Ухвала

від 04.01.2024 по справі 953/8999/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/8999/23

н/п 1-кс/953/187/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12023221250001071 від 20.08.2023 про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, який має повну вищу освіту, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

встановив:

Сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що

20.08.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

21.08.2023 слідчим суддею Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 18.10.2023.

27.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну та нову підозру за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.3 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України.

09.10.2023 постановою в.о. керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону строки досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжені до 20.11.2023

13.10.2023 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строки тримання під вартою продовжено до 20.11.2023.

13.11.2023 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строки досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжені до 20.01.2024.

13.11.2023 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строки тримання під вартою продовжено до 11.01.2024.

25.12.2023 року прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надано доручення слідчому у кримінальному провадженні, у порядку ст.290 КПК України, щодо повідомлення підозрюваному, захиснику підозрюваного та потерпілим про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування.

В той же час, зважаючи що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 11.01.2024 виникла необхідність у його продовжені до проведення підготовчого судового засідання, після ознайомлення захисника підозрюваного, підозрюваного та потерпілих з матеріалами кримінального провадження та направлення обвинувального акту до суду.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 призваний у Збройні Сили України військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаду солдата - радіотелефоніста військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з положеннями ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Військової присяги ОСОБА_5 як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, дорожити бойовою славою своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця.

Відповідно до положень ст. 27 Конституції України Кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Однак, в порушенні положеннями ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 27 Конституції України, ОСОБА_5 , вирішив вчинити кримінальні правопорушення за наступних обставин.

19.08.2023 близько 20:00 військовослужбовець ОСОБА_7 знаходився на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 спільно з військовослужбовцями ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на посаді т.в.о. командира 3-ї батареї 1-го артилерійського дивізіону, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

В ході спілкування між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин стався короткотривалий конфлікт, який виразився у спільно образливих висловах, без будь - якого застосування насильства, щодо автомобілю типу «Seat», належного ОСОБА_12 , який мав технічні несправності, внаслідок недбалої експлуатації ОСОБА_5 автомобілю типу «Seat».

В подальшому, ОСОБА_12 , припинивши конфлікт із ОСОБА_5 , з приводу недбалої експлуатації ОСОБА_5 автомобілю типу «Seat», спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 зайшов в будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , після чого перейшов до приміщення кухні вищезазначеного домоволодіння, при цьому саме в той час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, по відношенню до ОСОБА_12 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, по відношенню до ОСОБА_12 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті, діючи з прямими умислом, ОСОБА_5 перебуваючи 19.08.2023 року у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , в одній з кімнат знайшов та взяв до рук сокиру, тобто предмет небезпечний для життя людини, який і вирішив використати в якості знаряддя злочину.

При цьому, ОСОБА_13 усвідомлюючи, що завдання ударів сокирою в область голови та шиї може спричинити фізичні страждання потерпілому ОСОБА_12 , 19.08.2023 року у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, близько 20:45 19.08.2023 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 ,направився до кухонної кімнати у вищезазначеному домоволодінні, де на той час в положенні сидячи, спиною до входу перебував ОСОБА_12 .

Далі ОСОБА_13 , діючи умисно, суб`єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, свідомо бажаючи настання смерті ОСОБА_12 дочекавшись зручної нагоди, використовуючи фактор несподіваності, 19.08.2023 року, перебуваючи у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , миттєво зайшов до кухні, тримаючи раніше знайдену сокиру у руках, наблизився ОСОБА_12 , при цьому опинившись у ОСОБА_12 за спиною, тримаючи сокиру двома руками замахнувся та з-за голови, для посилення удару завдав не менше трьох ударів по голові ОСОБА_12 , в ділянку потилиці потерпілого в напрямку зверху вниз.

Намагаючись припинити протиправні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_11 відштовхнув його в напрямку виходу з кухні, що розташовувалась у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 та спробував підняти ОСОБА_12 на ноги, щоб вивести його з приміщення, який після заподіяних тілесних ушкоджень ще проявляв ознаки свідомості, а саме хрипів та рефлексував кінцівками, однак ОСОБА_5 бажаючи довести свій злочинний задум до кінця, підвівся та взявши сокиру двома руками, знаходячись позаду від ОСОБА_11 наніс повз його праве плече, ще мінімум 2 удари по голові ОСОБА_12 , по ділянці в області його потилиці.

В подальшому, ОСОБА_11 в друге відштовхнув ОСОБА_5 , через що останній вирішив вчинити напад на ОСОБА_11 з метою вбивства, однак ОСОБА_11 зміг заблокувати кожен з 3 (трьох) ударів ножем та відштовхнув ОСОБА_5 від себе в напрямку виходу з кухні, що дало можливість ОСОБА_11 залишити приміщення будинку та вирушити в напрямку базування керівництва підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3. В той же час і ОСОБА_10 зміг самостійно вийти з приміщення кухні та залишити територію домоволодіння.

ОСОБА_5 , залишившись в приміщенні кухні на одинці з ОСОБА_12 , маючи намір завершити свій злочинний задум до кінця, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіянні смерті ОСОБА_12 , вчиненому з особливою жорстокістю, взяв до рук раніше зазначену сокиру та наніс нею близько 20 (двадцяти ударів) в ділянки потилиці, шиї, голови та рук ОСОБА_12 .

Таким, чином ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав за необхідне для смерті ОСОБА_12 .

В результаті вчинених дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми голови у вигляді двох рубаних ран на волосистій частині голови в лівій тім`яно-потиличнiй облacті та pyбaнoї paни на волосистій частині голови в правій скроневій області; крововиливів м`яких покровів голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в проекції ран, уламкових переломів лівої тім`яної потиличної кісток перелому правої скроневої кістки; розриву твердої мозкової оболонки на тім`яно-потиличній частці; крововиливів під м`які мозкові оболонки на потиличній частці та в області хіазми зорових нервів; руйнування кори та підкорової області головного мозку на тім`яній і потиличній частках, в правій скроневій частці; крововиливу в бокові шлуночки мозку, яка згідно п. 4.8. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 pоку №6 за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що призвело до розладу мозкового кровообігу і стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_12 , а також у вигляді рубаної рани в області потилиці, по задній поверхні шиї, в проекції 1,2,3 остистих відростків грудних хребців (двадцять дві); на правій боковій поверхні шиї (п`ять); на волосистій частині голови в правій тім`яно-потиличній області; на правій боковій поверхні шиї в верхній третині; на лівій брові (три); на лівій боковій поверхні шиї в верхній третині в проекції тіла нижньої щелепи; в області лівого ліктьового суглоба по розгинальній поверхні; на верхній губі у правого кута рота (дві); на правій кисті по тильній поверхні в проекції 2 п`ясної кістки ближче до променево-зап`ясткового суглобу; на лівий кисті між 2 та 3 пальцями по тильній поверхні з переходом на 3 палець; на лівий кисті в області проксимальної фаланги 2 пальця по розгинальній поверхні (дві) з поперечним переломом проксимальної фаланги, та садна на правій половині грудної клітки в проекції лопатки (три), на лівій половині грудної клітки по задній поверхні в проекції лопатки, на лівому плечі по зовнішній поверхні в верхній третині, на правій половині грудної клітки по передній поверхнi в підключичній області, на лобі ліворуч (шість) забійної рани в області лівого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні; синця на правому передпліччі по ліктьовій поверхні в верхній третині з переходом на poзгинaльну поверхню ліктьового суглобу, в області лівого ліктьового суглоба по розгинальній поверхні, на лівому плечі по задньо-внутрішній поверхні в верхній, середній і нижній третинах, які згідно п. 2.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене п.4 ч. 2 ст. 115 КК України, а вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю.

Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність вчинив новий злочин проти життя та здоров`я особи за наступних обставин:

Так 19.08.2023 близько 20:45 перебуваючи в приміщенні кухні за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_5 , з метою завадити спробам військовослужбовців ОСОБА_9 , та ОСОБА_11 захистити ОСОБА_12 від подальших протиправних дій направлених на заподіяння його смерті, виник раптовий умисел на умисне вбивство ОСОБА_11 .

Реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на позбавлення життя раніше знайомого йому ОСОБА_11 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, діючи умисно, взяв з кухонного гарнітуру ніж, тобто предмет небезпечний для життя людини, який і вирішив використати в якості знаряддя злочину, знаходячись в положенні стоячи обличчям до обличчя з ОСОБА_11 , розуміючи, що у випадку влучання в ділянку грудей, де зосереджені життєво важливі внутрішні органи, для ОСОБА_11 настануть тяжкі наслідки у вигляді смерті, наніс 3 тичкові удари в ділянку грудей останнього.

Однак останній не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_11 зміг заблокувати кожен з ударів ножем та відштовхнув ОСОБА_5 від себе в напрямку виходу з кухні, що дало можливість ОСОБА_11 залишити приміщення будинку та вирушити в напрямку базування керівництва підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3, де останній доповів про злочини, вчинені ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, - незакінчений замах на вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з причин, що не залежали від його волі.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених п.4 ч.2 ст. 115, ч.3 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та караються позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

За таких обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальні правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

З метою запобігання вищевказаним ризикам необхідно продовжити ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Сторона обвинувачення зазначає, що, відповідно до положень ч. 6. ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) заперечував проти задоволення клопотання, вказував на недоведеність ризиків, просив застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначив, що всі слідчі дії проведені, всі докази задокументовані, застосування застави застереже всі ризики. ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, позитивні характеристики, має психічні захворювання, на теперішній час матеріали досудового розслідування відкриті, триває ознайомлення. Захисник заперечував кваліфікацію дій ОСОБА_5 , зазначив, що вбивство з особливою жорстокістю можливо буде перекваліфіковано судом. Вважає, що буде перекваліфікація на умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або умисне вбивство, вчинене внаслідок сильного душевного хвилювання.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, пояснив про наявність у нього захворювань, вказуючи, що в подальшому його зняли з обліку і військомат не мав відомостей про його хворобу. Підтримав позицію захисника, посилався на проблеми з психікою та пояснював про його психологічний стан. Оскільки він зазнав знущань від потерпілого, він перебував в певному психічному стані, почував себе погано. Відчував сильне душевне хвилювання, напругу та пригніченість

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні, під час затримання та в період перебування в якості затриманої особи.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12023221250001071 від 20.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.08.2023, 20.08.2023 о 02.50 год. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

20.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 21.08.2023 обрано відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком 60 днів.

27.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині; ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тобто незаконний замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з причин, що не залежали від його волі.

Постановою виконувача обов`язків керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_14 від 09.10.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023221250001071 від 20.08.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, до трьох місяців, тобто до 20.11.2023 включно.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.10.2023 продовжено підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 39 днів в межах строку досудового розслідування, без визначення розмірі застави, тобто до 20.11.2023 включно в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023221250001071, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2023, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, до 5 місяців, тобто до 20.01.2024 включно.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2023 продовжено підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів в межах строку досудового розслідування, без визначення розмірі застави, тобто до 11.01.2024 включно в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

25.12.2023 на підставі ст. 290 КПК України підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику - адвокату ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023221250001071 від 20.08.2023 та надано доступ до матеріалів провадження.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події від 20.08.2023 ( АДРЕСА_2 ); показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 потерпілого ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , які містяться в протколах їх допитів відповідно; протоколами слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9 від 17.10.2023, свідком ОСОБА_11 від 20.08.2023, потерпілим ОСОБА_11 від 21.08.2023; протоколом пред`явлення речей для впізнання від 23.11.2023 ОСОБА_11 ; актом службового розслідування №8367/кп від 24.09.2023; висновком експерта №12-17/66-ВЛ/23 від 20.08.2023 (СМЕ); висновком експерта №12-17/34-ВЛ/23 від 21.09.2023 (СМЕ-механізм); висновком експерта № 14/1896-Дм/23 судово-медичного імунологічного дослідження від 16.09.2023 (футболка вилучена з ОСОБА_5 зі слідами РБК); висновком експерта № 14/1895-Дм/23 судово-медичного імунологічного дослідження від 16.09.2023 (спортивні брюки, вилучені з ОСОБА_5 зі слідами РБК); висновком експерта № 14/1905-Дм/23 судово-медичного імунологічного дослідження від 15.09.2023 (змив РБК з підголи на кухні); висновком експерта № 14/1906-Дм/23 судово-медичного імунологічного дослідження від 19.09.2023 (змив РБК з табуретки на кухні); висновком експерта №14/1904-Дм/23 судово-медичного імунологічного дослідження від 11.09.2023 (кров ОСОБА_5 ); висновком експерта №СЕ-19/121-23/19796-БД від 27.10.2023 (ДНК- ОСОБА_12 ); висновком експерта №СЕ-19/121-23/22406-БД від 01.11.2023 (РБК з сокири); висновком експерта №СЕ-19/121-23/22403-БД від 31.10.2023 (змив з ножа №1); висновком експерта №СЕ-19/121-23/22388-БД від 13.11.2023 (ДНК з ножа №1); матеріалами службового розслідування з приводу смерті військовослужбовця ОСОБА_12 .

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконний вплив на свідків, потерпілого; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікація дій особи, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Так, ОСОБА_5 має повну вищу освіту, не одружений, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як зазначено вище, 25.12.2023 на підставі ст. 290 КПК України підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику - адвокату ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023221250001071 від 20.08.2023 та надано доступ до матеріалів провадження, які складаються з 3 томів.

Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Як зазначено вище, 27.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині; ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, яка, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти життя та здоров`я населення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання. Більш того, за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, до 03.03.2024 включно, але не більше, ніж до початку підготовчого судового засідання.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

При постановленні даної ухвали слідчий суддя, п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання її під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тобто вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 211, 290, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів - до 03 березня 2024 року включно, але не більше, ніж до початку підготовчого судового засідання.

Зобов`язати старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 04 січня 2024 року до 03 березня 2024 року включно, але не більше, ніж до початку підготовчого судового засідання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1