Рішення

від 04.10.2023 по справі 352/976/23

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/976/23

Провадження № 2/352/431/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої судді Хоминець М. М.

з участю секретаря Гундич Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок,

у с т а н о в и в:

Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури 04.05.2023 звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області з позовом до відповідача про конфіскацію земельних ділянок, у якому просив конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держеокадастру у Івано-Франківській області три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належать на праві власності відповідачу громадянину Російської Федерації, що знаходяться на території Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області (колишньої Довгівської сільської ради), а саме: 1) земельну ділянку з кадастровим номером 2625881000:03:001:1001 площею 0,138 га в урочищі «Велике»; 2) земельну ділянку з кадастровим номером 2625881000:03:001:1002 площею 0,1 га в урочищі «Курманівка»; 3) земельну ділянку з кадастровим номером 2625881000:02:002:1003 площею 0,222 га в урочищі «Горбове», а також стягнути з відповідача на користь Івано-Франківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 9394 грн.

Заявлений позовобґрунтовував тим,що відповідач ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1187 від 12.10.2016 успадкував земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності ТзОВ «Дністер», розміром 15,87/0,46 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що посвідчується Сертифікатом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на право на земельну частку (пай) серії РН № 317572, виданим Тисменицькою райдержадміністрацією 23.11.2000, спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Після виготовлення у 2017 р. технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі відповідач набув право власності на три земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області (колишньої Довгівської сільської ради), а саме на: 1) земельну ділянку з кадастровим номером 2625881000:03:001:1001 площею 0,138 га в урочищі «Велике»; 2) земельну ділянку з кадастровим номером 2625881000:03:001:1002 площею 0,1 га в урочищі «Курманівка»; 3) земельну ділянку з кадастровим номером 2625881000:02:002:1003 площею 0,222 га в урочищі «Горбове». Перебування у приватній власності відповідача зазначених земельних ділянок суперечить ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв`язку з тим, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, тобто така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Враховуючи, що відповідач, являючись іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не відчужив їх, наявні підстави для їх конфіскації у власність держави. Порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 порушив визначену законодавством процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та, як іноземний громадянин, не вжив заходів до їх відчуження. Підставою представництва прокурором інтересів держави є бездіяльність органу, уповноваженого державою здіснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Прокурор у поданій суду заяві просив справу розглянути в його відсутності, позов підтримав і просив його задоволити.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, у поданій суду заяві начальник управління М. Капустяк повідомив, що управління підтримує заявлений прокурором позов і просить його задоволити.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , суд, керуючись Законом України від 01.12.2022 № 2783-ІХ "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", що набрав чинності з 23.12.2022, яким у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь зупинена дія Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 р. і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 р., Україна вийшла з цієї Конвенції, не повідомляв відповідача за вказаною адресою про розгляд справи.

При цьому суд викликав відповідача в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України від 24.07.2023 та за останнім відомим місцем проживання в Україні ( АДРЕСА_2 ), відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомив суду про причини неявки, не подав відзиву.

Ухвалою від 05.05.2023 суд забезпечив даний позов шляхом накладення арешту на належні відповідачу три спірні земельні ділянки. Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.05.2023 ухвала суду виконана в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Установлено, що відповідач ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за реєстровим № 1187 від 12.10.2016 після смерті матері успадкував земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності ТзОВ «Дністер», розміром 15,87/0,46 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Після виготовлення у січні 2017 р. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) відповідач 06.02.2017 зареєстрував у Державному земельному кадастрі три належні йому земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Довгівської сільської ради Тисменицького району (на даний час Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області), а саме: 1) земельну ділянку з кадастровим номером 2625881000:03:001:1001 площею 0,138 га в урочищі «Велике»; 2) земельну ділянку з кадастровим номером 2625881000:03:001:1002 площею 0,1 га в урочищі «Курманівка»; 3) земельну ділянку з кадастровим номером 2625881000:02:002:1003 площею 0,222 га в урочищі «Горбові».

06.03.2017 відповідач зареєстрував своє право власності на спірні земельні ділянки.

Вартість спірних земельних ділянок на даний час становить: земельної ділянки з кадастровим номером 2625881000:03:001:1001 площею 0,138 га в урочищі «Велике» 24673,19 грн; земельної ділянки з кадастровим номером 2625881000:03:001:1002 площею 0,1 га в урочищі «Курманівка» 17879,12 грн; земельної ділянки з кадастровим номером 2625881000:02:002:1003 площею 0,222 га в урочищі «Горбові» 9579,51 грн.

На момент успадкування спірних земельних ділянок та державної реєстрації права власності ОСОБА_1 був іноземцем.

Указані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи належно засвідченими копіями таких доказів: свідоцтва про право на спадщину за заповітом (104-105); технічних документаційіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)(а.с.44-65,71-92,98-119),у матеріалахяких міститьсякопія паспортагромадянина РосійськоїФедерації наімя відповідача(а.с.63,90,117);витягів зДержавного земельногокадастру проземельну ділянку(а.с.39-43,66-70,93-97);витягів зДержавного реєструречових правна нерухомемайно (а.с.17-20); інформації Управління державної міграційної служби в Івано-Франківській області № 60/5/2-151 від 17.02.2023 (а.с.29-30); листа УСБУ в Івано-Франківській області № 60/5/2/2-176 від 24.02.2023 (а.с.31-33); інформації ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 10-9-0.41-1293/0/2-23 від 28.03.2023 (а.с.36-38); довідок про оціночну вартість (а.с.164-172).

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно вимогами ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. З урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм ЗК України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Частиною 3 ст. 81 ЗК України передбачено, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч. 1 ст. 181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення (ч. 1 ст. 130 ЗК України).

Згідно ч. 3 ст. 130 ЗК України порушення вимог частин першої і другої цієї статті є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки.

Частиною 4 ст. 81 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно вимог пункту «е» ч. 1 ст. ст. 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку, і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (ч. 2 ст. 145 ЗК України ).

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику (ч. 4 ст. 145 ЗК України).

Оскільки встановлено, що відповідач, будучи іноземним громадянином, протягом року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не відчужив їх, наявні підстави для їх конфіскації у власність держави.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

З огляду на характер спірних правовідносин суд не вбачає невідповідності заходу втручання держави у право власності відповідача критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном та порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, який підлягає до задоволення.

З оглядуна вимогич.1ст.141ЦПК України,згідно якоїсудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог,суд стягуєз відповідачана користь Івано-Франківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 9394 грн (8052 грн за позовну заяву + 1342 грн за заяву про забезпечення позову) (а.с.124, 133).

На підставі наведеного, відповідно до ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 22, 81, 125, 130, 140, 145 ЗК України, ст. 319, 321, 348 ЦК України, ст. 38, 39 Закону України «Про міжнародне приватне право», керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок задоволити.

Конфіскувати увласність державив особіГоловного управлінняДержеокадастру вІвано-Франківськійобласті земельнуділянку сільськогосподарськогопризначення дляведення товарногосільськогосподарського виробництваз кадастровимномером 2625881000:03:001:1001площею 0,138га вурочищі «Велике»на території Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області (колишньої Довгівської сільської ради) вартістю 24673,19 грн, що належить на праві власності громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держеокадастру в Івано-Франківській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2625881000:03:001:1002 площею 0,1 га в урочищі «Курманівка» на території Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області (колишньої Довгівської сільської ради) вартістю 17879,12 грн, що належить на праві власності громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держеокадастру в Івано-Франківській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2625881000:02:002:1003 площею 0,222 га в урочищі «Горбове» на території Єзупільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області (колишньої Довгівської сільської ради) вартістю 9579,51 грн, що належить на праві власності громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 03530483, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA668201720343120001000003924) судові витрати в розмірі 9394 (дев`ять тисяч триста дев`яносто чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: керівник Івано-Франківської окружної прокуратури, місцезнаходження: вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, ЄДРПОУ 03530483, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, місцезнаходження: вул. Української Перемоги (Академіка Сахарова), 34, м. Івано-Франківськ, ЄДРПОУ 39767437.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання за кордоном: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання в Україні: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 12.10.2023.

Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ