Ухвала

від 13.10.2023 по справі 953/8999/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/8999/23

н/п 1-кс/953/7906/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромЧугуївського відділуХарківської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборони ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221250001071 від 20 серпня 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянину України, із вищою освітою, не одруженому, неповнолітніх (малолітніх), непрацездатних осіб на утриманні не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного увчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.115,ч.3ст.15ч.1ст.115КК України,

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

10.10.2023 до суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромЧугуївського відділуХарківської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборони ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221250001071 від 20 серпня 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023221250001071 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч.3 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 призваний у Збройні Сили України військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаду солдата- радіотелефоніста військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з положеннями ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Військової присяги ОСОБА_5 як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, дорожити бойовою славою своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця.

19.08.2023 року близько 20:00 військовослужбовець ОСОБА_8 знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 спільно з військовослужбовцями ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на посаді т.в.о. командира 3-ї батареї 1-го артилерійського дивізіону, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . В ході спілкування між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин стався короткотривалий конфлікт, щодо автомобілю належного ОСОБА_13 , який мав технічні несправності, внаслідок недбалої експлуатації ОСОБА_5 . В подальшому ОСОБА_13 припинив конфлікт і спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 зайшов в будинок, до приміщення кухні, саме в той час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_13 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заподіяння смерті, маючи на меті помсту за спричинену йому образу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільнонебезпечних наслідків у вигляді смерті, ОСОБА_5 перебуваючи у вищевказаному домоволодінні, в одній з кімнат знайшов та взяв до рук сокиру, тобто предмет небезпечний для життя людини, який і вирішив використати в якості знаряддя злочину.

Так ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне, протиправне та незворотне заподіяння смерті, близько 20:45 направився до кухонної кімнати, де на той час в положенні сидячи, спиною до входу перебував ОСОБА_13 . Далі ОСОБА_14 , діючи умисно, суб`єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, свідомо бажаючи настання смерті ОСОБА_13 , дочекавшись зручної нагоди, використовуючи фактор несподіваності, миттєво зайшов до кухні та наблизився до нього, опинившись при цьому у ОСОБА_13 за спиною, тримаючи сокиру двома руками замахнувся з-за голови, для посилення удару, та завдав не менше трьох ударів по голові ОСОБА_13 , в ділянку потилиці потерпілого в напрямку зверху вниз.

Намагаючись припинити протиправні дії ОСОБА_5 , військовослужбовець ОСОБА_12 відштовхнув його в напрямку виходу з кухні та спробував підняти ОСОБА_13 на ноги, щоб вивести його з приміщення, однак ОСОБА_5 , бажаючи довести свій злочинний задум до кінця, підвівся та взявши сокиру двома руками, знаходячись позаду від ОСОБА_12 наніс повз його праве плече, ще мінімум 2 удари по голові ОСОБА_13 , по ділянці в області його потилиці.

Таким, чином ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав за необхідне для смерті ОСОБА_13 .

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_13 від 20.08.2023 хвороба, що призвела до смерті останнього гострий розлад мозкового кровобігу; перелом склепіння черепу; ушкодження, внаслідок контакту гострим предметом.

Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність вчинив новий злочин проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.

Так, 19.08.2023 близько 20:45 перебуваючи в приміщенні кухні за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_5 , з метою завадити спробам військовослужбовців ОСОБА_10 , та ОСОБА_12 захистити ОСОБА_13 від подальших протиправних дій направлених на заподіяння його смерті, виник раптовий умисел на умисне вбивство ОСОБА_12 .

Реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на позбавлення життя раніше знайомого йому ОСОБА_12 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, діючи умисно, взяв з кухонного гарнітуру ніж, тобто предмет небезпечний для життя людини, який і вирішив використати в якості знаряддя злочину, знаходячись в положенні стоячи обличчям до обличчя з ОСОБА_12 , розуміючи, що у випадку влучання в ділянку грудей, де зосереджені життєво важливі внутрішні органи, для ОСОБА_12 настануть тяжкі наслідки у вигляді смерті, наніс 3 тичкові удари в ділянку грудей останнього.

Однак останній не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_12 зміг заблокувати кожен з ударів ножем та відштовхнув ОСОБА_5 від себе в напрямку виходу з кухні, що дало можливість ОСОБА_12 залишити приміщення будинку та вирушити в напрямку базування керівництва підрозділу ЗСУ у м. Вовчанськ, де останній доповів про злочини, вчинені ОСОБА_5 .

27.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.3 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.3 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України, а саме: замах на умисне вбивство та умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Причетність ОСОБА_5 до скоєнняінкримінованих кримінальнихправопорушень підтверджуєтьсязібраними укримінальному провадженнідоказами,якими обґрунтовуєтьсяпред`явлена підозра,а саме: протоколом огляду місця події від 20.08.2023 ( АДРЕСА_2 ); протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 20.08.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.08.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.08.2023; протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_12 від 20.08.2023; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 20.08.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 21.09.2023; протоколом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_12 від 21.08.2023; висновком експерта № 14/1896-Дм/23 судово-медичного імунологічного дослідження від 16.09.2023; висновком експерта № 14/1895-Дм/23 судово-медичного імунологічного дослідження від 16.09.2023; висновком експерта № 14/1905-Дм/23 судово-медичного імунологічного дослідження від 15.09.2023; висновком експерта № 14/1406-Дм/23 судово-медичного імунологічного дослідження від 19.09.2023.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.

21.08.2023 слідчим суддею Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 18.10.2023.

Відповідно до постанови виконувача обов`язків керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 09.10.2023 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 20 листопада 2023 року.

18.10.2023 строк застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується, однак закінчити досудове розслідування у зазначений строк не видається за можливе, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, додаткового допитати свідків та очевидців вищевказаної події, а також вирішити питання щодо необхідності повторного допиту: ОСОБА_10 (водій), ОСОБА_15 (водій-електрик), ОСОБА_16 (командир батареї);витребувати матеріали службового розслідування з приводу смерті військовослужбовця ОСОБА_13 , а також інформацію щодо проходження служби військовослужбовцем ОСОБА_17 та військовослужбовцем ОСОБА_5 , отримати висновки призначених експертиз, здійснити тимчасові доступи до речей та документів, ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, у відповідності до вимог ст. 290 КПК України.

Необхідність продовженнястроку триманняпідозрюваного ОСОБА_5 під вартою,обумовлюється наявністюризиків,передбачених ст.177КПК України, а саме тим, що останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Метою тапідставами продовженнястроку триманняпід вартоюпідозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

При оцінціобставин,передбачених ст.178КПК України,досудове слідствоприйшло довисновків,про наявністьдоказів причетностідо вчинення підозрюваним ОСОБА_5 особливо тяжкогокримінального правопорушення,що євагомими тадопустимими,отриманими увстановленому КПКУкраїни порядку;у разівизнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує покарання за особливо тяжкий злочин у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є особливо тяжким злочинам проти життя та здоров`я особи, у випадку визнання останнього винним за фактом умисного вбивства, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також, обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що ОСОБА_5 не має постійного місця проживання, проживає за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України в АДРЕСА_2 , яке безпосередньо перебуває на лінії бойового розмежування, а попереднє постійне його місце проживання (місце реєстрації) знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , це у своїй сукупності свідчить про можливість зміни ним місця проживання, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може переховуватись від слідства та суду на території України та за її межами, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість незаконного впливу ОСОБА_5 на потерпілих, свідків, обґрунтовується тим, що зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 підозрюваний ОСОБА_5 проходив військову службу в одному підрозділі, а з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 після вбивства ОСОБА_13 , одразу вчинив напад на свідка ОСОБА_12 , який в подальшому звернувся з заявою про вчинення відносно останнього злочину та отримав статус потерпілого у кримінальному провадженні.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 через тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, і тим самим вчинити інший злочин, передбачений ст. 408 КК України, - дезертирство, а також самовільно залишити військову частину або місце служби, тобто вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України. Також, останній може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - враховуючи свій військовий досвід, останній може чинити тиск на слідство та суд.

Зважаючи на викладене вище, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні та не зменшилися з моменту обрання запобіжного заходу.

Прокурор, слідчий в судовому засіданні підтримали зазначене клопотання в повному обсязі, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що він нічого не пам`ятає, взагалі не знає хто такий ОСОБА_18 . Щодо причетності до вчинення кримінального правопорушення висловитися не може, надаючі відповіді, що після вибухів у нього провали в пам`яті. Позицію щодо поданого клопотання також не зазначив.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 зазначив, що з урахуванням стану здоров`я підозрюваного, наявності психічного захворювання, вважає за доцільне обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_5 або визначення мінімального розміру застави, що передбачений законом.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, слідчого які наполягали на задоволенні клопотання, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є доведеними.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4ст. 199 КПК України).

Частиною 5 ст. 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Судом встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 20 листопада 2023 року, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнізлочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років.

Завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від 21 серпня 2023 року, якою підозрюваному обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, з урахуванням обставин, що по справі необхідно провести ряд слідчих дій, а саме: отримати висновки раніше призначених експертиз, допитати свідків, виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, у відповідності до вимог ст. 290 КПК України у даному провадженні не є можливим.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: замах на умисне вбивство та умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 інкримінованого злочину.

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень(Tiron v. Romania,§ 37;Smirnova v. Russia,§ 59;Piruzyan v. Armenia,§ 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи.(Panchenko v. Russia,§ 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування.(Becciev v. Moldova,§ 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5 , не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих, свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення суд враховує те, що підозрюваний вчинив замах на вбивство потерпілого ОСОБА_12 , дані обставини можуть свідчить про можливість продовження або вчинення іншого кримінального правопорушення щодо потерпілого.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, однак підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.

Вирішуючи клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, також на виконання вимогст. 178 КПК Українина підставі наданих сторонами матеріалів враховуєвідомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він, раніше не судимий, не одружений та не має постійного місця проживання.

Приймаючи доуваги ризики,які продовжуютьіснувати,конкретні обставинипровадження танаявність обґрунтованоїпідозри щодовчинення ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення яких можливе призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Суд враховує відомості про особу підозрюваного, проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про подовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та керуючись правилом п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромЧугуївського відділуХарківської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборони ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221250001071 від 20 серпня 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.115,ч.3ст.15ч.1ст.115КК України задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 39 (тридцять дев`ять) днів межах строку досудового розслідування, без визначння розміру застави, тобто до 20листопада 2023року включно в ДУ «Харківській слідчий ізолятор».

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 20 листопада 2023 року.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя ОСОБА_1