Постанова

від 12.10.2023 по справі 910/5156/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5156/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.,

за участю представників:

Акціонерного товариства «Сбербанк» (Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк») - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ен Енд Ді» - не з`явився,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лугіна Андрія Івановича - не з`явився ,

Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Павловська Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022

(головуючий - Алданова С.О., судді Зубець Л.П., Шапран В.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021

(суддя - Босий В.П.)

у справі № 910/5156/21

за позовом Акціонерного товариства «Сбербанк» (Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк»)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ен Енд Ді», 2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лугіна Андрія Івановича, 3) Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправним та скасування запису,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Акціонерне товариство «Сбербанк» (далі - АТ «Сбербанк», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ен Енд Ді» (далі - ТОВ «Юридична фірма «Ен Енд Ді», Товариство, відповідач-1), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лугіна Андрія Івановича (далі - відповідач-2) та Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач-3) про визнання протиправним та скасування запису.

2. Позов мотивовано тим, що процедуру ліквідації ТОВ «Юридична фірма «Ен Енд Ді» проведено на підставі сфальшованих документів та всупереч вимогам чинного законодавства.

3. Позивач зазначає, що дії ліквідатора та власника ТОВ «Юридична фірма «Ен Енд Ді» є зловживанням правами, які були використані виключно для уникнення цивільно-правової відповідальності за невиконання договірних зобов`язань перед позивачем.

4. Позивач посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі № 910/7954/20, яким задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства «Сбербанк», стягнуто з ТОВ «Юридична фірма «Ен Енд Ді» на користь АТ «Сбербанк» заборгованість за договором про надання юридичних послуг від 24.03.2017.

5. Позивач наголошує, що запис про припинення юридичної особи не є беззаперечним доказом того, що юридична особа дійсно припинилась. Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, то внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/5156/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022, задоволено позовні вимоги позивача. Визнано протиправним та скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення ТОВ «Ен Енд Ді».

7. Судові рішення мотивовані тим, що станом на момент прийняття єдиним учасником та керівником ТОВ «Ен Енд Ді» рішення про припинення юридичної особи, шляхом її ліквідації у добровільному порядку, Чернишову О.О. було достеменно відомо про існування рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020, яким встановлено факт наявності у ТОВ «Ен Енд Ді» боргу перед АТ «Сбербанк». Рішенням єдиного учасника ТОВ «Ен Енд Ді», оформленого протоколом від 03.11.2020, затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Ен Енд Ді», до переліку заходів якого, зокрема включено виявлення кредиторів боржника та направлення їм відповідних листів з пропозицією заявити свої вимоги до ТОВ «Ен Енд Ді» протягом двох місяців з моменту опублікування державним реєстратором оголошення про припинення ТОВ «Ен Енд Ді». В той же час, жодних доказів на підтвердження факту виконання ліквідатором (Чернишовим О.О.) затвердженої процедури та направлення на адресу АТ «Сбербанк» відповідних пропозицій матеріали справи не містять.

8. Крім того, суди попередніх інстанцій, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, вказують на те, що у випадку, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, звернення такого боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі щодо свого банкрутства є обов`язком керівника боржника.

9. Суд апеляційної інстанції зазначив, що внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дій, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів, в такому випадку, є пред`явлення позову до державного реєстратора з вимогою про скасування зазначеного запису.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

10. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в позові до Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

11. Підставою касаційного оскарження скаржник вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального України та зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №705/3876/18, від 19.08.2020 у справі №639/6295/16-ц, від 14.07.2020 у справі № 686/23977/18, від 08.07.2020 у справі № 612/808/18 (щодо критеріїв визначення судом належного відповідача).

12. Скаржник зазначає, що Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є неналежним відповідачем у справі, оскільки позивач не пред`являє жодних позовних вимог до відповідача-3.

13. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених позовних вимог щодо належного відповідача.

14. Крім того, скаржник вказує на те, що належним способом захисту у даних правовідносинах є позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, а судове рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

15. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

16. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/7954/20 позов Акціонерного товариства «Сбербанк» задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Ен Енд Ді» на користь АТ «Сбербанк» заборгованість у розмірі 1 427 310,43 грн та судовий збір у розмірі 21 409,00 грн.

17. Рішенням єдиного учасника ТОВ «Ен Енд Ді» від 03.11.2020 № 03.11.2020 припинено Товариство шляхом його ліквідації у добровільному порядку, призначено ліквідатора та порядок і строки проведення ліквідаційної процедури.

18. 03 листопада 2020 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сальваровської Н.І. звернувся голова ліквідаційної комісії ТОВ «Юридична фірма «Ен Енд Ді» Чернишов О.О. щодо проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Ен Енд Ді» шляхом його ліквідації у добровільному порядку на підставі рішення №03/11/2020 єдиного учасника Товариства від 03.11.2020.

19. 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лугіним Андрієм Івановичем проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства, про що внесено запис від 28.01.2021 №1000741110009065414 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позиція Верховного Суду

20. Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021у справі № 910/5156/21 просить Суд скасувати зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову до Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

21. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є неналежним відповідачем у справі.

22. Тобто Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не погоджується із судовим рішенням в частині задоволення позову до останнього і вважає, що Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем.

23. Касаційна скарга Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не містить доводів та вимог щодо висновків судів попередніх інстанцій в частині порушення процедури ліквідації ТОВ «Юридична фірма «Ен Енд Ді».

24. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

26. Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

27. З указаних пунктів ст. 162 ГПК України вбачається, що позивач у позові повинен зазначити зміст позовних вимог, обставин, якими він обґрунтовує ці вимоги, а також правові підстави позову.

28. Згідно з ч. 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

29. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.

30. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом саме позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 30.01.2019 у справі №552/6381/17, від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц, від 01.04.2020 у справі №520/13067/17, від 05.05.2020 у справі №554/8004/16-ц).

31. У статті 14 ГПК України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

32. Таким чином, визначення предмета, підстав поданого позову, а також відповідачів, до яких звернуті позовні вимоги, є правом позивача, яким він розпоряджається на власний розсуд.

33. У силу ч. 2 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

34. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 48 ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц).

35. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 вказала на те, що звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.

36. У справі, що розглядається предметом позову є визнання протиправним та скасування запису про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ен Енд Ді».

37. Позовні вимоги мотивовані порушенням порядку ліквідації юридичної особи, дії ліквідатора та власника ТОВ «Юридична фірма «Ен Енд Ді» є зловживанням правами, які були використані виключно для уникнення цивільно-правової відповідальності за невиконання договірних зобов`язань перед позивачем.

38. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 зазначила, що спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.

39. Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19 зазначив, що внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дії, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів в такому випадку є пред`явлення позову до державного реєстратора.

40. Згідно з п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

41. За приписами пп. 2-2 п. 3 зазначеного Положення основними завданнями Мін`юсту є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

42. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції на момент вчинення оспорюваної реєстраційної дії) суб`єктом державної реєстрації є:

- Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій;

- територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців.

- Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

43. З огляду на зазначене, Міністерство юстиції України та його територіальні органи не є суб`єктами державної реєстрації щодо реєстрації/припинення юридичної особи, зокрема товариства з обмеженою відповідальністю, а отже не є особою до якої мають бути заявлені дані позовні вимоги про визнання протиправним та скасування запису про припинення ТОВ «Юридична фірма «Ен Енд Ді».

44. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 10 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції на момент вчинення оспорюваної реєстраційної дії) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

45. Предметом позову не є рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

46. Крім того, позивач у позові не зазначає позовних вимог до Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

47. З огляду на зазначене вище та враховуючи, що Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не є суб`єктом державної реєстрації щодо державної реєстрації припинення ТОВ «Юридична фірма «Ен Енд Ді», рішення, дії або бездіяльність відповідача-3 не є предметом цього позову, Верховний Суд констатує, що Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є неналежним відповідачем у справі, що розглядається.

48. Оскільки звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині задоволення позовних вимог до Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував.

49. Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у касаційній скарзі вказує на те, що належним способом захисту у даних правовідносинах є позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, а судове рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру.

50. Разом з тим, Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у касаційній скарзі просить лише ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову до Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

53. Відповідно до ч. 1 ст. 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

54. Перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними обставин та в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового скасування судових рішень. Таким чином, касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення скасувати частково та ухвалити в скасованій частині нове рішення про відмову в позові до Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). В іншій частині судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Судові витрати

55. З огляду на те, що касаційна скарга відповідача-3 підлягає частковому задоволенню, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у справі № 910/5156/21 в частині позовних вимог до Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення. Відмовити в задоволенні позову до Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у справі № 910/5156/21 залишити без змін.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код 25959784) на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15) судовий збір у розмірі 4 540,00 грн за подання касаційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець