Рішення

від 27.09.2023 по справі 923/9/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/9/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Окунева Вадима Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача: Фермерського господарства НАІТА ПЛЮС (75520, Херсонська область, Генічеський р-н, с. Плавське, вул. Молодіжна, буд. 61, код ЄДРПОУ 36400903)

про стягнення 898396,90 грн., -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Фізична особа-підприємець Окунев Вадим Володимирович звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фермерського господарства НАІТА ПЛЮС про стягнення 898396,90 грн., з яких: 875732,50 грн. основного боргу, 16836,14 грн. пені, 2890,63 грн. 3% річних та 2937,63 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Окунева Вадима Володимировича обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами купівлі-продажу №У-24/07 від 28.07.2021, №У-24/08 від 28.07.2021 та №-22/09 від 30.07.2021 щодо повної та своєчасної сплати за товар.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області (суддя Соловйов К.В.) від 05.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.02.2022.

26.01.2022 за вх.№161/22 до Господарського суду Херсонської області від відповідача надійшло клопотання з додатковим документами про витребування оригіналів документів та призначення судової почеркознавчої експертизи.

26.01.2022 за вх.№506/22 до Господарського суду Херсонської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві відповідач вказує:

- відповідач зазначає, що між ФГ НАІТА ПЛЮС та ФОП Окуневим В.В. не існувало та не існує жодних цивільно-правових відносин, відповідач ніколи не укладав з позивачем жодних договорів та не отримував від нього жодні товарно-матеріальні цінності в т.ч. і добрива про які зазначено у позові; відповідач в особі його повноважних представників не підписував ні самі договори купівлі-продажу, ні специфікації до них, ні видаткові чи товарно-транспортні накладні; відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань право підпису від імені відповідача, у тому числі підписувати договори мають право: керівник Подпала Ірина Володимирівна, яка не підписувала ніяких договорів з ФОП Окуневим В.В., та представник Подпалий Євген Володимирович, який також не міг підписати будь-які договори з ФОП Окуневим В.В., в зв`язку з тим, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- відповідач зауважує на те, що банківські реквізити зазначені у договорах на які посилається позивач, не відповідають дійсності; відповідно до довідок від 10.01.2022 №б/н Державного ощадного банку України та від 19.01.2022 №2201198Ш7253000 АТ КБ Приватбанк, ФГ НАІТА ПЛЮС такого рахунку не має; підприємство відповідача є платником податку на додану вартість з 01.02.2012 та не працює з неплатниками ПДВ (ФОП Окунев В.В.), не платник податку на додану вартість), тому що на думку відповідача це збільшує витрати на 20% від вартості придбаних товарів та є економічно невигідним;

- відповідач наголошує, що печатка ФГ НАІТА ПЛЮС, яка наявна на документах, не відповідає за формою печатці, якою користується фермерське господарство.

01.02.2022 за вх.№663/22 до Господарського суду Херсонської області від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

07.02.2022 за вх.№771/22 до Господарського суду Херсонської області від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач вказує:

- щодо тверджень відповідача про невідповідність форми печатці, якою користується фермерське господарство, позивач наголошує, що суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності не одну, а кілька печаток, при цьому виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру; відповідач зауважує, що продовжуючи користуватись печаткою, відповідач автоматично взяв на себе зобов`язання нести повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, специфікаціях, видаткових накладних тощо; відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження незаконного використання його печатки, наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки, факту втрати печатки чи вибуття печатки з його володіння, доказів викрадення печатки, зокрема, доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою, викраденням чи будь-яким іншим використанням печатки з відомостями Фермерського господарства НАІТА ПЛЮС; також відповідач не надав доказів на підтвердження обставин підроблення печатки, що міститься на договорах купівлі-продажу та накладних;

- позивач зазначає, що до моменту подачі позовної заяви позивач намагався вирішити з відповідачем питання щодо оплати заборгованості в телефонному режимі, на що останній відповідним чином не реагував, відтак позивач приходить до висновку, що відповідач розумів про наявність заборгованості, але ухилявся і ухиляється від виконання взяти на себе зобов`язань згідно укладених договорів купівлі-продажу з позивачем;

- позивач вважає, що клопотання відповідача про призначення експертизи не може бути задоволене, оскільки сумніві, щодо ідентичності поданих копій оригіналам документів, що наявні у позивача, не є підставою для призначення почеркознавчої експертизи.

У підготовчому засіданні 08.02.2022 Господарським судом Херсонської області було оголошено перерву до 10.03.2022 о 14:30.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей) змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №923/9/22 між суддями Господарського суду Одеської області від 15.06.2023, справу розподілено судді Бездолі Ю.С.

Ухвалою Господарському суду Одеської області від 26.06.2023 прийнято справу №923/9/22 до свого провадження; підготовче засідання призначено на 13.07.2023 о 17:45.

03.07.2023 за вх.№22048/23 до суду від позивача надійшло клопотання про уточнення ціни позову, в якому позивач повідомив про допущення описки в прохальній частині позову щодо розміру ціни позову та просить суд вважати вірним ціну позову у розмірі 898396,90 грн., яке за своєю суттю є зміною предмета позову та судом у протокольній формі прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 04.07.2023 підготовче засідання призначено на 20.07.2023 о 14:15.

11.07.2023 за вх.№23140/23 до суду від позивача надійшли оригінали документів для огляду, які судом у судовому засіданні 27.09.2023 були оглянуті.

Ухвалою суду від 20.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №923/9/22 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 06.09.2023 об 11:40.

У підготовчому засіданні 06.09.2023 судом було прийнято до розгляду наявні в матеріалах справи заяви сторін по суті справи; щодо клопотання відповідача про витребування оригіналів документів, оригінали документів на вимогу суду були надані позивачем та оглянуті судом; щодо клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи підписів на укладених між сторонами документах, господарський суд з урахуванням обставин місцезнаходження відповідача на тимчасово окупованій території України, відсутності у суду відомостей про місце перебування директора відповідача Подпалої І.В., підписи якої могли стати предметом експертного дослідження, господарський суд, з урахуванням вказаних обставин, дійшов висновку про відмову у його задоволенні. Господарський суд також приймає до уваги, що відповідач обізнаний з фактом звернення до суду з позовними вимогами до нього у даній справі та відповідно має здійснювати дії щодо забезпечення виконання завдань господарського судоченства.

Ухвалою суду від 06.09.2023 закрито підготовче провадження у справі №923/9/22; призначено справу №923/9/22 до розгляду по суті в засіданні суду на 27.09.2023 о 15:20.

У судове засідання 27.09.2023 позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. У підготовчі та судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України. Суд виходить з того, що відповідач знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території, а тому господарський суд повідомляв відповідача в порядку повідомлення учасників справи, які знаходяться на тимчасово окупованій російською федерацією території шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що відповідно до норм Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України є належним повідомленням, таким чином сторонам по справі забезпечуються процесуальні гарантії на участь у розгляді справи у спосіб, можливий на окупованих територіях.

Справа №923/9/22 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 27.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

28.07.2021 між Фізичною особою-підприємцем Окуневим Вадимом Володимировичем (продавець, позивач) та Фермерським господарством НАІТА ПЛЮС (покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу №У-24/07, відповідно до якого продавець зобов`язується на підставі цього договору передати, а покупець прийняти і сплатити за поставлений товар (надалі іменується - товар) на умовах, вказаних в договорі; кількість, найменування, ціна, одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації, що є невід`ємним додатком №1 до цього договору (надалі іменується - специфікація).

Відповідно до п.2.1 договору №У-24/07 покупець оплачує товар по цінах, вказаних в специфікації, на підставі рахунку на оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця та на умовах, зазначених в п.2.2, 2.3, 4.1 договору.

Згідно з п.2.2 договору №У-24/07 сума договору складає: 10087,00 Євро (десять тисяч вісімдесят сім Євро 00 центів), що еквівалентно 320468,90 грн. (триста двадцять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 90 копійок), на дату укладання договору з розрахунку згідно середнього курсу продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України, визначеного за формулою наведеною в п.2.3, що становить 31,77 грн. за 1 Євро на день погодження ціни (28.07.2021); фактична сума договору визначається як загальна сума вартості товару, сплачена покупцем у відповідності з умовами, визначеними в п.2.2, 2.3, 4.1 даного договору.

За п.3.3 договору №У-24/07 поставка товару проводиться за рахунок продавця за адресою, зазначеною у специфікації, на умовах DDP у відповідності з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів Інкотермс (редакція 2010 року) з урахуванням особливостей, наведених в договорі; передача товару покупцю проводиться на складі за адресою: Україна, 75520, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Плавське, вул. Молодіжна, 61, у присутності уповноважених представників обох сторін шляхом підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі на отримання товару, що є невід`ємною частиною даного договору.

У відповідності до п.4.1 договору №У-24/07 покупець зобов`язується перерахувати грошові кошти за товар на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України (гривні), еквівалентну 10087,00 Євро (десять тисяч вісімдесят сім Євро 00 центів), виходячи з середнього курсу продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2, 2.3 встановленого на день продажу валюти, але не нижче узгодженого сторонами рівня 31,77 грн. за Євро, що становить 320468,90 грн. (триста двадцять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 90 копійок), у строк до 01 листопада 2021 року.

Згідно з п.п. 4.2-4.3 договору №У-24/07 фактом оплати товару є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця; сторони погодили, що покупець має право здійснити оплату за товар на умовах попередньої оплати та/або частками, але в будь-якому випадку не пізніше останнього дня строку вказаного в п.4.1 даного договору.

За п.5.1 договору №У-24/07 за невиконання договірних зобов`язань та порушення строків сплати за товар, передбачених п.4.1 договору покупець несе матеріальну відповідальність в вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.8.1 договору №У-24/07 договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року включно, а в частині грошових зобов`язань - до повного їх виконання сторонами.

Додатком №1 до договору №У-24/07 від 28.07.2021 є специфікація від 28.07.2021, яка визначає найменування товару, кількість, ціну та адресу передачі. Загальна сума товару за вказаною специфікацією становить 320468,90 грн.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №СФ-0000058 від 28.07.2021 на суму 320468,90 грн. Також матеріали справи містять підписану з обох сторін видаткову накладну №РН-0000065 від 29.07.2021 на суму 320468,90 грн. Окрім того, в матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №0000000021 від 29.07.2021, в якій визначено вантажовідправника, вантажоодержувача, загальну суму відпущеного товару - 320468,90 грн., а також супровідний документ на вантаж - РН-0000065.

28.07.2021 між Фізичною особою-підприємцем Окуневим Вадимом Володимировичем (продавець, позивач) та Фермерським господарством НАІТА ПЛЮС (покупець, відповідач) укладений договір купівлі продажу №У-24/08, відповідно до якого:

- продавець зобов`язується на підставі цього договору передати, а покупець прийняти і сплатити за поставлений товар (надалі іменується - товар) на умовах, вказаних в договорі; кількість, найменування, ціна, одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації, що є невід`ємним додатком №1 до цього договору (надалі іменується - специфікація) (п.п. 1.1, 1.2 договору №У-24/08);

- сума договору складає: 1471,00 Євро (одна тисяча чотириста сімдесят один Євро 00 центів), що еквівалентно 46734,60 грн., на дату укладання договору з розрахунку згідно середнього курсу продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України, визначеного за формулою наведеною в п.2.3, що становить 31,77 грн. за 1 Євро на день погодження ціни (28.07.2021); фактична сума договору визначається як загальна сума вартості товару, сплачена покупцем у відповідності з умовами, визначеними в п.2.2, 2.3, 4.1 даного договору (п.2.2 договору №У-24/08);

- покупець зобов`язується перерахувати грошові кошти за товар на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України (гривні), еквівалентну 1471,00 Євро (одна тисяча чотириста сімдесят один Євро 00 центів), виходячи з середнього курсу продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2, 2.3 встановленого на день продажу валюти, але не нижче узгодженого сторонами рівня 31,77 грн. за Євро, що становить 46734,60 грн. (триста двадцять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 90 копійок), у строк до 01 листопада 2021 року (п.4.1 договору №У-24/08);

- інші умови договору №У-24/08 є ідентичними умовам договору №У-24/07.

Додатком №1 до договору №У-24/08 від 28.07.2021 є специфікація від 28.07.2021, яка визначає найменування товару, кількість, ціну та адресу передачі. Загальна сума товару за вказаною специфікацією становить 46734,60 грн.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №СФ-0000059 від 28.07.2021 на суму 46734,60 грн. Також матеріали справи містять підписану з обох сторін видаткову накладну №РН-0000066 від 29.07.2021 на суму 46734,60 грн. Окрім того, в матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №0000000022 від 29.07.2021, в якій визначено вантажовідправника, вантажоодержувача, загальну суму відпущеного товару - 46734,60 грн., а також супровідний документ на вантаж - РН-0000066.

30.07.2021 між Фізичною особою-підприємцем Окуневим Вадимом Володимировичем (продавець, позивач) та Фермерським господарством НАІТА ПЛЮС (покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу №У-22/09, відповідно до якого:

- продавець зобов`язується на підставі цього договору передати, а покупець прийняти і сплатити за поставлений товар (надалі іменується - товар) на умовах, вказаних в договорі; кількість, найменування, ціна, одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації, що є невід`ємним додатком №1 до цього договору (надалі іменується - специфікація) (п.п. 1.1, 1.2 договору №У-22/09);

- сума договору складає: 16006,50 Євро, що еквівалентно 508529 грн., на дату укладання договору з розрахунку згідно середнього курсу продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України, визначеного за формулою наведеною в п.2.3, що становить 31,77 грн. за 1 Євро на день погодження ціни (30.07.2021); фактична сума договору визначається як загальна сума вартості товару, сплачена покупцем у відповідності з умовами, визначеними в п.2.2, 2.3, 4.1 даного договору (п.2.2 договору №У-22/09);

- покупець зобов`язується перерахувати грошові кошти за товар на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України (гривні), еквівалентну 16006,50 Євро, виходячи з середнього курсу продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України згідно п.2.2, 2.3 встановленого на день продажу валюти, але не нижче узгодженого сторонами рівня 31,77 грн. за Євро, що становить 508529 грн., у строк до 01 грудня 2021 року (п.4.1 договору №У-22/09);

- інші умови договору №У-22/09 є ідентичними умовам договору №У-24/07.

Додатком №1 до договору №У-22/09 від 30.07.2021 є специфікація від 30.07.2021, яка визначає найменування товару, кількість, ціну та адресу передачі. Загальна сума товару за вказаною специфікацією становить 508529 грн.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №СФ-0000060 від 30.07.2021 на суму 508529 грн. Також матеріали справи містять підписані з обох сторін видаткові накладні №РН-0000067 від 02.08.2021 на суму 241184 грн. та №РН-0000068 від 02.08.2021 на суму 267345 грн. Окрім того, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні №0000000023 від 02.08.2021, в якій визначено вантажовідправника, вантажоодержувача, загальну суму відпущеного товару - 241184 грн., а також супровідний документ на вантаж - РН-0000067 та №0000000024 від 02.08.2021, в якій визначено вантажовідправника, вантажоодержувача, загальну суму відпущеного товару - 267345 грн., а також супровідний документ на вантаж - РН-0000068.

Також в матеріалах справи наявна оборотно-сальдова відомість від 28.12.2021 за 01.01.2021-27.12.2021, а також розрахунок ціни позову, в т.ч. пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 02.11.2021 по 27.12.2021 за договорами №У-24/07, №У-24/08 та з 01.12.2021 по 27.12.2021 за договором №У-22/09.

В матеріалах справи наявні надані відповідачем документи на підтвердження власної позиції, зокрема:

- свідоцтво про смерть Подпалого Є.В.;

- довідка АТ Державний ощадний банк України від 10.01.2022 про відкриття поточного рахунку ФГ НАІТА ПЛЮС; довідку АТ КБ Приватбанк про відкриття поточного рахунку ФГ НАІТА ПЛЮС;

- витяг з реєстру платників податків ФГ НАІТА ПЛЮС;

- Статут ФГ НАІТА ПЛЮС;

- договори ФГ НАІТА ПЛЮС з іншими контрагентами за період 2021 року;

- інформація від 25.01.2022 ТОВ Борисфен-про про те, що печатка для ФГ НАІТА ПЛЮС була виготовлена 11.09.2009, в якій також міститься ескіз печатки.

Несплата відповідачем вартості товару стала підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заявлених сум заборгованості.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України) (постанова КЦС ВС від 11.08.2021 у справі №344/2483/18).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд, надаючи оцінку доводам відповідача про неукладення ним спірних договорів купівлі-продажу зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про визнання недійсними вказаних договорів, відповідачем не спростовано вчинення спірних правочинів (договорів), за якими у відповідача виникли цивільні обов`язки, а лише посилання на факт не укладання спірних договорів та заявлення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не може бути підставою для спростування презумпції правомірності правочинів. Господарський суд враховує, що клопотання про призначення почеркознавчої експертизи було подано до введення воєнного стану та тимчасової окупації території місцезнаходження відповідача, разом з тим відповідач, заперечуючи взагалі будь-які цивільно-правові відносини з позивачем, окрім подання відзиву на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи, не вчинив інших дій для захисту своїх прав, як то подання зустрічного позову та/або окремого позову, не було вчинено інших дій з метою з`ясування обставин вчинення можливого кримінального правопорушення, відповідач, буду обізнаним про наявність господарського спору, не вчинив жодних дій і для реалізації своїх процесуальних прав у даному судовому провадженні.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, встановлені судом обставини, господарський суд вказує, що позивач як продавець виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, що підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростовано, а відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за спірними договорами купівлі-продажу, оплати за отриманий товар не здійснив, внаслідок чого за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 875732,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, та за таких обставин є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені Фізичною особою-підприємцем Окуневим Вадимом Володимировичем позовні вимоги про стягнення з відповідача - Фермерського господарства НАІТА ПЛЮС 875732,50 грн. основного боргу. Приходячи до таких висновків, господарський суд також застосовує стандарт вірогідності доказів та приймає до уваги, що докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог є більш вірогідними ніж докази, надані відповідачем на їх спростування.

Іншого відповідачем не доведено.

Посилання відповідача на невідповідність банківських реквізитів у спірних договорах, інший відбиток печатки та не співпрацю з неплатниками ПДВ не приймаються судом до уваги, оскільки вказані обставини не спростовують заявлених позовних вимог та не можуть бути беззаперечною підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата пені передбачена п.5.1 договорів купівлі-продажу.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем вартості отриманого товару, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Фізичної особи-підприємця Окунева Вадима Володимировича про стягнення з відповідача 16836,14 грн. пені, 2890,63 грн. 3% річних та 2937,63 грн. інфляційних втрат.

Іншого відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Окунева Вадима Володимировича в повному обсязі.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Окунева Вадима Володимировича задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фермерського господарства НАІТА ПЛЮС (75520, Херсонська область, Генічеський р-н, с. Плавське, вул. Молодіжна, буд. 61, код ЄДРПОУ 36400903) на користь Фізичної особи-підприємця Окунева Вадима Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 875732 /вісімсот сімдесят п`ять тисяч сімсот тридцять дві/ грн. 50 коп. основного боргу, 16836 /шістнадцять тисяч вісімсот тридцять шість/ грн. 14 коп. пені, 2890 /дві тисячі вісімсот дев`яносто/ грн. 63 коп. 3% річних, 2937 /дві тисячі дев`ятсот тридцять сім/ грн. 63 коп. інфляційних втрат та 13475 /тринадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять/ грн. 95 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля