Рішення

від 13.10.2023 по справі 922/3241/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2023м. ХарківСправа № 922/3241/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" про ухвалення додаткового рішення (вх. №27005 від 05.10.2023) по справі по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 95) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хантер-Печеніги" (61003, м. Харків, м-н. Павлівський, буд. 2) про стягнення 29148,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хантер-Печеніги" про стягнення 29148,13 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 20031,49 грн., пеня у розмірі 4505,71 грн., 3% річних у розмірі 724,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 3886,81 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу електричної енергії №273 від 09.11.2017 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії за березень-квітень 2022 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.10.2023 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хантер-Печеніги" (61003, м. Харків, м-н. Павлівський, буд. 2, код ЄДРПОУ 36226158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 95, код ЄДРПОУ 38000735) основну заборгованість у розмірі 20031,49 грн., 3% річних у розмірі 596,01 грн., інфляційні втрати у розмірі 3886,81 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2257,31 грн.

05.10.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №27005), в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Крім того, просить суд заяву розглядати без участі повноваженого представника позивача.

Приписами частини 3 статті 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1, 2 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на вище викладене, а також беручи до уваги те, що справа №922/3241/23 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, рішення господарського суду Харківської області від 02.10.2023 у даній справі ухвалено без виклику учасників справи, суд ухвалює додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, тобто без виклику учасників справи.

Окрім того, суд приймає до уваги, що до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі додано докази її направлення разом із доданими до неї документами на належну адресу відповідача. При цьому суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення в межах присічного строку, що визначений частиною 3 статті 244 ГПК України.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, нормами процесуального права передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

У даному разі, в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. позивачем представлено суду наступні документи, а саме: договір №21/04-2023 від 13.04.2023; додаткова угода №11 від 13.04.2023 до договору №21/04-2023 від 13.04.2023; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1126653 від 19.04.2023, а також акт виконаних робіт №11 від 04.10.2023 до договору №21/04-2023 від 13.04.2023

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Положення статті 16 ГПК України передбачають, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Адвокатського бюро "Олексія Романченко" з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту прав та інтересів клієнта, про що було укладено відповідний договір №21/04-2023 від 13.04.2023.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Умовами пункту 1.1. договору погоджено, що клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, а також перед підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами прокуратури, у всіх справах, пов`язаних із розглядом справ та проваджень за участю клієнта, в яких він бере участь як учасник справи, свідок, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, потерпілий, а також у справах, пов`язаних із розглядом справ про адміністративні правопорушення, в яких клієнт бере участь у якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності або потерпілого.

Також, пунктом 6.1., 6.2. договору погоджено, що за виконання доручень згідно договору клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар. Розмір гонорару, порядок та умови його сплати визначаються у додатковій угоді до договору.

Умовами пункту 8.1. договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року.

Додатковою угодою №11 від 13.04.2023 до договору №21/04-2023 від 13.04.2023 передбачено, що Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу в рамках справи про стягнення з ТОВ "Хантер-Печеніги" коштів за договором купівлі-продажу електричної енергії №273 від 09.11.2017.

Пунктом 2 додаткової угоди погоджено, що відповідно до пункту 6.2. договору №21/04-2023 від 13.04.2023 гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 10000,00 грн. у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь клієнта.

Пунктом 5 додаткової угоди погоджено, що клієнт сплачує кошти, визначені у п. 2 даної додаткової угоди протягом 30 календарних днів з моменту ухвалення рішення по справі судом першої інстанції.

Умовами пункту 8 додаткової угоди погоджено, що надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає за необхідності: підготовку та подання до суду позовної заяви, підготовку і подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву, підготовка та подання до суду клопотань про залучення доказів, надання суду відповідних доказів, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань, заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених ГПК України, які необхідні для розгляду справи.

Актом виконаних робіт №11 від 04.10.2023 до договору №21/04-2023 від 13.04.2023 передбачено, що відповідно до пункту 1, 8 додаткової угоди №11 від 13.04.2023 до договору №21/04-2023 від 13.04.2023 адвокатське бюро надало клієнту правничу допомогу у Господарському суді Харківської області при розгляді справи №922/3241/23 про стягнення з ТОВ "Хантер-Печеніги" коштів за договором купівлі-продажу електричної енергії №273 від 09.11.2017, а саме: підготовлено позовну заяву про стягнення коштів від 18.07.2023 - витрачено 3,5 години; підготовлено заяву про ухвалення додаткового рішення від 04.10.2023 - витрачено 1,5 годин.

Визначено, що під час надання правової допомоги клієнту у суді першої інстанції Адвокатським бюро витрачено 5 годин. Сторони не мають претензій стосовно обсягу та якості надання Адвокатським бюро правничої допомоги клієнту у суді першої інстанції при розгляді Господарським судом Харківської області справи №922/3241/23. Передбачено, що згідно з пунктом 2 та 5 додаткової угоди №11 від 13.04.2023 до договору №21/04-2023 від 13.04.2023 гонорар адвокатського бюро за надання правничої допомоги клієнту у суді першої інстанції при розгляді Господарським судом Харківської області справи №922/3241/23 становить 10000,00 грн., які мають бути сплачені клієнтом у строк до 02.11.2023.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Водночас суд зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.

Тобто критерії, що визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Також, Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Надаючи оцінку наданим позивачем доказам в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи обставини даної справи, суд враховує наступне.

Як зазначено судом вище та вбачається з матеріалів справи, Актом виконаних робіт №11 від 04.10.2023 до договору №21/04-2023 від 13.04.2023 передбачено, що відповідно до пункту 1, 8 додаткової угоди №11 від 13.04.2023 до договору №21/04-2023 від 13.04.2023 адвокатське бюро надало клієнту правничу допомогу у Господарському суді Харківської області при розгляді справи №922/3241/23 про стягнення з ТОВ "Хантер-Печеніги" коштів за договором купівлі-продажу електричної енергії №273 від 09.11.2017, а саме: підготовлено позовну заяву про стягнення коштів від 18.07.2023 - витрачено 3,5 години; підготовлено заяву про ухвалення додаткового рішення від 04.10.2023 - витрачено 1,5 годин.

Натомість у даному разі матеріали справи свідчать, що позовна заява та додані до неї документи не є значними за обсягом. Додані до позовної заяви копії документів у переважній своїй більшості є однотипними документами, які складаються з одного чи декількох аркушів та не потребують значної за обсягом роботи із їх правового аналізу. Матеріали позовної заяви не містять великої кількості документів на дослідження яких була б об`єктивна необхідність витрачати значний час. Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексу України, а тому цитування великої кількості норм права, законів та іншої нормативно-правової бази, яка підлягає дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини також не передбачають.

Поряд з цим, з матеріалів справи убачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2023 позовну заяву залишено без руху з огляду на вимоги пункту 5 частини 3 статті 162, частини 2 статті 164 ГПК України та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Звертаючись до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 суд зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У системному зв`язку із наведеними вище правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих позивачу послуг професійної правничої допомоги щодо представництва його інтересів у суді під час розгляду даної справи, керуючись принципами верховенства права, пропорційності та справедливості, беручи до уваги критерій реальності, обґрунтованості та розумності розміру таких витрат, а також враховуючи ухвалення рішення у даній справі про часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що справедливим, розумним, реальним, обґрунтованим слід вважати зменшений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. В іншій частині витрат на професійну правничу допомогу суд вважає за необхідне відмовити та покласти їх на позивача.

Враховуючи положення пункту 12 частини 3 статті 2 та частини 8 статті 129 ГПК України, сторони не позбавляються права на відшкодування судових витрат у разі їх підтвердження та подання у порядку та строки, встановлені процесуальним законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, пункту 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, та пунктів 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" про ухвалення додаткового рішення (вх. №27005 від 05.10.2023) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хантер-Печеніги" (61003, м. Харків, м-н. Павлівський, буд. 2, код ЄДРПОУ 36226158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 95, код ЄДРПОУ 38000735) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В решті витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 13.10.2023 р.

Суддя Г.І. Сальнікова