Рішення

від 13.10.2023 по справі 910/10773/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2023Справа № 910/10773/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул 8"

про стягнення 91 791,65 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (далі - позивач, Компанія) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул 8" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 91 791,65 грн., з яких: 15 488,06 грн. - 3 % річних, 76 303,59 грн. - інфляційні втрати, нарахованих на суму основного боргу за договором купівлі-продажу від 05.06.2015 року, укладеним між відповідачем та Дочірнім підприємством "Агрофірма "Шахтар" Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Компанія посилалася на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2017 року в справі № 910/23249/16, яке набрало законної сили 19.04.2017 року, з Товариства на користь Дочірнього підприємства "Агрофірма "Шахтар" Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" стягнуто 103 959,60 грн. заборгованості, 2 674,47 грн. 3 % річних, 9 762,01 грн. інфляційних втрат та 1 745,94 грн. судового збору. Ухвалою від 11.08.2021 року господарський суд міста Києва замінив сторону (стягувача) - Дочірнє підприємство "Агрофірма "Шахтар" Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" на його правонаступника - Компанію у справі № 910/23249/16 під час примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2017 року та згідно з наказом господарського суду міста Києва від 30.05.2017 року в справі № 910/23249/16.

Зважаючи на те, що рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2017 року в справі № 910/23249/16 є невиконаним, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 15 488,06 грн. (нарахованих у період з 08.11.2016 року по 03.07.2023 року) та інфляційні втрати у розмірі 76 303,59 грн. (нараховані протягом листопада 2016 року - червня 2023 року).

Крім того, у позовній заяві Компанія вказала, що розмір гонорару адвоката за представництво інтересів позивача у даній справі не перевищуватиме 7-12 % від ціни позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2023 року відкрито провадження у справі № 910/10773/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2023 року позовні вимоги Компанії задоволено; стягнуто з Товариства на користь позивача 15 488,06 грн. 3 % річних, 76 303,59 грн. інфляційних втрат та 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

28.09.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Компанії від 26.09.2023 року № 26-1/09 (разом із доказами направлення її на адресу Товариства) про покладення на відповідача витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги в загальному розмірі 17 261,25 грн. (з яких: 9 000,00 грн. - вартість наданої адвокатом правової допомоги; 8 261,25 грн. - гонорар "успіху"), до якої останнім долучено копії договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 23.06.2023 року № 23-06-2023/5, акту прийому-передачі документів від 23.06.2023 року, акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.09.2023 року.

Розглянувши заяву від 26.09.2023 року № 26-1/09 про стягнення з відповідача на користь Компанії витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

У позовній заяві Компанія вказувала, що розмір гонорару адвоката за представництво інтересів позивача у даній справі не перевищуватиме 7-12 % від ціни позову (тобто від 6 425,42 грн. до 11 015,00 грн.).

Разом із тим, у заяві від 26.09.2023 року № 26-1/09 позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на оплату професійної правничої допомоги у загальному розмірі 17 261,25 грн.

На підтвердження розміру означених витрат Компанія долучила до матеріалів справи копію укладеного між нею та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 23.06.2023 року № 23-06-2023/5 (далі - Договір), за умовами якого останній (виконавець) зобов`язався надати Компанії (замовнику) правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та Товариством (боржник), які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов`язання на підставі накладної № 06-17 від 05.06.2015 року на поставку товару згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2015 року, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржника обрахованого відповідно до норм чинного законодавства України донарахованого розміру 3 % річних та інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним, несвоєчасним і неповним виконанням боржником перед замовником відповідного зобов`язання; підготовки і написання від імені замовника до господарського суду відповідної заяви, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору правова допомога вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

У пункті 3.1 Договору його сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1 500,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів). Вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 1 800,00 грн.; судові засідання - 1 800,00-2 000,00 грн./судове засідання у суді відповідної судової інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників); побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх сторонам та до суду, інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1 500,00 грн./год.

Згідно з пунктом 3.8 Договору розмір гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пункту 1.1, 2.1 Договору) визначається на рівні, що не перевищуватиме 12 % від розміру грошових коштів, котрі підлягають до примусового стягнення згідно відповідного рішення суду за позовом замовника.

Зі змісту акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.09.2023 року вбачається, що відповідно до Договору за період з 12.06.2023 року по 26.09.2023 року виконавець передав, а замовник прийняв такі виконані роботи та надані послуги: організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позовної заяви № 04-1/07 від 04.07.2023 року Компанії до Товариства про стягнення донарахованого розміру 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання на підставі накладної № 06-17 від 05.06.2015 року на поставку товару згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2015 року. Підготовка щодо подання до господарського суду міста Києва позовної заяви вих. № 04-1/07 від 04.07.2023 року Компанії до Товариства про стягнення донарахованого розміру 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання на підставі накладної № 06-17 від 05.06.2015 року на поставку товару згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2015 року (6 годин), із врахуванням наступного:

- зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи, які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням Товариством грошового зобов`язання на підставі накладної № 06-17 від 05.06.2015 року на поставку товару згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2015 року;

- надання консультацій із питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між замовником та Товариством, які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов`язання на підставі накладної № 06-17 від 05.06.2015 року на поставку товару згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2015 року;

- здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються даного майнового спору, надання усних та письмових консультацій, правових висновків, довідок із правових питань, що виникають у діяльності замовника, пов`язаної із порушенням Товариством умов та порядку виконання грошового зобов`язання на підставі накладної № 06-17 від 05.06.2015 року на поставку товару згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2015 року;

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишення без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються позовних вимог Компанії до Товариства про стягнення донарахованого розміру 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання на підставі накладної № 06-17 від 05.06.2015 року на поставку товару згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2015 року;

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, здійснення нарахування 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Товариством перед замовником грошового зобов`язання на підставі накладної № 06-17 від 05.06.2015 року на поставку товару згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2015 року, а також визначення реквізитів для сплати/перерахування судового збору;

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту позову та наповнення його правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позовної заяви вих. № 04-1/07 від 04.07.2023 року з приводу порушення Товариством умов та порядку виконання грошового зобов`язання на підставі накладної № 06-17 від 05.06.2015 року на поставку товару згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2015 року, та знайшли своє відображення у поданій замовником відповідній позовній заяві вих. № 04-1/07 від 04.07.2023 року. Підготовка, із врахуванням вимог ГПК України, щодо подання до господарського суду міста Києва позовної заяви вих. № 04-1/07 від 04.07.2023 року, в тому числі й формування додатків до позовної заяви;

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо технічного розроблення та виготовлення примірника позовної заяви вих. № 04-1/07 від 04.07.2023 року із додатками до нього для Товариства, та в силу необхідності обов`язкових вимог норм ГПК України, направлення його на адресу Товариства

Крім того, додаткова оплата (гонорар "успіху") адвоката на підставі пункту 3.8 Договору, у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі № 910/10773/23 за позовною заявою вих. № 04-1/07 від 04.07.2023 року Компанії до Товариства про стягнення донарахованого розміру 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання на підставі накладної № 06-17 від 05.06.2015 року на поставку товару згідно договору купівлі-продажу від 05.06.2015 року - 8 261,25 грн. (= 91 791,65 грн. стягнуті кошти згідно рішення * 9 %).

Означеним актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.09.2023 року передбачено, що загальна вартість вказаних послуг склала 17 261,25 грн.

У пункті 3 цього акту сторони Договору погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1 500,00 грн., кількість годин - 6, гонорар "успіху" становить - 8 261,25 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року в справі № 910/906/18.

Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993 року).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Разом із тим, від Товариства обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема, у розмірі 9 000,00 грн. та заперечень стосовно розміру заявлених витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи № 910/10773/23, не надходило.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

У той же час із доданих до матеріалів справи документів вбачається, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі, зокрема, 9 000,00 грн. (що становить вартість 6 годин роботи адвоката по 1 500,00 грн. кожна) є підтвердженими.

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких віднесено витрати на оплату професійної правничої допомоги), покладаються на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем не подано обґрунтованого клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення судових витрат у розмірі 9 000,00 грн. та не доведено суду належними та допустимим доказами обставин, які свідчать про наявність підстав для зменшення розміру адвокатських витрат, та які безпосередньо вказані у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес до справи), зважаючи на те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у наведеному розмірі є підтвердженими, враховуючи задоволення позовних вимог Компанії, суд дійшов висновку про те, що обов`язок з відшкодування заявлених позивачем витрат у розмірі 9 000,00 грн. покладається на відповідача.

Щодо розподілу заявленої Компанією до стягнення суми гонорару "успіху" в розмірі 8 261,25 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 202, частини 1 статті 203, частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст двостороннього договору як правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ці умови не можуть суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

В аспекті цивільно-правових зобов`язань виконавця, предметом договору про надання правової допомоги є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони (клієнта).

Таким чином, гонорар за прийняття судового рішення на користь позивача, який відповідно до Договору визначається на рівні, що не перевищуватиме 12 % від розміру грошових коштів, котрі підлягають до примусового стягнення згідно відповідного рішення суду за позовом замовника, є так званим "гонораром успіху", який передбачений як форма матеріального заохочення адвоката з метою посилення його зацікавленості у результаті розгляду справи.

Отже, додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення в справі за своїм змістом і правовою природою не є платою за надані послуги в розумінні статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Судове рішення є результатом вирішення спору. Воно приймається та підписується виключно суддями. Отже, погодження між стороною спору та її адвокатом розміру гонорару останнього за позитивний результат вирішення спору у вигляді прийняття судом відповідного судового рішення не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим відповідний гонорар не підлягає стягненню з відповідача в порядку статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, умовами Договору прямо та конкретно не визначено фіксованого розміру гонорару "успіху", тоді як наведена угода містить лише положення про обмеження такого розміру 12 % від розміру грошових коштів, котрі підлягають до примусового стягнення згідно відповідного рішення суду за позовом замовника, що не дає як суду, так і іншій стороні спору (відповідачу) можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару "успіху" (зокрема, у розмірі 9 % від стягнутої за рішенням суду суми грошових коштів), а також не дозволяє відповідачу висловити відповідні заперечення щодо обґрунтованості такого розміру.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, до яких останній відносить гонорар "успіху" на суму 8 261,25 грн., не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат в зазначеному розмірі з іншої сторони.

У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмета та підстав позовних вимог, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги задоволення позовних вимог Компанії, керуючись принципом розумності судових витрат з урахуванням усіх встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь Компанії витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн. та відмову в стягнення з Товариства на користь позивача гонорару "успіху" в сумі 8 261,25 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" від 26.09.2023 року № 26-1/09 про покладення на відповідача витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул 8" (04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 11-Б, офіс 8; код ЄДРПОУ 37490921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (03187, місто Київ, вулиця Академіка Глушкова, будинок 40, корпус 5, офіс 526; код ЄДРПОУ 38964292) 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

3. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" від 26.09.2023 року № 26-1/09 про покладення на відповідача витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 13.10.2023 року

Суддя В.С. Ломака