Постанова

від 11.10.2023 по справі 904/3986/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/3986/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Міщенко І. С.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" - Клочкова С. О.,

Публічного акціонерного товариства "Актабанк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Заплішної О. Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" та Публічного акціонерного товариства "Актабанк"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2022

(суддя Бєлік В. Г.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023

(судді Чередко А. Є., Мороз В. Ф., Парусніков Ю. Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармін Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юа-Девелопмент", Публічного акціонерного товариства "Актабанк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Прокредит Банк",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-3: Комунальне підприємство "Бюро державної реєстрації", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про усунення перешкод у користуванні майном.

1. Історія справи

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" (далі - ТОВ "Агрофірма Світанок", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармін Трейд" (далі - ТОВ "Гармін Трейд", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Юа-Девелопмент" (далі - ТОВ "Юа-Девелопмент", відповідач-2), Публічного акціонерного товариства "Актабанк" (далі - ПАТ "Актабанк", відповідач-3), в якому просило (з урахуванням збільшення позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.03.2018 № 40340513 про державну реєстрацію за ПАТ "Актабанк" права власності на об`єкт нерухомого майна - хлібоприймальне підприємство;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.03.2018 № 40340912 про державну реєстрацію за ПАТ "Актабанк" права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223755100:03:039:0015;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 25451250 про реєстрацію права власності ПАТ "Актабанк" на об`єкт нерухомого майна - хлібоприймальне підприємство;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 25451592 про реєстрацію права власності ПАТ "Актабанк" на земельну ділянку з кадастровим номером 1223755100:03:039:0015;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 08.08.2019, укладений між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Юа-Девелопмент";

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 08.08.2019 № 48158043 про реєстрацію права власності за ТОВ "Юа-Девелопмент" на хлібоприймальне підприємство та земельну ділянку з кадастровим номером 1223755100:03:039:0015;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.10.2019 № 49327067 про державну реєстрацію за ТОВ "Гармін Трейд" права власності на об`єкт нерухомого майна - хлібоприймальне підприємство та земельну ділянку з кадастровим номером 1223755100:03:039:0015;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 33822215 про реєстрацію права власності ТОВ "Гармін Трейд" на об`єкт нерухомого майна - хлібоприймальне підприємство та земельну ділянку з кадастровим номером 1223755100:03:039:0015;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.07.2019 № 47808997 про державну реєстрацію припинення іпотеки за договором від 25.12.2015 № 362983-ІД1, зареєстровано в реєстрі № 897;

- визнати речове право власності на об`єкт нерухомого майна - хлібоприймальне підприємство та земельну ділянку з кадастровим номером 1223755100:03:039:0015 за ТОВ "Агрофірма Світанок", шляхом відновлення (внесення) відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

1.2. Позивач зазначив, що Комунальне підприємство "Бюро державної реєстрації" 27.03.2018 зареєструвало право власності на спірне нерухоме майно за ПАТ "Актабанк", незважаючи на повне виконання позивачем зобов`язань перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором від 18.10.2013 № 01-1565/Т, припинення іпотечного договору від 18.10.2013 № 01-1565/Т/1, визнання протиправним та скасування постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 в адміністративній справі № 804/5955/17 наказу від 14.07.2017 № 99 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліша В. М. "Щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів".

1.3. Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2020, 09.06.2022 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Акціонерне товариство "Прокредит Банк" (далі - АТ "Прокредит Банк", третя особа-1), Комунальне підприємство "Бюро державної реєстрації" (далі - КП "Бюро державної реєстрації", третя сособа-2), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, третя особа-3).

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі № 804/5955/17, яка набрала законної сили 17.03.2018, встановлено:

- ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Агрофірма Світанок" 18.10.2013 уклали кредитний договір № 01-1565/Т, за умовами якого ТОВ "Агрофірма Світанок" отримало кредит в сумі 750 000,00 доларів США, зі строком погашення до 31.12.2014; ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Агрофірма Світанок" 05.08.2014 уклали додаткову угоду до кредитного договору № 01-1565/Т, якою змінено кінцеву дату повернення кредиту - 05.08.2014;

- у забезпечення виконання ТОВ "Агрофірма Світанок" зобов`язань за кредитним договором № 01-1565/Т укладено такі договори: 1) іпотечний договір від 18.10.2013 № 01-1565/Т/1 - між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Агрофірма Світанок", яким передано в іпотеку хлібоприймальне підприємство, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Леніна, буд. 2 та земельну ділянку, на якій розташоване хлібоприймальне підприємство; 2) договір застави майнових прав від 05.08.2014 № 01-1565/Т/6, укладений між ПАТ "Актабанк" та ОСОБА_1 , за яким у заставу передано право вимоги отримання грошових коштів за договором банківського вкладу Універсальний від 04.02.2014 № В19-207792/Т; 3) договір поруки від 18.10.2013 № 01-1565/Т/2, укладений між ПАТ "Актабанк", ТОВ "Агрофірма Світанок" та ОСОБА_1 ; 4) договір поруки від 18.10.2013 № 01-1565/Т/3, укладений між ПАТ "Актабанк", ТОВ "Агрофірма Світанок" та ОСОБА_2 ; 5) договір поруки від 18.10.2013 № 01-1565/Т/4, укладений між ПАТ "Актабанк", ТОВ "Агрофірма Світанок" та ОСОБА_3 ; 6) договір поруки від 18.10.2013 № 01-1565/Т/5, укладений між ПАТ "Актабанк", ТОВ "Агрофірма Світанок" та ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_5 (позикодавець) та ТОВ "Агрофірма Світанок" (позичальник) 06.08.2014 уклали договір № 8 поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надав позичальнику поворотну фінансову допомогу, а останній зобов`язався повернути її в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Відповідно до пункту 2.1 договору сума поворотної фінансової допомоги становить 1 415 616,99 грн, що еквівалентно 112 708,36 доларів США;

- 07.08.2014 Правлінням Національного банку України ухвалено постанову № 468/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Актабанк" до категорії проблемних";

- з метою повернення коштів, отриманих за кредитним договором, ТОВ "Агрофірма Світанок" вчинені такі дії: 1) 06.08.2014 направлено до ПАТ "Актабанк" заяву № 41 на купівлю іноземної валюти 561 387,00 доларів США і сплачено 571 257,58 доларів США в рахунок погашення кредиту; 2) 07.08.2014 направлено до ПАТ "Актабанк" заяву № 46 на купівлю іноземної валюти 156 624,03 доларів США і сплачено 156 624,03 доларів США в рахунок погашення кредиту;

- заборгованість ТОВ "Агрофірма Світанок" перед ПАТ "Актабанк" погашена за рахунок списання коштів з поточних та депозитних рахунків фізичних осіб (шляхом внутрішньобанківських бухгалтерських проводок);

- ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Агрофірма Світанок" 12.08.2014 уклали договір про розірвання іпотечного договору № 01-1565/Т/1, за умовами якого сторони дійшли згоди розірвати іпотечний договір № 01-1565/Т/1 з моменту набрання чинності цього договору про розірвання;

- 13.08.2014 ПАТ "Актабанк" складено довідку про відсутність у ТОВ "Агрофірма Світанок" діючих кредитних договорів;

- виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення: від 16.09.2014 № 90 про запровадження в ПАТ "Актабанк" з 17.09.2014 тимчасової адміністрації; на підставі постанови Правління Національного банку України від 15.01.2015 № 19 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк"; від 16.01.2015 № 6 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Актабанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" термін дії ліквідації банку до 15.01.2018;

- за результатами проведеної перевірки договорів щодо кредитування ТОВ "Агрофірма Світанок" за кредитним договором від 18.10.2013 № 01-1565/Т складено протокол від 14.08.2017 № 62 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом від 30.06.2017 № 25, при кредитуванні ТОВ "Агрофірма Світанок" за кредитним договором від 18.10.2013 № 01-1565/Т, згідно з яким затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (договори), що є нікчемними згідно зі статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме: 1) договір про розірвання іпотечного договору від 18.10.2013 № 01-1565/Т/1 (нерухоме майно); 2) договір про розірвання іпотечного договору від 18.10.2013 № 01-1565/Т/1 (земельна ділянка); 3) правочин (банківська операція) від 07.08.2014 з перерахування коштів в сумі 1 960 737,08 грн з поточного рахунку ТОВ "Агрофірма Світанок"; 4) правочин (банківська операція) від 07.08.2014 щодо перерахування шляхом внутрішньобанківських бухгалтерських проводок 3 903,98 доларів США з депозитного рахунку, що належить ОСОБА_1.

- Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Актабанк" 14.07.2017 прийнято наказ № 99 "Щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів".

2.2. Після набрання законної сили (17.03.2018) постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі № 804/5955/17, якою визнано протиправним та скасовано наказ "Щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" від 14.07.2017 № 99, КП "Бюро державної реєстрації" 27.03.2018 зареєстровано право власності на спірне майно за ПАТ "Актабанк", підстава виникнення права власності - іпотечний договір від 18.10.2013 № 01-1565/Т/1 та повідомлення-вимога від 06.02.2018.

2.3. ПАТ "Актабанк" (продавець) та ТОВ "Юа-Девелопмент" (покупець) 08.08.2019 уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого за результатами відкритих торгів (аукціону) спірне майно продано.

2.4. На підставі акта приймання-передачі від 11.10.2019 ТОВ "Юа-Девелопмент" 22.10.2019 передало, а ТОВ "Гармін Трейд" прийняло спірне майно до свого статутного капіталу, у зв`язку з чим 24.10.2019 КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєстровано право власності на спірне майно за ТОВ "Гармін Трейд" (підстава виникнення права власності - акт приймання-передачі від 11.10.2019).

2.5. 02.07.2020 приватним виконавцем накладено арешт на нерухоме майно (земельну ділянку, кадастровий номер 1223755100:03:039:0015) в межах виконавчого провадження № 62456334 за вимогами ТОВ "Монторо Груп" до ТОВ "Гармін Трейд".

2.6. На забезпечення власних кредитних зобов`язань перед АТ "Прокредит Банк", ТОВ "Агрофірма Світанок" 25.12.2015 на підставі договору іпотеки № 362983-ІД1 передало спірне майно в іпотеку АТ "Прокредит Банк". Іпотека зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.12.2015 № 12756344 та № 12757263 (індексний номер витягів: 50859522, 50863783). Обтяження на нерухоме майно та земельну ділянку за вказаним договором іпотеки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.12.2015 № 12753831 та № 12755294 (індексний номер витягів: 50848525, 50854863).

2.7. В подальшому обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, накладені АТ "Прокредит Банк", починаючи з 16.07.2019 зняті (індексний номер рішення 47808997) за заявою Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Актабанк" на підставі листа від 12.07.2019 № 696.

2.8. Підставами звернення до суду позивач зазначає обставини щодо вибуття спірного майна з власності ТОВ "Агрофірма Світанок" шляхом реєстрації права власності на нього за ПАТ "Актабанк", подальший продаж з публічних торгів та реєстрація права власності на майно за ТОВ "Гармін Трейд", незважаючи на повне виконання ТОВ "Агрофірма Світанок" своїх зобов`язань за вказаним вище кредитним договором, факт припинення іпотечного договору, а також набрання законної сили рішенням суду у справі № 804/5955/17.

3. Короткий зміст судових рішень

3.1. Господарський суд Дніпропетровської області за результатами нового розгляду справи рішенням від 02.11.2022 задовольнив позов.

3.2. Суд виходив з того, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, оскільки позивача протиправно позбавлено права власності на спірне нерухоме майно.

3.3. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 16.05.2023 скасував рішення суду першої інстанції в частині: 1) визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ "Юа-Девелопмент" на хлібоприймальне підприємство та земельну ділянку з кадастровим номером 1223755100:03:039:0015; 2) визнання речового права власності на об`єкт нерухомого майна - хлібоприймальне підприємство та земельну ділянку з кадастровим номером 1223755100:03:039:0015 за ТОВ "Агрофірма Світанок" шляхом відновлення (внесення) відповідних відомостей у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відмовив у задоволенні позову в цій частині. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.

3.4. Зазначив, що суд першої інстанції мав відмовити у розгляді додатково заявлених позовних вимог немайнового характеру, проте розглянув їх по суті, що згідно з частинами першою та другою статті 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення у відповідній частині.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування

4.1. 12.06.2023 (з урахуванням заяви про усунення недоліків) ТОВ "Агрофірма Світанок" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 (повний текст складений та підписаний 22.05.2023), відповідно до якої просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 в частині задоволення апеляційної скарги і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині. В іншій частині оскаржувану постанову залишити без змін.

4.2. Зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано статтю 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без урахування висновку щодо застосування цієї норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, постанові Верховного Суду від 07.02.2022 у справі № 910/14422/15 щодо питання збільшення позовних вимог під час нового розгляду справи.

4.3. Скаржник також зазначає про відсутність та необхідність формування висновку Верховного Суду щодо частини четвертої статті 46 ГПК України, а саме заборони одночасного збільшення позовних вимог майнового і немайнового характеру, які обумовлені, у тому числі, зміною редакції частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" з метою захисту прав позивача, оскільки разом із немайновою вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, додатково заявлена майнова вимога про визнання речового права власності на об`єкт нерухомого майна шляхом відновлення відповідних відомостей у реєстрі.

4.4. 19.06.2023 ПАТ "Актабанк" також звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 (повний текст складений та підписаний 22.05.2023), в якій просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення в оскаржуваній частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі; постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін.

4.5. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок про застосування статей 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, а також висновок про застосування статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо позовних вимог про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на майно, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц.

4.6. Скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок про застосування статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 911/954/16, щодо нікчемності правочинів за наслідками здійснення ФГВФО перевірки, а саме договору про розірвання іпотечного договору № 01-1565/Т/1, банківських операцій від 07.08.2014 з перерахування коштів з поточного рахунку та перерахування шляхом внутрішньобанківських бухгалтерських проводок з депозитного рахунку.

4.7. Посилається також на застосування судами попередніх інстанцій частини сьомої статті 75 ГПК України щодо надання правової оцінки фактам, встановленим під час розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи № 804/5955/17, без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 17.02.2021 у справі № 914/1257/18, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18.

4.8. Скаржник також зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано статті 203, 215 ЦК України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі № 6-1981цс16, щодо дотримання правил проведення торгів, зокрема того, що спірний договір купівлі-продажу укладений за результатами торгів і судами не встановлено порушень проведення прилюдних торгів і що ці порушення вплинули на результат торгів.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Інші учасники справи правом на подання відзиву на касаційні скарги не скористалися.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та запереченнях на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

6.2. Як вбачається з вимог позивача та їх обґрунтування, вони спрямовані, по-перше, на реєстрацію за позивачем права власності на спірне нерухоме майно, оскільки позивач вважає себе власником спірного майна, а по-друге, на реєстрацію права іпотеки за третьою особою - АТ "Прокредит Банк".

6.3. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що, ураховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 90), від 20.06.2023 у справі № 362/2707/19).

6.4. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду (постанова від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункти 61, 62, 70, 147)) якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). Належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. При цьому суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна (книжкове володіння відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном).

6.5. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого володіння суд витребує це майно від відповідача, який незаконно ним володіє, на користь позбавленого володіння позивача-власника. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справах № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123) і № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 68), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 38)), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387 - 388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212 - 1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України). Такі висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 96).

6.6. Оскільки у справі, що переглядається, суди встановили, що право власності на спірне майно зареєстроване за ТОВ "Гармін Трейд", то саме це товариство вважається володільцем спірного майна. Відповідно позивач, який вважає себе власником спірного майна, не є його володільцем. Тому належним способом захисту позивача у цій справі є віндикаційний позов (статті 387, 388 ЦК України). Цей позов опосередковується вимогою про витребування нерухомого майна від актуального володільця, тобто особи, за якою зареєстроване право власності (у цій справі - від ТОВ "Гармін Трейд", яке і є належним відповідачем за зазначеною позовною вимогою).

6.7. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач залишається фактичним володільцем майна, що унеможливлює його витребування у ТОВ "Гармін Трейд" як такий, що суперечить встановленим самим же судом обставинам справи.

6.8. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду вирішення спору про витребування нерухомого майна з чужого володіння враховується, зокрема, добросовісність або недобросовісність набувача спірного майна. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункти 5.60, 5.61) зазначила таке:

"5.60. Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.45), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 53)). Отже, якщо добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, то вона вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

5.61. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 54)".

6.9. У разі задоволення судом позовної вимоги про витребування нерухомого майна з володіння відповідача таке судове рішення, як зазначено вище, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності позивача.

6.10. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про незаконність реєстрації права власності на спірне майно за ПАТ "Актабанк" на підставі іпотечного договору від 18.10.2013 № 01-1565/Т/1 та повідомлення-вимоги від 06.02.2018. Колегія суддів погоджується з цим висновком. Укладаючи іпотечний договір, іпотекодавець фактично погоджується на реєстрацію права іпотеки іпотекодержателя, але лише на первинну реєстрацію. Якщо ж після такої реєстрації внесений запис про припинення права іпотеки, то повторне внесення запису про права іпотеки іпотекодержателя потребує згоди іпотекодавця, інакше така реєстрація може бути здійснена за судовим рішенням. Лише після такої реєстрації іпотекодержатель може реалізувати право на отримання предмета іпотеки у власність, якщо це передбачено договором. Таким чином, реєстрація права власності за іпотекодержателем без згоди іпотекодавця можлива лише на користь іпотекодержателя, за яким зареєстроване право іпотеки. Отже, реєстрація права власності на спірне майно за ПАТ "Актабанк" була здійснена незаконно.

6.11. Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що цей спір не є спором з державним реєстратором (на права та обов`язки якого судове рішення не може вплинути), а є спором з володільцем нерухомого майна (яким є ТОВ "Гармін Трейд"), бо саме він може бути позбавлений володіння майном в разі реєстрації права власності на нього за позивачем. При цьому встановлення незаконності дій як державного реєстратора, так і особи, за заявою якої здійснена незаконна реєстрація (Уповноваженої особи ФГВФО), недостатньо для висновку про те, що актуальний володілець нерухомого майна (особа, за якою зараз зареєстроване право власності) не набув права власності на нього. Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили недобросовісності набувача спірного майна, то набувач, як зазначено вище, набув право власності на це майно. Це є самостійною підставою для відмови в позовних вимогах, спрямованих на реєстрацію права власності за позивачем.

6.12. Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 148).

6.13. Зокрема, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (записів до Державного реєстру прав). З відображенням таких відомостей (записів) у Державному реєстрі прав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію. Отже, вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту. Пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункти 152, 153)).

6.14. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. Ці висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (пункт 87).

6.15. Отже, жодна вимога, пред`явлена позивачем з наміром набути володіння спірним нерухомим майном (про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію, про скасування записів у Державному реєстрі прав, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, про визнання права власності, зокрема "шляхом відновлення (внесення) відповідних відомостей до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно"), не відповідає належному способу захисту у цій справі, яким є віндикаційний позов, що також є самостійною підставою відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76)).

6.16. Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іпотеки за договором від 25.12.2015 № 362983-ІД1 колегія суддів зазначає таке.

6.17. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи зазначену позовну вимогу, виходили з того, що державний реєстратор протиправно здійснив державну реєстрацію припинення права іпотеки АТ "Прокредит Банк" за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк", оскільки законодавством не передбачено можливості зняття іпотеки на підставі заяви третьої особи. Колегія суддів погоджується з висновком про протиправність дій державного реєстратора, але знов звертає увагу на те, що цей спір не є спором з державним реєстратором (на права та обов`язки якого судове рішення не може вплинути), а є спором позивача як власника нерухомого майна з володільцем нерухомого майна (яким є ТОВ "Гармін Трейд"), зокрема тому, що саме за рахунок його майна іпотекодержатель, чиє право іпотеки зареєстроване, може в позасудовому порядку задовольнити свої вимоги. При цьому встановлення незаконності дій як державного реєстратора, так і особи, за заявою якої здійснена незаконна реєстрація (Уповноваженої особи ФГВФО), недостатньо для висновку про те, що іпотека не припинена, продовжує існувати, а відомості про неї підлягають внесенню до Державного реєстру прав.

6.18. Як зазначено вище, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Отже, в разі набуття добросовісною особою, зокрема права власності на нерухоме майно, якщо вона добросовісно покладалася на відомості реєстру, набуває право власності на майно вільним, зокрема від незареєстрованого права іпотеки, яке в цьому випадку припиняється.

6.19. Суди попередніх інстанцій встановили, що державна реєстрація припинення іпотеки за договором № 362983-ІД1 вчинена 25.12.2015, а договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна за результатами електронного аукціону укладений між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Юа-Девелопмент" 08.08.2019, тобто тоді, коли відомостей про право іпотеки АТ "Прокредит Банк" в реєстрі не було. Суди не встановили, що ТОВ "Юа-Девелопмент" знало або мало знати про існування незареєстрованого права іпотеки АТ "Прокредит Банк", тобто не встановили у цій справі недобросовісності покупця. При цьому добросовісність учасників цивільних правовідносин презюмується. Отже, право іпотеки АТ "Прокредит Банк" припинилося у зв`язку з набуттям права власності на предмет іпотеки добросовісним набувачем, а тому реєстрація права іпотеки не може бути поновлена.

6.20. Колегія суддів також звертає увагу на такі висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17:

- функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі. Тобто запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису ("заднім числом"), а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення (пункт 7.12);

- запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя; за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень; за таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню (пункт 7.22);

- у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту є звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя (пункт 9.8);

- у справі за належною вимогою (зокрема про визнання права іпотекодержателя) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного на аукціоні за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження;

- відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно (пункт 9.10);

- у справі про визнання права іпотекодержателя позивач не позбавлений права доводити недобросовісність кінцевого набувача предмета іпотеки (пункт 9.11).

6.21. Отже, належному способу захисту прав іпотекодержателя, чиє право було неправомірно зареєстроване як припинене, відповідає не вимога про скасування відповідного запису, а вимога про визнання права іпотеки позивача.

6.22. Відповідно й належним позивачем за цією вимогою є особа, яка вважає себе іпотекодержателем, а не боржник, вимога до якого забезпечена іпотекою. Зазначене також є підставою для відмови в позові в частині зазначеної вимоги, адже така спрямована на відновлення прав АТ "Прокредит Банк" як іпотекодержателя, а не позивача.

6.23. Зважаючи на те, що обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, колегія суддів не вважає за необхідне давати відповідь на кожен аргумент касаційної скарги ПАТ "Актабанк" з огляду на висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" "Руїз Торіха проти Іспанії" (хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент), оскільки неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших, встановлених судом обставин.

6.24. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції і відмовив в позові в цій частині, пославшись на те, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

6.25. Колегія суддів звертає увагу на те, що порушення правил зміни розміру позовних вимог не є підставою для відмови в позові, оскільки висновок про задоволення або відмову в позові суд робить лише за наслідками розгляду спору по суті. Крім того, оскільки позивач звернувся із заявою про зміну позовних вимог після скасування судових рішень у справі та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, підлягає застосуванню не пункт 2 частини другої статті 46 ГПК України, а частина четверта статті 46 ГПК України, відповідно до якої зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Оскільки позивач не обґрунтував необхідність зміни предмета або підстав позову такими обставинами, за аналогією з пунктом 2 частини п`ятої статті 174, пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України позов у частині цих вимог слід залишити без розгляду.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд, а також скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

7.2. Згідно із частиною першою статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

7.3. Частиною першою статті 313 ГПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

7.4. З урахуванням викладеного, рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню. Позов у частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ТОВ "Юа-Девелопмент" на хлібоприймальне підприємство та земельну ділянку, а також про визнання речового права власності на об`єкт нерухомого майна - хлібоприймальне підприємство та земельну ділянку за позивачем шляхом відновлення (внесення) відповідних відомостей до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно підлягає залишенню без розгляду. В решті позовних вимог (про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав, про скасування записів у Державному реєстрі прав, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іпотеки) слід прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

8. Судові витрати

8.1. Згідно зі статтею 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

8.2. З огляду на приписи статті 129 ГПК судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 226, 300, 301, 308, 311, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Актабанк" задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 904/3986/20 скасувати.

4. Залишити позов без розгляду в частині позовних вимог про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Мурської Наталії Василівни. Київський міський нотаріальний округ, м. Київ від 08.08.2019 № 48158043 про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юа-Девелопмент" на хлібоприймальне підприємство, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 6257312237 за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, смт. Петриківка, вулиця Леніна (проспект Калнишевського Петра), будинок 2, та земельну ділянку кадастровий номер 1223755100:03:039:0015, цільове призначення: для комерційного використання, площа: 5,797 га, за адресою Дніпропетровська обл. Петриківський р-н, смт. Петриківка, вулиця Леніна (проспект Калнишевського Петра), будинок 2, реєстраційний номер 185176012237;

- визнання речового права власності на об`єкт нерухомого майна - хлібоприймальне підприємство, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 6257312237 за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський р-н., смт. Петриківка, вулиця Леніна (проспект Калнишевського Петра), будинок 2, та земельну ділянку кадастровий номер 1223755100:03:039:0015, цільове призначення: для комерційного використання, площа 5,797 га за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, смт. Петриківка, вулиця Леніна (проспект Калнишевського Петра), будинок 2, реєстраційний номер 185176012237 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" (ідентифікаційний код юридичної особи 30824884), шляхом відновлення (внесення) відповідних відомостей до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5. У решті позовних вимог прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" (51011, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Михайлівка, вул. Вороного, 1, код ЄДРПОУ 30824884) на користь Публічного акціонерного товариства "Актабанк" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, буд 53; код ЄДРПОУ 35863708) 49 596 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 39 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги та 42 039 (сорок дві тисячі тридцять дев`ять) грн 96 коп. грн судового збору за розгляд касаційної скарги.

7. Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

І. Міщенко