Ухвала

від 12.10.2023 по справі 908/891/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/67/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.10.2023 Справа № 908/891/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суду Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., розглянувши скаргу Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» на дії та рішення органу державної виконавчої служби

Стягувач: Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" (електрона пошта: norazp@gmail.com; c.nora1060@gmail.com; пр. Металургів, 11, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 05478717)

Боржник: Фізична особа - підприємець Кобелькова Світлана Олександрівна (електрона пошта: невідома; АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення 5 305, 60грн.

орган виконання: Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (електрона пошта: info@zn.dp.dvs.gov.ua; вул. Каштанова, буд. 52, м. Синельникове, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52500; код ЄДРПОУ 45090712)

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

11.10.2023 до господарського суду Запорізької області від Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» надійшла скарга на дії головного державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фалько Т.В. щодо примусового виконання судового наказу господарського суду Запорізької області у від 22.06.2022 № 908/891/22

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.10.2023, вказану скаргу передано для розгляду судді Проскурякову К.В.

Відповідно до статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно приписами ч.ч. 5 та 7 ст. ст. 6 ГПК України:

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему;

- особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.

Положення ч. 11 цієї статті ГПК України визначають, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Водночас, положення ч. 5 п. 2 ч. 6 та інші положення ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачають, що:

- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня;

- днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

- якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Крім цього, щодо застосування наведених норм Суд також зазначає, що:

- застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності;

- надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами;

- такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи;

- ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення;

- якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них;

- з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію;

- суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними;

- попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Крім викладеного Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження;

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989);

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів;

Також Суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Суд також виходить з того, що з 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, а тому відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Крім цього Суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.

Крім цього Суд звертає увагу, що при надсиланні листів на електронну пошту у відправника є можливість запросити сповіщення про доставку (що фактично є отриманням листа) та про прочитання такого листа, складання довідки про факт надсилання, тощо.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Сторонам до наступного судового засідання: надати суду інформацію щодо електронних адрес та реєстрації у системі «Електронний суд» задля подальшого надсилання процесуальних документів виключно в електронній формі.

Керуючись ст.ст. 234, 340, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти скаргу до розгляду.

2. Судове засідання призначити на 23.10.2023 о 14 год. 05 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи та головного державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фалько Т.В.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, кабінет № 209 (корпус 2).

3. Повідомити учасників справи про призначення судового засідання шляхом розміщення цієї ухвали на офіційному веб-сайті судової влади України.

4. Зобов`язати головного державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фалько Т.В. завчасно до призначеного судового засідання направити на адреси суду та учасників справи письмові пояснення по суті скарги та копії матеріалів виконавчого провадження. Вказані документи направити на офіційну адресу електронної пошти суду: inbox@zp.arbitr.gov.ua, з електронним цифровим підписом або через систему "Електронний суд".

5. Запропонувати фізичну особу - підприємця Кобелькову Світлану Олександрівну до призначеного судового засідання направити на адреси суду, КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" та Синельниківському відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) письмові пояснення по суті скарги, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду.

6. Явка в судове засідання учасників справи не є обов`язковою.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до статті 255 ГПК України не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя К.В. Проскуряков