:

- за першу партію товару розмір передоплати 10 500 000, 00 грн - не пізніше 02.05.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 02.05.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 02.05.2022.

- за другу партію товару розмір передоплати 10 500 000, 00 грн - не пізніше 10.06.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 10.06.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 10.06.2022.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18 і суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.

Щодо банківських реквізитів для можливості здійснення перерахування грошових коштів, то розділом XIV «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» договору сторони передбачили реквізити, зокрема:

Замовник: Міністерство оборони України, 03168, м. Київ, Повітрофлотський Проспект, (Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, 03113, місто Київ, проспект Перемоги, 55/2, тел (044) 454-74-59), e-mail

---

.____, UA428201720343100002000018611 (загальний фонд) в ДКСУ у м. Києві, МФО 820172. код 00034022, КПКВ 2101020.

Постачальник: Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТ-ІКС» код ЄДРПОУ: J227X387, дата та помер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб: 04.07.2018. 100415 1070002044762, зареєстровано за адресою: Україна, 79013, Львівська обл., місто Львів, вул. Кольберга О., будинок 3А, п/р НОМЕР_1 у AT «АЛЬФА БАНК» у м. Львів, МФО 300346.

Отже, за змістом статті 693 Цивільного кодексу України та пункту 3.6 договору така умова, як виставлення рахунку не змінює строк виконання грошового зобов`язання позивачем, від якого залежить належне виконання зобов`язання відповідача щодо своєчасної поставки товару, адже умовами договору сторони передбачили всі строки виконань.

Тому, посилання позивача на пункт 3.2 договору щодо виставлення рахунків на оплату товару є хибним, оскільки вищезазначений пункт договору передбачає розрахунок вже за фактично поставлений товар, а розрахунок здійснення до (а не після) отримання товару регулюється, як вже зазначалося судом, пунктом 3.6 договору.

Також, в обґрунтування не здійснення попередньої оплати, позивач звертає увагу на Наказ Міністерства оборони України від 14.02.2020 № 43 «Про порядок здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України», в якому передбачено, що розпорядниками бюджетних коштів у мережі Міністерства оборони України оплата здійснюється за фактично поставлені товари, виконані роботи та надані послуги. Попередня оплата здійснюється у виняткових випадках у разі обґрунтованої необхідності її проведення.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив, що в матеріалах справи відсутній вищезазначений наказ МОУ.

Крім того, суд зазначає, що Наказ Міністерства оборони України від 14.02.2020 № 43 «Про порядок здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України» був прийнятий ще до підписання договору № 286/2/22/161 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України), тобто сторони мали урахувати це положення при укладанні договору. Однак, умови договору не містять відповідного посилання на Наказ, а додаткові угоди щодо зміни способу розрахунку сторонами не укладалися.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності, зокрема, нарахування сум пені та штрафу протирічать договору та нормам чинного законодавства..

Отже, позивачем не доведено факту порушення зобов`язання відповідачем, виходячи з якого здійснювався розрахунок пені та штрафу.

З огляду на вищевикладені обставини, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з недоведеністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача у розмірі 201 750 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙВІСП" про стягнення штрафних санкцій за договором відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору позову покласти на позивача Міністерство оборони України у розмірі 201 750 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено та підписано 13.10.2023.

Суддя В.І. Ярошенко