Постанова

від 03.10.2023 по справі 914/2450/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/2450/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023

та ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.02.2023

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"

Учасники справи:

Ліквідатор ТОВ "БНК-Україна": Коваль В. В. (особисто);

ТОВ "Бахмач Нафтосервіс": Вознюк Д. В. (адв.);

1. Стислий зміст заявлених вимог

1.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (далі - ТОВ "БНК-Україна", боржник), визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ" до боржника у розмірі 325736124 грн заборгованості та 24810 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

1.2. 06.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" (далі - ТОВ "Бахмач Нафтосервіс") звернулося до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 19886101,85 грн (з них: 19879951,80 грн - основний борг, 4962 грн та 1188,05 грн - судовий збір).

1.3. Заявлені грошові вимоги ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" до ТОВ "БНК-Україна" ґрунтуються на укладеному сторонами Договорі поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27.11.2020 і Додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до вказаного договору; попередній оплаті ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" постачальнику (ТОВ "БНК-Україна") загальної суми 19879951,80 грн відповідно до пункту 2 Додаткової угоди №16 за товар (дизельне пальне); невиконанні ТОВ "БНК-Україна" зобов`язань за Договором поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27.11.2020 і Додаткової угоди №16 від 26.01.2022 щодо поставки товару, передачі товару покупцю, страхування товару.

2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.02.2023, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, заяву ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" задоволено частково, визнано грошові вимоги ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" до ТОВ "БНК-Україна в розмірі 19884913,80 грн. В решті вимог відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що заявлені кредиторські вимоги до боржника є обґрунтованими у розмірі 19 884 913,80 грн, з яких: 19 879 951,80 грн - заборгованість, яка виникла на підставі Додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27.11.2020 та 4 962 грн - судовий збір сплачений за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

3.1. 27.11.2020 ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" (покупець) та ТОВ "БНК-Україна" (постачальник) уклали Договір поставки товару №355-ДТ-20/Д (Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти на користь покупця нафтопродукти, кількість, умови поставки та інші особливості поставки яких визначаються у відповідних додаткових угодах.

3.2. Відповідно до пункту 1.1.1 Договору кількість товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та кількість кожної узгодженої до поставки партії товару визначаються відповідними додатковими угодами, які є невід`ємною частиною Договору, укладаються сторонами на місячний період в порядку, передбаченому п. 1.1.2 Договору, якщо інше не буде погоджено сторонами.

3.3. Умови поставки згідно з пунктом 2.11 Договору: DDР/СРТ станція призначення згідно з ІНКОТЕРМС-2010. В кожному випадку поставки Товару, постачальник зобов`язаний повністю здійснити митне оформлення при імпорті та оплатити імпортні платежі, здійснити та оплатити інші митні процедури під час ввезення Товару на територію України. В будь-якому випадку, базис поставки визначають Сторони договору у кожній конкретній додатковій угоді.

3.4. У пункті 3.1 Договору сторони узгодили, що товар поставляється покупцеві залізницею на умовах СРТ (залізнична станція призначення) або DDР відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року, якщо інше не обумовлено в Додатковій угоді до Договору.

3.5. У випадку наявності невідповідності або протиріччя між термінами "Інкотермс" і цим Договором, будуть переважати умови цього Договору і Додаткових угод до нього (п.3.1.1).

3.6. Відповідно до пункту 3.3 Договору, датою поставки є дата митного оформлення кожної партії товари, право власності і ризики випадкового пошкодження товару переходять до покупця з моменту фактичного отримання товару і підписання видаткової накладної (акту приймання-передачі товару), яка/який оформлені належним чином з обох Сторін.

3.7. 26.01.2022 сторони уклали Додаткову угоду №16 (Додаткова угода) до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д, за умовами пункту 1 якої Постачальник зобов`язався поставити на користь Покупця паливо дизельне ДТ-3-К5 сорт F у кількості 600 тон попередньою вартістю 19800748,80 грн, в тому числі ПДВ.

3.8. Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди №16, Умови оплати: 100% попередня оплата.

3.9. Відповідно до пункту 5 Додаткової угоди №16, умови поставки: DDР станція митного оформлення або станція призначення згідно з ІНКОТЕРМС-2010 (Постачальник зобов`язаний оплатити імпортне мито, здійснити та оплатити інші митні процедури під час ввозу товару на митну територію України).

3.10. Відповідно до пункту 7 Додаткової угоди №16 датою поставки є дата видаткової накладної, яка оформлена належним чином обома сторонами.

3.11. Термін відвантаження: до 05.03.2022 (пункт 8).

3.12. Відповідно до пункту 13 Додаткової угоди №16 в усьому, що не передбачено цією Додатковою угодою, сторони керуються умовами Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д

3.13. ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" на виконання пункту 2 Додаткової угоди №16 здійснило попередню оплату ТОВ "БНК-Україна" за товар (дизельне пальне) у загальній сумі 19879951,80 грн, а саме: платіжним дорученням №160 від 14.02.2022 - 3695000 грн, платіжним дорученням №161 від 14.02.2022 - 15900000 грн, платіжним дорученням №162 від 14.02.2022 - 205748,80 грн, платіжним дорученням №182 від 21.02.2022 - 79203 грн. Оплата підтверджена також виписками з банківських рахунків. Ці обставини ТОВ "БНК-Україна" не заперечує і не спростовує.

3.14. 09.03.2022 ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" звернулось до ТОВ "БНК-Україна" з претензією, у якій пропонувало здійснити поставку оплаченого, але не поставленого дизельного палива відповідної якості, а у разі неможливості такої поставки - повернути оплачені кошти.

3.15. ТОВ "БНК-Україна" у відповіді на претензію вказало, що поставило товар на станцію Сновськ (пункт митного оформлення), чим виконало умови Договору та Додаткової угоди. Вважає, що до покупця перейшло право власності на товар разом із усіма можливими ризиками, які виникають із права власності.

3.16. 09.03.2022 засобами електронного зв`язку кредитор отримав від боржника, проект видаткової накладної №2173, датованої 23.02.2022, а 16.03.2022 - проект акта №1 приймання-передачі нафтопродуктів за остаточною ціною, датованого 16.03.2022, на вказану партію товару. Підписаний керівником проект видаткової накладної №2173, датованої 23.02.2022 був надісланий цінним листом лише 22.06.2022.

3.17. ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" надісланих проектів не підписало, оскільки не отримувало товару.

3.18. 17.03.2022 ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" звернулося до боржника з проханням надати належним чином засвідчену копію договору страхування (страхового полісу) про страхування товару, укладеного із ПрАТ "СК "ІнтерЕкспрес" у відповідності до пункту 9 Додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до Договору поставки товару від 27.11.2020 №355-ДТ-20/Д, із підтвердженням оплати страхового платежу за цим страховим договором (страховим полісом), а також акт огляду товару на вхідній прикордонній станції, складений відповідно до пункту 9 Додаткової угоди №16 . Однак, ТОВ "БНК-Україна" не відповіло на вказаний лист, не надало запитуваних документів.

3.19. Ураховуючи невиконання ТОВ "БНК-Україна" умов Додаткової угоди №16 (пункт 9) про страхування товару, керуючись частиною 2 статті 696 Цивільного кодексу України, ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" відмовилося від Додаткової угоди №16, укладеної 26.01.2022 до Договору поставки товару № 355-ДТ-20/Д від 27.11.2020.

3.20. Про відмову від додаткової угоди ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" повідомило ТОВ "БНК-Україна" листом від 11.04.2022 за вих№13. Розірвавши Додаткову угоду, ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" вимагало протягом 10 робочих днів повернути грошові кошти, сплачені як попередня оплата за товар, який не поставлений за Додатковою угодою №16. Боржник цих обставин не заперечив.

3.21. ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" повідомило, що через тривалу перерву у роботі відділень АТ "Укрпошта" у місті Бахмач Чернігівської області, претензія за вих№11 від 09.03.2022, лист вих№12 від 17.03.2022 про надання документів, лист вих№13 від 11.04.2022 про відмову від договору та повернення грошових коштів направлялись на електронну пошту боржника. У подальшому оригінали вказаних документів відповідно до пунктів 9.8 - 9.10 Договору направлені на адресу реєстрації ТОВ "БНК-Україна" зазначену в ЄДР, та на адресу, яку представники ТОВ "БНК-Україна" зазначають для листування, цінними листами.

3.22. 16.01.2023 розпорядник майна звертався з запитом до Департаменту комерційної роботи АТ "Українська Залізниця" щодо отримання інформації. Розпорядник майна зазначає, що 18.01.2023 на вказаний запит отримано відповідь, відповідно до якої повідомлено, що 23.08.2022 ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" пред`явило претензію №50 від 23.08.2022 про відшкодування збитку в сумі 22025756,02 грн за втрату вантажу, а також надано копію такої претензії.

3.23. Департамент комерційної робити АТ "Українська залізниця" у відповіді на претензію від 07.09.2022 за вих№ЦМ-Ю-16/280 зазначає про повернення без розгляду претензії у зв`язку з не наданням ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" первинних документів, а саме: Департамент комерційної робити АТ "Українська залізниця" повідомив, що за інформацією, наявною у Департаменту, накладну № 23328218 та додані до неї відправником документи, було вилучено у АТ "Укрзалізниця" на станції Сновськ посадовими особами Державного бюро розслідування в межах кримінального провадження №62022100110000008 від 27.04.2022. Зазначене засвідчено ухвалою Печерського районного суду у справі №757/10327/22-к та постановою про визнання речовим доказом від 28.04.2022.

3.24. ТОВ "БНК-Україна" не заперечує факту попередньої оплати ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" 19879951,80 грн в рахунок виконання зобов`язання з поставки товару за Додатковою угодою №16 до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д.

3.25. Водночас, ТОВ "БНК-Україна" не надало суду доказів, які підтверджують отримання ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" у власність товару за Додатковою угодою №16 до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д. Відповідно до умов Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д (пункти 3.1, 3.1.1, 3.3) та пункту 7 Додаткової угоди №16 таким доказом є видаткова накладна (акт приймання-передачі товару), оформлені належним чином обома сторонами.

3.26. Таким чином, ТОВ "БНК-Україна" зобов`язане сплатити кредитору 19879951,80 грн - грошову суму, яку кредитор оплатив відповідно до Додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до Договору поставки товару від 23.07.2021481-ПБА-21/Д.

3.27. При розгляді грошових вимог до боржника позбавлений можливості вирішувати питання про права та обов`язки осіб, які не є учасниками справи, тобто АТ "Українська залізниця", так як останнє буде позбавлене, в разі необхідності, права апеляційного оскарження ухвали у справі про банкрутство. Тому суд в даній справі не досліджував взаємовідносини боржника та кредитора із перевізником вантажу - АТ "Українська залізниця", а лише встановлював наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором поставки шляхом дослідження первинних документів наданих сторонами.

3.28. В п.117 Статуту залізниць зазначено, що відправник або одержувач має право вважати вантаж втраченим і вимагати відшкодування за втрату, якщо вантаж не було видано одержувачу на його вимогу протягом 30 діб з моменту закінчення терміну доставки, а у разі перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні - після закінчення двох місяців з дня приймання вантажу до перевезення.

3.29. Боржник або кредитор, які вважатимуть, що втрата вантажу/неотримання товару вантажоодержувачем відбулась з вини перевізника (АТ "Українська залізниця") не позбавлені можливості реалізувати своє право на судовий захист шляхом подання позову до перевізника в порядку визначеному процесуальним законом.

4. Стислий зміст касаційної скарги

4.1. ТОВ "БНК-Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля В. В. звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.02.2023, прийняти нове рішення про відмову у визнанні грошових вимог ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" до ТОВ "БНК-Україна".

5. Узагальнені доводи касаційної скарги

5.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема частину першу статті 664, частину першу статті 668 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 09.03.2023 у справі № 910/5041/22. Водночас, висновок Верховного Суду про застосування частини першої статті 668 ЦК України у подібних правовідносинах відсутній.

5.2. У даному випадку перевезення вантажу/товару відбувалося за міжнародною залізничною накладною, а тому до спірних правовідносин застосовуються положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (із змінами та доповненнями). Разом з тим, названою угодою ТОВ "БНК-Україна", яке не є ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем, не наділено правом подання заяви про розшук вантажу чи подання претензії до перевізника.

5.3. Встановивши факт втрати товару під час перевезення, суди попередніх інстанцій безпідставно застосували заходи відповідальності до боржника та визнали грошові вимоги кредитора, не застосували пункти 110, 117 Статуту залізниць України та не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.07.2021 у справі №914/2343/19, від 25.01.2021 у справі №910/118/20, від 15.03.2021 у справі №910/5038/20.

6. Позиція інших учасників стосовно касаційної скарги

6.1. ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, зазначаючи про необґрунтованість викладених у ній аргументів, з огляду на наступне:

- між сторонами у спорі не було оформлено видаткову накладну, яка є тим первинним документом, що підтверджує факт реального постачання товару покупцеві та його прийняття;

- практика Верховного Суду, на яку посилається скаржник, не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки за домовленістю сторін було погоджено інші умови поставки товару та перехід ризиків, ані ж в судових рішеннях, про які зазначено у касаційній скарзі;

- з огляду на визначені у пункті 7 Додаткової угоди № 16 від 26.01.2022 умови, до кредитора не перейшли ризики, пов`язані з втратою товару (дизельного пального);

- умови укладеного між сторонами договору розраховані на кілька умов поставки товару відповідно до правил Інкотермс 2010, а саме: DDP та CPT. За Додатковою угодою № 16 від 26.01.2022 передбачалося здійснення поставки на умовах DDP, у зв`язку з чим перехід ризиків згідно з пунктом 3.3 договору поставки відбувається з моменту фактичного отримання товару покупцем і підписання сторонами видаткової накладної (акту приймання-передачі), що відповідає умовам пунктів А4, А5 DDP правил Інкотермс 2010. Натомість умови, наведені у пункті 4.5 договору поставки, відповідно до яких ризик випадкової втрати чи пошкодження майна переходить до покупця в момент його митного оформлення, який згідно з накладною СМГС (графа 22) одночасно є моментом передачі товару для перевезення АТ "Українська залізниця", відповідають поставці на умовах CPT правил Інкотермс 2010. Тому застосування пункту 4.5 договору поставки за умови базису поставки DDP, передбаченого додатковою угодою № 16 від 26.01.2022, є неможливим;

- судом першої інстанції надано правильну правову оцінку тій обставині, що боржник порушив свій обов`язок щодо повідомлення кредитора про прибуття товару;

- у зв`язку з використаним правом відмови від договору через порушення боржником обов`язку застрахувати товар та не здійснення поставки товару, у кредитора відсутній обов`язок підписувати видаткову накладну.

- боржник помилково вважає, що відповідальність за непоставлений товар перед кредитором має нести АТ "Українська залізниця".

7. Касаційне провадження

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2023 відкрито касаційне провадження у справі №914/2450/22 за касаційною скаргою ТОВ "БНК-Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля В. В. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.02.2023, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.09.2023 - 15:15. Також вказаною ухвалою витребувано з Господарського суду Львівської області та/або Західного апеляційного господарського суду томи матеріалів справи №914/2450/22.

7.2. 12.09.2023 до Верховного Суду від ліквідатора ТОВ "БНК-Україна" арбітражного керуючого Коваля В. В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

7.3. Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2023 заяву ліквідатора ТОВ "БНК-Україна" арбітражного керуючого Коваля В.В. задоволено, вирішено забезпечити участь ліквідатора ТОВ "БНК-Україна" арбітражного керуючого Коваля В. В. в судових засіданнях у справі №914/2450/22 в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021. Крім того, роз`яснено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

7.4. В судове засідання 19.09.2023 з`явився лише представник ТОВ "Бахмач Нафтосервіс". Решта учасників явку своїх представників у судове засідання не забезпечили.

7.5. Ліквідатор ТОВ "БНК-Україна" арбітражний керуючий Коваль В. В., який подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не з`єднався за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua. в режимі відеоконференції. Водночас, відповідно до частини п`ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.

7.6. З огляду на наведене, а також враховуючи, що до дати судового засідання на запит Суду не надійшли матеріали справи №914/2450/22, витребувані ухвалою від 01.09.2023, колегія суддів дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 03.10.2023 - 15:30, про що постановлено відповідну ухвалу.

7.7. 25.09.2023 до Верховного Суду з Господарського суду Львівської області надійшли матеріали справи №914/2450/22.

7.8. У судовому засіданні 03.10.2023 ліквідатор ТОВ "БНК-Україна" арбітражний керуючий Коваль В. В. підтримав касаційну скаргу, просив Суд скаргу задовольнити. Представник ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" заперечував проти доводів скаржника з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, просив Суд залишити скаргу без задоволення.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" звернулося до місцевого господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до ТОВ "БНК-Україна" на загальну суму 19886101,85 грн, які ґрунтуються на договорі поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27.11.2020 та додатковій угоді №16 від 26.01.2022 до вказаного договору.

8.2. Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції частково визнав заявлені ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" вимоги у сумі 19884913,80 грн, у визнанні решти вимог відмовлено.

8.3. Зі змісту касаційної скарги слідує, що скаржник не погоджується з ухваленими судами попередніх інстанцій рішеннями в частині визнаних кредиторських вимог ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" та вважає, що у боржника відсутні невиконані зобов`язання перед вказаним товариством.

8.4. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.

8.5. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

8.6. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

8.7. В силу вищевказаних норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

8.8. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі №908/710/18 від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 12.10.2021 у справі №01/1494 (14- 01/1494));

- законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

8.9. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

8.10. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі №911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

8.11. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

8.12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" заявлено грошові вимоги до боржника на загальну суму 19886101,85 грн, які ґрунтуються на договорі поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27.11.2020 та додатковій угоді №16 від 26.01.2022 до вказаного договору. В обґрунтування поданої заяви кредитор посилався на неналежне виконання боржником своїх договірних зобов`язань в частині здійснення поставки товару та укладення договору страхування товару.

8.13. Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами (розділ 3 цієї постанови):

- між ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" (покупець) та ТОВ "БНК-Україна" (постачальник) укладено договір №355-ДТ-20/Д від 27.11.2020 щодо поставки товару (нафтопродуктів), за умовами якого кількість, умови поставки та інші особливості поставки визначаються у відповідних додаткових угодах;

- товар поставляється покупцеві залізницею на умовах СРТ або DDР відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року, якщо інше не обумовлено в додатковій угоді до договору;

- 26.01.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №16 до договору поставки товару №355-ДТ-20/Д, за умовами якої передбачалося здійснення поставки палива дизельного ДТ-3-К5 сорт F у кількості 600 тон попередньою вартістю 19800748,80 грн з ПДВ. Умови поставки: DDР станція митного оформлення або станція призначення згідно з ІНКОТЕРМС-2010; дата поставки: дата видаткової накладної, яка оформлена належним чином обома сторонами; 100% попередня оплата; термін відвантаження: до 05.03.2022;

- ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" здійснило попередню оплату ТОВ "БНК-Україна" за товар (дизельне пальне) у загальній сумі 19879951,80 грн, але в обумовлені додатковою угодою №16 від 26.01.2022 строки товар не отримало;

- у відповідь на претензію ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" щодо здійснення поставки оплаченого дизельного палива або повернення сплачених коштів у разі неможливості такої поставки, ТОВ "БНК-Україна" зазначило про те, що виконало умови укладених між сторонами договору та додаткової угоди, оскільки здійснило поставку товару на станцію Сновськ (пункт митного оформлення), і до ТОВ "Бахмач Нафтосервіс", як покупця, перейшло право власності на товар разом із усіма можливими ризиками;

- ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" відмовилося від підписання надісланих ТОВ "БНК-Україна" проектів видаткової накладної та акту приймання-передачі нафтопродуктів, і зважаючи на невиконання ТОВ "БНК-Україна" умов додаткової угоди №16 від 26.01.2022 про страхування товару, ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" відмовилося від вищевказаної додаткової угоди, про що повідомило ТОВ "БНК-Україна" та вимагало повернення сплачених коштів;

- ТОВ "БНК-Україна" не надало суду доказів на підтвердження отримання ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" у власність товару, обумовленого додатковою угодою №16 від 26.01.2022 до договору поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27.11.2020, а саме видаткової накладної (акту приймання-передачі товару), оформлених належним чином обома сторонами.

8.14. Врахувавши наведені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що ТОВ "БНК-Україна" має сплатити ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" грошові кошти у розмірі 19879951,80 грн, які кредитор оплатив на виконання умов додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до договору поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27.11.2020.

8.15. Заперечуючи вказані висновки судів попередніх інстанцій, ліквідатор боржника в касаційній скарзі зазначає про неправильне застосування судами положень частини першої статті 664 та частини першої статті 668 ЦК України (пункт 5.1 даної постанови).

8.16. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

8.17. Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

8.18. Стаття 664 ЦК України визначає момент виконання обов`язку продавця передати товар. Зокрема, згідно з частиною першою названої статті обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

8.19. В частині першій статті 668 ЦК України передбачено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

8.20. Відтак, наведені норми містять загальне правило визначення моменту виконання обов`язку продавця передати товар та перехід ризику випадкового знищення чи пошкодження товару до покупця, але при цьому містять застереження про те, що інше може бути встановлено сторонами у договорі.

8.21. Відповідно до умов договору поставки від 27.11.2020 №355-ДТ-20/Д:

- товар поставляється покупцеві залізницею на умовах СРТ (залізнична станція призначення) або DDР відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року, якщо інше не обумовлено в додатковій угоді до договору (п.3.1);

- постачання партії товару вважається узгодженим сторонами з дати підписання додаткової угоди до цього договору (пункт 3.2);

- датою поставки є дата митного оформлення кожної партії товару, право власності і ризики випадкового пошкодження товару переходять до покупця з моменту фактичного отримання товару і підписання сторонами видаткової накладної (акту приймання-передачі товару), яка/який оформлені належним чином з обох сторін (п.3.3).

8.22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у пунктах 5, 7, 8 додаткової угоди № 16 від 26.01.2022 (з урахуванням відомостей, вказаних у заявці на відвантаження) сторонами погоджено наступні умови поставки: DDР станція митного оформлення (ст. Терехівка, Чернігівська обл.) або станція призначення згідно з Інкотермс-2010 (ст. Бахмач-Київський Південно-Західної залізниці, Чернігівська обл., з подачею на гілку ТОВ "ГОЛД-НАФТА"). Датою поставки є дата видаткової накладної, яка оформлена належним чином обома сторонами. Термін відвантаження: до 05.03.2022.

8.23. Згідно з правилами Інкотермс (в редакції 2010 року), на які міститься посилання в укладеному між сторонами договорі поставки та в додатковій угоді №16 від 26.01.2022, термін DDР (поставка зі сплатою мита) передбачає максимальний обсяг обов`язків продавця, зокрема:

- продавець зобов`язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки (стаття А.4 розділу DDР);

- продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4 (стаття А.5 розділу DDР);

- покупець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4 (стаття Б.5 розділу DDР).

8.24. Таким чином, як вищенаведеними правилами Інкотермс 2010, так і умовами укладених договору поставки від 27.11.2020 №355-ДТ-20/Д і додаткової угоди № 16 від 26.01.2022 на ТОВ "БНК-Україна" покладено обов`язок передати ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" товар (дизельне пальне) разом із товаросупровідними документами і в момент передачі товару покупцеві (ТОВ "Бахмач Нафтосервіс") до нього переходить право власності на товар разом із усіма можливими ризиками, пов`язаними із випадковим пошкодженням чи знищенням товару, про що слушно зазначили суди попередніх інстанцій в оскаржуваних ліквідатором боржника рішеннях у цій справі.

8.25. За встановленими судом першої та апеляційної інстанцій обставинами, ТОВ "БНК-Україна" не виконав своїх зобов`язань з поставки товару ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" та не надав останньому належне повідомлення, яке дозволяє вжити заходів, необхідних для прийняття товару, що передбачено у статті А7 Розділу DDР правил Інкотермс 2010.

8.26. Колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про те, що у даному випадку дата митного оформлення партії товару за додатковою угодою №16 (відбиток штампу митного оформлення від 23.02.2022) є датою поставки товару і датою переходу ризику випадкової втрати товару від боржника до кредитора згідно з пунктом 4.5 договору поставки від 27.11.2020.

8.27. Наведені умови пункту 4.5 договору поставки №355-ДТ-20/Д, які передбачають, що ризик випадкової загибелі, псування, втрати товару переходить до покупця з дати, зазначеної на відбитку штампу митного органу на митній декларації, відповідають поставці на умовах CPT правил Інкотермс 2010, натомість спірна поставка товару мала бути здійснена на умовах DDР, про що слушно зазначено ТОВ "Бахмач-Нафтосервіс" у відзиві на касаційну скаргу.

8.28. Посилання в касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 664 ЦК України, викладених у постанові від 09.03.2023 у справі № 910/5041/22, відхиляється колегією суддів, оскільки у справі №910/5041/22 та справі, яка переглядається, укладеними між сторонами договорами передбачалися різні умови поставки за правилами Інкотермс 2010, а саме: у справі №910/5041/22 товар мав бути поставлений на умовах FCA, а у справі №914/2450/22 - на умовах СРТ або DDР. Тобто, встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у справах № 910/5041/22 та у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів. Відтак, висновки зроблені у справі №910/5041/22, про які зазначав скаржник, не є релевантними до спірних правовідносин у справі №914/2450/22.

8.29. Аргументи касаційної скарги, наведені у пунктах 5.2, 5.3 цієї постанови, фактично зводяться до того, що відповідальною особою за втрату вантажу є перевізник - АТ "Українська залізниця".

8.30. Однак, у даному випадку суд не досліджує взаємовідносини боржника та кредитора із перевізником вантажу - АТ "Українська залізниця", який не є учасником даної справи, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором поставки шляхом дослідження первинних документів, які були надані до матеріалів справи. Тому наведені аргументи не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і відхиляються Судом.

8.31. Інших доводів, які б підтверджували допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права або невірне застосування норм матеріального права під час розгляду заяви ТОВ "Бахмач-Нафтосервіс" про визнання грошових вимог до боржника, в касаційній скарзі не наведено.

8.32. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

8.33. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами першої і апеляційної інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб`єктивного тлумачення його як незаконного.

8.34. З урахуванням викладеного у цій постанові, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень в частині визнаних грошових вимог ТОВ "Бахмач-Нафтосервіс" до ТОВ "БНК-Україна", оскільки аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильне застосування під час розгляду справи норм матеріального чи процесуального права.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

9.3. З урахуванням викладеного у цій постанові, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій та відмову у задоволенні касаційної скарги.

9.4. У зв`язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.02.2023 у справі №914/2450/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк